ГУМОРЕСКИ – Пустовий Іван
Пита дружина в чоловіка:
Признайся мені, милий,
Яких жінок ти більше любиш –
Розумних, чи красивих?
А той, зніяковівши трохи,
Їй так відповідає:
– Ні тих, ні тих… Я лиш тебе…
Тебе одну кохаю!..
***
Загляда до терапевта
Гарна молодиця:
– Вибачте, я тут бюстгальтер
Забула, здається…
Лікар глянув. На обличчі
Посмішка іскриста:
– Ні немає..
– Ой, згадала!
Це у окуліста…
***
Батько раз прийшов з роботи
Й малого спитав:
– У акваріумі рибкам
Ти воду міняв?
Маля носиком шморгнуло,
Очима закліпало:
– А навіщо? Вони, татку,
Ще тої не випили…
***
– Був я, куме, у дантиста,
Довідавсь про ціни…
– І як враження?
– Та ну їх…
Хоч дерись на стіни!
– А що ж, куме, ти хотів?
Тут все справедливо! –
Підняв кум угору палець,
Важно сьорбнув пиво…
– Два рази Бог дав нам зуби,
Ще й до того даром!
А третій раз – вибачайте! –
Не вийде “на шару”
***
Живу я з жінкою вже більш, як двадцять років
Й зробив оригінальне відкриття:
Нарешті я усе таки второпав
Що то таке – сімейнеє життя!
Життя сімейне – то велика діжка:
Відкриєш – мед солодкий, дивина!..
Але знай, куме, це тобі не смішки,
Бо далі – дьоготь до самого дна…
– Ч ому ж у мене дьоготь був спочатку?
До меду, куме, так я й не дорив…
– Мабуть, технічна сталася накладка –
Не з того боку діжку ти відкрив!..
***
– Тату, тату! – каже хлопчик, –
Мені знов не повезло…
Тебе вчитель викликає,
Бо я в школі розбив скло.
– Розбив вчора й позавчора!.. –
Батько кипить, злиться, –
Та що у вас, блін, там школа,
Чи якась теплиця?
***
– Жити з тещею, це значить,
Що ти є невдаха,
Бо таке життя, дружище,
Це, як гра у шахи!
– Поясни! До чого шахи?
Поділись, як з братом
– Знаєш, рано, а чи пізно
Все скінчиться… матом!
***
Каже жінка: – Знаєш, любий,
Я так відчуваю,
Що я в тебе… одним словом,
Другу скрипку граю.
А чоловік: – Скажу тобі
На правах маестро:
Дякуй, рибко, що взагалі
Ти в мене… в оркестрі!
***
Вранці жінка за сніданком
Почала питати:
– Ти хоч знаєш, чоловіче,
Яке нині свято?
– Ні не знаю…
Той злякано хита головою.
Тридцять років, як ми разом
Живемо з тобою!
І сльозу з очей змахнула:
– Як літа спливають…
А давай-но, чоловіче,
Півня зарубаєм!
Чоловік схопивсь з-за столу
– Що ти! Боже борони!
Я ніяк не зрозумію,
Чим тут півень завинив!..
***
Чоловік вернувсь з роботи,
На кухню пішов,
Та нічого їстівного
Собі не знайшов…
Сидить, бурчить:
– От ледащо! От нечиста сила!
За цілий день навіть хліба
В хату не купила!
А дружина із кімнати:
– Що ти там варнякаєш?..
– …Та, кажу, зроби зі мною,
Як з нашим собакою!..
– Не пойняла, що ти хотів
Мені цим сказати?
– Просто, хоч раз нагодуй
Й випусти гуляти!..
***
Захотів мій кум піти
Від дружини Ганки.
В суді дали заповнити
Йому якісь бланки.
А мій кум такий нещасний,
Чоловічок крихітний,
У графі “сімейний стан”
Написав: “Безвихідний”…
***
Тато кашею годує
Синочка Тимошку.
– Як не з ‘ їси усю кашу –
Кличу бабку Йожку!
– Я не хоцу!.. Я не буду…
Ридає Тимошка.
– Ти думаєш, таке буде
Їсти Бабка Йожка?..
***
До лікаря-психіатра
Завітав один поет.
Кажуть, він в богемських колах
Головний авторитет.
– В мене, л і карю, з ‘ явились
Дивнії проблеми:
До опівночі пишу я
Вірші та поеми,
А тоді уже до ранку
Заснути не можу…
Це мене дратує дуже,
Втомлює, тривожить.
Лікар каже: – Я хотів би
Вам пораду дати:
Як не спиться – свої твори
Спробуйте читати…
(2 votes, average: 3.00 out of 5)