ІДЕАЛ РАДОСТІ ЖИТТЯ Й ВІДКРИТТЯ СВІТУ У ТВОРІ ЕЛЕОНОР ПОРТЕР ПОЛІАННА
Мета: продовжити ознайомлення з романом, розвивати усне мовлення; активізувати читацьку пам’ять, удосконалювати навички аналізу художнього твору, формувати в учнів уміння робити висновки і висловлювати судження на основі прочитаного; сприяти усвідомленню значущості в житті людини віри в позитив, виховувати доброзичливість, розвивати позитивне мислення.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
Обладнання: портрет Е. Портер, тексти твору, Біблія.
Ми всі повинні знайти свій смисл життя – великий він чи малий.
Окрім того, кожен несе в собі добре світло,
Треба тільки вміти відкрити свою душу і подарувати це світло людям.
Е. Портер
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Є книжки, які обов’язково треба прочитати в дитинстві. Як сказав відомий поет і актор Володимир Висоцький: “Надо нужные книжки в детстве прочесть”. А от книжку, за якою ми працюємо з вами декілька уроків, обов’язково треба прочитати не тільки дітям, а й дорослим. Це книжка, що може змінити не тільки нас самих, а й наше ставлення до навколишнього світу. Роман Е. Портер “Полліанна” обійшов половину земної кулі. Американська письменниця стала відомою завдяки тому, що навчила представників різних країн і національностей “грати в радість”, вселила віру у свої сили і спонукала замислитися над тим, як ставитися до самих себе, до труднощів у житті й до людей, які тебе оточують.
Актуалізація опорних знань проводиться у вигляді гри “Впізнай героя за цитатою”:
“Вона побралася зі священиком і подалася з ним на південь як дружина місіонера.” (Мати Полліанни, Дженні.)
“Строга жінка з суворим обличчям, котра похмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу чи грюкали двері.” (Тітка Поллі.)
“… багато років на при садибі висапував будяки та підрівнював лопатою доріжки”. (Старий садівник Том Дерджин.)
“працювала у міс Поллі кухаркою лише два місяці.” (Ненсі.)
“Його блакитні очі затуманеним зором подивилися на будинок, і в погляді відбилася щира гордість відданого слуги за родину, якій він слугував і яку любив протягом багатьох років.” (Садівник Том.)
“… був юнаком доброї вдачі, ще й симпатичний” (Тімоті, син садівника Тома.)
“… худорлява дівчинка в сукенці у червону клітинку, брилику із двома грубенькими світло – жовтими косами, що звисали на спині. Миле веснянкувате личко поверталося то ліворуч, то праворуч… ” (Полліанна.)
“Я люблю слухати інших, а моє виконання мені не до вподоби. Я трішки вчилася грати на піаніно.” (Полліанна.)
“Вона відчула, що майже ненавидить слово “обов’язок”. (Полліанна.)
“… розповів Полліанні багато цікавого про її маму, і дівчинка була достоту щаслива від цього.” (Старий Том і Полліанна.)
II. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Робота з епіграфом до уроку.
І це “дивне світло”, діти, яке освітило життя маленького містечка, несла в собі героїня письменниці – Полліанна. Це світло протягом життя відкриваємо у собі й ми.
2. Словникова робота.
Місіонер – проповідник певної релігії чи вчення, який поширює їх у середовищі, де раніше вони були не відомі.
Капличка – невелика молитовна будівля або церква без вівтаря.
Ярд – британська та американська міра довжини. 1 ярд = 91,44 см.
Кабріолет – легкий одновісний кінний візок зі складаним дахом.
Антикваріат – це старовинна річ, як правило, виготовлена умілим майстром.
Канделябр – декоративна підставка (підсвічник) з розгалуженнями для декількох свічок або ламп.
Фарисей – (перенос.) лицемірна людина.
III. Робота над темою уроку.
Учитель. Діти, нещодавно закінчилися різдвяні свята. Які радісні, щасливі моменти ви запам’ятали?
1. Продовжте асоціативний ряд: День Святого Миколая, Новий рік, ялинка, Різдво, вертеп, колядки, щедрівки, подарунки, вся родина за столом, канікули, зимові розваги тощо.
– Які почуття, емоції вас переповнюють у ці дні? (Радість, відкриття чогось нового, відкриття світу.)
Основою світогляду Елеонор Портер є християнство, гуманістичні ідеї якого знайшли відображення у її творі. Бог є любов. Бог є велика радість для всіх, кому Він відкривається. Як відомо, слово “євангеліє” означає “добра звістка” або “радісна звістка”, яку приніс на Землю Ісус Христос. Слово “радуйся” неодноразово вживається в текстах Біблії, про що і йдеться у романі. Думаю, ви знаєте молитву до Богородиці, яка починається зі слів: “Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з тобою…”
Письменниця стверджує думку про цінність людського життя і необхідність наповнення його радістю, добром, любов’ю, світлом Божих заповідей.
– Давайте згадаємо, хто започаткував “гру в радість”? (Батько Полліанни, він був місіонером, як і мати.)
– Чому він придумав цю гру? (Батьки Полліанни – місіонери, котрі залишили рідну домівку і поїхали на Далекий Захід нести слово Боже. Родина бідувала, іграшок у дівчинки не було, тому, щоб вона не журилася, тато придумав для неї незвичну забавку – “грати в радість”, тобто знаходити привід для радощів у різних, навіть скрутних обставинах.)
– А батькові як спало на думку придумати цю гру? (Колись Пасторові Віттіеру, татові Полліанни, було дуже сумно. Тоді він узяв Біблію, перечитав її та порахував, скільки разів у Святому Письмі Господь закликає до радості. Вийшло понад 800 разів!)
– Знайдімо цю цитату у творі.
(“Якщо Бог 800 разів велів кожному з нас радіти, отже, Він справді хоче, щоб ми раділи” – сказав пастор Віттіер собі і своїм рідним, і відтоді старанно намагався виконувати цю Божу заповідь.) Саме “радісні тексти” Біблії спонукали батька Полліанни придумати “гру в радість”, коли його маленькій донечці з місіонерської станції замість ляльки надіслали милиці. Згодом Полліанна стала “радісною звісткою” для всіх, хто її зустрічає. У романі є ще один яскравий образ – призма, яка може змінювати напрям світла і створювати довкола веселкові промені. Образ Полліанни, яка ніколи не втрачає віри і несе радість, теж є своєрідною призмою для інших персонажів. У такий спосіб Е. Портер стверджує необхідність наближення людини до Бога через відповідні зміни в її душі.
Учитель. Діти, на попередніх уроках ми з вами досліджували, які зміни в житті героїв твору відбулися з появою Полліанни? Давайте завершимо це дослідження і зачитаємо наші спостереження.
2. Результати учнівських досліджень.
Тітка Поллі – строга, холодна, стримана, з почуттям обов’язку, пунктуальна, нещасна, сумна, одинока. Завдяки спілкуванню з Полліанною стала турботливою, доброю, чуйною тіткою, яка дозволяла собі розпускати довге волосся, чепуритися, плакати, грати в гру “Радість” і бути щасливою заміжньою жінкою.
Лікар Чилтон – завжди привітний, добрий, чуйний, але одинокий і нещасний, бо любив тітоньку Поллі, з якою їх розділяло давнє непорозуміння. Завдяки Полліанні лікар зумів порозумітися з коханою жінкою й одружитися, стати щасливим чоловіком.
Джон Пендлтон – замкнутий, похмурий, мовчазний, одинокий. Став люблячим, турботливим батьком усиновленого хлопчика Джиммі. Його життя стало яскравим, веселим,, повноцінним. Джиммі – був сумним, зневіреним, бездомним, хотів мати батьків, сім’ю і будинок. Завдяки Полліанні у нього з’явились і сім’я, і названий батько, і будинок. Хлопець став щасливим.
Місіс Сноу – дратівлива, вразлива, сердита хвора жінка, яка лежала в темній кімнаті і не дозволяла відчиняти вікна. Стала терпимою, уважнішою до оточуючих, дозволяла відчиняти вікна і пускати сонячне проміння в оселю, розчісувати своє кучеряве волосся, робити всілякі зачіски, прикрашені свіжими трояндами. Хвора навіть почала працювати. Вона в’язала одяг для дітей з притулку і раділа тому, що у неї здорові умілі руки.
– Який висновок ми запишемо?
У результаті досліджень діти доходять висновку, що Полліанна стала для жителів міста путівником, рятівником, ангелом, який розбудив у них позитивне, навчив бачити хороше абсолютно в усьому, навіть у поганому. Вона навчила їх радіти життю!
3. Проблемні питання.
– Чи може зміна зовнішності зробити людину щасливою?
– А що тоді для цього потрібно?
4. Правила життя Полліанни. Робота в групах.
На столі вчителя лежать предмети, що їх представники груп можуть узяти на власний розсуд, але не більше двох.
Завдання для груп. Пояснити, кому із героїв твору можна порекомендувати ці засоби як ліки від негараздів?
Очікувані результати.
– Крем проти ластовиння. (Для Полліанни.)
– Троянда. (Любов тітоньки Поллі.)
– Стетоскоп. (Лікарю Чилтону; лікар – найрадісніша професія, бо повертає людям здоров’я.)
– Будинок. (Для Джиммі.)
– Скелет. (Джону Пендлтону: краще мати в будинку живого хлопчика, ніж “тримати скелета у шафі”.)
– Різнобарвні клубочки вовни. (Місіс Сноу.)
– Бейджик з написом “Твоє ім’я – найкраще”. (Ненсі.)
– Біблія із червоною закладкою на проповіді “Радійте всі!” (Священику Полу Форду.)
5. Колективне складання схеми “Удавані негаразди та ліки від них”.
Ластовиння – у темній кімнаті непомітне, його, за бажанням, завжди можна позбутися.
Заняття. Навчання. Щоденні турботи. Результат праці. Радість від того, що ти чогось навчився.
Ім’я. Головне не ім’я, а те, хто його власник!
Самотність. Шукай причину в собі: гординя, відсутність комунікабельності. ЛЮБИ ЛЮДЕЙ!
6. Проблемні питання.
– Що, на вашу думку, можна вважати найтяжчим випробуванням у долі людини? (Смерть рідних, каліцтво.)
– Що пропонує у таких випадках Полліанна?
7. Робота в зошитах.
Смерть рідних. Вірити в те, що вони – на небесах. Живуть доти, доки ти їх пам’ятаєш.
Каліцтво. Не працюють ноги – працюй руками. Будь корисним для людей.
8. Гра в “Радість”. Робота в групах.
Багато хто з вас говорив, що теж хоче навчитися грати в цю гру. Давайте спробуємо. Пропоную попрацювати в групах: придумати нерадісну ситуацію, озвучити її, а решта груп знайдуть, чому в такій ситуації можна порадіти.
9. Рефлексія.
Учитель. Пропоную не менш цікаві завдання за вибором: написати або сенкан, або девіз життя Полліанни, або есе про прочитаний твір (у парі, в групі чи індивідуально).
Сенкан
Полліанна
Мудра і весела.
Живе, радіє та допомагає
Усім у радість грати.
Оптиміст!
Девіз: “Жити – життю радіти!”, “Радієш ти, радію я – радіє вся наша Земля!”, “Придивись, навколо так багато РАДОСТІ! Живи і радій!”
Есе: ця книжка – гімн оптимістів. Е. Портер написала її для песимістів, щоб ті подивилися на світ іншими очима, повними радості, почали радіти і творити прекрасне з радістю. (Думка дитини.)
– У кого справдився прогноз уроку?
– то навчився грати в “Радість”?
IV. Підбиття підсумків уроку.
Учитель. А зараз, діти, ми послухаємо екс – прес-інформацію про значення книжки Е. Портер у світі (це було випереджальне завдання для деяких учнів).
Учнівські повідомлення.
Найвідоміший твір Е. Портер “Полліанна” вийшов друком 1913 року й одразу здобув ви-знання в Америці. Даючи інтерв’ю журналістам щодо створення своєї книжки, письменниця зазначила: “Люди думають, що Полліанна постійно радісно щебече і що вона радіє абсолютно з усього. Однак я ніколи не поділяла думки про те, що ми мусимо заперечувати існування труднощів, страждань і зла. Я переконана в тому, що ліпше зустрічати невідоме бадьоро і радісно”. Примірник роману “Полліанна” Елеонор Портер подарувала своїй бабусі Меріон на знак великої пошани і вдячності за ті поради, які письменниця отримала від неї у дитинстві. Цей примірник тепер дбайливо зберігається в одній із найбільших бібліотек світу – Бібліотеці Конгресу США.
Популярність “Полліанни” пояснюється передусім тим, що в той час, коли увесь світ переживав глибоку кризу, американці понад усе прагнули стабільності й опори. Цей твір дав
Відчуття оптимізму, надійну духовну опору цілій нації, цілому поколінню, яке мужньо боролося із труднощами і не втрачало надії на майбутнє. Американцям сподобалася позиція авторки, котра писала: “Покажіть людині все найкраще, те справжнє, що приховане в душі, і переконайте, що їй під силу впоратися із будь-чим”.
У книжці утверджуються такі загальнолюдські цінності, як щастя в родинному колі, допомога ближньому, пошук духовної опори в житті, глибока і дієва віра в Бога, необхідність змінювати довколишній світ на краще.
Лише за кілька років письменницької кар’єри Елеонор Портер створила, крім оповідань, чотирнадцять романів. її книжки цікаво читати й обговорювати сім’єю, з друзями і наодинці із собою. Вони дають змогу і поговорити, і помовчати про речі, які є важливими для кожного з нас, – про любов, милосердя, радість життя, допомогу ближньому, ставлення до світу.
Елеонор Портер отримала високе звання Видатної жінки штату Нью-Гемпшир. За людяність і милосердя, що пропагуються в її творах, ім’я письменниці включено до “золотого списку” визначних жінок світу, який уклала Національна організація жінок. У США та інших країнах створено клуби Полліанни. На її честь американці святкують День Радості (англ. Official Pollyanna Glad Day), літературній героїні Елеонор Портер зведено пам’ятник, де щороку збираються ті, хто має в душі оптимізм і хоче змінити життя на краще. Полліанна стала не менш відомою серед різних поколінь американців, ніж Том Сойєр і Гекльберрі Фіни.
Полліанна в кіно і театрі
За мотивами роману “Полліанна” знято кілька телесеріалів і кінофільмів. 19 травня 1960 року відбувся показ американського фільму “Полліанна” (реж. Д. Свіфт). Анімаційний серіал “Історія Полліанни, дівчинки любові”, що складається з 51 частини, знято японським режисером Кодзо Кусубою у 1986 році.
2003 року вийшов британський фільм “Полліанна” (реж. С. Хардінг). У фільмі добре відтворено дух того часу. Сюжет не завжди точно збігається з романом, але в цілому фільм дуже щирий, добрий, як і художній твір.
Театральну постановку цього шедевру дитячої класики здійснено Львівським драматичним театром ім. М. Заньковецької (реж. Б. Ревкевич) і Київським академічним театром юного глядача на Липках (реж. В. Гирич). Переклади роману “Полліанна” українською мовою виконали Б. Гора, В. Наливана.
V. Домашнє завдання.
Написати твір-мініатюру: “Як би змінився наш клас, якби до нас прийшла вчитися Полліанна?”
(3 votes, average: 3.67 out of 5)