Індукція мислення
Індукція – один з найважливіших типів міркування, який використовується як у повсякденному житті, так і в науках: фізиці, хімії, біології, соціології, медицині, політології і т. д. Якби люди не користувалися індукцією, то їм навряд чи вдалося б взагалі отримати які б то не було знання про навколишній світ. Вона будується на тому, що, виходячи з наявних часткових знань, ми будуємо висновки про ситуацію в цілому. Хоча такі висновки мають лише імовірною достовірністю, значення їх величезне. Поговоримо докладніше про різновиди індукції.
Узагальнююча індукція
Узагальнююча індукція – це таке міркування, в ході якого ми переходимо від знання про окремі предмети класу до знання про клас в цілому, тобто переходимо від одиничних тверджень до загальних.
В якості ілюстрації узагальнюючої індукції розглянемо таку ситуацію: уявіть, що вам терміново потрібно зробити банківський переказ через який-небудь банк в неділю. Ви приїжджаєте в одне відділення банку, і воно закрите. Потім ви приїжджаєте в інше відділення банку, воно теж закрито, в третьому, в четвертому – та ж картина. На підставі цього ви можете зробити висновок, що ні одне з відділень банку не працює в неділю. Це і буде узагальнююча індукція. Від одиничних висловлювань “Відділення 1 закрито в неділю”, “Відділення 2 закрито у неділю”, “Відділення 3 закрите в неділю”, “Відділення 4 закрито в неділю” ми перейшли до загальним твердженням “Всі відділення банку закриті в неділю”. При цьому такий висновок правдоподібний, але не достовірний, так як цілком може виявитися, що існує відділення 5, яке якраз було відкрито.
Розрізняють повну і неповну узагальнюючу індукцію. Повна індукція – це міркування, в якому ви перебираєте всі елементи класу і на підставі цього перебору робите висновок про все клас предметів. Уявіть, що у вас в ящику лежать п’ять пар шкарпеток. Ви перевіряєте першу пару і виявляєте, що вона дірява, потім другу, знову виявляєте, що вона дірява, потім третю, четверту і п’яту, і також виявляєте, що вони діряві. В результаті ви можете зробити висновок: “Все шкарпетки в цьому ящику діряві”. Такий висновок буде вже не просто правдоподібним, але достовірним, оскільки ви дійсно перевірили всі шкарпетки в ящику і встановили, що кожен з них має дірку. Однак далеко не завжди у нас є можливість перевірити всі предмети класу, особливо якщо мова йде про дуже великі класах: люди, зірки, країни, мови, школярі, робітники і т. д. Коли будуються узагальнюючі міркування про таких класах, то проводиться неповна індукція: на підставі перебору лише частини об’єктів класу робиться висновок про клас в цілому. Припустимо, ви зібралися продавати дерев’яні прикраси. Ви знайшли майстра по дереву, який зробив для вас п’ять тисяч дерев’яних браслетів. Очевидно, що ви не можете фізично перевірити всі п’ять тисяч браслетів. Ви берете двісті довільних браслетів і перевіряєте їх якість. Якщо з ними все гаразд, то ви робите висновок, що всі браслети відповідають якості. Така індукція буде неповною, але з великою ймовірністю ваш висновок буде вірним.
Іноді до різновидів узагальнюючої індукції також відносять так звану індукцію “до наступного за”. Вона будується таким чином: на підставі знання про частину предметів класу, робиться прогноз, що наступний предмет з цього класу, теж буде володіти виявленим властивістю. Припустимо, ви телефонуєте в довідкову службу аеропорту. На сайті вказано п’ять телефонів. Ви подзвонили по першому, вам ніхто не відповів, по другому, знову ніхто не відповів, по третьому теж ніхто не відповів. Тоді ви робите висновок: “По ходу справи там взагалі сьогодні ніхто не працює, напевно, по четвертому і п’ятому телефону мені теж ніхто не відповість”. Хоча така індукція широко поширена в повсякденному житті і володіє високою ймовірністю, вона не відноситься до правильних способів міркування. Яскравим підтвердженням цьому служить Евбулід парадокс купи: одне зерно – це ще не купа, два зерна – це теж не купа, три зерна – НЕ купа, але послідовно додаючи по одному зерну десять тисяч разів, ми отримаємо, що і десять тисяч зерен – це НЕ купа, що абсурдно. Тому індукції “до наступного за” краще уникати і не потрапляти на її вудку в руках нечесних співрозмовників.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)