ІГОР РИМАРУК – ПОЕТ-ФІЛОСОФ – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

√ Ігор Миколайович Римарук (4 липня 1958 р., м. М’якоти – 3 жовтня 2008 р., м. Львів) – поет, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка (2002).

! Ігор Римарук є одним із чільних представників генерації вісімдесятників, чия поезія відзначається, на думку А. Кияшко, “елітарністю, медитативністю”.

√ Характерні риси творчого методу:

– відшліфованість образів;

– різноплановість асоціацій;

– наповненість міфологічними та історичними деталями;

– намагання зобразити стабільність цінностей і швидкоплинність світу (образ “високої води” у першій збірці стає символом пам’яті і плинності часу);

– звукопис;

– схильність до інтелектуальних образів;

– надано прихисток багатьом “я” письменника у художному світі. Він може виявити себе:

– як філософ: роздумуючи над сенсом життя у циклі сонетів “Сліди неминущі”;

– як розважливий співбесідник: вслухається у музику Всесвіту та людської душі у циклі “Камінне дзеркало”;

– мрійливий і закоханий юнак: цикл “Мить листопаду”;

– поет-трибун.

! Важливість, на думку І. Римарука, не залишитися “невидимкою”, впіймати зорю, запалитися нею: “Може, так би невидимо й жив – / та котроїсь липневої ночі / впала зірка з високих верхів / у дитячі незамкнені очі, / пропекла борозну межи брів / і засіяла пам’ять золою… / Затулитись од неї хотів – / та долоня була замалою” (“Зірка”).




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

ІГОР РИМАРУК – ПОЕТ-ФІЛОСОФ – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА