І НУДНО, І СУМНО – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РОМАНТИЗМ
І нудно, і сумно! – і нікому руку подать,
Як горе у душу прилине…
Бажання!.. Чи варто даремно і вічно бажать?..
А роки минають – найкращі хвилини!
Кохати… кого ж бо? На час, годину – дарма,
Кохання ж навік – неможливе…
Чи в себе заглянеш? – минулого й сліду нема:
І радість, і мука, і все це мінливе!
Що пристрасті? – Скоро вогонь їх солодких недуг
При слові розсудку згасає,
Й життя – як поглянеш на нього уважно навкруг –
Лиш жарт, де ні змісту, ні глузду немає!
Переклад Миколи Терещенка
Вірш “І нудно і сумно…” М. Лермонтов написав у 1840 р., коли йому було лише 26 років. За свідченнями сучасників, у цьому вірші якнайповніше розкрилися настрої волелюбної частини ровесників поета, які прагнули активної діяльності й були пригнічені неможливістю боротися за свої переконання та ідеали.
За формою це елегія, що нагадує запис у щоденнику, в якому фіксуються миттєвості душевного стану. Мова вірша афористична, що підносить поезію до рівня філософського осмислення життя. Елегія просякнута настроями світової скорботи, ліричний герой страждає, бо зневірився в житті. Він самотній, бо “нікому руку подать”, втомився від власних бажань, кохання не розраджує його душу. Фінал вірша звучить гірко-саркастично, бо життя нагадує ліричному герою недоречний жарт.
Вірш тримається на контрасті миті й вічності, розуму й почуття. Ця відсутність життєвих ідеалів, піднесеного й вічного примушують ліричного героя неймовірно страждати від усвідомлення нікчемності свого життя: “А роки минають – прогаяні роки!” За образним виразом літературного критика тих часів, у цьому вірші вчувається “глухий, могильний голос підземного страждання, нетутешньої муки, це приголомшуючий душу реквієм усіх надій, усіх почуттів людських, всієї чарівності життя”.
1. Який внутрішній конфлікт відображає вірш “І нудно, і сумно!”?
2. Як у вірші трансформується традиційна для романтизму тема самотності героя?
Related posts:
- І НУДНО, І СУМНО… – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814 – 1841) – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ – Хрестоматія І нудно, і сумно, і нікому руку подать В годину нестерпної скрути… Бажання! Навіщо даремно і вічно бажать?.. А роки минають, і їх не вернути! Любить… Та кого ж бо? На час лиш – кохати дарма, Кохання ж навік – неможливе. .У себе заглянеш – минулого й сліду нема; Усе там – і радість, і […]...
- І нудно, і сумно! – і нікому руку подать… – МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ І нудно, і сумно! – і нікому руку подать, Як горе у душу прилине… Бажання!.. Чи варто даремно і вічно бажать?.. А роки минають – найкращі хвилини! Кохати. кого ж бо? На час, годину – дарма, Кохання ж навік – неможливе. Чи в себе заглянеш? – минулого й сліду нема: І радість, і мука, і […]...
- І нудно, і сумно! – і нікому руку подать – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ * * * І нудно, і сумно! – і нікому руку подать, Як горе у душу прилине… Бажання!.. Чи варто даремно і вічно бажать?.. А роки минають – найкращі хвилини! Кохати… кого ж бо? На час, годину – дарма, Кохання ж навік – неможливе… Чи в себе заглянеш? – минулого й сліду нема: І радість, […]...
- МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РОМАНТИЗМ Буремний геній МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ. Вірші. Роман “Герой нашого часу” Цьому життю судилося проблиснути осяйним метеоритом, залишити після себе довгий струмінь світла і зникнути у всій красі своїй… Які поетичні таємниці забрав він із собою в могилу? Хто розгадає їх? …Левова натура! Страшний і могутній дух! (В. Бєлінський, російський літературний критик). Народився Михайло Лермонтов у Москві. […]...
- СОСНА – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РОМАНТИЗМ На півночі дикій, високо на скелі, Стоїть одинока сосна – І клониться сонно, і снігом блискучим, Як ризою, вкрита вона. І мріється їй, що в далекій пустелі, В країні, де сонячний схід, Сумна і самотна, на спаленій кручі Вродливиця-пальма стоїть. Переклад Володимира Свідзинського Іван Шишкін. “На півночі дикій…”, 1891 Картину створено до зібрання творів, яке […]...
- НА ДОРОГУ ЙДУ Я В САМОТІ – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РОМАНТИЗМ На дорогу йду я в самотині; Крем’яна в тумані путь блищить: Тихо. Бога слухає пустиня, І зоря з зорею гомонить. Небеса прекрасні та безкраї! Спить земля в промінні голубім… Чом же серце з боллю завмирає? Жду чого? Жалію я за чим? Мрією не тішусь я пустою, Днів не жаль, що більш не розцвітуть. Я жадаю […]...
- І скучно, і сумно, і нікому руку подать… – Михайло Лермонтов І скучно, і сумно, і нікому руку подать В годину нестерпної скрути… Бажання! Навіщо даремно і вічно бажать?.. А роки минають, і їх не вернути! Любить… Та кого ж бо? На час лиш – кохати дарма, Кохання ж навік – неможливе. У себе заглянеш – минулого й сліду нема; Усе там – і радість, і […]...
- ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РОМАНТИЗМ (скорочено) У кожній книзі передмова є перша і водночас остання річ; вона править або за пояснення мети твору, або за виправдання й відповідь на критику. Ця книга ще недавно випробувала на собі нещасну довірливість деяких читачів і навіть журналів до буквального значення слів. Деякі страшенно образились, і не на жарт, що їм у приклад ставлять […]...
- ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (1838-1840) – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ 1814-1841 – РОМАНТИЗМ Творча історія роману. Представники різних літературних напрямів зверталися до зображення “героя часу”: “Сповідь” Ж. Ж. Руссо, “Страждання молодого Вертера” Й. В. Гете, “Паломництво Чайльд Гарольда” Дж. Байрона, “Євгеній Онєгін” О. Пушкіна. М. Лермонтов продовжив світову традицію створення портрета сучасника, поєднавши соціальні, психологічні та філософські аспекти проблеми “людина і час”. Задум роману “Герой нашого часу” виник […]...
- І нудно, і сумно – Герої вічності – герої часу: Михайло Лермонтов – Взаємодія романтизму і реалізму *** І нудно, і сумно! – і нікому руку подать, Як горе у душу прилине… Бажання!.. Чи варто даремно і вічно бажать?.. А роки минають – найкращі хвилини! Кохати… кого ж бо? На час, на годину – дарма. Кохання навік – неможливе. Чи в себе заглянеш? – минулого й сліду нема: І радість, і мука, […]...
- Михайло Лермонтов “І нудно і сумно…”, “На дорогу йду я в самотині..”, “Герой нашого часу” – XIX СТОЛІТТЯ – підготовка до ЗНО та ДПА Михайло Юрійович Лермонтов (1814-1841) – російський поет, прозаїк, драматург. Народився М. Ю. Лермонтов 3 жовтня 1814 року в Москві. Батько, Юрій Петрович, відставний піхотний капітан, з дворянської сім’ї, що збідніла; мати, Марія Михайлівна, уроджена Арсеньєва (з роду Столипіних). За однією з спірних і непідтверджених теорії у батьківській родині вважалося, що походить вона від шотландських Лермонтів, […]...
- І нудно, і сумно – Михайло Лермонтов – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ – Хрестоматія На дорогу йду я в самотині; Крем’яна в тумані путь блищить: Тихо. Бога слухає пустиня, І зоря з зорею гомонить. Небеса прекрасні та безкраї! Спить земля в промінні голубім… Чом же серце з болем завмирає? Жду чого? Жалію я за чим? Мрією не тішусь я пустою, Днів не жаль, що більш не розцвітуть. Я жадаю […]...
- МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ Я скрізь любов вістити став І правди чистої науку. Михайло Лермонтов ПРОВІСНИК ПРАВДИ І ЛЮБОВІ У кожній національній літературі є знакові імена, які, подібно до найяскравіших квітів, навічно вплетені в її багатобарвний вінок. У всіх, хто відкриває світ російської словесності, саме з такою неповторною квіткою асоціюється ім’я Михайла Лєрмонтова. Ось як про нього писав літературознавець […]...
- Михайло Лермонтов (1814 – 1841). Мотиви свободи і самотності, песимізм поезій Лермонтова Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість М. Лермонтова; розкрити волелюбні прагнення поета, причини його самотності та безмежну відданість батьківщині; розвивати почуття відповідальності перед суспільством та бажання протистояти бездуховності, жорстокості, лицемірству; розвивати мовленнєву культуру та толерантне ставлення до оточуючих, почуття гуманізму. Обладнання: портрети М. Лермонтова та його близьких, ілюстрації малюнків поета, зображення місць, пов’язаних […]...
- Лермонтов “І нудно, і сумно…” – аналіз Яскравий зразок характерного для Лермонтова настрої песимізму, смутку, душевного самотності. Неквапливе філософський роздум, міркування на тему: що є людське життя? для чого вона дається людині? Жанр: елегія. Композиція: I строфа відразу занурює в пригнічений, відчайдушно самотнє стан героя. Ніякі пропозиції, опис гнітючої туги. Дивне для молодої людини вираз: “А роки проходять – всі кращі роки!”. […]...
- ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814 – 1841) – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ – Хрестоматія (Скорочено) Частина перша І Бела Оповідач по дорозі до Тіфлісу знайомиться з попутником – штабс-капітаном на ім’я Максим Максимович. Попутник розповідає йому таку історію. П’ять років тому він служив у фортеці за Тереком. Якось восени прибув транспорт із провіантом у супроводі офіцера на ім’я Григорій Олександрович Печорін. За словами Максима Максимовича, офіцер цей належав до […]...
- На дорогу йду я в самотині – МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ На півночі дикій стоїть в самотині На голій вершині сосна, І тихо дрімає, і снігом сипучим, Як ризою, вкрита вона. І мариться їй, що в далекій пустині, Де сонце встає золоте, Одна і сумна на камінні горючім, Красуючись, пальма росте. Переклад з російської Миколи Упеника ИЗ ГЕЙНЕ На севере диком стоит одиноко На голой вершине […]...
- М. Лермонтов “І нудно і сумно…”, “На дорогу йду я в самотині…”. Зв’язок творчості митця із традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.) – І семестр Мета: формування предметних компетентностей: поглибити знання учнів про поетичну творчість Лермонтова; розкрити волелюбні прагнення поета, причини його самотності та безмежну відданість батьківщині; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників почуття відповідальності перед суспільством та бажання протистояти бездуховності, жорстокості, лицемірству; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну […]...
- ДО ВИВЧЕННЯ РОМАНУ ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ – МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЬМЕННИКА ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ПРОТОТИПИ ТА КОМПОЗИЦІЯ РОМАНУ Історія створення. У 1836 р. Лермонтов задумав написати роман із життя високих кіл Петербурга. Як і Пушкін, який у “Євгенії Онєгіні” показав молоду людину свого часу, він хотів створити портрет свого сучасника. Роман був названий “Княгиня Ліговська” й багато в чому нагадував пушкінський твір. Перше […]...
- Михаил Юрьевич ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ XIX СТОЛЕТИЯ Каждый заново для себя открывает Лермонтова. Гений его настолько Всеобъемлющи многогранен, что эти Открыти Я Будут Продолжаться Без Конца. С. Наровчатов “Вглядитесь в портреты Лермонтова, в это неулыбчивое, сожженное внутренней тревогой лицо, в эти громадные, бездонные глаза. Лермонтов крепко запечатал тайну своей душевной жизни, и мы до сих пор, как ни бьемся, не можем проникнуть […]...
- ТРИ ПАЛЬМЫ – МИХАИЛ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – СТРАНИЦЫ ПОЭЗИИ (Восточное сказание) В песчаных степях аравийской земли Три гордые пальмы высоко росли. Родник между ними из почвы бесплодной, Журча, пробивался волною холодной, Хранимый, под сенью зеленых листов. От знойных лучей и летучих песков. И многие годы неслышно прошли; Но странник усталый из чуждой земли Пылающей грудью ко влаге студеной Еще не склонялся под кущей зеленой, […]...
- ПАРУС – МИХАИЛ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – СТРАНИЦЫ ПОЭЗИИ Белеет парус одинокой В тумане моря голубом!.. Что ищет он в стране далекой? Что кинул он в краю родном?.. Играют волны – ветер свищет. И мачта гнется и скрыпит… Увы! он счастия не ищет И не от счастия бежит! Под ним струя светлей лазури, Над ним луч солнца золотой… А он, мятежный, просит бури, Как […]...
- ДУМА – МИХАИЛ ЮРЬЕВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ XIX СТОЛЕТИЯ Печально я гляжу на наше поколенье! Его грядущее – иль пусто, иль темно, Меж тем, под бременем познанья и сомненья, В бездействии состарится оно. Богаты мы, едва из колыбели, Ошибками отцов и поздним их умом, И жизнь уж нас томит, как ровный путь без цели, Как пир на празднике чужом. К добру и злу постыдно […]...
- Михаил Юрьевич ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЭТИЧЕСКОЕ ОСМЫСЛЕНИЕ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ Лермонтовым нельзя начитаться. ГЛуби На мысли сочетается у него с великим совершенством выражения. Ираклий Андроников, российский литературовед МАСТЕР ПОЭТИЧЕСКОЙ ЖИВОПИСИ Известный исследователь творчества Лермонтова И. Андроников подчеркнул этим высказыванием важную особенность поэта, который, изображая виднеющийся в голубой дымке парус, растущие в песках знойной пустыни пальмы, умел передать самые яркие мысли, волновавшие лучших людей его поколения. […]...
- “ГОРНЫЕ ВЕРШИНЫ…” – МИХАИЛ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – СТРАНИЦЫ ПОЭЗИИ Горные вершины Спят во Тьме ночной; Тихие долины Полны свежей мглой; Не пылит дорога. Не дрожат листы… Подожди немного. Отдохнешь и ты. 1840 г. А. Васнецов. Юнгфрау. 1912 г. Вопросы и задания 1. Какие чувства и мысли вызывает у вас это стихотворение? 2. Прочитайте выразительно стихотворение и постарайтесь передать его поэтическую интонацию. 3. Как вы […]...
- С ЧУЖОЙ СТОРОНЫ – МИХАИЛ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – СТРАНИЦЫ ПОЭЗИИ На севере мрачном, на дикой скале Кедр одинокий под снегом белеет. И сладко заснул он в инистой мгле. И сон его вьюга лелеет. Про юную пальму все снится ему, Что в дальних пределах Востока. Под пламенным небом, на знойном холму Стоит и цветет, одинока… Литературный комментарий “Из Гете” – (“Горные вершины…”) – стихотворение позднего творчества […]...
- Парус – Михаил Юрьевич ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЭТИЧЕСКОЕ ОСМЫСЛЕНИЕ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ Парус Белеет парус одинокий В тумане моря голубом!.. Что ищет он в стране далекой? Что кинул он Вкраю Родном?.. Играют волны – ветер свищет, И мачта гнется и скрипит… Увы! он счастия не ищет И не от счастия бежит! Под ним струя светлей лазури, Над ним луч солнца золотой… А он, мятежный, просит бури, Как […]...
- Три пальмы – Михаил Юрьевич ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЭТИЧЕСКОЕ ОСМЫСЛЕНИЕ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ Три пальмы (Восточное сказание) В песчаных степях аравийской земли1 Три гордые пальмы высоко росли. Родник между ним и из почвы бесплодной, Журча, пробивался волною холодной, Хранимый, под сенью2 зеленых листов, От знойных лучей и летучих песков. И многие годы неслышно прошли; Но странник усталый из чуждой земли Пылающей грудью ко влаге студеной 1 Аравийская земля […]...
- Горные вершины – Михаил Юрьевич ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЭТИЧЕСКОЕ ОСМЫСЛЕНИЕ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ Горные вершины (Из Гете) Горные вершины Спят во тьме ночной; Тихие долины Полны свежей мглой; Не пылит дорога, Не дрожат листы… Подожди немного, Отдохнешь и ты. Читаем, размышляем, обсуждаем… 1. Какую картину вызвало в вашем воображении прочитанное стихотворение? 2. Понаблюдайте, как поэт передает состояние покоя в природе. 3. Согласны ли вы с тем, что это […]...
- ПРОРОК – МИХАИЛ ЮРЬЕВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ XIX СТОЛЕТИЯ С тех пор как Вечный Судия Мне дал всеведенье пророка, В очах людей читаю я Страницы злобы и порока. Провозглашать я стал любви И правды чистые ученья – В меня все ближние мои Бросали бешено каменья. Посыпал пеплом я главу, Из городов бежал я нищий, И вот в пустыне я живу, Как птицы, даром Божьей […]...
- ПОЭТ – Михаил Юрьевич ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ XIX СТОЛЕТИЯ Отделкой золотой блистает мой кинжал; Клинок надежный, без порока; Булат его хранит таинственный закал – Наследье бранного востока. Наезднику в горах служил он много лет, Не зная платы за услугу; Не по одной груди провел он страшный след И не одну прорвал кольчугу. Забавы он делил послушнее раба, Звенел в ответ речам обидным. В те […]...
- РОДИНА – МИХАИЛ ЮРЬЕВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ XIX СТОЛЕТИЯ Люблю отчизну я, но странною любовью! Не победит ее рассудок мой. Ни слава, купленная кровью, Ни полный гордого доверия покой, Ни темной старины заветные преданья Не шевелят во мне отрадного мечтанья. Но я люблю – за что, не знаю сам, – Ее степей холодное молчанье, Ее лесов безбрежных колыханье, Разливы рек ее, подобные морям. Проселочным […]...
- ЗВ’ЯЗОК ТВОРЧОСТІ М. Ю. ЛЕРМОНТОВА (“І НУДНО, І СУМНО…”, “НА ДОРОГУ ЙДУ Я В САМОТИНІ…”) ІЗ ТРАДИЦІЯМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РОМАНТИЗМУ (ДЖЗ. Г. Н. БАЙРОНА, Г. ГЕЙНЕ ТА ІН.) – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ Й РЕАЛІЗМУ Мета (формувати компетентності): предметні (знання про волелюбні прагнення М. Ю. Лермонтова, причини його самотності та безмежну відданість батьківщині; поглиблені знання про його поетичну творчість; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу художніх творів; почуття відповідальності перед суспільством); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне […]...
- “На севере диком стоит одиноко…” – Михаил Юрьевич ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЭТИЧЕСКОЕ ОСМЫСЛЕНИЕ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ …есть ценности, которые превыше всего, которые принадлежат всему человечеству и которые мы должны совместно оберегать. Святослав Рерих, российский и индийский художник, Общественный деятель Читая страницы этого раздела, вы сможете: U Понять, что такое миф и притча; U Раскрыть смысл прочитанных мифов; U Сделать выводы о стихиях природы и происхождении человека; U Узнать больше о Библии […]...
- ВЫХОЖУ ОДИН Я НА ДОРОГУ… – Михаил Юрьевич ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ XIX СТОЛЕТИЯ * * * Выхожу один я на дорогу; Сквозь туман кремнистый путь блестит; Ночь тиха. Пустыня внемлет богу, И звезда с звездою говорит. В небесах торжественно и чудно! Спит земля в сияньи голубом… Что же мне так больно и так трудно? Жду ль чего? жалею ли о чем? Уж не жду от жизни ничего я, […]...
- КАК ЧАСТО, ПЕСТРОЮ ТОЛПОЮ ОКРУЖЕН… – МИХАИЛ ЮРЬЕВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ XIX СТОЛЕТИЯ * * * 1-е Января Как часто, пестрою толпою окружен, Когда передо мной, как будто бы сквозь сон, При шуме музыки и пляски, При диком шепоте затверженных речей, Мелькают образы бездушные людей, Приличьем стянутые маски, Когда касаются холодных рук моих С небрежной смелостью красавиц городских Давно бестрепетные руки, – Наружно погружась в их блеск и […]...
- ЖЕЛАНИЕ – Михаил Юрьевич Лермонтов (1814 -1841) – “ЧТО БЕЗ СТРАДАНИЙ ЖИЗНЬ ПОЭТА? И ЧТО БЕЗ БУРИ ОКЕАН?” – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ ЖЕЛАНИЕ Зачем я не птица, не ворон степной, Пролетевший сейчас надо мной? Зачем не могу в небесах я парить И одну лишь свободу любить? На запад, на запад помчался бы я, Где цветут моих предков поля, Где в замке пустом, на туманных горах, Их забвенный покоится прах. На древней стене их наследственный щит И заржавленный […]...
- ПОЭТ – Михаил Юрьевич Лермонтов (1814 -1841) – “ЧТО БЕЗ СТРАДАНИЙ ЖИЗНЬ ПОЭТА? И ЧТО БЕЗ БУРИ ОКЕАН?” – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ ПОЭТ Отделкой золотой блистает мой кинжал; Клинок надежный, без порока; Булат его хранит таинственный закал – Наследье бранного востока. Наезднику в горах служил он много лет, Не зная платы за услугу; Не по одной груди провел он страшный след И не одну прорвал кольчугу. Забавы он делил послушнее раба, Звенел в ответ речам обидным. В […]...
- Я ЖИТЬ ХОЧУ! ХОЧУ ПЕЧАЛИ… – Михаил Юрьевич ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ XIX СТОЛЕТИЯ * * * Я жить хочу! хочу печали Любви и счастию назло; Они мой ум избаловали И слишком сгладили чело. Пора, пора насмешкам света Прогнать спокойствия туман; Что без страданий жизнь поэта? И что без бури океан? Он хочет жить ценою муки, Ценой томительных забот. Он покупает неба звуки, Он даром славы не берет. Они […]...
- М. Ю. Лєрмонтов. Лірика (Сосна, І нудно і сумно, На дорогу йду я в самотині). Мотиви світової скорботи у ліриці М. Ю. Лєрмонтова. Зв’язок творчості митця із традиціями європейського романтизму Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість М. Лермонтова; розкрити волелюбні прагнення поета, причини його самотності та безмежну відданість батьківщині; розвивати почуття відповідальності перед суспільством та бажання протистояти бездуховності, жорстокості, лицемірству; виховувати мовленнєву культуру та толерантне ставлення до оточуючих, почуття гуманізму. Обладнання: портрети М. Лермонтова та його близьких, ілюстрації малюнків поета, зображення місць, пов’язаних […]...