Грунт – конспект
Грунт і її склад. Грунт утворюється на межі земної кори і атмосфери.
Грунт – це поверхневий шар земної кори на суші, що володіє родючістю.
Грунт складається з твердої, рідкої і газоподібної частин. Тверда частина грунту – це частинки зруйнованих гірських порід і перегній, перемішані один з одним. Піщані і глинисті частки – неорганічна частина грунту, а перегній – органічні речовини. Рідка частина грунту – це вода з розчиненими в ній органічними та неорганічними речовинами. Вода заповнює пори між твердими грунтовими частинками. Газоподібна частина являє собою грунтовий повітря, який, як і вода, заповнює пори і порожнечі між частками грунту. З грунту отримують поживні речовини, воду і повітря рослини. Російський учений В. В. Докучаєв створив науку про грунт, законах її утворення та збереження родючості – грунтознавство.
Грунт пронизана корінням рослин і служить середовищем існування для безлічі тварин і мікроскопічних водоростей, грибів і бактерій (рис. 174). Саме в ній відзначається найбільше у всій біосфері згущення життя. У кожному грамі грунту мікроскопічних організмів більше, ніж людей на Землі. Коріння рослин і грунтові організми – така ж невід’ємна частина грунту, як і частинки порід і перегній.
Гірські породи, на яких утворюється грунт, називаються почвообразующими (материнськими). На пісках формуються піщані грунти, на глинах – глинисті, на розсипах каменів – кам’янисті.
З кліматом пов’язано не тільки забезпечення грунту теплом і водою. Від нього залежить швидкість вивітрювання гірських порід і утворення перегною, характер рослинності і тваринного світу.
Грунту дуже тісно пов’язані з живими організмами. Відмирають рослини та їх частини за допомогою мікроорганізмів перетворюються на перегній. Грунтові тварини переривають і перемішують грунт. Особливо велика роль дощових черв’яків.
Таким чином, грунт – це особливе природне тіло, в якому живе і неживе речовина зливаються в єдине ціле.
Верхній грунтовий горизонт – перегнійний. У ньому накопичуються залишки відмерлих рослин і утворюється перегній. Нижче знаходяться перехідні горизонти. Тут відбувається перехід від перегнійно горизонту до почвообразующей (материнської) породі. Самий нижній горизонт – це сама грунтоутворюючих порід.
Особливі умови утворення грунтів – час і господарська діяльність людини. Формування грунту відбувається дуже повільно. За 100 років її товщина збільшується всього на 0,5-2 см. На відміну від природних умов, вплив людини на грунт цілеспрямовано. Люди змінюють грунт у відповідності зі своїми потребами.
Від чого залежить родючість грунтів. Родючість грунтів визначається їх властивостями: вмістом перегною, вологи, повітря, а також складом грунтоутворюючих порід. Кам’янисті і піщані грунти неродючі, так як з них легко вимиваються мінеральні речовини і перегній. Підвищують родючість грунтів шляхом внесення добрив. Чим більше в грунті перегною, тим більше поживних речовин для рослин. Найродючіші грунти – чорноземи – сформувалися в степах.
Будова грунтів. У грунті виділяється кілька горизонтів, що нагадують шари (рис. 175). Горизонти з’являються поступово, у міру освіти грунту. Вони не мають різких меж і плавно переходять один в іншій.
Грунтові горизонти відрізняються один від одного кількістю перегною, кольором, складом.
Через розмаїття умов утворення виділяють багато типів грунтів, що мають різну будову і властивості. У Росії найбільш поширені підзолисті грунти. Вони утворюються під пологом хвойних і змішаних лісів. А на півдні нашої країни під степовою трав’янистою рослинністю сформувалися чорноземи (рис. 176).
(2 votes, average: 5.00 out of 5)