Ідея незнищенності духовного начала в житті. Фольклорне тло твору. Художньо-стильові особливості повісті. Tіні забутих предків і українське поетичне кіно. Екранізація повісті. Творча особистість Сергія Параджанова та Івана Миколайчука – ІМПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ М. КОЦЮБИНСЬКОГО
Мета: продовжити роботу над змістом повісті; ознайомитися з її художньо-стильовими особливостями; допомогти учням збагнути неповторність і самобутність культури гуцулів, розкрити пантеїзм їхнього світобачення; удосконалювати навички і вміння ідейно-художнього аналізу епічного твору, синтезу і аналізу думки; поінформувати про екранізацію повісті та її місце у світовому кінематографі; виховувати бажання більше дізнатися про культуру нашого народу, почуття гордості за талановитих його представників.
Теорія літератури: імпресіонізм.
Обладнання: текст повісті, кінофільм “Тіні забутих предків” С. Параджанова, презентації.
Тип уроку: урок узагальнюючого вивчення твору.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя
Уже декілька уроків ми з вами працюємо над змістом повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”, і у нас була можливість пересвідчитися, що Гуцульщина – самобутній куточок, чарівний край, схожий на казку. І живуть там не тільки люди, а ще духи та привиди, населений він різноманітними міфологічними істотами. Автор не вказує, коли відбувалися описані ним події. це могло бути тоді, коли він збирав матеріали для повісті, а могло бути й декілька сотень років тому. Гуцули живуть так, як жили їхні предки, дотримуючись тих же поглядів, звичаїв і вірувань. Сьогодні ми поговоримо про фольклорне тло повісті, дізнаємося про екранізацію повісті та визначимо її художньо-стильові особливості.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
2. Літературний диктант
Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 б.
1. Про кого сказано: “…все плакав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі”. (Про Івана)
2. Хто це: “здорова дівка, з грубим голосом і воластою шиєю”? (Палагна)
3. Цей міфічний персонаж “просить стрічного в танець та роздирає нявки”? (Чугайстир)
4. Про кого говорили, що він “в своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржини й людини”? (Про мольфара Юру)
5. “Де що лиш є – віз, кінь, музика, млин або хата,- все вигадав він…” Так сказано у творі про… (Арідника).
6. Відвідання якого населеного пункту в 1910 році надихнуло М. Коцюбинського на створення повісті? (Село Криворівня)
7. Вкажіть жанр пісень, які співала і складала Марічка. (Коломийки)
8. Представниками яких ворогуючих сімей є Марічка та Іван? (Гутенюки та Палійчуки)
9. Скільки років після смерті Марічки нічого не було чути про Івана? (6)
10. На березі якої річки відбуваються події? (Черемошу)
11. Про життя, вірування і звичаї якого народу розповідає твір? (Гуцулів)
12. Звуки якого музичного інструменту сповіщають людям про смерть? (Трембіта)
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Евристична бесіда з використанням учнівських презентацій у якості ілюстративних матеріалів
Ø Назвіть фольклорні джерела твору. (У першу чергу – вірування гуцулів у існування міфічних істот, які живуть скрізь: у лісах, водах, печерах,- і втручаються в людське життя. Більшість із них злі, тому слід задобрювати їх і не сваритися з ними, необхідно уміти поводити себе правильно, так, як учать предки. Змалечку гуцули знають про існування Бога і чорта, добра і зла. І проносять їх через усе життя)
Ø Наведіть приклади практичного використання таких знань. (Наприклад, коли народжується дитя, то бабі-повитусі належить “сокотатися”, обов’язково засвітити свічку та обкурити зіллям хату. Якщо цього не зробити, то може статися так, що бісиця обміняє новонародженого на своє бісеня. На початку повісті ми дізнаємося про народження дев’ятнадцятої дитини в родині Палійчуків, сина назвали Іваном. А оскільки дитина була неспокійною, то мати робить висновок: “Мабуть, баба при пологах не обкуpила десь хати, не засвітила свічки і їй підклали бісеня”)
Ø Як виявляються язичницькі вірування гуцулів? Наведіть приклади. (Вони поклоняються силі сонця, обожнюють вогонь, одухотворяють природу. Згадаймо епізод, коли Іван приходить на полонину. Він підходить до ватаги в той, час, коли виконувався стародавній обряд розпалювання вогню. Юнак привітався, але йому ніхто не відповів. Так потрібно було чинити, щоб не дати злому духові взяти верх, адже якщо відвернешся на хвилинку, то добрі сили відвернуться, а злі прийдуть на їхнє місце. А ще вівчарі знали, що ватра – “живий огонь” – обороняє від усього злого, тому повинна горіти і не згасати все літо)
Ø Про які обряди, традиційні на Гуцульщині, ви дізналися зі сторінок повісті? (Ворожіння на теплого Олексія, опис таїнства сироваріння, обряди на Свят-вечір)
Ø Чи зустрічали ви у творі обряд чи звичай, який, можливо, здався вам дивним, незвичним? Зачитайте цей епізод. (Для нас незвичним є обряд поховання. Після плачу і голосіння ми бачимо ігри і розваги. Гуцули у похоронному обряді виявляють філософське ставлення до питання смерті, показуючи тріумф життя, а сам поховальний обряд тлумачать як свято смерті)
Ø Чи тільки казкове і чарівне беруть гуцули від предків у своє життя? (Ні, у середовищі гуцулів живе і родова помста. Не в одному дворі звучала трембіта, сповіщаючи про смерть від руки ворожого роду, як це сталося і в родині Палійчуків, що не розминулися на вузькій дорозі з Гутенюками. Причини ж ворожнечі ніхто вже і не пам’ятав. Але і на примирення не йшов – традиція брала верх)
2. Виступи учнів із випереджувальними завданнями. Художньо-стильові особливості твору. сюжет і композиція
Повість характеризується рядом художніх особливостей. Для передачі подій твору автор обирає тип мовлення розповідь, що охоплює все небагате подіями життя Івана від народження до смерті. Повість складається з 14 розділів. У першому розповідається про народження Івана, його дитинство, смерть батька і занепад у зв’язку з цим господарства, кохання Івана та Марічки. Розділи з другого по дев’ятий включно розповідають про перебування Івана на полонині. Подій тут небагато. Увага зосереджена на описі поетичних картин природи, думок та переживань юнака. Ці розділи привертають увагу народнопісенним ладом оповіді. Три наступних розділи – це розповідь про життя Івана та Палагни. Кульмінаційний момент повісті міститься в тринадцятому розділі, в якому йдеться про зустріч Івана з нявкою Марічкою, потім з веселим Чугайстром і врешті про смерть Івана. Розв’язка твору, всупереч трагедійності події, звучить оптимістично, бо автор стверджує життя з його радощами, поглядом у майбутнє. У повісті значне місце посідають описи, але переважає психологічний спосіб зображення. Ми бачимо Івана людиною, яка тонко розуміє мову дерев, гір, ріки, помічає найменші зміни в картинах лісу, полонини.
Кольорова тональність строга. У лісі, в долині, на полонині зелено, Черемош котить теж зелені хвилі; гори – сині, небо – блакитне. Така тональність зображення відповідає настроєві Івана. Ще одна важлива особливість змалювання пейзажів у повісті – це їх пісенність. І не тому, що інколи автор вводить у описи природи рядки з коломийок, а тому що перед читачем вони проходять у пісенному ритмі. Коцюбинському вдалося у творі поєднати пісенне й образне.
Екранізація повісті
Екранізував фільм уперше Параджанов Сергій Йосипович (9.01.1924-21.07.1990) – визначний вірменський і український кінорежисер, народний артист УРСР (1990), лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1991 р. посмертно). Фільм “Тіні забутих предків” був удостоєний 16 призів на багатьох міжнародних кінофестивалях, зокрема, премія міжнародного кінофестивалю у Мардель-Платі (Аргентина 1965); кубок фестивалю фестивалів (Рим, 1965 р.), золота премія у Солоніках (Греція, 1966 р.), премія Британської кіноакадемії (1966 р.) та ін. Зазнавши переслідувань і намагаючись уникнути арешту, був змушений виїхати у Вірменію.
Фільм не є точною копією літературного твору. У ньому є авторські домисли режисера. Проте стрічка чудово передає атмосферу звичаїв і побуту гуцулів, зберігає притаманні повісті містичність і трагізм, розкриває сюжет твору.
3. Перегляд фрагментів кінофільму
4. Цікаві факти, пов’язані з кінофільмом та його творцями (із ресурсів Інтернету)
□ 4 вересня 1965 року відбулася презентація фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”. Тоді, під час прем’єри, почалась акція проти арештів українських інтелектуалів. Прем’єрний перегляд фільму “Тіні забутих предків” став знаковим і для історії українського кіно, і для цілого дисидентського руху, який пізніше отримає назву “шістдесятництво”. Активних учасників протесту звільнили із займаних посад або відрахували із навчальних закладів. Та й сама кінокартина на тривалий час опинилася під забороною. Ця акція стала зразком у боротьбі українства за свої права.
□ Сценарій фільму був затверджений у грудні 1962 року, на засіданні художньої ради Київської кіностудії ім. О. Довженка з нагоди святкування сторіччя від дня народження Коцюбинського. Сценаристами виступили Іван Чендей, відомий тоді як упорядник закарпатських казок, та Сергій Параджанов, режисер Київської кіностудії.
□ Головну роль у фільмі, роль Івана, зіграв Іван Миколайчук, для якого роль у “Тінях…” стала першою в кінематографі. Про його проби Сергій Параджанов пізніше згадував так: “Він зачарував нас. Юний, страшенно схвильований, він світився дивовижним світлом. Така чистота, така пристрасність, така емоційність вихлюпували з нього, що ми були приголомшені, забули про все, навіть про те, що вже затверджено іншого актора…” За старою радянською традицією, в усіх українських фільмах головну роль мав виконувати представник із Москви. То була політика! І на роль Івана було запрошено Геннадія Юхтіна, тому Параджанов навіть не бажав спочатку навіть глянути на якогось там Миколайчука. І сталося диво – Іллєнко доганяє Параджанова і кричить: “Сергію Йосиповичу! Верніться! це щось неймовірне! Щось нелюдське! Щось за межами розуміння і сприйняття!” Параджанов подивився гру. Коли ж він вигукнув: “Геніально!” – всі зрозуміли, що Іван – Іван Палійчук, а не запрошений на роль Юхтін.
□ Діалог під час знайомства Миколайчука з Юхтіним:
□ Геннадій.
□ Іван.
□ А я вже не Іван.
Параджанов навіть вивчав гру Івана, бо той грав, наче жив. Сергій Йосипович казав, що, аби його воля, заборонив би Миколайчуку зніматися, бо так зіграти можна тільки раз. Після виходу кінофільму Миколайчука навіть запрошували на роботу до Голлівуду.
□ На час знімального процесу режисеру запропонували поселитися в готелі. Однак такий варіант Сергій Йосипович відхилив. Натомість поселився серед гуцулів. Вивчав їхні звичаї та побут. Місцеві жителі дарували Параджанову вишиванки, ікони та частували банушем. А він їм віддячував Київськими тортами та вчив готувати голубці з виноградного листя.
□ В одній коломийці Сергій Параджанов почув алегорію на нерівний шлюб – чоловік захомутав наречену у ярмо. У своєму фільмі режисер буквально здійснив обряд ярма над героями – Іваном та Палагною. це обурило гуцулів, які боялись ганьби через неіснуючий у них обряд. Сам режисер пояснював суть епізоду так: Іван одружується з Палагною, свідомо знаючи, що їм обом доведеться тягнути ярмо власного шлюбу.
□ Всесвітнє визнання стрічки – це плід мольфарських чар. Принаймні на це натякнув останній відомий мольфар Михайло Нечай, який консультував Сергія Параджанова з приводу гуцульської самобутності та історії краю.
□ “Тіні забутих предків” отримали 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, Скорсезе, Кустуриця, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.
□ Під час зйомок у Карпатах Параджанов багато конфліктував із оператором фільму Юрієм Іллєнком. Останній після чергової сварки навіть викликав режисера на дуель. Були вибрані час дуелі, відстань і зброя – гуцульські пістолі. Обидва прийшли в назначений час із секундантами, втім дуель не відбулася. Щоб потрапити до місця поєдинку, треба було перейти через річку Черемош. Злива напередодні зірвала міст.
5. Хвилинка рішень
Якби вам запропонували роль у кінофільмі “Тіні забутих предків”, яку б ви для себе вибрали?..
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Мозковий штурм
Визначити жанр твору, проблематику, ідейний зміст.
Довідка
Жанр твору: імпресіоністична повість. Для неї характерно: зображення зовнішнього світу через світ внутрішній; наявність елементів фантастики, культивування краси; ліризація оповіді.
Проблематика повісті:
□ вічність і сила кохання;
□ гармонія людини й природи;
□ вічний двобій добра і зла;
□ краса глибокого почуття кохання і деспотизм антигуманних звичаїв;
□ сенс щастя і життя;
□ вірність і зрада;
□ філософська проблема життя і смерті.
Ідейний зміст:
□ оспівано любов як джерело духовності;
□ втілено романтичну ідею незнищенності кохання;
□ утверджено думки, що людина повинна жити в гармонії з природою, бачити її красу.
2. Хвилинка роздумів
Чи актуальні сьогодні проблеми, яких торкається М. Коцюбинський у повісті?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
□ Сьогодні на уроці я дізнався…
□ Для кожної людини важливим є…
□ Повість навчила мене…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Повторити матеріал уроку за конспектом і підручником.
2. На вибір:
□ Дати відповідь на питання: “чи порадили б ви своїм друзям прочитати повість “Тіні забутих предків”? чим би аргументували?”
□ Творча робота “чому, на вашу думку, Коцюбинський не зробив кінець твору щасливим?”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)