Грошові перекази
Грошовий переказ – це розрахункова транзакція, перерахування грошових коштів фізичною особою на користь організації, ІП або іншої фізичної особи. Посередником в операції грошового переказу найчастіше виступає банк, який бере комісійні.
Чи регулює закон грошові перекази?
Регулятором виступає закон “Про валютне регулювання та валютний контроль”. Цей закон встановлює наступні правила і обмеження:
Грошові перекази, що здійснюються між двома фізичними особами, які не повинні бути пов’язані з підприємницькою діяльністю, яку вони ведуть.
Резидент України протягом одного операційного дня не має права переводити за кордон в зарубіжній або національній валюті, суму, що перевищує в еквіваленті 5 тис. Американських доларів.
Нерезидент може переводити будь-яку суму – для нього лімітів немає.
Грошовий переказ в іноземній валюті, спрямований в Україну, не обмежується за розміром.
Внутрішня угода (переказ з одного міста України в інше) теж не лімітується.
Фізичні особи можуть відправляти іноземну валюту всередині України, тільки якщо вони є нерезидентами.
Класифікації грошових переказів
Найбільш поширена класифікація ділить грошові перекази на внутрішні і зовнішні (транскордонні). Однак є й інший спосіб класифікації:
Класифікація грошових переказів
Грошовий переказ першого типу передбачає попереднє відкриття клієнтом розрахункового рахунку в кредитній установі. Після цього клієнт дає платіжне доручення на транзакцію. Відкривати рахунок вигідно, якщо існує необхідність здійснювати перекази на регулярній основі. Перевага переказу з відкриттям рахунку складається в простоті і мінімальних втратах часу – в подальшому клієнт сам зможе переводити гроші, наприклад, через Інтернет-банк.
Окремим випадком грошового переказу з відкриттям рахунку вважається використання дебетової / кредитної картки. Клієнт банку переводить гроші зі свого карткового рахунку на карту одержувача. У цього способу досить багато переваг: по-перше, відсутність комісії і мінімальний термін очікування коштів (особливо якщо виконується переказ всередині одного банку), по-друге, мінімум перешкод для зняття – одержувач може зняти гроші в одному з банкоматів мережі.
Можливий і такий варіант, коли картковий рахунок один, але до нього прив’язані дві карти. Щоб власник додаткової картки зміг отримати гроші, власнику основної картки досить поповнити розрахунковий рахунок. Цей спосіб підходить, наприклад, батькам, які фінансують дитини-студента, що проживає в іншому місті.
Грошові перекази без оформлення рахунку класифікуються на такі види:
За договорами з організаціями. Фізичні особи за допомогою банківського переказу оплачують надані їм юридичними особами послуги. Як приклади таких платежів можна привести оплату стільникового зв’язку, туристичних путівок, комунальних послуг.
За довільними реквізитами. Такий переказ можна зробити на користь як іншої особи, так і організації. Клієнт вказує в спеціальному бланку ПІБ одержувача коштів і його банківські реквізити. Важливо пам’ятати, що за таку транзакцію банк візьме комісійні.
Через систему грошових переказів. Особа, яка бажає здійснити переказ, звертається не в банк, а в що спеціалізується на грошові перекази організацію. У число найбільш популярних систем грошових переказів входять:
Системи грошових переказів
Основна перевага систем переказів полягає в наступному: клієнт може відправити гроші в будь-яку з країн світу, де присутні офіси обслуговування системи. Деякі з систем, наприклад, Контакт та Юністрім, дають можливість оплачувати послуги за договорами, укладеними з юридичними особами (платити за кабельне ТБ або інтернет). Особа, яка здійснює переказ, повинна пред’явити паспорт та сплатити комісію. Одержувач не повинен нічого платити – документи від нього теж потрібні не завжди. На телефон одержувача приходить СМС з номером переказу (він також є в чеку, який залишається відправнику) – за цим номером одержувач і може забрати гроші.
Перекази за допомогою систем класифікуються на два види:
Адресні. Одержувач забирає гроші тільки в тому офісі обслуговування, який вкаже відправник. Адресна система переказів – це Контакт.
Безадресні. Одержувач може забрати переказ в будь-якому з офісів. Приклад безадресної системи – Western Union.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)