ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. ПОВІСТЬ МАРУСЯ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (29 листопада 1778 р. – 20 серпня 1843 р.) народився у слободі Основа під Харковом (у дворянській родині). Усе життя тісно пов’язане з Харковом. Т. Г. Шевченко називав його по праву “Засновником нової української прози”.

! Формування світогляду письменника відбувається під впливом творів І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна, М. Карамзіна і Г. Сковороди та І. Котляревського.

! Народність творів Квітки відрізняється від романтиків, оскільки письменник не обожнює, а критикує неосвіченість народу, прагне викорінити його вади.

! У перші роки своєї творчості Т. Г. Шевченко високо оцінює його доробок, присвячує вірш-послання “До Основ’яненка”, називаючи батьком. Проте згодом він напише так: “Покійний Основ’яненко дуже добре приглядався на народ, та не прислухався до язика, бо, може, не чув його і в колисці від матері”.

√ У творчій спадщині Письменника близько 80 творів різних жанрів (російською й українською мовами): фейлетони, оповідання, комедії, історично-художні нариси, літературно-публіцистичні статті.

√ Найвідоміші твори: “Маруся”, “Конотопська відьма”, “Салдацький патрет”, “Сватання на Гончарівці”, “Сердешна Оксана”, “Козир-дівка”.

– Повість “Маруся” (1834) належить до сентиментально-реалістичних творів Квітки. З’явилася вона як результат полеміки, в якій критики стверджували, що українська мова не здатна створити “і звичайне, і ніжненьке, і розумне, і корисне”.

√ Задум повісті – змалювання простих людей, їх моральної і фізичної краси, у гармонії з природою і працею.

√ За Сюжетом дівчина-селянка із заможної родини кохає наймита (сироту, який призначений у рекрути). Для відкупу від солдатчини хлопець іде на заробітки. За його відсутності дівчинапомирає від застуди. Горе жене його у монастир, де він помирає від туги.

√ Образи повісті: Маруся (головна героїня), Василь (наймит), Наум Дрот (батько Марусі), Настя (дружина Наума).

√ Характеристика образів:

– Маруся: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна; у її духовному світі почуття – найважливіше; мова ласкава, поетична, співвідноситься з українською піснею;

– Василь: розумний, гарний, працьовитий і релігійний; в образі парубка втілено глибокі переживання через втрачене щастя;

– Наум: ідеальний селянин, працьовитий, закон для своєї сім’ї;

– Настя: працьовита, релігійна, любляча матір, добра і покірна.

! – Кохання змушує Марусю побороти слухняність і покірність:

“Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком”.

– О. Гончар про Василя:

“В образі Василя письменник намагався втілити найхарактерніші риси кращого парубка, такого хлопця, який був би гідним Марусі”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. ПОВІСТЬ МАРУСЯ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст