ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. ПОВІСТЬ МАРУСЯ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст
Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (29 листопада 1778 р. – 20 серпня 1843 р.) народився у слободі Основа під Харковом (у дворянській родині). Усе життя тісно пов’язане з Харковом. Т. Г. Шевченко називав його по праву “Засновником нової української прози”.
! Формування світогляду письменника відбувається під впливом творів І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна, М. Карамзіна і Г. Сковороди та І. Котляревського.
! Народність творів Квітки відрізняється від романтиків, оскільки письменник не обожнює, а критикує неосвіченість народу, прагне викорінити його вади.
! У перші роки своєї творчості Т. Г. Шевченко високо оцінює його доробок, присвячує вірш-послання “До Основ’яненка”, називаючи батьком. Проте згодом він напише так: “Покійний Основ’яненко дуже добре приглядався на народ, та не прислухався до язика, бо, може, не чув його і в колисці від матері”.
√ У творчій спадщині Письменника близько 80 творів різних жанрів (російською й українською мовами): фейлетони, оповідання, комедії, історично-художні нариси, літературно-публіцистичні статті.
√ Найвідоміші твори: “Маруся”, “Конотопська відьма”, “Салдацький патрет”, “Сватання на Гончарівці”, “Сердешна Оксана”, “Козир-дівка”.
– Повість “Маруся” (1834) належить до сентиментально-реалістичних творів Квітки. З’явилася вона як результат полеміки, в якій критики стверджували, що українська мова не здатна створити “і звичайне, і ніжненьке, і розумне, і корисне”.
√ Задум повісті – змалювання простих людей, їх моральної і фізичної краси, у гармонії з природою і працею.
√ За Сюжетом дівчина-селянка із заможної родини кохає наймита (сироту, який призначений у рекрути). Для відкупу від солдатчини хлопець іде на заробітки. За його відсутності дівчинапомирає від застуди. Горе жене його у монастир, де він помирає від туги.
√ Образи повісті: Маруся (головна героїня), Василь (наймит), Наум Дрот (батько Марусі), Настя (дружина Наума).
√ Характеристика образів:
– Маруся: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна; у її духовному світі почуття – найважливіше; мова ласкава, поетична, співвідноситься з українською піснею;
– Василь: розумний, гарний, працьовитий і релігійний; в образі парубка втілено глибокі переживання через втрачене щастя;
– Наум: ідеальний селянин, працьовитий, закон для своєї сім’ї;
– Настя: працьовита, релігійна, любляча матір, добра і покірна.
! – Кохання змушує Марусю побороти слухняність і покірність:
“Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком”.
– О. Гончар про Василя:
“В образі Василя письменник намагався втілити найхарактерніші риси кращого парубка, такого хлопця, який був би гідним Марусі”.
Related posts:
- МАРУСЯ – ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Повість (Скорочено) (…) От як се було. Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін […]...
- Маруся – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) До сентиментально-реалістичних творів Г. Квітки-Основ’яненка належать сім повістей: “Маруся” (1834 p.), “Добре роби, добре й буде” (1837 p.), “Козир-дівка” (1838 р.), “Щира любов” (1839 р.), “Божі діти” (1840 p.), “Сердешна Оксана” (1841 р.) та “Перикотиполе” (1843 p.). Повість “Маруся” з’явилась 1834 року внаслідок полеміки Г. Квітки з тими представниками офіційних кіл і критики, які скептично […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, “батько” української прози. Повість “Маруся” (1832) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – перша україномовна повість нової української літератури; – сентименталізм; – зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці; – оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Понятійний апарат Сентименталізм – ідейно-художній напрям у європейській Літературі другої половини XVIII ст., якому властиве звернення […]...
- ТЕСТ 5. Григорій Квітка-Основ’яненко (“Маруся”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. “Ваша “Маруся” так мені про Вас розказала, що я Вас на виліт знаю”, – написав Тарас Шевченко А Іванові Котляревському Б Пантелеймонові Кулішу В Іванові Нечую-Левицькому Г Григорієві Квітці-Основ’яненку Д Панасові Мирному 2. Повість “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка характеризує автора як представника А класицизму Б сентименталізму В романтизму Г […]...
- І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г Ковалем. 3. Найбільше Маруся полюбляла… […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів, що українською мовою можна писати […]...
- Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко – Література кінця XVIII – початку XX ст (Григорій Федорович Квітка) Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця […]...
- МАРУСЯ (1832) – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Повість (Скорочено) (…) От як се було. Наум Дрот був парень на все село, де жив. Батькові й матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін […]...
- Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко – Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. – Нова українська література Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова и література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої […]...
- Маруся (стислий переказ твору) – Григорій Квітка-Основ’яненко Маруся (стислий переказ твору) – Григорій Квітка-Основ’яненко Повість починається філософськими роздумами автора про те, що не треба на світі ні до чого надмірно прикипати душею, адже немає нічого вічного. Все минає, проходить. Люди народжуються, старіють, вмирають. Тому потрібно радіти, що маєш сім’ю – найбільше щастя, яким нагородив людину Бог. А якщо втратиш когось із рідних, […]...
- Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Світогляд письменника формувався у складних суспільно-політичних та культурних умовах. Вели кий вплив на нього мали просвітительська російська література кінця XVIII – початку XIX століття (твори І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна та М. Карамзіна) і представники української літератури, зокрема Г. Сковорода та І. Котляревський. Життя і творчість Григорія Квітки припали на часи загострення класових суперечностей, […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
- Маруся – Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – Нова українська література Повість (Скорочено1) Посвящается Анне Григорьевне Квитке Часто мені приходить на думку: чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь, не то щоб до якої вещі, а то хоч би i до наймиліших людей: жінки, діточок, щирих приятелей і других? Перше усього подумаймо: чи ми ж на сім світі вічні? I що […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – батько української прози, один із перших у Європі “творців людової повісті” (І. Франко). “Маруся” – перша україномовна повість української літератури, взірець сентименталізму. Головні персонажі твору – уособлення високих морально-етичних якостей простої людини ТЛ: літературний напрям, течія, поняття про сентименталізм, реалізм. Мета: розповісти учням про основні віхи життя і творчості письменника; допомогти учням зрозуміти причини написання перших творів російською мовою і необхідність його виступів на захист рідної мови; дати уявлення про художні засоби сентименталізму та реалізму; розкрити поняття “літературний напрям”, “течія”; розкрити етнографічне тло твору “Маруся”; оцінити значення […]...
- Скорочено – МАРУСЯ – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (Повість) Починається повість з філософських роздумів автора про людське життя, про те, що немає на сім світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра – помер. Кожний батько виховує свою дитину, щоб вона була розумною, доброю. Так само і отець небесний: оберігає людей від усякої напасті, а “коли вже й пошле за гріхи яку […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Розгляньте репродукції картин і виконайте завдання. Ж. Б. Грьоз. Спогади Е. Віже-Лебрен. Автопортрет з дочкою В. Боровиковський. Княжни Гагаріни A. Визначте, які герої сконцентровані на собі, своїх почуттях чи переймаються суспільними проблемами. Б. У цих роботах зображено події чи почуття? B. Чи можна зображені мотиви назвати сентиментальними? 2. Прочитайте відомості про Г. Квітку-Основ’яненка й […]...
- Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Письменник-сентименталіст. Власним життям він канонізував високі моральні принципи: волелюбність, твердість духу, гідність, щирість, добролюбство, прагнення мудрості, надійність, любов до ближнього. Г. Ф. Квітка народився 29 листопада 1778 р. у слободі Основа поблизу Харкова у дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім – у Курязькій монастирській школі. […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко народився на хуторі Основа поблизу Харкова в сім’ї знатних поміщиків-дворян. Здобув домашню освіту, закінчив Курязьку монастирську школу. За бажанням батька його записали на військову службу в кінний полк, проте Григорія не вабила військова кар’єра. Був директором Харківського театру, предводителем дворянства Харківського повіту, членом “Товариства науки” при Харківському університеті, повітовим совісним суддею. Помер […]...
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – Григорій Федорович Квітка (1778 – 1843) ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому […]...
- Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” (1833 p.), “Мертвецький Великдень” (1834 р.), “От тобі і скарб” (1837 p.), повість “Конотопська відьма” (1837 р.) і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” (1841 р.), “На пущання, як зав’язано” (1841 p.), “Купований розум” (1842 р.) і “Підбрехач” (1843 p.). […]...
- ЗНО – Тест № 5 – Література кінця XVIII – початку XX ст 1. Ким, за словами Т. Г. Шевченка, є Г. Квітка-Основ’яненко? А Засновником нової української прози; Б засновником української сатири; В пропагандистом волелюбних ідей; Г борцем за незалежність української мови. 2. Укажіть справжнє прізвище Г. Квітки-Основ’яненка. А Квітка; Б Основ’яненко; В Основа; Г Конотопський. 3. Який творчий метод обрав Г. Квітка-Основ’яненко для написання першої української повісті […]...
- Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в монастирській школі, і через патріархально-релігійне оточення на […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненки. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненки в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво […]...
- Література українського романтизму – ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 1778-1843 – ЗАСНОВНИК З ОСНОВИ: ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Пригадайте! Пригадайте, що вам відомо з уроків зарубіжної літератури про романтизм. Які його особливості? Назвіть європейські школи романтиків і найяскравіших їхніх представників. Микола Бурачек. “Реве та стогне Дніпр широкий…” У Опишіть репродукцію картини М. Бурачека “Реве та стогне Дніпр широкий.”. Поясніть, які ознаки романтизму виявилися в ній. Історико-мистецькі координати Романтизм – один із провідних напрямів […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – реферат з української літератури – українська література – шкільна програма 12 класів В одному з ранніх віршів Тарас Шевченко писав: …Тебе люди поважають,- Добрий голос маєш; Співай же їм, мій голубе… Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… З таким захопленням Великий Кобзар відгукнувся про Григорія Квітку-Основ’яненка – засновника нової української прози. Основ’яненко один з перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА(КІНЕЦЬ ХVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ ст.) “Творець людової повісті” (Іван Франко) Народився Григорій Федорович Квітка 29 листопада 1778 р. в козацькій старшинській родині, яка вже отримала дворянські права і мала у власності село Основу. Дід майбутнього письменника з боку батька був полковником Ізюмського козацького полку. Батько служив харківським городничим. Високодуховна атмосфера у батьківській сім’ї сприяла розвитку здібностей і патріотичних переконань майбутнього […]...
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ (спр. – Квітка, псевд. – Грицько Основ’яненко, Евстратий Мякушкин та ін.; 29.11.1778, с. Основа, тепер у межах Харкова – 08.08,1843, Харків) – зачинатель нової української прози, драматург, культурний і громадський діяч. Початкову освіту здобув удома, потім навчався в Курязькій монастирській школі. У 1793 – 1797 рр. служив у війську; пішов у відставку капітаном. […]...
- “ВНУТРІШНІЙ ОБРАЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ” ТВОРЧІСТЬ ГРИГОРІЯ КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Аж коло року 1840-го починають майже в усіх літературах Європи появлятися твори, в котрих мужик являється героєм, життя його стається головним предметом, канвою талановитих творів літературних… В літературі українській… появляються далеко швидше, ніж деінде… оповідання Квітки – Основ’яненка, черпані виключно з життя народного. Іван Франко Творча спадщина Григорія Квітки-Основ’яненка – близько 80 творів різних жанрів […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
- Твір на тему “Маруся” за повістю Квітки-Основ’яненка Найбільше запам’ятався чином в повісті Квітки-Основ’яненка є яскрава і самобутня головна героїня Маруся. Юна дівчина з перших моментів знайомства з нею вражає своєю непідробною щирістю, душевною красою і витонченістю. Маруся сама з простої селянської родини, але з дитинства не дивлячись на бідність, жила і виховувалася в любові та злагоді її батьків Наума і Насті. Виросла […]...
- Шкільний твір на тему – Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення […]...
- Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина – Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року – Творчі роботи наших користувачів – Українська та зарубіжна література – учнівські твори – власні твори учнів Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, […]...
- “УТНИ, БАТЬКУ, ЩОБ НЕХОТЯ НА ВВЕСЬ СВІТ ПОЧУЛИ” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Творець людової повісті, один із перших того роду творців у європейських письменствах. Іван Франко Розмову розпочнемо з несподіваних слів одного з найвидатніших літературознавців XX століття Юрія Шевельова про Григорія Квітку-Основ’яненка: “Уже коли читаєш спогади про Квітку, впадають в очі незрозумілі суперечності. Боязка золотушно-хвороблива дитина, потім людина, що, як мімоза, закривається від кожного доторку, людина, що […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) В одному з ранніх віршів Тарас Шевченко писав: …Тебе люди поважають,- Добрий голос маєш; Співай же їм, мій голубе… Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… З таким захопленням Великий Кобзар відгукнувся про Григорія Квітку-Основ’яненка – засновника нової української прози. Основ’яненко один з перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про […]...
- Світова слава Г. С Сковороди – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Григорій Савич Сковорода мав міцні творчі зв’язки з культурою та літературою інших народів. Його філософські погляди грунтувались на глибокому знанні праць античних філософів (Епікур, Сократ) та французьких просвітителів та енциклопедистів Ж.-Ж. Руссо, ПІ. Монтеск’є, К.-А. Гельвеція та інших. Певну паралель можна провести між М. В. Ломоносовим і Г. С Сковородою, якого ще за життя називали […]...
- Короткий переказ – Конотопська відьма – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Сумний та невеселий сидів на лавці у світлиці конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха. Він із славного козацького роду, усі його діди й прадіди були сотниками. Коли не стало батька, Микита схаменувся, що йому вже двадцять п’ять, а він і досі не одружений. Вирішив поїхати свататися до багатої і вродливої хорунжівни Олени, яка жила […]...
- Шкільний твір на тему – Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час […]...
- Специфіка зображення людини в повісті “Маруся” – твір з української літератури Доба нової української літератури розпочинається з прекрасного твору І. Котляревського “Енеїда”. Після виходу “Енеїди”, як це часто буває по створенні справжнього шедевра, з’явилось багато наслідувачів та навіть епігонів творчості І. Котляревського. Коли шовіністично налаштовані критики брали до рук “Енеїду”, плануючи закинути авторові використання “мужицької мови”, вони починали сміятися і, вражені довершеністю поеми, не могли вже […]...
- Григорій Сковорода – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Савич Сковорода народився З грудня 1722 р. в с. Чорнухах на Полтавщині. Походив з козацького роду. Здобувши початкову освіту, вступив до Київської академії. Повного академічного курсу не закінчив, залишивши навчання “студентом богословських наук”. Був співаком придворної капели в Петербурзі, входив до складу російської місії в Угорщині. Працював домашнім учителем, викладав у Харківському колегіумі. Через […]...