Групи (сімейства) елементів
Погляньте на I-й стовпець таблиці з другого рядка, де розташовані активні лужні метали (утворюють лугу): літій, натрій, калій, рубідій, цезій, францій. Це найлегші метали, але мають самими металевими властивостями.
У II-му стовпці теж лужні, але двовалентні метали. Їх оксиди раніше називали землями, тому це лужноземельні метали.
У VI-м стовпці розташувалася сірка, а також селен і телур, які схожі один з одним. Це неметали, які з металами утворюють солі.
У VII-му стовпці є найактивніші неметали: хлор, фтор, бром і йод, які реагують з металами і дають солі, тому їх назвали галогенами (які народжують солі). Вони можуть проявляти змінну валентність від одного до 7.
У VIII-му стовпці, на самому краю, розташувалися благородні (інертні гази) з одноатомних молекул.
Запам’ятайте, що самі стовпчики прийнято називати групами (сім’ями).
Зверніть увагу на номери груп, які, дуже часто показують і валентність. У неметалів ж валентність буде зворотним, наприклад, у хлору з VII-ї групи, валентність 1, так як ми з максимальною валентності 8, віднімаємо його номер групи. 8-7 = 1.
А внизу таблиці показана валентність оксидів (ступінь окислення) у вигляді запису RxOy – де “R” – елемент, “O” – кисень, а “x” і “y” – це цифри.
І валентність з’єднань з воднем, по аналогії у вигляді RxНy (яку легко розрахувати для IV-VII груп, якщо відняти номер групи з 8)