Григорій Сковорода як символ мудрості української землі
Мета: ознайомити учнів з біографією Г. Сковороди, дати загальну характеристику його поглядів, розкрити співзвучність філософських думок Сковороди з нашим часом, суть його життєвого подвигу; розвивати чуття слова, допитливість учнів, виховувати повагу до досягнень філософської думки Г. Сковороди, інтерес до історії України, патріотизм.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрети Сковороди, книжки з його творами, відеофільм “Григорій Сковорода”, збірка “Сад божественних пісень”, підручник.
Епіграф: Благословенні ви, сліди,
Не змиті вічності дощами;
Мандрівника Сковороди…
М. Рильський
Хід уроку
I. Повідомлення теми, мети, завдань
Вступне слово вчителя. Є постаті, що живуть по за часом. Є імена, що стали ототожнюватися з вершинними духовними прозріннями, як імена Гомера, Езопа, Сократа, Діогена, Платона (звертаємо увагу на епіграф). Його сліди – це байки, пісні, переклади, філософські трактати, у яких він хотів дати відповідь на вічне питання: “Як треба будувати життя людині, аби стати щасливою?”.
II. Перевірка домашнього завдання, сприйняття і засвоєння нового матеріалу
Учні отримали випереджальне завдання – вивчити біографію Г. Сковороди – і завдання на вибір: підготувати вікторину до біографії письменника або повідомлення про місця, які відвідав мандрівний поет, інсценізацію уривка з байки “Старуха і горшечнік” чи уявне інтерв’ю з письменником.
Інсценізація торгу з байки “Старуха і горшечнік”.
Цьому твору майже три століття, але й сьогодні він вражає своєю глибинною сутністю.
Як ви зрозуміли алегорію байки? (Людині необхідно знати сутність речей, аби осягнути їх вартість.) Чому ми розпочали урок однією із сковородинівських байок?
(Людину пізнаємо по мові, а письменника – по творах. Тож ми сьогодні спробуємо осягнути велич “нашого перворозуму”, просвітника народного, мандрівного філософа Григорія Сковороди. Як він сам казав, “треба дивитися, побачити і прозріти, обмацати і продумати, вгледітися і здогадатися”.)
Вчитель читає вірш.
Іще над ієрогліфами світ
Схилявсь, як неук, над новим каноном.
Та вже з’явивсь в родині Шампольйонів
Отой, що вирве тайну в пірамід.
Ще не було Чорнух ані Полтави.
Батий ще не збирав свою орду, –
Та вже слов’янство здобулось на право:
Подарувати нам Сковороду.
Ніщо ніколи не минає марно:
Ще тільки-но збиралося на світ.
Та вже давно дозрів шляхетний мармур,
В який ім’я його вкарбує світ.
Хай ляже на могилі незабутній Простий вінок… ромашка і чебрець. Але хіба він формою в майбутнім не нагадає кантівський вінець?
Пророчими словами “провів” Борис Олійник у вічність Григорія Сковороду. То хто ж він був? Чому за життя його вважали святим?
Чому його портрети висіли в хатах простих українських селян поряд з іконами?
Чому за життя не вийшло жодного його твору, а останній його ювілей відзначався в 126 країнах світу? Чим пояснити такий великий інтерес і попит на його твори нині?
Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви попередньо ознайомилися з біографією Сковороди, але кожна група мала певне завдання. Тож зараз творчі лабораторії представлять нам свої звіти.
Питання для вікторини “Не змиті вічності дощами…”
1. Де і коли народився Григорій Сковорода?
(У Чорнухах, на Полтавщині, З грудня 1722 р.)
Колись у цю ніч мати народила мене на світ.
В цю ніч з’явились перші ознаки мого життя. Наступної ночі, Христе, Боже мій, В мені народився твій святий дух. Бо даремно народила б мене мати, Якби ти не народив мене, о світе мій, життя моє!
Г. Сковорода
2. Хто були його батьки? (Батько – запорозький козак, а мати – із заможної полковничої родини Шангіреїв. Звільнилися Чорнухи від шляхти – і заснувалася там козацька сотня від Лубенського полку, згодом Київського намісництва. Осів біля землі дід Григорія, вивершив хату край берестового гаю. Батько, повернувшись із Січі, де пройшов школу військової науки і письма, взявся за соху.)
3. Де він навчився писати і читати? (У мандрівного дяка в церковнопарафіяльній школі, мав чудовий голос, співав у хорі на криласі.)
4. Де продовжує навчання? (У 12 років вирушає до Києва, у 1734р. вступає до Могилянської академії.)
5. Чому Сковорода потрапляє до Петербурга? (До придворної капели цариці Єлизавети.)
6. Чим займається, повернувшись до Києва?
7. Де подорожує поет і композитор?
Звіт творчої групи “Сковородинівськими стежками”.
Учні демонструють фотографії міст, якими подорожував мандрівний філософ, коментують їх. Вчитель може доповнювати, уточнювати розповідь.
8. Де працював Сковорода, повернувшись з мандрівки? (Переяславська духовна семінарія, викладач піїтики, Харківський колегіум, викладає давньогрецьку, риторику та піїтику. Мав свою систему оцінювання : весьма остр, зверок острой, гораздо понят, очень понят, понят, кажется понят, не очень понят, непонят, весьма непонят, кажется негоден, не годен, самая негодніца, туповат, туп.)
9. Чому полишає викладацьку роботу?
Пусти, латинь! Що віднайшла в мені ти?
Козацький син без шаблі, без коня,
На костурі в простій селянській свиті
В степу забуту пісню доганя.
Бо рідна мати, плачучи, голосить,
Чекаючи на мене край села,
Бо покритка по сльозах, як по росах,
У чужину далеку побрела…
Пусти, латинь! На рідному Посуллі
До неба колос тягнуть ячмені,
Не вір, що не мені кують зозулі,
Що чорні мари тешуться мені…
Відстань, латинь! Що віднайшла в мені ти?
Козацький син без шаблі, без коня,
На костурі в простій козацькій свиті
Себе вкраїнським степом доганя…
Григорій Підпалин
10. Кому Сковорода відповів: “Мені сопілка і вівця дорожча царського вінця”? Чому?
11. Чого навчав Сковорода? (Будувати суспільство за законами природи, справедливості. Щоб змінити макросвіт, потрібно удосконалювати себе (мікросвіт). І тільки через століття академік Вернадський науково довів це твердження у своїй праці про людину та біосферу. А сучасний японський філософ і письменник Дайсаку Ікеда писав:” Я захоплююсь таким сприйняттям світу”. Це ще раз доводить: справжня культура відкрита для цілого світу.)
12. Де проминули останні роки життя Сковороди? (с. Іванівка)
13. Що мав на увазі вчений, коли писав про Сковороду, що його життя не менш повчальне, ніж його твори?
Існує повір’я, що дім, який відвідає Сковорода, буде багатим, а його господарі щасливими.
Він приходить до нас у своїх працях. Тож давайте прислухаємося до його думок і спробуємо з’ясувати, що так приваблює людей у творах і постаті Сковороди?
Перегляд фрагмента відеофільму “Григорій Сковорода”.
Орієнтовні запитання:
– Що вас найбільше вразило у фільмі?
– Про що б ви хотіли дізнатися ще?
– Чому не згасає інтерес до творчості філософа?
– Що Сковорода вважав найголовнішим у житті?
Висновок. Найперше – гармонія людини та всього живого світу, природи; праця, відповідно до природного нахилу; самопізнання, зміни в самому собі важливіші від реформ; духовна свобода, потреба спорідненої праці робить людину щасливою.
Група дослідників підготувала уявне інтерв’ю з письменником, намагаючись знайти відповіді на ті запитання, що постають перед сучасною молоддю.
– Як стати щасливим?
(Шлях до щастя – любов. “Любов виникає з любові, коли я хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. Бо все минає, а тільки любов залишиться.”)
– Як облаштувати гідне життя, аби воно тебе влаштовувало?
(“Збери всередині себе думки і в самому собі шукай справжніх благ. Шляхи до щастя різні: прямий і кривий, справжній і оманливий. Ганяючись за щастям за морями, людина наче губить себе, забуваючи про власний розум і власне сумління. Шлях до щастя – споріднена з душею праця. Тільки така праця принесе щастя і тоді потрібне буде неважким, а важке непотрібним.”)
– Як долати життєві труднощі?
(Чим більше у житті перешкод, тим більше воно вабить. “На зразок шляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.”)
– Що б ви хотіли донести нащадкам, які житимуть через 300 років?
(Людина усе життя має шукати свої стежки до знань, до прозріння духовного, інакше її чекає смуток, нудьга. Один із шляхів до щастя – це самопізнання, розрізнення добра і зла в самому собі.)
– А які перспективи в нашої держави?
(“Я ще 300 років тому писав, що ми створимо світ кращий. В Горній Русі (тобто в Україні) бачу все нове: нових людей, нове творіння і нову славу”.)
Слово вчителя. Закінчити нашу зустріч із письменником-філософом хочу рядками з поезії Ю. Клена “Сковорода”.
Піти, піти без цілі і мети…
Вбирати в себе вітер і простори,
І ліс, і лан, і небо неозоре.
Душа лише співа: “Цвіти, цвіти!”
Аж власний цвіт у ній почне рости,
В якому будуть теж і сонця й зорі,
І тихі води, чисті і прозорі.
Прекрасний шлях ясної самоти.
Іти у сніг і вітер, в дощ і хуг,
І мудрості вином розвести туг,
Бо, може, нам це вічний заповіт,
Оці мандрівки дальні і безкраї
І, може, іншого шляху немає,
Щоб з хаосу душі створити світ.
ІІІ. Підсумки уроку. Оцінювання учнів
IV. Домашнє завдання.
Прочитати твори із збірки “Сад божественних пісень”.
Завдання на вибір: група акторів готує рольове читання байок “Убогий Жайворонок”, “Бджола і Шершень”, “Олениця та Кабан”; група літературознавців коментує зміст вислову “Світ ловив мене, та не впіймав”; група філософів готує відповідь на запитання: чи реальна мрія Сковороди про “Горную республіку”?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)