Гюстав Флобер Пані Боварі. Значення Г. Флобера для розвитку реалізму. Конфлікт романтичних ілюзій та дійсності в романі Пані Боварі. Сюжет і композиція роману. Зображення суспільства

Мета:

– Навчальна: познайомити учнів із основними етапами життя та творчості Г. Флобера, специфікою його світосприйняття та поглядами на мистецтво; дати уявлення про своєрідність стилю письменника, місце цього митця у французькій літературі;

– Розвивальна: розвивати навички роботи з довідково-словниковою літературою, культуру усного й писемного мовлення;

– Виховна: прищеплювати школярам інтерес до вивчення творчості Г. Флобера.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування на їхній основі вмінь та навичок.

Обладнання: тема й епіграф уроку (на дошці); портрет Г. Флобера; картки із завданням; картки-інформатори; схеми “Складові літературного стилю Гюстава Флобера”, “Система образів роману “Пані Боварі””; мультимедійна презентація за темою уроку (за можливості); медіазасоби.

Очікувані результати

Предметні компетентності, що формуються на уроці

Ключові компетентності, що формуються на уроці

Учень/учениця

Знає історію формування жанру роману у світовій літературі, його різновиди, знає українських перекладачів та українські переклади романів XIX ст.; розуміє специфіку розвитку роману в XIXст., називає його жанрові ознаки; виявляє ознаки типовості образів у реалістичному романі

Учень/учениця

Пояснює суть поняття “роман”, самостійно знаходить і систематизує інформацію про життя і творчість Гюстава Флобера; використовує цифрові технології для створення презентацій за прочитаними творами; усвідомлює цінність активної життєвої позиції; розглядає твори письменника на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією культури; знаходить у критиці різні тлумачення й оцінки прочитаних романів, коментує й аналізує їх; використовує словники, довідники для здобуття теоретичних знань про розвиток жанру роману; визначає особливості культури, які знайшли відбиток у романах XIX ст.

Ідея щастя – майже єдина причина людських негараздів.

Якщо ви шукаєте водночас щастя і красу, ви не знайдете ані того, ані іншого.

Г. Флобер

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

(Вибіркове читання кількох творчих робіт учнів.)

2. Евристична бесіда

· Назвіть видатних французьких прозаїків XIX ст. (Стендаль, О. де Бальзак, П. Меріме, Г. Флобер, Гі де Мопассан, Е. Золя та ін.)

· Назвіть провідні теми їхньої творчості. (А) Зіткнення особистості із законами суспільства; б) зображення ситуації “втрати ілюзій”; в) гостра критика влади золота; г) осуд морального падіння й обивательського життя.)

3. Словникова робота (запис до зошитів)

· Як ви розумієте значення слова стиль? Коли використовують це слово?

· Імовірно, ви чули вирази Стиль письменника, стиль доби, художній стиль. Що, на вашу думку, мають на увазі, коли вживають слово Стиль у таких поєднаннях?

Очікуваний результат

Стиль – єдність основних ідейно-художніх особливостей, визначних рис, які виявляються у творчості письменника, художника, скульптора, архітектора, композитора та ін. У більш широкому значенні – те саме, що й напрям у мистецтві, тобто єдність основних ідейно-художніх особливостей кількох письменників, художників, композиторів. Стиль – це також манера письма автора.

· Що таке Стиль у розумінні літературознавців? Якими є його складові?

Сьогодні слово Стиль вживають на означення своєрідності, індивідуальності мови кожного письменника, сукупності усіх художніх особливостей (ідейно-тематичних, жанрових, мовних) творчості окремого автора, що вирізняється поміж інших. Сукупність основних ідей, що характеризують його світогляд, зміст творів, обирання сюжетів та характерів, характерних для його творів, особливості мови й мовлення.

Отже, Стиль – це сукупність ознак, які характеризують літературу певного часу та напряму (течії) або індивідуальну манеру письменника.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

– У провінційному містечку трапляється не так вже й багато подій. Усе його життя зосереджене навколо того, що одвічно супроводжує людське життя: народження, хрестини, весілля, смерть. Тому не дивно, що на початку травня 1880 р. увагу руанців привернула траурна процесі, що повільно рухалася із Круассе вздовж Сени до Руана. Цікавість обивателів підсилювала присутність на похоронах приїжджих із Парижа.

Буржуа були здивовані:

“- Чия смерть привернула до себе увагу столичних гостей? Кого ховають? Що то за Флобер?

– А, то брат лікаря Флобера! Ким же він був? А-а, кажуть, письменником…”.

Так прощалася Франція з видатним письменником-реалістом, який став фундатором нового етапу розвитку реалізму і всім своїм життям, усією своєю творчістю заперечував, викривав аморальність міщанства.

І сьогодні на уроці ми познайомимось із особистістю Гюстава Флобера, його творчістю та особливостями письменницького стилю.

2. Робота з епіграфом до уроку

· Прочитайте епіграф до нашого уроку. Як ви розумієте це твердження? Які думки викликає?

· Чи можете спрогнозувати, про що йтиметься сьогодні?

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

– Одним із найвідоміших письменників літератури XIX ст. вважається Гюстав Флобер, який зумів створити правдиву картину французького життя, розкрив драму існування людини і новітнього часу. Майже все, написане романістом, не втратило актуальності й для читачів нашого століття.

2. Рольова гра “інтерв’ю з письменником” (за випереджальним домашнім завданням)

Журналіст. Назвіть дату і місце свого народження.

Флобер. 12 грудня 1821 року в Руані, де головним хірургом лікарні працював мій батько Ашіль Клеофас Флобер.

Журналіст. Розкажіть про ваше дитинство.

Флобер. Дитинство і юність мої минали в лікарському середовищі, адже батьківський будинок стояв у дворі лікарні, і я грався, ріс серед анатомічних театрів, моделей людських тіл із їхніми нутрощами, кровоносними системами, м’язами та сухожиллями – це все було для мене звичним. Особливого потягу до знань я не виявляв, чим дуже засмучував батьків. Зате часто забігав у гості до сусіда Міньо Ланглуа, який залюбки читав мені “Дон Кіхота”. Ця книжка залишилася для мене улюбленою на все життя. Хочу зізнатися, що вже тоді в мені уживалися дві абсолютно різні людини: одна була серйозною і перебувала під впливом високих ідей та благородних помислів, а друга – наділена почуттям гумору…

Журналіст. Якими були ваші перші кроки в літературі?

Флобер. Уже в дитинстві писав оповідання, романи, драми, які ставив удома в більярдній разом із другом Ернестом і своєю сестрою Кароліною.

Журналіст. Яку освіту ви здобули?

Флобер. Мене віддали до Королівського колежа в Руані, заснованого Наполеоном. Це був навчальний заклад, казарма та в’язниця водночас. Діти писали диктанти на колінах, потерпаючи від холоду в неопалюваних класних кімнатах. Особливо жахливими були ночі, коли з ними залишався наглядач.

Єдиним, хто не виявляв жорстокості, не карав учнів, був учитель граматики Дюгазон. Він і прищепив мені любов до краси художнього слова та стилю. Коли мені виповнилося п’ятнадцять років, моїм кумиром став Шекспір.

Журналіст. Ваше життя припадає на період, коли у Франції вирували політичні пристрасті. Яких політичних поглядів ви дотримувалися?

Флобер. Я не підтримував ані монархістів, ані республіканців, бо бачив себе перш за все творчою особистістю, артистом, художником, майстром слова, який є, на мою думку, сіллю землі.

Журналіст. Чи отримали ви фахову освіту?

Флобер. Не склавши екзамени після трьох років навчання на юриста, вирушив у подорож. Разом з батьком відвідали Піренеї та Корсику. Потім були Італія, Бретань. Коли не стало батька, я повернувся до рідного дому й на березі Сени прожив до кінця своїх днів, присвятивши всього себе літературній діяльності.

Журналіст. За вдачею ви були песимістом. Що вплинуло на ваш світогляд?

Флобер. В першу чергу аморальність буржуазного суспільства.

Журналіст. Які теми вам імпонували?

Флобер. Дослідження сучасного життя і реконструкція далекого минулого

Журналіст. Чому ви почали боротьбу з романтизмом і надавали перевагу реалізму?

Флобер. Романтизм – це один із різновидів ілюзій.

Журналіст. Чи вірили ви у соціальний прогрес?

Флобер. Ні. Наука і техніка можуть зробити життя комфортнішим, але не можуть вдосконалити його морально.

Журналіст. Як ви ставитесь до фатуму?

Флобер. Все відбувається, тому що відбувається.

Журналіст. Які твори ви писали?

Флобер. “Мемуари безумця”, 1838; “Листопад”, 1842; “Виховання почуттів”, 1843-1845 (не опубліковано); “Пані Боварі”, 1857; “Саламбо”, 1862; “Виховання почуттів”, 1869; “Спокуса святого Антонія”, 1874; “Три повісті”, 1877; “Бувар і Пекюше”, 1881.

3. Практична робота

· Опрацюйте теоретичний матеріал “Індивідуальний літературний стиль Гюстава Флобера” за карткою-інформатором.

Картка-інформатор “Індивідуальний літературний стиль Гюстава Флобера”

Працюючи над романом, Флобер розробив об’єктивний стиль, який із різними видозмінами взяли на озброєння французькі письменники другої половини XIX ст. Це підхід до зображення персонажів, коли автор не висловлює безпосередньо свого ставлення до них, а прагне розкрити логіку характерів. Автор не оцінює переживань героїв, не аналізує мотивів їхніх вчинків. Але, змальовуючи дійсність, дає можливість читачеві відчути психологічний стан героя, його переживання. Окрім того, Флобер ніби підхопив таку важливу для романтичної літератури тему жіночої “обуреної свідомості”.

Флобер – представник критичного щодо капіталістичної дійсності реалізму. Але водночас є прихильником мистецтва для мистецтва, тобто такої творчості, яка не відіграє соціальної виховної ролі, а є мистецтвом для обраних.

У Флобера немає широкого узагальнення, художнього осягнення основних законів буржуазного суспільства і його глибоких протиріч, проте він різкіше, точніше й детальніше бачить зовнішній бік цих невідповідностей. Виділення разючої деталі – основний метод Флобера. У нього натуралістична деталь підкорена загальному, людина ж, характер залишаються основними, не стають подробицею картини.

Письменник своєрідно стилізує дійсність, навмисне набуває позиції спостерігача людей і речей, здалеку милується ними.

Свого часу, коли редактор дорікнув письменникові через нудний, малопоетичний сюжет, Флобер вибухнув: “Невже ви вважаєте, що неприваблива дійсність, відтворення якої вам таке неприємне, не викликає у мене такої ж огиди? Як людина я завжди ухилявся від неї, наскільки міг. Але як художник я зважився цього разу випробувати її до кінця”. Тому митець не пошкодував під час написання роману ані похмурих фарб, ані нищівної іронії.

· Складіть кластер “Складові літературного стилю Гюстава Флобера”. Зробіть висновки.

Очікуваний результат

Гюстав Флобер Пані Боварі. Значення Г. Флобера для розвитку реалізму. Конфлікт романтичних ілюзій та дійсності в романі Пані Боварі. Сюжет і композиція роману. Зображення суспільства

Висновки. Значну увагу Флобер приділяв формі твору. Його девіз – витонченість і краса. Характерна ознака його методу – стислість.

Роман написаний за всіма ознаками об’єктивізму: у ньому немає авторських реплік, роздумів, відкритого коментування вчинків героїв. Флобер – визначний майстер стилю та психологічного аналізу. Він збагатив романну техніку новими засобами художнього зображення людського характеру.

4. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

– Після невдалої спроби осмислити загальні, вічні істини у творі “Спокуса святого Антонія”, який розкритикували друзі, Флобер вирішив, за їхньою ж порадою, звернутися до реального життя. Його увагу привернула історія сім’ї Делоне. У реальному житті героя звали Еженом Деламаром, і сього часу він був учнем батька Флобера, працював фельдшером. Деламар одружився вдруге на панянці Дельфіні Кутюр’є, яка дуже швидко зробила його “щасливим рогоносцем”. У результаті вона розорила чоловіка й незабаром, нездатна розрахуватися з численними боргами, укоротила собі віку. Услід за нею на той світ вирушив і чоловік. Про той випадок писали всі місцеві газети. Люди обговорювали цю подію повсюди – від села Рі, де мешкала ця родина, до Руана.

Історія, про яку багато років потому розповів Дюкан, була правдивою лише наполовину, оскільки 1848 р. чоловік Дельфіни був, здається, ще живим. Флобер, якщо вірити його давньому другові, спочатку виявив велику зацікавленість запропонованим сюжетом, а потім, вважаючи його надто банальним, залишив до кращих часів.

Безперечно, саме ця історія лягла в основу роману Флобера “Пані Боварі”, але потрібні були два роки й одна тривала мандрівка, перш ніж Гюстав почав писати свій твір.

Ідея прийшла до письменника ніби зверху, коли він подорожував Сходом.

Після публікації в журналі роману “Пані Боварі” Флобер зажив слави, але поки що скандальної. Читачів дуже зацікавив твір, а найбільше – нові літературні прийоми, що були симбіозом психологізму та реалізму на межі з натуралізмом.

Літературознавці називають роман Флобера “Пані Боварі” не тільки одним із ключових творів реалізму, а й одним із тих творів, які чи не найбільше вплинули на літературу загалом.

5. Розповідь учителя

(Під час розповіді вчителя учні складають тези “Сюжет і композиція роману Г. Флобера “Пані Боварі”. Зображення суспільства”.)

– Характеризуючи особливості композиції роману, дослідниця Г. М. Храповицька відзначає, що Флобер “Ставив перед собою надважке завдання… передати вульгарність точно й водночас просто. А для цього він змінив тип композиції, який був до нього. Особливо значну роль він відводив експозиції, яка охопила 260 сторінок, на основну дію відводив лише 120-160 сторінок, а на заключну частину – опис смерті Емми, їі поховання та скорботу чоловіка – 60 сторінок. Отже, “описова” частина вдвічі більша за зображення подій. Це було зумовлено прагненням показати тісний зв’язок причин і наслідків у вчинках персонажів”.

Створюючи свій роман, Флобер використав дуже поширену в ті часи тему конфлікту між мрією та реальністю. Його головна героїня – Емма Боварі – живе в нереальному світі, не погоджується із буденністю життя й шукає в ньому якогось свята почуттів, казкової любові.

Занурена в трясовину міщанського буття, Емма прагне вирватися з неї. Вирватися силою любові – єдиного почуття, яке (в уявленні героїні) може вивищити її над обридлим сірим світом. Тому вона не замислюючись приймає пропозицію Шарля і стає його дружиною.

Незабаром Емма розуміє, що це не та людина, про яку вона мріяла. Крах романтичних ілюзій почався буквально з перших днів заміжжя. Чи таким уявлявся Еммі в її дівочих мріях медовий місяць, який їй довелося провести з Шарлем – після гучного, схожого на сільський ярмарок весілля – в убогому, нудному селі. Ось вони, ці мрії, із якими не може розлучитися героїня: “Перед заходом сонця дихати б на березі затоки ароматом лимонних дерев, а ввечері сидіти б на терасі вілли удвох, рука в руці, дивитися б на зірки і мріяти про майбутнє! Як би хотіла вона зараз спертися ліктем на балконні перила в якому-небудь швейцарському будиночку або укрити свою печаль у шотландському котеджі, де з нею був би тільки її чоловік у чорному оксамитовому фраку з довгими фалдами, у м’яких чобітках, у трикутному капелюсі й мереживних манжетах!”. Але хіба може все це дати Шарль – жалюгідний провінційний лікар, одягнений абияк (“У селі і так зійде”), позбавлений світських манер, який не вміє зворушити проявом своїх почуттів (його мова була “Плоскою, ніби панель, по якій вервечкою тяглися чужі думки в їхньому буденному одязі”)! Усі спроби Емми підняти Шарля до свого ідеалу кохання закінчуються невдачею. Надії на подружнє щастя випаровуються, поступаючись місцем тупій байдужості, а потім і цілковитому відчуженню. Засліплена презирством до чоловіка, Емма не в змозі побачити й оцінити ні глибини його невибагливої, але сильної любові, ні його самовідданості та вірності.

Усі позичені з книг зразки Емма переносить у своє життя. Тепер у неї є і коханці, і відлюдна альтанка, у якій вона зустрічається з Родольфом, і сердечне сум’яття, і катання під місяцем у човні з Леоном. Але все це має сенс і чари лише у власній уяві героїні. Родольф ледь переносить її захопленість, і навіть юному Леонові незабаром набридає “шум пристрасті”. Для обох коханців їхній зв’язок з Еммою – то не більше ніж звичайна інтрижка.

Усі герої роману “Пані Боварі” вигадані автором. Дія відбувалася у вигаданих типових містечках, із яких детально описане тільки одне – Йонвіль. У суперечці про зміст і форму Флобер віддавав перевагу формі: “Немає ані поганих, ані хороших сюжетів. Якість твору залежить не від сюжету, а від його виконання”. Письменник порушив канонічні правила побудови сюжету: експозиція роману майже вдвічі більша за основну дію. Головна героїня тричі проходила шлях від визрівання мрії до її краху: вона створила уявлення про якийсь ідеальний світ, шукала його навколо себе і не могла знайти. Гостре розчарування розбило її серце, стало причиною відрази до життя. Цей негативний урок нічого її не навчив: Еммина душа знову почала жити ілюзіями, які приречені на загибель під тиском вульгарної реальності.

· Занотуйте до зошитів тему, ідею, основну думку твору Г. Флобера “Пані Боварі”.

Очікуваний результат

Тема роману: вульгарно-буденне, зашкарубле життя французької провінції.

Ідея: протест проти егоїзму, бездуховності, черствіння; утвердження моральних і духовних цінностей людини.

Основна думка твору: у житті людина повинна мати свій ідеал, прагнути до чогось світлого, чистого. Людина повинна вірити в реальність свого життя, бачити і цінувати його красу, принадність. Психологізм Флобера межував із натуралістичним зображенням дійсності, але головним для нього залишалося соціальне. Тому це не просто замальовка з життя окремої людини чи провінції, а широка картина життя французького суспільства.

6. Аналізування образів героїв літературного твору

· Розгляньте схему “Система образів роману “Пані Боварі””. Стисло схарактеризуйте персонажів твору.

Очікуваний результат

Гюстав Флобер Пані Боварі. Значення Г. Флобера для розвитку реалізму. Конфлікт романтичних ілюзій та дійсності в романі Пані Боварі. Сюжет і композиція роману. Зображення суспільства

Умовні позначки:

Взаємодія ⇔

Залежність ⇒

Непорозуміння ⇐

Система образів роману “Пані Боварі”

Ім’я героя

Характеристика

Шарль Боварі

Завершений образ, у якому втілені обмеженість і міщанська самовдоволеність. Здатний на глибоке й сильне почуття, він продовжував любити дружину навіть після її смерті

Священик Бурнізьєн

Серед своїх прихожан він мав репутацію гарного ветеринара. Коли Емма, переживаючи душевну кризу, звернулася за порадою до свого духовного пастиря, він порадив їй випити води з цукром

Родольф

Егоїстичний самець, який дивився на жінок як на розвагу. У коханні Родольфа не було нічого романтичного, а лише пошук тілесних насолод

Леон

Другий коханець Емми, повна протилежність попереднього. Цей юнак приваблював її своєю чистотою, недосвідченістю у сердечних ділах. Леон виявився слабкою людиною, йому пообіцяли підвищення по службі з умовою, що він ніколи більше не побачиться із коханкою

Лихвар Лере

Пересічний, буденний і дрібний хижак, павук, який тихенько плів своє павутиння, у якому і заплуталася недосвідчена Емма. Виждавши момент, він накинув на свою жертву павутину й став безпосередньою причиною її самогубства

Аптекар Оме

Прикидається другом Емми та Шарля, заздрісний, готовий на все, щоб знищити конкурента – Шарля

Мешканці Йонвіля

Провінційні міщани, що живуть тільки плітками

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Евристична бесіда

· Як можна порівняти роль романів Сервантеса “Дон Кіхот…” та Флобера “Пані Боварі” в розвитку світового літературного процесу? (Ми знаємо, що Емма здобула освіту в монастирі. Ця освіта базувалася на “фантасмагорії серця”, якій сприяв “пил стародавніх книгосховищ” (так само, як у романі про Дон Кіхота). Якщо порівняти мотив відібрання книжок у гербів Сервантеса і Флобера, то можна зробити висновки: великий іспанець і великий француз нанесли два великих удари: перший – по лицарських, другий – по романтичних романах. У романах тільки й мови було, що кохання, коханці, коханки, переслідувані дами, що мліють у відлюдних альтанках, поштарі, яких замордовують на всіх станціях, коні, що гинуть у перегонах на кожній сторінці, дрімучі ліси, сердечні жалі, клятви, ридання, сльози і цілунки, човни при місячному сяйві, соловейки в гаях, кавалери, хоробрі, як леви, сумирні, як ягнята, доброчесні, як ніхто, завжди гарно вбрані, і сльозоточиві, як урни.)

· Як ви розумієте поняття відсутність у творі автора?

· Назвіть особливості композиції роману “Пані Боварі”. У чому полягає новаторство автора в побудові твору та яку мету він переслідував?

2. Заключне слово вчителя

– За жанровими ознаками “Пані Боварі” наближений до соціально-психологічного роману. Перед читачем постав світ обивателів, людей обмежених, самовдоволених, вульгарних. Перед читачем постав повний набір типів, характерних для того часу і місця: лікар, аптекар, крамар, нотаріус, власниця сільського готелю, священик, фермер та ін. Їхнє життя заповнене дріб’язковими справами, інтересами й турботами, позбавлене будь-яких проблисків духовності. Це середовище представлене нечисленними, але точно дібраними постатями, які в сукупності дали повну побутову картину провінції.

Автор підняв вічний конфлікт між реальним та ідеальним і майстерно відобразив внутрішній світ героїні. Розрив між реальністю та ілюзією, життя у самоомані, бажання уявити себе іншою, ніж вона була насправді, стали причинами трагічного фіналу. Це явище виявилося настільки типовим, що згодом отримало назву Боварізм. Флобер психологічно мотивував кожен вчинок персонажів, відмовившись від характерного для раннього реалізму змалювання панівної пристрасті.

3. Оцінювання роботи учнів на уроці

4. Рефлексія

· Висловіть свої враження від твору “Пані Боварі”, думки про актуальність проблем, порушених у ньому.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Простежити віхи падіння Емми Боварі, порівняти сцени освідчення Родольфа й Емми під час ярмарку, зустрічі з Леоном в опері, смерті героїні. Що спільного в композиції цих сцен? Чому Флобер використовує саме цей прийом? Пояснити роль Оме в романі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Гюстав Флобер Пані Боварі. Значення Г. Флобера для розвитку реалізму. Конфлікт романтичних ілюзій та дійсності в романі Пані Боварі. Сюжет і композиція роману. Зображення суспільства