Густав Ваза
Опір було зламано у вищих класах, але народне повстання спалахнуло у віддаленому кутку, коли знайшовся вождь. Молодий Густав Ваза встиг втекти з Данії в Любек, звідти пробрався до Швеції і знайшов притулок між суворими жителями Далекарлії. Тут він роздув повстання проти датчан і вмів з погано озброєної натовпу селян влаштувати військо, з яким міг наважитися діяти проти війська Христина II; але треба зауважити також, що обставини сприяли Густаву Вазі: Християн II порушив проти себе сильне незадоволення і в Данії, притому ж у нього не було постійного війська, і, щоб платити найманим дружинам, він повинен був вдаватися до насильницьких податках.
У червні 1521 Густав Ваза осадив Стокгольм, і облога затягнулася на цілі два роки; важливою перешкодою для Густава Вази було те, що всі фортеці знаходилися в руках данців і що на користь останніх сильно діяв архієпископ Троль; але з іншого боку, допомагав Вазі сам Християн II, порушуючи проти себе ворогів з усіх сторін; він посварився з дядею своїм, Фрідріхом, герцогом Голштинским, озброїв проти себе духовенство, заборонивши йому купувати землі; озброїв проти себе дворян, заборонивши їм продавати прикріплених до їх землям селян як рабів; він дратував землевласників тим ще, що, бажаючи підняти купецтво, заборонив продавати сільські твори безпосередньо іноземним купцям, а велів звозити їх в Копенгаген і продавати данським купцям; цю постанову, високі мита з іноземних товарів і заступництво, який чиниться купцям нідерландським, дратували ганзейские міста; Любек, Данциг, Вісмар і Росток оголосили себе за Густава Вазу, грабували датські берега, захоплювали кораблі і уклали союз з герцогом Фрідріхом Голштинским, який зносився з незадоволеними данськими вельможами. У березні 1523 данські землевласники уклали з герцогом Фрідріхом договір і проголосили його королем данським під ім’ям Фрідріха I; головною умовою договору було розширення права суду для дворян в їх володіннях; в червні того ж року шведський сейм проголосив своїм королем Густава Вазу.
Але Фрідріх I повинен був завоювати Данію, бо Християн II не хотів поступитися йому без боротьби, тим більше що городяни і сільське народонаселення були за нього. Витиснений нарешті з Данії, Християн звернувся до Норвегії; в 1532 році справи його тут прийшли в таке положення, що він змушений був вступити в переговори і зобов’язався під умовою особистої безпеки з’явитися до дядька, Фрідріху I, в Копенгаген для укладення остаточного договору. Коли Християн приїхав в Копенгаген, Фрідріх скликав сейм з дворян, т. Е. З самих злих ворогів Християна; дворяни оголосили, що, незважаючи на обіцянку безпеки, треба захопити колишнього короля, посли Густава Вази та ганзейских міст просили про те ж, і Християна посадили в напівтемну кімнату, де один Карл становив всю його прислугу і розвага; тільки через 12 років доля його була полегшена, але його продовжували тримати в ув’язненні, де він і помер через 10 років.
У 1533 році помер король Фрідріх I, наступником йому був обраний син його Християн (III); але це обрання послідувало не скоро, і під час міжцарів’я вся влада зосереджувалася в руках знатного дворянства, яке і після не має наміру було відмовлятися від неї на користь короля; крім того, Християн III повинен був вести сильну боротьбу з ворогами зовнішніми і внутрішніми. Управляв Любеком демагог Вулленвевер в союзі з двома бургомістрами міст Копенгагена і Мальме склав план звести знову на престол датський заточника, Християна II; датські селяни оголосили себе знову за останнього, за нього ж стали діяти і єпископи, незадоволені поширенням протестантизму. Християн III вийшов, проте, переможцем з боротьби; торжество його було торжеством дворянства; міське стан ослабло, позбавлене підпори ганзейских міст після невдачі любчан, селяни зазнали сильного пригнічення. Безпосереднім наслідком перемоги Християна III було також панування протестантизму: в 1536 році в один день всі єпископи в Данії були схоплені і церковні маєтки конфісковані.
Християн III постарався, щоб ще за життя його син Фрідріх був обраний в королі. У 1559 році Фрідріх II успадковував батькові. Він допомагав дядькові своєму, герцогу Голштинському, в винищувальної війні, яку той вів з дітмарсійцамі; незважаючи на геройське опір жителів, маленька область була зовсім підкорена в два місяці, але з 48 старшин дітмарсійскіх залишилися в живих тільки п’ятеро і з усього народонаселення – тільки 4000. Фрідріх II знайшов у Петрові Оксі відмінного міністра фінансів, який дав королю засіб протегувати науці та мистецтву, що повідомило особливий блиск царювання цього государя; особливим покровительством Фрідріха користувався знаменитий астроном Тихо де Бразі. На місце Фрідріха II, який помер в 1588 році, був обраний син його Християн IV.
У Швеції Густав Ваза по вступі своєму на престол був тільки королем по імені. Внаслідок тривалих заворушень, відсутності міцного уряду не було ніде ні суду, ні розправи, і вкоренилася звичка до самоправності. Дві третини землі перебували в руках духовенства, здебільшого решті землі володіло дворянство; король отримував 24000 марок доходу, борг любчанам простягався до мільйона марок; південь Швеції знаходився в руках данців, торгівля і берегове судноплавство – в руках любчан. Щоб підняти королівську владу, посилити її кошти, Густаву Вазі насамперед потрібно було послабити могутність духовенства і збагатити на його рахунок скарбниці, і для цього обставини були сприятливі: на півночі Європи йшло реформаційний рух і Швеція не була йому чуждою.
Густав Ваза під рукою став протегувати реформу. Духовенство з приводу важкого податку на свої доходи підняло повстання, в чолі якого стали двоє єпископів. Король придушив повстання і віддав винних єпископів під світський суд, який засудив їх до смертної кари, і вирок був виконаний в 1529 році. У тому ж році Густав зібрав сейм в Вестеросі, де біля духовенства і дворянства в перший раз з’явилися депутати міської та сільського стану. Тут король оголосив, що він не в змозі управляти Швеції при такому порядку речей і складає з себе корону. На сеймі сталася страшна смута, представники станів пересварилися; нарешті справа кінчилася тим, що для утримання Густава на престолі сейм вирішив, що король може розпоряджатися монастирськими і церковними маєтками як йому завгодно і що проповідникам Лютерова вчення дається повна свобода. Зломити таким чином значення ворожого собі католицького духовенства, Густав Ваза звернув особливу увагу на посилення матеріальних засобів свого бідної держави, клопотав про підняття торгівлі і промислів, особливо гірських.
Густав зробив велику послугу Швеції й тим, що умною строгістю, установою хорошою поліції відновив порядок, порушений довго смутою і боротьбою з Даніею. Незадоволених новим порядком було багато; але Густав твердо, залізною рукою тримав правління і збирав гроші, сам займався гірським промислом, землеробством, торгівлею, сам займався господарством у своїх маєтках; він отримав багато грошей також і від того, що обібрав церкви і монастирі, взяв у них все срібло, всю нерухомість.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)