Ігор Калинець – один з талановитих українських поетів, що пише і для дітей. Цікавий епізод з його життя. Писанки
Мета: ознайомити учнів з цікавими епізодами життя І. Калинця, допомогти зрозуміти метафоричність мислення митця; розкрити роль метафори й порівняння в поезії “Писанки”, реальне й уявне в ній та образ найдорожчої людини – мами; удосконалювати навички виразного читання віршів; виховувати інтерес до вивчення народних звичаїв та обрядів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, портрет І. Калинця, виставка його творів, писанки, зразки орнаментів, фотографії, ілюстрації, звукозапис “Веснянки” у виконанні Ніни Матвієнко.
Випереджувальне завдання: учень чи кілька учнів готують повідомлення про І. Калинця з використанням фотографій, спогадів, уривків з віршів тощо.
Перебіг уроку
I. Організаційний етап.
II. Актуалізація і корекція опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.
Прослуховування “Веснянки” у виконанні Ніни Матвієнко.
Евристична бесіда.
1. Розкажіть про свої враження та спогади, які навіяла ця пісня. 2. З яким святом вона асоціюється? 3. Що, на вашу думку, є головним символом Великодня? 4. Чи знаєте ви, який шлях доводиться подолати яйцю, щоб стати писанкою?
IV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.
Виразне читання вірша І. Калинця “Писанки”.
1. Чи сподобалася вам поезія? 2. Чи хотіли б ви дізнатися про її автора?
“Презентація” автора підготовленими учнями.
Орієнтовний матеріал для розповіді.
До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його від рідної землі.
Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорів на Львівщині в сім’ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 р., закінчивши українське відділення філологічного факультету Львівського університету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архівістом, а згодом – старшим науковим співробітником.
Творчий доробок І. Калинця становить 17 поетичних збірок, що згруповані у двох циклах: “Пробуджена муза” (9 збірок) і “Невольнича муза” (8 збірок). Перша збірка віршів поета “Вогонь Купала” побачила світ у видавництві “Молодь” 1966 року і була прихильно зустрінута критикою.
За громадянську непокору в тематиці віршів Калинець був репресований радянською владою: отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув’язненні поет працював токарем і кочегаром. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. У 1991 р. у Варшаві вийшов перший том циклу “Пробуджена муза”, а в США – другий том “Невольнича муза”.
Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок оригінальних поезій (перекладені іноземними мовами вірші склали три збірки), Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН – клубу, лауреатом літературної Премії імені І. Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році отримав Премію імені В. Стуса, а за книжку вибраних поезій “Тринадцять аналогій” був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка. Книжка “Слово триваюче” вийшла друком у Харкові в 1997 р. У доробку поета чимало творів і для дітей, наприклад “Книжечка для Дзвінки”, видана в Києві 1991 року. Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови.
За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячу Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.
V. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежностей у виучуваному матеріалі й розкриття внутрішньої суті явищ та процесів.
Бесіда за питаннями.
– Опишіть картини, що виникли у вашій уяві під час читання або слухання вірша “Писанки”.
– Яким настроєм пройнята поезія? Чим він зумовлений?
– У поезії переплелося уявне і реальне. Чому між ними немає чіткої межі?
– Яким постає у вірші образ матері – найдорожчої для поета людини? Чи погоджуєтеся ви з думкою, що мама як добра берегиня родини, роду і життя взагалі тримає у своїх долонях вже не просто писанки – “ясні сонця”, а неповторний світ казки і краси?
– Які орнаменти малювала мама на писанках? Які природні барвники використовувала?
– Як ставиться автор до оспіваних писанок? Назвіть засоби художньої виразності, які він використовує в поезії.
– Чи доводилося вам розписувати великодні яйця? Якщо так, то які візерунки ви вибирали? Які кольори використовували? Чому?
– Що уособлюють писанки? Які ви знаєте звичаї, пов’язані з ними?
Пізнавальне завдання.
– Прочитайте легенди про писанки та висловіть свою думку з приводу прочитаного.
* * *
Писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу.
Могутній бог Род нібито мав здатність перетворюватися на сокола. У предковічні часи він зніс золоте яйце, яке мало всередині не жовток з білком, а зародок усього світу.
Була сувора зима. Птахи не встигли відлетіти у вирій і почали гинути, замерзати. Люди позабирали птахів до своїх осель, відігріли, а навесні випустили у вирій. Пернаті не барилися, швидко повернулися на рідну землю, а на крилах разом із весною принесли дивні яєчка. Відтоді з приходом великого весняного дня люди й стали писати писанки…
* * *
Злий Ірод, прикутий у пеклі, щороку посилає своїх слуг на землю й питає їх, коли повернуться:
– А чи люди писанки пишуть, чи ні?
– Пишуть усі люди, – відповідають слуги.
Тоді Ірод аж заходиться від плачу, бо писанкарі – то не його люди. Плаче Ірод, зривається з ланцюгів, але ковалі знову потовщують залізо.
Тож доки пишуть люди писанки, доти буде світ, а як перестануть, тоді світ має скінчитися.
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Слово вчителя.
Із прийняттям християнства на писанках з’явилися нові малюнки – символи Христової віри: хрест і невелика церква. Є й писанки зі знаками державного походження. На них, окрім орнаменту, зображують тризуб або навіть напис: “Христос воскрес! Воскресне Україна!”
Українська писанка разом із нашими земляками помандрувала в далекі світи. І тепер багато американців, австралійців, німців, канадців не уявляють Великодня без писанки.
У канадському місті Едмонтоні встановлено пам’ятник українській писанці. А в українському місті Коломия, що на Івано-Франківщині, відкрито Музей писанки (Демонструються відповідні фото – чи відеоматеріали).
Інтерактивна вправа “Незакінчене речення”.
1. На уроці мені найбільше сподобалося… 2. Мені ще хотілося б дізнатися про…
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Обов’язкове: вивчити напам’ять вірш І. Калинця “Писанки”.
– За бажанням: дізнатися про родинні традиції писанкарства; навчитися грати в народні ігри з писанками.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)