Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Гусляр
Гусляр
Гусляр – народний співак-музика, який грав на гуслях, – старовинному багатострунному щипковому музичному інструменті, що був поширений в Україні за княжих часів (згадується з VI ст.) та інших слов’янських країнах* Гуслі мали форму плоскої скриньки різної конфігурації: крилоподібної – дзвінчаті, шоломопоподібної, прямокутної. Кількість струн – від декількох у давнину, до 55-66 в XX ст. Гуслярі виконували билинні пісні та ін. твори переважно героїчного епосу. Збереглися в Україні в Карпатах. Модифіковані, запозичені з Київської Русі, гуслі застосовують тепер в оркестрах переважно російських народних інструментів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- НОВА РАДІСТЬ СТАЛА – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Колядки та щедрівки На Різдвяні свята виконували обряди колядування, а під Новий рік, у “щедрий вечір”, – щедрування. Гурти молоді обходили домівки, іноді навіть із “козою” (один із щедрувальників у вивернутому кожусі, з дерев’яною головою кози), величали піснями господарів, бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це в жартівливій формі просили винагороду. – Колядки […]...
- БИЛИНА Билина – героїчна, інколи соціально-побутова, епічна пісня, поширена в IX-XIII століттях. В народі подібні пісні називали “старинами” або “старинками”. Термін “билина”, як гадають, був введений у 30-ті-40-ві роки XIX століття І. Сахаровим, який взяв його з вислову “Слова о полку Ігоревім”: “по былинам сего времени” (до того часу подібні твори називали “богатирськими казками”). Основний зміст […]...
- Руський співаник “Руський співаник” – збірка народних пісень, творів українських поетів, що стали народними піснями, упорядкована К. Паньківським і видана у Львові 1888 товариством “Просвіта”. Один із перших українських пісенників. Мав “Переднє слово” упорядника, вірш Б. Кирчіва “Руська пісня благовістна”, що став прологом до збірки. Вірші народного та літературного походження згруповані в кілька циклів: “Пісні патріотичні” (44 […]...
- Кобзар – символ України (“Тарасова ніч”) – найкращий витвір українського народу – Зразок твору – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 6 КЛАС Кобзарі були творцями традицій, дум. складали історичні, героїчні пісні та передавали їх нащадкам. Своє мистецтво вони виявляли супроводом – грою на кобзі, лірі або бандурі. Звідси і назви народних співців – бандуристи, лірники. Для українства творчість кобзарів настільки важливе явище, як і винахід пергаменту і і єгиптянами – для усього людства. У своїх піснях кобзарі […]...
- Серенада Серенада (фр. serenade, від італ. sera – вечір) – пристрасна пісня про любов, виконувана молодиком під акомпанемент гітари чи мандоліни під вікном своєї коханої. Започаткована в романських країнах, С. поширилася в європейських, в т. ч. українській, літературах. У класичній музиці XVIII-XIX ст. стала інструментальним твором камерного гатунку: […] Покажись, моя кохана, У вікні!.. Щось занила […]...
- Вертеп Вертеп (старослов’ян. – печера) – народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (XVII-XVIII ст.). Дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій “скрині”, відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети релігійного характеру, переважно за мотивами Різдва Христового та рятування щойно народженого Сина Божого від царя Ірода; на нижньому – побутові інтермедії, […]...
- Твір на тему – Вінок Вінки з’явилися в сиву давнину і були пов’язані у слов’ян із культом Сонця. На свято Івана Купала дівчата вплітали поміж квітів полин, любисток, зілля, яке мало силу проти “чортовиння” й оберігало від усякої нечисті. А щоб дізнатися про свою долю, судженого, кидали віночки в річку. Не випадково народна творчість зберегла багато висловів, пов’язаних із вінком: […]...
- Баркарола Баркарола (від італ. barca – човен) – лірична пісня переважно мрійливого гатунку із плавною мелодією, яку складали і виконували венеціанські човняри-гондольєри. На основі її витворився і відповідний поетичний жанр з виразними ознаками стилізації фольклорного зразка: Ходи дівчино! Над ручаєм Шпаркий нас човен жде. Гей, попливем дрімучим гаєм, Води задуманої плаєм Нас хвиля поведе!.. […] (С. […]...
- Аплікація Аплікація (лат, applicatio – приєднання) – введення у літературний текст цитат (прислів’я, приказки, афоризми, фрагменти з художнього твору та ін.) почасти у зміненому вигляді. Прикладом А. можуть бути рядки із сонета М. Зерова “Князь Ігор”, взяті із “Слова про Ігорів похід”: А любо Дону шоломом зачерпти! Одважний князю, ти не знаєш смерти, Круг тебе гуслі […]...
- Скорочено – НОВА РАДІСТЬ СТАЛА – ПІСНІ ЗИМОВОГО ЦИКЛУ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – 6 КЛАС Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна світлом засіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився, Як чоловік пеленами, убого повився. Ангели співають, славу й честь звіщають, На небесі і на землі мир проповідають. Давид вигравав, в гуслі ударяє, Чудно, дивно і предивно Бога вихваляє. І ми теж співаймо, Христа прославляймо, Із Марії […]...
- Опис-аналіз картини В. М. Васнецова “Баян” Однією з найвидатніших і знаменитих картин російського художника Віктора Михайловича Васнецова є картина “Баян”. Сюжет цієї картини відноситься до IX – XIX століть нашої ери. Віктор Михайлович завжди з особливою любов’ю писав картини на теми російської історії. На полотні зображена група людей. Головним персонажем у ній є Баян, цим словом в старовину називали музикантів-казок. Старий […]...
- Скорочено – У РЖІ НА МЕЖІ – РУСАЛЬНІ ПІСНІ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – 6 КЛАС Календарно-обрядові пісні – це пісні, що виконуються під час народних свят та обрядів. Спочатку вони були пов’язані з язичницькими віруваннями в сили природи, в духів природи тощо. Завдяки обрядовим пісням люди намагалися улестити духів та приманити багатство, здоров’я, щастя… До кожної пори року існують свої пісні: вони, як вважали у давнину, забезпечують успіхи в господарюванні, […]...
- Доповідь “Арфа – музичний інструмент” У стародавні часи людина полювала за допомогою лука. При натягу тятиви він видавав звук, який пізніше стали застосовувати для дачі сигналу. Кому-то прийшла в голову думка натягнути більшу кількість тятиви різного метражу. Кожна струна видавала свій по висоті звук. Так з’явився на світ струнний щипковий інструмент – арфа. Інструмент богів, ченців, а пізніше аристократів. Під […]...
- ПОЧАТОК СЛОВЕСНОГО МИСТЕЦТВА: ФОЛЬКЛОР І ЛІТОПИСИ – СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ ПОЧАТОК СЛОВЕСНОГО МИСТЕЦТВА: ФОЛЬКЛОР І ЛІТОПИСИ Протягом тривалого часу наші предки складали твори словесного мистецтва, коли ще не вміли писати. Століттями люди передавали їх одне одному усно – із вуст в уста, із покоління в покоління. Усна народна творчість, або фольклор (від англійського folk-lore – народна мудрість, народне знання), – це твори, які виникли в […]...
- Діло “Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін. Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне […]...
- ІНТЕРМЕДІЯ Інтермедія (від лат. intermedius – те, що знаходиться посередині) – жанр невеликої комічної п’єси або сцени, яку виконували між діями основної драми. Твори цього жанру могли бути комічною травестією, пародією теми, опрацьованої в основній драмі (як то було і в античній драмі сатирів), або ж сценами, ніяк не пов’язаними з її змістом. Інтермедія виникає як […]...
- Веснянки Веснянки – вид календарно-обрядових пісень. Це життєрадісні, з яскравою і багатою поетикою, розмаїттям мотивів, насамперед любовних, пісні. У Галичині це – гагілки, гаїлки, ягівки, магілки, гагалівки, лагойолки, “галя” та ін., які відрізняються від В. тільки календарними рамками виконання. Як писав В. Гнатюк, “не кожну веснянку можна зачислити до гаївок, хоч кожна гаївка є веснянкою. Термін […]...
- Історична пісня Історична пісня – фольклорний жанр, який оформився, імовірно, в 13-15 століттях. Історична пісня називається так тому, що відображає реальні історичні події, що відбувалися в житті народу. Дослідники вважають, що історичні пісні виникли на основі билин. Вони відрізняються від билин тим, що в них розповідається про події більш пізньої епохи, а дійовою особою не билинні богатирі, […]...
- Жартівливі пісні Жартівливі пісні – фольклорні і літературні пісенні твори гумористичного чи сатиричного змісту. Зустрічаються в усіх видах української фольклорної лірики – від календарно-обрядової до історичної і танцювальної, але найбільше у родинно-побутовій і пісенних мініатюрах (коломийки, частівки). Ж. п. своїм змістом охоплюють усі сфери життя – родинного і громадського, відзначаються яскравою і розмаїтою поетикою, наставленою на комічний […]...
- Роль пісень у весільному обряді – Народна драма – Усна народна творчість – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Усі весільні обряди супроводжувались піснями. В них пояснювався зміст і значення кожного обряду, прославлялися молоді та їх батьки. Тому обов’язково на кожному весіллі були присутні хори: три жіночі – хор дружок, хор світилок та хор свах, а в деяких регіонах – ще й парубоцький. Між обрядами хори співали пісні різного характеру – жартівливі, застольні, любовні, […]...
- Зоря галицькая яко альбум на год 1860 “Зоря галицькая яко альбум на год 1860” – “перший галицький літературний альманах на велику скалю” (І. Франко), виданий 1860 у Львові Б. Дідицьким з активною допомогою Я. Головацького і О. Духновича. Альманах об’єднав літературні сили Галичини і Закарпаття, представників різних політичних і стильових орієнтацій старшого і молодшого поколінь. У белетристичних відділах (“Поезія”, “Повісті”) заслуговували на […]...
- Гайдамацькі пісні Гайдамацькі пісні – історичні пісні часів визвольної боротьби проти польського і московського гніту у XVIII – на початку XJX ст. в Центральній та Лівобережній Україні. Назву дістали від слова “гайдамака”, яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Історія визвольної боротьби відображена у численних Г. п. про втечу селян у степи, перехоплення і покарання втікачів, про […]...
- Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...
- Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст. – група літописів, укладених упродовж XVII-XVIII ст., в яких значну увагу звернуто на описи історії козацтва в Україні. Вони складають потужне літературне тло козацьких літописів Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка, “Історії русів”, розвиваючи героїко-патріотичну тематику, ідею розбудови та збереження державності в Україні. Основні мотиви К. л. – боротьба козацтва […]...
- Декламативна поезія Декламативна поезія (лат. declamatio – вправи з красномовства)- переважно віршовані літературні твори, придатні для сценічного виголошення. У них яскравіше, ніж в інших, виражені відповідні стилістичні прийоми, риторичні фігури, логічна композиційна тріада – теза, антитеза, синтез. Виникла у Стародавній Греції. В Україні культивувалася з кінця XVI ст. у братських школах, де риторику викладали разом з піїтикою […]...
- Колодчанські пісні Колодчанські пісні – цикл жартівливих гаївок-веснянок, дівочих передражнювань хлопців під час весняно-літніх забав і розваг молоді, що мали узагальнену назву “Вулиця”. Молодіжна громада, яка складалася з парубочого та дівочого станів, у таких забавах налагоджувала свої взаємини, діставала відповідні морально-етичні наставлення. Пісні дівчат вимагали від хлопців ввічливості, охайності, веселості, енергійності, а головне – щоб не старими, […]...
- Як вибрати струни для гітари Талант музиканта – загадковий фактор, який може як розквітнути пишним цвітом, так і усохнути на корені. І доля таланту в чому залежить від того, якими критеріями керуватися при виборі музичного інструменту. Тим більше це стосується гітари – інструменту, звучання якого визначається безліччю обставин та елементів, серед яких не останню роль відіграють струни. Про те, як […]...
- ПИТАЛЬНИК ФОЛЬКЛОРНОЇ ПРАКТИКИ Питальник фольклорної практики Календарно-обрядова поезія 1. Як відзначалися у давнину святки у вашій місцевості? Запишіть розповідь. 2. Як проходив свят-вечір? Які обряди пов’язувалися з ним? Що говорилося при цьому? 3. У які дні прийнято було колядувати, в які щедрувати? Який був склад групи колядників (кількість, вік, стать)? Як розподілялися обов’язки між ними: чи був “береза”, […]...
- КОЛЯДКИ І ЩЕДРІВКИ – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Колядки і щедрівки – це обрядові величальні пісні, які виконуються на честь Різдва Христового, Щедрого вечора і Водохреща. У них прославляється народження Ісуса Христа, возвеличується Божа Мати – Марія, вшановується трудівник – господар землі, прославляється його добропорядність, милосердя щедрість. Колядки – народні календарні обрядові величальні пісні, що їх співають на Різдвяні свята. Належать до найдавніших […]...
- Історичні народні пісні: особливості та приклади Пісні супроводжують людину все життя. Є пісні колискові, похоронні, любовні, весільні, солдатські, розбійницькі, трудові, ігрові, жартівливі, сатиричні, селянські, міські, пісні-веснянки, жнивні пісні і ще багато інших. Народні пісні прийнято ділити на дві групи: пісні історичні та пісні ліричні. Про історичну народну пісню Вона виникла дуже давно. Перші твори були створені в XIII в. – за […]...
- Весільні пісні – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Весільні, пісні супроводжували різні етапи весільного обряду. Означення “народна драма”, яке іноді прикладається до весілля, умовне і з наукового погляду не зовсім виправдане. Весільний обряд, на відміну від фікційного характеру драми – мистецького явища, орієнтується на звершення цілком конкретної, соціально значимої дії. У своїй основній функції весільний обряд покликаний забезпечити виживання, стабільність та продуктивну життєдіяльність […]...
- ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Підвівшись із колін, здіймаючись на повен зріст, народ України на весь світ проголосив: Ще не вмерла Україна! Ще не вмерла і не вмре! Бо живе наша мова. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність. “Ще не вмерла Україна” – пісня, написана Павлом Чубинським у 1862 році, є Державним гімном України. Тоді […]...
- Ваганти Ваганти (лат. vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, школярі, студенти Західної Європи ХІІ-ХШ ст. – автори вільнодумної, почасти баламутної, життєлюбної, далекої від аскетичних ідеалів ортодоксальної церкви, подеколи гостро сатиричної лірики. Тісно пов’язані з традиціями вченої латинської поезії каролінзького Відродження, вони сміливіше стали на шлях світської літератури, зважилися навіть пародіювати канонічні тексти та католицькі ритуали (“Євангеліє […]...
- Харьковский демокрит “Харьковский демокрит” – перший в Україні журнал сатири та гумору, що виходив у Харкові 1816 за редакцією В. Масловича. У традиційних тодішніх журнальних відділах друкувалися твори місцевих авторів А. Нахімова, Д. Ярославського, А. Вербицького, Р. Гонорського, І. Срезневського та ін. Тут вперше з’явилось ім’я Г. Квітки-Основ’яненка як автора легких гумористичних віршів та акровіршів російською мовою. […]...
- ПАДУРА ТИМКО ПАДУРА ТИМКО (спр. – Падурра Томаш; 21.12.1801, м. Іллінці, тепер смт. Вінницької обл. – 20.09 1871, с. Козятин на Вінниччині, похований у с. Махнівка, тепер Комсомольське, тієї ж обл.) – український і польський поет, представник польської школи в українській літературі. Закінчив Кременецький ліцей. 1823 р. розпочав літературну діяльність; українські твори писав латинською графікою. На 1825 […]...
- СПІВЕЦЬ – Микола Костомаров Амвросію Могилі Ой, чого, молодий співець, зажурився, Головою жалко на гуслі схилився? Ой, чого молодий співець не співає, А чи гласу більше до пісень не має? Нащо собі марно жалю завдавати, Нащо свої красні літа загубляти! Сидить, як ізмерзлий, із ранку до ночі, Облив слізоньками понурії очі: – Чи тобі із літом розлучаться жалко? Та […]...
- Всесвіт “Всесвіт” – щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний журнал, заснований 1925 у Харкові (як ілюстроване двотижневе видання), виходив до 1934. Відновлений 1954 у Києві як орган Спілки письменників України, Українського товариства дружби й культурних зв’язків із зарубіжними країнами (з 1976 – Українського комітету захисту миру). В. Еллан (Блакитний) – перший головний редактор “В.” У харківський період на […]...
- Які бувають види літератури? Родами літератури називають епос, лірику і драму. Епос – це розповідні твори. Епічними жанрами є епопея, роман-епопея, роман, розповідь, повість, новела, нарис. В усній народній творчості до епосу відносяться жанри билини, казки, а також анекдоту. Лірика – це переважно віршовані твори, які виражають емоційний стан їх авторів. Ліричні жанри: елегія, ода, сонет, балада, послання, епіграма, […]...
- Піснярка Маруся Чурай Був тихий райок. Життя набирало свого звичною темпу Я стояла біля вікна і слухала пісню, що долинала від сусідів. Це по радіо звучала пісня “Ой не ходи, Грицю…” Відома пісня легендарної Марусі Чурай. Маруся Чурай… Прославлена українська піснярка, яка жила у XVIII столітті в Полтаві. Про її життя нам відомо лише з легенд і переказів, […]...
- Обрядові пісні Обрядові пісні – народні поетичні твори, які супроводжують родинні (весілля, похорон) та календарні (колядки, гаївки-веснянки, русальні, купальські, жнивні) обряди. О. п. мають давнє походження. Як і самі обряди, пройшли складні історичні трансформації, зазнали різних нашарувань, забулися, занепали або й зовсім не були зафіксовані. Проте О. п. значно стійкіше витримали випробування часом, ніж необрядові. Суттєвою прикметою […]...