Інфляція і грошовий обіг

Кількість грошових знаків, необхідних для обігу, визначається економічним законом грошового обігу. Відповідно до цього закону кількість грошей, необхідних в кожен даний момент для обігу, можна визначити за формулою:
Д = (Ц-В + П-ВП) / С. О.,
де Д – кількість грошових одиниць, необхідних в даний період для звернення;
Ц сума цін товарів, що підлягають реалізації;
В – сума цін товарів, платежі по яких виходять за рамки даного періоду;
П – сума цін товарів, проданих у минулі періоди, терміни платежів по яких настали;
ВП-сума взаимопогашающихся платежів;
С. О.- швидкість обороту грошової одиниці.
У спрощеному вигляді цю формулу можна представити так:
Д = М x Ц / С. о.,
де М – маса реалізованих товарів;
Ц – середня ціна товару;
С. об.- середня швидкість обороту (скільки разів на рік обертається рубль). Перетворюючи цю формулу, одержимо рівняння обміну:
Д X С. О. = М х Ц,
яке означає, що твір грошей на швидкість обігу дорівнює добутку рівня грошей на товарну масу. Коли виникають кризові явища в економіці, це рівність порушується, відбувається знецінення грошей, що можна виразити у формулі:
Д X С. о.> М X Ц.

Таке знецінення, або “інфляція”, означає падіння ціни грошей внаслідок надмірного емітування грошових знаків, підвищення їх кількості, необхідної для нормального обороту. Інфляція призводить до зростання цін і перерозподілу валового продукту і багатства на користь підприємств-монополістів держави та тіньової економіки за рахунок збереження реальної заробітної плати та інших доходів широких верств населення. Інфляція протікає в різних формах і знаходиться під впливом багатьох факторів. Розглядаючи форми інфляції в укрупненому вигляді, можна виділити дві: інфляцію очевидну, яка виявляється у відкритому зростанні цін, і приховану, опосередковану. Перша форма видно на поверхні явищ, а друга полягає в знеціненні грошей, коли підвищення цін приховано (якість товарів знижується, що випускаються нові товари мають завищену ціну, яка не відповідає споживчим властивостям, через брак грошових ресурсів затримується видача заробітної плати та інші платежі).

Основні фактори, що викликають інфляцію: випуск зайвої грошової маси в обіг, падіння обсягів виробництва, диспропорції у розвитку галузей господарства, бюджетний дефіцит, відставання виробництва товарів від платоспроможного попиту.

Ці диспропорції можуть посилюватися під впливом неправильної економічної політики підприємств, банків і держави.
У Росії в період переходу до ринкової економіки на рівень інфляції впливають:

    – Дефіцит державного бюджету і збільшення державного боргу; – Надмірні інвестиції; – Необгрунтоване підвищення цін і заробітної плати; – Кредитна експансія – розширення кредиту без урахування його знецінення, що веде до емісії грошей в різній формі; – Надмірна емісія грошей у готівковій формі; – Надлишкова грошова емісія, що закріплює зростання цін, що виник в результаті невірної політики ціноутворення; – Посилення ролі зовнішніх факторів через механізм конвертованості валюти, коли відбувається зростання цін на імпортовані товари.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Інфляція і грошовий обіг