Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених зв’язків у драмі-феєрії М. Метерлінка Синій птах – ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ
Мета – формувати компетентності: Предметні (знання історії створення драми-феєрії М. Метерлінка “Синій птах”; уміння визначати сюжет, композицію драматичного твору; навички робити висновки, складати конспекти; культуру усного мовлення; уміння працювати в групах, парах; високі моральні якості особистості; любов до художнього слова; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування в колективі; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; світогляд).
Тип уроку: урок опанування нових знань.
Обладнання: портрет М. Метерлінка, видання його творів, ілюстрації до них.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
· Розкажіть про життя і творчість М. Метерлінка.
ІІI. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
– “Синій птах”, одна з найвідоміших п’єс М. Метерлінка, належить до жанру Феєрії. Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет, фольклорні та міфологічні образи, умовність простору і часу, символізм ситуацій і образів, ліризм, узагальнений зміст, наявність яскравих сценічних ефектів. П’єса “Синій птах” цілком відповідає законам цього жанру.
2. Словникова робота (запис до зошитів)
Драма-феєрія – це п’єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.
Феєрія – театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, у якій з метою вразити глядача використовують різноманітні сценічні ефекти.
3. інтерактивна вправа “Броунівський рух” (робота в групах)
· У чотирьох групах за “Синій птахом” М. Метерлінка дослідіть: 1-ша група – сюжетно-композиційні особливості, 2-га – реальне й фантастичне, 3-тя – композицію, 4-та – умовність простору та часу.
Очікуваний результат
1-ша група
В основі сюжету – казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’я і щастя хворій дівчинці – онучці сусідки Берленго (феї Берилюни). Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв – дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля – через багато випробувань, що допоможуть їм відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті – у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді і безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди – вона нескінченна. У такий спосіб фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті в пошуках істини й гармонії, її зустріч із добром і злом.
2-га група
Образи п’єси. У сюжеті п’єси переплетено два пласти – реальний і фантастичний. Реальні життя в сім’ї дроворуба, обстановка в його бідній, але не вбогій хатині, час, коли відбувається дія,- ніч напередодні різдва різдвяний мотив – чекання чуда і народження людини – так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі. Згадаймо: на початку п’єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче розставатися зі своєю горлицею, відповідає: “Тому що вона – моя”. Тепер, після довгих пошуків, випробувань, труднощів і поневірянь, що випали на їхню долю на цьому нелегкому шляху, він готовий відразу і безкорисливо її віддати. Милосердя і любов до ближнього – умова цього дива.
Фантастичний план сюжету, крім подорожі, задіює персонажів, які розділяють з дітьми їхнє повсякденне існування і враз оживають чи олюднюються. Це Хліб, Молоко, Вода, Кішка і Пес. Їхню казковість підкреслено традиційними характерами й описом костюмів однак і вони символізують сили добра і зла. Пес Тіло виступає в ролі вірного Санчо Панси. Хліб залежно від обставин допомагає або шкодить дітям. Кішка – втілення зрадництва і підступництва – уособлює ворожі людині демонічні сили, разом з Ніччю вона охороняє таємниці Буття. Скориставшись довірливістю дітей, Кішка приводить їх у ліс на вірну загибель від дерев і тварин, що страждають від “жорстокості і дивовижної несправедливості людини”. У такій алегоричній формі автор стверджує, що природа неохоче відкриває таємниці Буття і людина може це зробити лише шляхом гармонійної взаємодії з нею.
3-тя група
Підпорядкована розкриттю її філософського змісту, п’єса поділяється на п’ять дій, дванадцять картин, що є досить самостійними епізодами. Ці картини об’єднані між собою авторською ідеєю і наскрізними персонажами, відбивають етапи духовного розвитку дітей – майбутнього людства. Зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожний з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душу Тільтіля й Мітіль. Так, у Країні Спогадів (дія II, картина 3) серед померлих родичів вони усвідомлюють благородну потребу поважати пам’ять предків. У садах Блаженств (дія IV, картина 9) діти дізнаються про різні цінності в людському житті. Одні Блаженства уособлюють плотські насолоди, убогі радості – це “гладкі земні Блаженства” (бути багатим, віддаватися лінощам, надмірностям у їжі й питві, багато спати, бути пихатим і т. ін.). Їм протистоять інші Блаженства (тобто цінності). Порівняно з першими вони непомітні і навіть сірого кольору (наприклад, Блаженство любити батьків). Але саме Блаженство Чистих Радощів, Безневинних Думок, Зимового Вогнища, Блаженство милуватися красою природи і – найголовніше – відчувати Материнську Любов сповнюють життя людей високим змістом і духовністю. Зустріч дітей з Материнською Любов’ю є психологічною кульмінацією п’єси. Отже, в алегоричних і символічних образах п’єси стверджуються моральні цінності: перевага добра над злом, духовності над ситою вульгарністю, чеснот над пороком. Ці істини відкриваються дітям і створюють духовний світ Тільтіля й Мітіль.
4-та група
Царство Майбутнього – заключний етап у подорожі дітей. Його головна дійова особа – Час, бородатий старий з косою і пісковим годинником. Зовнішність персонажа, його характер і функція традиційні – він невблаганний, байдужий до сліз і умовлянь, строго дотримує порядку. У такий спосіб автор стверджує думку про покірність людини часу і долі, але поряд із цим він переконаний у високому покликанні людей: “На землю голіруч не пускати”. Час у феєрії подано не тільки в алегоричному образі, а й в інших проявах: у його конкретному прояві (дія п’єси – вечір напередодні Різдва, одна ніч – час сну), а також у властивому цьому жанру умовному вимірі. Цей потік часу виходить за межі життєвого досвіду дітей. Так, подорож за Синім птахом відбувається уві сні. Час сну і сновидіння не збігається. Наприкінці п’єси на це вказано: минула і “тільки одна ніч”, і цілий рік.
З драмою-феєрію М. Метерлінка можна порівняти п’єсу Лесі Українки “Лісова пісня”.
4. Інтерактивна вправа “Ланцюжок”
· Стисло за ланцюжком перекажіть зміст казки-феєрії М. Метерлінка “Синій птах”.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
1. Практична робота (запис до зошитів)
· Заповніть 2-й стовпець таблиці “Композиція казки-феєрії М. Метерлінка “Синій птах””. Зробіть висновок.
Очікуваний результат
Композиція казки-феєрії М. Метерлінка “Синій птах”
Елемент композиції твору | Зміст елемента композиції твору |
Експозиція | Діти бідного дроворуба Тільтіль і Мітіль мріють про те, щоб Санта Клаус щось приніс їм різдвяного вечора, та цього не сталося, і голодні діти дивляться у вікно на сусідній багатий будинок, куди потрапили всі подарунки |
Зав’язка | Поява феї. Фея пропонує дітям вирушити на пошуки Синього птаха для її хворої внучки, яка хоче бути щасливою |
Розвиток дії | Пов’язаний із розгортанням у наступних картинах її основного мотиву – всемогутності людини. Він вперше прозвучав у другій картині, коли Собака, вірний друг людини, проголосив, що “людина – це все”. У третій картині, дія якої відбувається у Країні Спогадів, де Тільтіль і Мітіль побачилися зі своїми дідусем і бабусею, братиками і сестричками, розроблено мотив пам’яті. Четверта картина глибоко символічна. Дія її розгортається в палаці Ночі, де зберігаються сили зла – Війни, Хвороби, Жахи, Привиди. У п’ятій картині (“Ліс”) письменник протиставляє людині природу. Шоста картина виконує допоміжну роль: за наказом феї діти повинні йти на цвинтар. У сьомій картині, дія якої відбувається вночі на сільському цвинтарі, розвивається мотив радості буття. Восьма картина готує до перебування у Садах Блаженства. Гладкі Блаженства – це символ людських вад і спокус: розкошів, лінощів, пияцтва, розпусти. |
Кульмінація | Збагачені духовно у пошуках Синього птаха, Тільтіль і Мітіль потрапляють до Царства Майбутнього – щасливої країни дітей, які ще не народилися |
Розв’язка | Одинадцята картина – “Прощання”. У символічній формі письменник висловлює думку про те, що жодну істину не можна вважати абсолютною, а процес пізнання – завершеним. Зупинка – смерть пізнання. Синій птах у клітці – символ такої зупинки. А щастя можна досягти лише впродовж постійного пізнання світу, у невтомних пошуках істини |
Епілог | Дванадцята картина. В останній картині п’єси драматург підкреслює зв’язок казкових ідеалів і повсякденного життя. Процес пізнання – нескінченний. Істину не можна пізнати раз і назавжди |
Висновки. Особливості композиції казки-феєрії – зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожна з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душі Тільтіля та Мітіль |
2. Інтерактивна вправа “Закінчи речення” (запис до зошитів)
· Доповніть речення, зважаючи на особливості драми-феєрії М. Метерлінка “Синій птах”:
– Синій птах – це символ… (Щастя, істини, добра);
– сюжет твору – це… (Пошуки героями загадкового птаха);
– конфлікт драми – це… (Боротьба сил добра і зла, світла і пітьми, долання героями того, що стоїть на перешкоді досягненню мети).
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Завершальне слово вчителя
– Герої філософської п’єси-казки “Синій птах” – це образи-символи, які втілюють панівні на землі сили. Це людина, рослини, тварини, стихії Світла, Вогню й Води, Душі, Хліба, Молока, Годин – усе те, із чого утворено людський світ. Дуже часто людина живе на землі, не помічаючи довкола нікого і нічого, крім таких, як сама. їй здається, що лише вона наділена душею і всі таємниці світу нею розгадані. Але це не так. За допомогою чарівного каменя, який відкриває істинний зір, Тільтіль і Мітіль, головні герої п’єси, бачать світ таким, яким він є насправді – одухотвореним, прекрасним (а інколи – страшним), сповненим таємниць, ще не звіданих людством. У цьому світі минуле, сучасне і майбутнє перебувають поряд і пронизують одне одного: Тільтіль і Мітіль зустрічають і своїх давно померлих рідних, і ще не народженого брата. Виявляється, людина відповідає не лише за себе, а й за всіх своїх предків і нащадків, тому що увесь її рід – єдине ціле, одна нескінченна лінія.
2. Інтерактивна вправа “Мікрофон”
· Продовжте речення: “Найбільше мене сьогодні вразило…”.
3. Інтерактивний прийом “незавершене речення”
· Завершіть речення:
– “Мені вже було відомо…”;
– “Проте я навіть не здогадувався (не здогадувалася), що…”;
– “Відтепер я знатиму про…”.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати теоретичний матеріал уроку за підручником. Дібрати цитати для характеристики образів героїв драми-феєрії М. Метерлінка “Синій птах”.