І. ФРАНКО “ЗАХАР БЕРКУТ”. ПАТРІОТИЧНИЙ МОТИВ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З РОЗГОРТАННЯМ СЮЖЕТУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ МАКСИМА, МИРОСЛАВИ

Мета: продовжити аналіз ідейно-художнього змісту повісті І. Франка “Захар Беркут” (V, VI розд.), охарактеризувати образи Максима, Мирослави; розвивати інтелектуальну активність, творче мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння аналізувати, співставляти, робити висновки; формувати кругозір школярів; виховувати почуття патріотизму і гордості за землю, на якій народилися тухольці, любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого, почуття національної гордості.

Тип уроку: застосування навичок і вмінь.

Обладнання: портрет І. Франка, малюнки учнів до образів Максима, Мирослави, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за питаннями

– Для чого І. Франко звернувся у повісті “Захар Беркут” до історії?

– Доведіть, що твір “Захар Беркут” І. Франка є історичною повістю.

– Дайте визначення поняттю “герой художнього твору”. Як розподіляються герої в повісті?

– Які герої твору реальні, а які вигадані?

– Якому герою повісті ви симпатизуєте? Чому?

– Порівняйте, як І. Франко у творі зображує тухольців і монголо-татар.

Свою думку підтвердіть, посилаючись на текст твору.

– Чи хотіли б ви жити серед тухольців, героїв твору І. Франка.

2. Гра “Розгадай кросворд”

По горизонталі: 1. Як Т. Вовк називав тухольців? (Смердами) 2. Ім’я дочки Т. Вовка. (Мирослава) 3. За соціальним станом Т. Вовк – … (Боярин) 4. Назва стовпа, який “пильнував” вхід у тухольську долину. (Сторож) 5. За родом діяльності Максим – … (Гірняк)

По вертикалі: 6. Один із псевдонімів І. Франка (Мирон).

ІІІ. Основний зміст твору

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

1. Характеристика образів Максима і Мирослави

1.1. Максим.

1.1.1. Бесіда за питаннями:

– Хто такий Максим? Коли вперше ви зустрічаєтеся з ним у творі?

– Яке враження справляє на вас цей герой?

– Як тухольці ставилися до Максима?

– Де познайомилися Максим і Мирослава?

– За що Т. Вовк не полюбляв Максима?

– Яким чином Максим опинився у ворожому стані?

– В чому виявилася мужність Максима у битві з ворогом?

– В результаті чого Максим потрапив у полон?

– Що запропонував юнак тухольській громаді для подолання ворога?

– Як сприйняв Максим звістку про оточення тухольцями монголів, перебуваючи в полоні?

– За що, на ваш погляд, Мирослава полюбила Максима?

– Чи можна вважати молодого Беркута зрадником?

– Чому, на вашу думку, Максим вижив, перебуваючи в полоні?

– Чи буде Максим продовжувати справу батька? Відповідь обгрунтуйте.

– Якими рисами характеру наділив І. Франко свого героя?

1.1.2. Гра “Вільний мікрофон”.

Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: “Чим мені сподобався цей герой (Максим)?”

1.1.3. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

1.1.4. Орієнтовний план до характеристики образу Максима.

1) Максим – “молодий гірняк… перший удалець на всю тухольську верховину…”

2) Портрет і зовнішність героя.

3) Вольові якості: а) наполегливість; б) цілеспрямованість; в) мужність; г) велика сила волі; д) незламність, твердість; е) готовність до самопожертви; є) свідомість обов’язку.

4) Розум та кмітливість: а) володіння зброєю; б) військове вміння; в) риси начальника.

5) Почуттєві риси: а) справедливість; б) любов до вітчизни, коханої; в) гордість; г) волелюбність; д) вірність; е) розсудливість; є) витривалість; ж) самовладання.

6) Значення образу Максима.

1.2. Мирослава.

1.2.1. Бесіда за питаннями:

– Якою ви уявляєте Мирославу?

– Хто виховував дочку боярина? Як це вплинуло на її характер, поведінку?

– Як Мирослава поводила себе під час полювання?

– Через що дочка не розуміла свого батька?

– Чому Мирослава відстоювала інтереси тухольців?

– Яким чином Мирослава намагалася визволити Максима з неволі?

– Як Захар Беркут ставився до Мирослави?

– Чому Мирослава не могла перебувати з батьком у ворожому стані?

– Як Мирослава поставилася до загибелі батька?

– Чи будуть, на ваш погляд, щасливими Максим і Мирослава?

– Дослідіть, як сам автор твору ставиться до своїх героїв.

1.2.2. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

1.2.3. Орієнтовний план до характеристики образу Мирослави.

1) Мирослава – головна героїня повісті І. Франка “Захар Беркут”, дочка боярина Тугара Вовка.

2) Портрет і зовнішність.

3) Риси вдачі: а) сердечність; б) доброта; в) скромність; г) ніжність; д) порядність; е) вірність.

4) Донька і батько.

5) Вольові риси: а) готовність віддати життя за щастя народу і за коханого;

Б) сила волі; в) мужність.

6) Палке кохання до Максима.

7) Мирослава – рятівниця Тухлі.

1.3. Порівняльна характеристика Максима і Мирослави.

1.3.1. Спільні риси.

1) Максим і Мирослава – сміливі й мужні.

2) Волелюбні, розуміють справедливість порядків, установлених тухольцями.

3) Виявляють військове вміння.

4) Готові віддати життя за щастя народу.

1.3.2. Відмінні риси.

1) Різні умови виховання по-іншому впливають на їхні характери.

– Син вождя тухольської громади Максим не згоден ні на які поступки, коли йдеться про щастя народу.

– Дочка боярина Мирослава ладна відмовитися від справедливої кари ворогові аби зберегти життя коханому.

2) Максим твердий і непохитний; Мирослава слабкіша, іноді вагається.

3) У Максима над усім панує свідомість обов’язку перед народом; Мирослава насамперед думає про свого нареченого.

2. Теорія літератури. Поняття про сюжет

Сюжет (фр. sujet – предмет) – послідовність і зв’язок опису подій у творах художньої літератури. Складові частини сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. У великих творах може бути кілька сюжетів (сюжетних ліній); у малих творах бувають відсутні деякі частини сюжету.

3. Робота над V розділом повісті

3.1. Виразне читання окремих частин розділу.

3.2. Тема: зображення мужньої боротьби тухольців, лучників, охоронців на чолі з Максимом проти монголо-татарських загарбників під керівництвом Т. Вовка.

3.3. Ідея: уславлення героїзму, винахідливості, стійкості русичів та їх ватажка Максима; засудження жорстокості, жаги до збагачення, підступності, улесливості Т. Вовка та його прибічників монголів.

3.4. Основна думка: найстрашніше для країни – це зрада; тільки той, хто проливає кров за неї, гідний бути її сином.

3.5. Композиція.

Експозиція: виконання Максимом рішення громади; побратимство з лучниками та охоронцями будинка Т. Вовка.

Зав’язка: боротьба русичів на чолі з Максимом проти монголів під керівництвом боярина і Бурунди.

Кульмінація: захоплення Максима у полон; смерть всіх прибічників молодого Беркута.

Розв’язка: звернення Максима до сонця, яке не було милосердним до нього і його товаришів.

3.6. Сюжет.

Максиму та кільком інших тухольцям було доручено виконати рішення громади – вигнати Т. Вовка з Тухлі, його будинок розруйнувати.

Однак боярина з дочкою не було, тільки охоронці та лучники біля його будинку намагалися чинити тухольцям опір. Незабаром тухольці та охоронці знайшли порозуміння і вирішили відсвяткувати цю подію. Недовго тривав банкет. Будинок Т. Вовка був оточений монголами. Відбувся бій, який складався з кількох етапів. Мужньо трималися тухольці, очолені Максимом. Врешті-решт усі були мертві, окрім Максима. Т. Вовк наказав монголам обов’язково взяти у полон того, кому він заздрив, ким пишався і водночас ненавидів.

3.7. Обговорення змісту розділу за питаннями.

– Які відчуття були у Максима, коли він ішов виконувати рішення громади – прогнати з Тухольщини Т. Вовка?

– Що думав Максим про боярина, йдучи до нього за рішенням громади?

– Як це характеризує молодого тухольця?

– Прочитайте, в яких умовах жив Т. Вовк у Тухлі. Про що це свідчить?

– Від яких слів оборонців будинку боярина зрадів Максим?

– Як охоронці будинку Т. Вовка організували святкування своєї зустрічі з тухольцями?

– Розкажіть, як тухольці виявили свою готовність битися з монголами.

– Що відповів Максим Т. Вовку на його пропозицію здатися?

– Через що Т. Вовк страшно розлютився під час осади свого будинку, де переховувалися тухольці?

– Кого бачив Максим у боярині?

– Як відбувався бій тухольців з монголами?

– До якого плану вдався Максим з останками оборонців у небезпечній для них ситуації?

– Якої думки був боярин про Максима, спостерігаючи за ним під час бою?

– Що відповів Максим Т. Вовку, коли його було схоплено?

– Над чим розмірковував боярин після захоплення Максима?

– Що сталося з полоненим Максимом?

– Чому Максим заздрив товаришам, які загинули в бою?

4. Робота над VI розділом повісті

4.1. Переказ цікавих епізодів з розділу.

4.2. Тема: відтворення страшних картин перебування монголів на Тухольщині, де ворог потрапив до пастки її оборонців.

4.3. Ідея: уславлення мудрості, винахідливості, дружби, взаємопідтримки оборонців рідної землі; засудження підступності, жорстокості монголів, їх прагнення збагатитися за рахунок знищення всього живого.

4.4. Основна думка: справжній син рідного краю ніколи не зрадить свою Батьківщину, свій народ, навіть якщо потрібно йому пожертвувати власним життям.

4.5. Композиція.

Експозиція: страшна чутка про намагання монголів захопити Тухлю.

Зав’язка: мудре рішення Максима стосовно блокади монголів у горах; непорозуміння між Бурундою і Т. Вовком.

Кульмінація: відчуття монголами тієї безвихідної ситуації, у яку вони потрапили під час захоплення Тухлі.

Розв’язка: відмова Максима зрадити свій народ.

4.6. Сюжет.

Сон, який бачив З. Беркут, був передчуттям неприємного – страшною чуткою про те, що на Тухлю рухаються монголи. Мирослава звернулася до громади з пропозицією від Максима стосовно боротьби з монголами. Тухольцям необхідно було покинути село і, як тільки монголи потраплять до нього, то “їх обступити і вирубати до останнього”. Монголи увійшли у пусте село. Почалася боротьба: тухольці кидали каміння з гори на татар. Бурунда був незадоволений Т. Вовком, бо через нього монгольське військо поступово зменшувалося, план Пети не виконувався. Т. Вовк пропонує обміняти Максима на те, щоб тухольці надали можливість монголам вийти з котловини. Мирослава хоче звільнити Максима, вона пропонує йому переодягнутися в її одяг і взяти перстень, подарований їй Петою. Саме він дозволить Максиму пройти всю монгольську сторону. Максим відхиляє пропозицію Мирослави, а потім і батька. Мирослава порадила тухольцям у боротьбі з монголами використовувати машини, за допомогою яких можна кидати каміння (метавки).

4.7. Обговорення змісту розділу за питаннями:

– Який сон снився З. Беркуту?

– Як тухольці реагували на сумну вість пастухів?

– Чим пояснити те, що громада не підтримала промову З. Беркута?

– Яка допомога прибула тухольцям для оборони?

– Як тухольці сприйняли приїзд Мирослави?

– Що запропонував Максим для перемоги над ворогом?

– Опишіть, що відбувалося у тухольському селі, коли громада підтримала план Максима?

– Як природа відчувала ту небезпеку, яка повинна була ось-ось трапитися?

– Як Бурунда намагався знищити тухольців, що перебували на горі?

– Чим займався З. Беркут під час побоїща?

– З якою промовою звернулася Мирослава до тухольців стосовно монголів, які піднімалися вгору за допомогою драбин?

– Чому Бурунда “скакав на майдані мов смажений”?

– Що трапилося з Максимом після того, як він опинився у неволі?

– Чим пояснити доброту, чуйність Т. Вовка до полоненого Максима?

– Як Максим охарактеризував народ Тухольщини?

– Яку думку висловив Максим боярину стосовно його, Беркута, замінити на виведення татар з котловини?

– Про що розповіла Мирослава Максиму, коли ті залишилися на самоті?

– Що запропонувала Мирослава для звільнення Максима?

– Чому Максим не погодився на пропозицію Мирослави?

V. Підсумок уроку

Скласти сенкан до образів Максика (І варінт), Мирослава (ІІ варіант).

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VII. Домашнє завдання

Підготувати характеристику образу Т. Вовка, дібрати цитати, скласти план; опрацювати зміст VII і VIII розділів повісті.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

І. ФРАНКО “ЗАХАР БЕРКУТ”. ПАТРІОТИЧНИЙ МОТИВ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З РОЗГОРТАННЯМ СЮЖЕТУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ МАКСИМА, МИРОСЛАВИ