Ідея художньою твору
Ідея художньою твору (грецьк. idea – першообраз) – емоційно-інтелектуальна, пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора. Уже етимологія слова “І.” вказує, що воно виникло тоді, коли духовний світ людини мав синкретичний характер, а в індивідуальній і суспільній свідомості не було виразної диференціації художньо-образного і логічно-понятійного мислення, мистецтва і науки. Розуміння сутності І. ніколи в науці не зводилося до логічного висловлювання, до якоїсь завершеної, сформульованої за законами формальної чи математичної логіки думки-тези, однозначного положення. Навіть у теорії пізнання марксизму-ленінізму І. відрізнялася від теорії як форми пізнання тим, що, крім певного відображення об’єкта, вона містила у собі мету людської діяльності, згідно з якою цей об’єкт мав бути змінений, перетворений. Теоретики літератури, які уникали гносеологізму в літературознавстві, говорили про художню ідею, про специфіку ідеї художнього твору, називали її ідеєю-пафосом, наголошуючи, що І. в художньому творі виражається системою художніх образів, постає в свідомості читачів як ідейно-емоційний пафос, який схоплюється читачем чи критиком логіко-понятійними засобами у вигляді основної думки. На жаль, у традиційному літературознавстві переважало тлумачення І. художнього твору як “головної думки”, з чого виходило, начебто І. може існувати ще до художнього твору, уподібнюватися до каркасу, на який скульптор наносить глину майбутньої статуї. Не брався до уваги той факт, що І. в сфері справжньої художньої творчості на жодному з етапів творчого процесу не існує поза яскравими уявленнями, почуттєвими враженнями, емоційним збудженням, які є складниками творчої уяви митця, де твір постає, формується й оформлюється. Враховуючи цю особливість творчого процесу, естетики і літературні критики розрізняли ідейність і тенденційність літератури, давали характеристику ідейності літератури як внутрішньої якості образного мислення, що спирається на ціннісне, естетичне ставлення людини до світу, яке різними засобами і способами виражається, матеріалізується (див.: Ідейність, Безідейність літератури, Ідеологія, Деідеологізація).
Related posts:
- ІДЕЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – Українська література – шкільна програма Ідеєю (грец. Ιδέα – образ, початок) називається та головна думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ. Панас Мирний, наприклад, у листі до М. Старицького так визначив ідею циклу із семи своїх оповідань “Як ведеться, так і живеться”: “Колись малась думка у таких обрисах подати […]...
- Зміст літературного твору: Тема. Проблема. Ідея Літературний твір створюється автором як розмова з самим собою і читачем на певну тему за допомогою мови літературних образів. Розгляньте кілька визначень слова “тема”: ТЕМА – Предмет, основний зміст міркування, викладу, творчості. (С. Ожегов. Словник російської мови, 1990.) ТЕМА (грец. Thema) – 1) Предмет викладу, зображення, дослідження, обговорення, 2) постановка проблеми, предопределяющая відбір життєвого матеріалу […]...
- Цілісність літературного твору Цілісність літературного твору – інтегральна якість довершеного літературно-художнього твору, елементи якого взаємодіють. між собою за принципом органічних систем: набувають естетично валентного сенсу тільки в контексті цілого. Це можливе тому, що задум письменника постає у вигляді образного осяяння, яке випереджує й опосередковує поетапне і поелементне втілення задуму в сюжетно-композиційну структуру, що має просторово-часові виміри. Пафос твору, […]...
- Ідея – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Ідеєю (грец. Ιδέα – образ, початок) називається та головна думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ. Панас Мирний, наприклад, у листі до М. Старицького так визначив ідею циклу із семи своїх оповідань “Як ведеться, так і живеться”: “Колись малась думка у таких обрисах подати […]...
- Образ як форма буття художнього твору – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Група вторинних значень поняття “образ” з’являється у зв’язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого результату форм образного мислення, тобто матеріального його відтворення за допомогою фарб (у живописі), звуків (у музиці), слів (у літературі). Оскільки в цілому кінцевим результатом образного мислення, що реалізує себе в ході відображення дійсності, є художній твір, то, у принципі, будь-який естетично […]...
- Золота доба давньоримської літератури. Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н. е.). Енеїда (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя). Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору. Образ Рима – АНТИЧНІСТЬ Мета: – Навчальна: розповісти учням про “золоту добу” Октавіана Августа, ознайомити з життям і творчістю Вергілія, з’ясувати походження слова “меценат”; ознайомити з історією створення поеми “Енеїда” та її сюжетом; уміти простежувати зв’язок твору з гомерівським епосом та міфологією; – Розвивальна: продовжити роботу над виразним читанням; розвитком уважності, умінням виступати з повідомленнями; – Виховна: поглиблювати інтерес […]...
- В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви Тема. В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви. Мета: удосконалювати вміння аналізувати прозовий твір, визначати його основну ідею, мотиви; розвивати комунікативно-літературні компетентності учнів; виховувати оптимістичні почуття, почуття любові до рідного краю. Обладнання: літературознавчий словник; конверт, в якому знаходяться написані на смужках паперу імена персонажів II розділу; виписані на дошку фразеологізми; паперові трикутники червоного, зеленого, […]...
- Літературна комунікація і витлумачення (інтерпретація) художнього твору Текст і твір. Підтекст. Аналіз і синтез. Інтерпретація. Аналіз та інтерпретація літературного твору у середній школі. Об’єктом вивчення літератури в школі є художній твір. У цьому зв’язку слід розрізняти текст і твір. Значення цих термінів унаочнюється в структурі літературно-художнього комунікативного акту: автор – авторський твір – художній текст – читач (реципієнт) – читацький твір. Вперше […]...
- Ш. Перро. “Попелюшка”. Ідея винагороди за людські чесноти та страждання – ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА – I семестр Мета: допомогти учням глибше зрозуміти характер героїні та його значення для розкриття головної думки твору; розвивати писемне мовлення учнів, образне та логічне мислення, вміння працювати з текстом художнього твору; виховувати кращі людські якості. обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору. теорія літератури: образ героя, план, художні засоби. ХІД УРОКУ I. Оголошення теми й мети уроку II. […]...
- ТРАГЕДІЯ ЕСХІЛА”ПРОМЕТЕЙ ЗАКУТИЙ”КОНФЛІКТ, ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОБРАЗ, ІДЕЯ ТВОРУ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: ознайомити учнів із поняттями “культура”, “літературний процес”, “літературний напрям”, “літературна течія”, показати зв’язки української і зарубіжних літератур; учити розрізняти поняття “культура” і “література”, “літературний напрям” і “літературна течія”; розвивати навички конспектування лекції вчителя, логічного мислення, зв’язного мовлення, уміння формулювати власну думку, працювати в групі; сприяти вихованню любові до літератури, інтересу до предмета “зарубіжна література”. […]...
- ГОЛОВНА ІДЕЯ ТВОРУ “ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ”, РОЛЬ ХУДОЖНІХ ЗАСОБІВ ТА ЕЛЕМЕНТІВ ФОЛЬКЛОРУ У ТВОРІ Мета: – навчальна: продовжувати роботу над автобіографічною повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”, навчити визначати тему та основну думку твору, знаходити художні засоби в тексті та з’ясовувати їхню роль; – розвивальна: формувати вміння визначати головне, характеризувати тропи та стилістичні фігури, визначати роль фольклорних елементів; – виховна: виховувати почуття поваги до України, формувати пізнавальний інтерес до вивчення […]...
- Тематика твору Тематика художнього твору традиційно розглядається в літературознавстві як одна зі сторін змісту літературного твору. Центром художньої тематики є поняття “тема”. Тема (від др.-гр. хера – букв, те, що покладено в основу) – предмет художнього зображення (те, про що йдеться) і художнього пізнання (все те, що стало основою авторського інтересу, осмислення і оцінки). Тема як фундамент […]...
- Пейзаж – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Пейзажем (франц. Paysage, від Pays – країна, місцевість) називається образ природного оточення персонажів та їхніх дій, опис картин природи в художньому творі, який має певне значення в його загальній змістовій організації. Найважливіша функція пейзажу полягає в тому, що він виступає у творі як додатковий опосередкований засіб характеристики окреслюваних у ньому героїв, персонажів. Змістовий обсяг поняття […]...
- О. Гончар Собор. Розповідь про трудові будні робітничого селища над Дніпром. Відповідність між художньою структурою твору та задумом автора правдиво змалювати задушливі роки застою. Собор як символ духовної краси людини, її особистої причетності до історичного буття народу й людства. Стурбованість автора, викликана порушенням принципів демократії в суспільстві. Захист красивого і корисного, моральних цінностей. Образи роману. Епос, його основні жанри. Роман та його різновиди Мета. допомогти учням зрозуміти головні проблеми, мистецьку та моральну цінність роману “Собор”, ознайомити учнів з історією написання та оцінкою цього твору критикою. Тип уроку. комбінований. Обладнання. роман О. Гончара “Собор”, епіграф. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. 1. Розкажіть про життєвий і творчий шлях О. Гончара. 2. Які епізоди з життя письменника […]...
- Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...
- Образ читача – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Образом читача називають відображеність у творі особи читача, точніше читацької свідомості як прогнозованого типу оцінки зображеного у творі. Образ читача – багатоаспекТна проблема, пов’язана як з предметом теорії літератури, так і з питаннями психології творчості та сприйняття. Стосовно поетики проблема образу читача, зокрема, постає тоді, коли художній текст розглядається не як замкнуте в собі ціле, […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: гуманістична ідея твору – твір з української літератури Робота над романом “Жовтий князь” була для Василя Барки нелегкою, бо ті страшні картини голодомору, які він бачив вочевидь, гостюючи у брата на Полтавщині в 1932 році, знову і знову виринали з глибин пам’яті, знову і знову мучили його зболіле серце. Тому в романі й відтворені оті найпекельніші сторінки української історії – сторінки страждань, відчаю, […]...
- Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Систему образів художнього твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи природного та речового оточення. 1. Образи Дійових осіб у залежності від виконуваних ними художніх функцій і місця, яке вони займають у загальній картині зображуваного, а також родових ознак твору можуть бути поділені на три типи: А) образи осіб, що виступають у […]...
- Читання художнього твору не лише читання – Самостійна робота з книгою – Наодинці з давньою словесністю Для студента-філолога читання художньої літератури є професійною справою. Проте навчально-професійне читання має суттєві особливості. Передусім важлива мета читання літературного твору: його належить осмислити як художній факт, явище у творчому доробку письменника, літературному процесі епохи, історії національної і світової літератур. Засвоюючи художній текст, слід урахувати і ймовірні ситуації в перспективі: практичне (семінарське) заняття, екзамен, пізніше – […]...
- Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер. До радості. Просвітницька ідея об’єднання людства в оді До радості. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу Мета: поглибити знання учнів про особистість і творчий доробок Фрідріха Шиллера, зробивши акцент на особливостях його світогляду як людини доби Просвітництва; здійснити цілісний аналіз оди Шиллера “До радості”, розкрити особливості художнього втілення у ній просвітницької ідеї об ‘єднання людства; розвивати навички аналітичного дослідження поетичних творів різних жанрів; сприяти формуванню моральних якостей учнів на засадах гуманізму. […]...
- Актуальність художнього твору Актуальність художнього твору (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – суголосність художнього твору (передусім; – його тематики, проблематики) з сучасністю, його відповідність потребам і смакам читачів того часу, коли твір написаний, опублікований або перебуває у процесі читання (рецепції). А. х. т. – один із критеріїв його оцінки в соціологічній критиці. Проте актуальність у мистецтві не […]...
- Риторичні фігури – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Риторичними фігурами (грец. Ρητορική – риторика, наука про ораторське мистецтво) називаються фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер. Риторичні фігури постають внаслідок порушення комунікативно-логічних норм висловлювання, оскільки ті діалогічні інтонації, які вони вносять у процес мовлення, не розраховані на реальну відповідь або практичну дію, як це має місце в “живому”, побутовому спілкуванні, […]...
- Еліпсис – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Еліпсис (грец. Έλλειψιζ – пропуск, нестача) – це стилістична фігура, побудована шляхом пропуску слова або кількох слів. Наприклад: Зостались ви, пісні старії, Щоб старину згадати нам, Старим – літа їх молодії. (О. Корсун) В останньому рядку тут опущено слово “згадати”. Еліпсис може посилювати динамічність фрази, напруженість зміни дії, підкреслювати лаконізм, ліричну схвильованість, розмовні інтонації. Еліпсис […]...
- Тема. Ідея. Проблематика. Сюжет. Композиція. Епіграф Тема – комплекс подій, які формують основу літературного твору. Іншими словами, темою називається все те, про що розповідає автор свого читача. Ідея художнього твору – це основна думка, емоційна складова, смисловий зміст твору. Щоб зрозуміти ідею, потрібно ретельно проаналізувати текст. Ідея укладає в собі індивідуальний погляд письменника на навколишній світ, його суто особисте розуміння процесів, […]...
- Симфонія Сковорода. Історія написання твору. Сковородинівська барокова традиція в українській літературі. Жанрове новаторство. Афористичність, алегоризм і символізм поеми. Ідея вічного пошуку гармонії буття в поемі. Прийом монологу як спосіб саморефлексії автора – СИМВОЛІЗМ В УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. ВИННИЧЕНКА, П. ТИЧИНИ Мета: висвітлити історію написання твору; визначити, у чому полягає жанрове новаторство поеми; осмислити афористичність, алегоризм та символізм творчого доробку П. Тичини; з’ясувати роль прийому монологу у творі; спроектувати відображене автором на сучасність; розвивати навички самостійної роботи та роботи з джерелами інформації; виховувати почуття патріотизму, працювати над збагаченням духовного світу старшокласників. Теорія літератури: поема-симфонія. Обладнання: мультимедійне […]...
- Про науково-методичний посібник А. М. Лісовського Морфологія художності твору і вивчення літератури в школі А. Ситченко, Доктор педагогічних наук Миколаїв Шкільна літературна освіта значною мірою залежить від осмислення вчителями й учнями сутності художнього твору. Про необхідність урахування під час вивчення твору його особливостей сказано вже чимало, однак А. Лісовському вдалося ширше відкрити завісу й повніше висвітлити складники образної тканини літературного матеріалу, показавши водночас його феноменальну єдність і наблизивши читачів […]...
- Психологія творчості Психологія творчості – відносно самостійна галузь наукових досліджень, предметом яких є процес виникнення (творення) художніх цінностей та їх естетичне сприймання. П. т. – міждисциплінарна наука, що сформувалася на рубежі XIX-XX ст., на межі психології, мистецтвознавства і соціології. Ії становленню сприяли успіхи загальної психології, виникнення експериментальної психології, психоаналізу, а також оформлення психологічної школи в літературознавстві. Основні […]...
- Читач літературного твору і його роль, взаємодія тексту і читача Читач є головним учасником літературного процесу. Читання як вид діяльності людини присутній на всіх етапах створення літератури. Автор, створюючи твір, читає тексти інших письменників, попередників і сучасників, і його герої, безумовно, – теж читачі. Завдяки читачеві здійснюється безперервний зв’язок культур і цивілізацій людства. Поняття “читач” треба розглядати ширше, ніж “людина читає”. Будь-який літературний твір, письмове […]...
- Ідея незнищенності духовного начала в житті. Фольклорне тло твору. Художньо-стильові особливості повісті. Tіні забутих предків і українське поетичне кіно. Екранізація повісті. Творча особистість Сергія Параджанова та Івана Миколайчука – ІМПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ М. КОЦЮБИНСЬКОГО Мета: продовжити роботу над змістом повісті; ознайомитися з її художньо-стильовими особливостями; допомогти учням збагнути неповторність і самобутність культури гуцулів, розкрити пантеїзм їхнього світобачення; удосконалювати навички і вміння ідейно-художнього аналізу епічного твору, синтезу і аналізу думки; поінформувати про екранізацію повісті та її місце у світовому кінематографі; виховувати бажання більше дізнатися про культуру нашого народу, почуття гордості […]...
- Типи композиційної організації художнього твору – КОМПОЗИЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Композиційна організація того чи іншого художнього твору може вбирати в себе і “розміщення персонажів (їх “систему”), й зіставлення сюжетних епізодів, і порядок повідомлення про хід подій, і зміну прийомів оповіді, і взаємоспіввіднесеність деталей зображуваного, і співвідношення глав, абзаців, строф і окремих словесних зворотів” [17, 157). Індивідуальні особливості композиційної побудови конкретних художніх творів великою мірою залежать […]...
- Пафос – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Пафосом (грец. Πάθοζ – пристрасть, почуття) називається тип емоційного світовідчуття, що окреслюється у творі й мотивує ідейну визначеність авторського ставлення до зображуваного, а також впливає на свідомість читача, спонукаючи його до співпереживання авторові твору або його героям. Пафос – це те, що, як влучно зауважує Є. Аксьонова, можна назвати “душею твору”. Це той настрій, яким […]...
- Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Неологізми (від грец. Νέοζ – новий і Λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, “якщо предмет чи […]...
- Оцінка літературного твору Оцінка літературного твору – встановлення, фіксація, усвідомлення його художньої цінності (вартості). Цінність властива творові як об’єкту сприймання. О. л. т. дається реципієнтом на основі осягання цінності, неможлива без його безпосереднього сприймання. В структурі оцінного акту (Процесу) взаємодіють: суб’єкт оцінки (читач, критик); предмет оцінки (твір, компонент твору, творчість письменника); основа оцінки (естетична платформа, переконання, ідеали, навіть […]...
- Аналіз поетичного твору. Аналіз драматичного твору Аналіз поетичного твору. І. Загальні питання: 1) назва твору, ім’я автора; 2) назва збірки, складовою якої є вірш; 3) рік написання та видання; 4) поштовх для створення збірки чи вірша; 5) кому присвячений; 6) наявність епіграфа, його значення. ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання: 1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка; 2) жанр; 3) тема; 4) […]...
- Інтер’єр – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Інтер’єром (франц. Intérieur – внутрішній) називається образ речового оточення персонажів та їхніх дій, опис приміщення, реалій побуту: речей, предметів і т. д. Найважливіша художня функція інтер’єру – засобами компоновки, добору відповідних речей і предметів підкреслити ті чи інші специфічні риси, смаки, духовні запити персонажа – тим самим слугувати опосередкованим засобом його характеристики. Прикладом “ідейної” єдності […]...
- Пам’яті тридцяти – збірний образ ліричного героя. Історична основа поезії. Образно-символічне вираження ідеї твору. Читацький практикум. Літературознавчий аналіз поетичного твору як одна з форм прочитання твору – СИМВОЛІЗМ В УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. ВИННИЧЕНКА, П. ТИЧИНИ Мета: проаналізувати з учнями поезію “Пам’яті тридцяти”; розвивати навички аналізу поетичного твору, уміння висловлювати власні міркування з приводу особливостей вірша та передавати враження від художнього твору різними засобами; виховувати почуття любові до рідної землі та бажання знати її історію. Теорія літератури: символізм. Обладнання: текст твору, відеоматеріали (на розсуд учителя), фото пам’ятника, встановленого на місці бою […]...
- Написання твору – роздуму Мета: вчити письмово висловлювати свої думки, розвивати фантазію, асоціативне мислення учнів. Тип уроку: розвиток мовлення. Хід уроку 1. Перевірка домашнього завдання: читання та редагування учнями зразків планів. 2. Написання твору на чернетках. 3. Редагування та перевірка учнями написаного. 4. Переписування роботи у зошит для контрольних робіт. 5. Домашнє завдання. Як в оповіданні змальовується північна природа? […]...
- Григір Тютюнник. Коротко про письменника. Дивак. Зміст твору. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів – природи і людини, зображених в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи Мета: ознайомити учнів з основними відомостями про письменника; розвивати вміння давати характеристику літературного героя, удосконалювати навики виразного читання; виховувати особисті якості дітей як важливі чинники їх самореалізації. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, портрет Григора Тютюнника, мультимедійні засоби, ілюстрації до твору, роздавальний матеріал. Перебіг уроку I. Організаційний етап. II. Актуалізація і корекція […]...
- УМР № 2. Письмовий план для твору-характеристики персонажа твору. Усний твір-характеристика головного персонажа твору Мета: навчити учнів висловлювати та аргументувати думки, підтверджуючи цитатами з тексту, характеризувати поведінку головного героя твору за планом; розвивати логічне та образне мислення; плекати загальнолюдські моральні цінності. Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Засоби навчання: підручник, мультимедійна дошка. Епіграф до уроку: У кожної людини три характери: той, який приписують; Той, який вона сама собі приписує, […]...
- Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...