ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович Квітка (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Related posts:

1. Література українського романтизму – ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 1778-1843 – ЗАСНОВНИК З ОСНОВИ: ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Пригадайте! Пригадайте, що вам відомо з уроків зарубіжної літератури про романтизм. Які його особливості? Назвіть європейські школи романтиків і найяскравіших їхніх представників. Микола Бурачек. “Реве та стогне Дніпр широкий…” У Опишіть репродукцію картини М. Бурачека “Реве та стогне Дніпр широкий.”. Поясніть, які ознаки романтизму виявилися в ній. Історико-мистецькі координати Романтизм – один із провідних напрямів […]...
2. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА(КІНЕЦЬ ХVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ ст.) “Творець людової повісті” (Іван Франко) Народився Григорій Федорович Квітка 29 листопада 1778 р. в козацькій старшинській родині, яка вже отримала дворянські права і мала у власності село Основу. Дід майбутнього письменника з боку батька був полковником Ізюмського козацького полку. Батько служив харківським городничим. Високодуховна атмосфера у батьківській сім’ї сприяла розвитку здібностей і патріотичних переконань майбутнього […]...
3. Маруся – Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – Нова українська література Повість (Скорочено1) Посвящается Анне Григорьевне Квитке Часто мені приходить на думку: чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь, не то щоб до якої вещі, а то хоч би i до наймиліших людей: жінки, діточок, щирих приятелей і других? Перше усього подумаймо: чи ми ж на сім світі вічні? I що […]...
4. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Розгляньте репродукції картин і виконайте завдання. Ж. Б. Грьоз. Спогади Е. Віже-Лебрен. Автопортрет з дочкою В. Боровиковський. Княжни Гагаріни A. Визначте, які герої сконцентровані на собі, своїх почуттях чи переймаються суспільними проблемами. Б. У цих роботах зображено події чи почуття? B. Чи можна зображені мотиви назвати сентиментальними? 2. Прочитайте відомості про Г. Квітку-Основ’яненка й […]...
5. “УТНИ, БАТЬКУ, ЩОБ НЕХОТЯ НА ВВЕСЬ СВІТ ПОЧУЛИ” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Творець людової повісті, один із перших того роду творців у європейських письменствах. Іван Франко Розмову розпочнемо з несподіваних слів одного з найвидатніших літературознавців XX століття Юрія Шевельова про Григорія Квітку-Основ’яненка: “Уже коли читаєш спогади про Квітку, впадають в очі незрозумілі суперечності. Боязка золотушно-хвороблива дитина, потім людина, що, як мімоза, закривається від кожного доторку, людина, що […]...
6. МАРУСЯ (1832) – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Повість (Скорочено) (…) От як се було. Наум Дрот був парень на все село, де жив. Батькові й матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін […]...
7. “ВНУТРІШНІЙ ОБРАЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ” ТВОРЧІСТЬ ГРИГОРІЯ КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Аж коло року 1840-го починають майже в усіх літературах Європи появлятися твори, в котрих мужик являється героєм, життя його стається головним предметом, канвою талановитих творів літературних… В літературі українській… появляються далеко швидше, ніж деінде… оповідання Квітки – Основ’яненка, черпані виключно з життя народного. Іван Франко Творча спадщина Григорія Квітки-Основ’яненка – близько 80 творів різних жанрів […]...
8. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778 -1843) В історію літератури Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Грицько Основ’яненко) увійшов як фундатор нової української прози й визначний драматруг, популярний російськомовний письменник, один із представників натуральної школи періоду її формування. Квітка-Основ’яненко належав до тих українських письменників перших деятиріч XIX ст., які зуміли теоретично осмислити й застосувати в художній практиці творчі принципи нового тоді літературного […]...
9. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко народився на хуторі Основа поблизу Харкова в сім’ї знатних поміщиків-дворян. Здобув домашню освіту, закінчив Курязьку монастирську школу. За бажанням батька його записали на військову службу в кінний полк, проте Григорія не вабила військова кар’єра. Був директором Харківського театру, предводителем дворянства Харківського повіту, членом “Товариства науки” при Харківському університеті, повітовим совісним суддею. Помер […]...
10. Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко – Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. – Нова українська література Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова и література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників […]...
11. Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Письменник-сентименталіст. Власним життям він канонізував високі моральні принципи: волелюбність, твердість духу, гідність, щирість, добролюбство, прагнення мудрості, надійність, любов до ближнього. Г. Ф. Квітка народився 29 листопада 1778 р. у слободі Основа поблизу Харкова у дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім – у Курязькій монастирській школі. […]...
12. КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Смутний і невеселий сидів собі на лавці, у новій світлиці, що відгородив від противної хати, конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха. Хоч парень собі і чепурний був, а тут і в неділеньку святу не брав білої сорочки, та й – прощайте у сім слові – китаєвих синіх штанів на ніч не знімав, так, сердека, у […]...
13. Короткий переказ – Конотопська відьма – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Сумний та невеселий сидів на лавці у світлиці конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха. Він із славного козацького роду, усі його діди й прадіди були сотниками. Коли не стало батька, Микита схаменувся, що йому вже двадцять п’ять, а він і досі не одружений. Вирішив поїхати свататися до багатої і вродливої хорунжівни Олени, яка жила […]...
14. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – Григорій Федорович Квітка (1778 – 1843) ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому […]...
15. МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (1811-1843) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Доля відміряла цій надзвичайно обдарованій людині вкрай короткий вік. Завжди задумливий, голубоокий, з ніжною душею, але сталевою волею, самовідданий і працьовитий – таким він був. Франко називав його людиною наскрізь симпатичною, щирою і простою, огрітою любов’ю до рідного народу і непохитною, певною своєї дороги. Маркіян Шашкевич Маркіян Семенович народився 6 листопада 1811 року в селі […]...
16. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненка літературна і громадська діяльність Літературні заслуги Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка визначаються насамперед тим, що він був основоположником художньої прози в новій українській літературі і відомим драматургом, а також популярним свого часу російським письменником, який кращими своїми творами прилучався до “гоголівського напряму”. Примітну роль його в європейському літературному процесі І. Франко вбачав у тому, що він “творець людової повісті, один з […]...
17. Маруся – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) До сентиментально-реалістичних творів Г. Квітки-Основ’яненка належать сім повістей: “Маруся” (1834 p.), “Добре роби, добре й буде” (1837 p.), “Козир-дівка” (1838 р.), “Щира любов” (1839 р.), “Божі діти” (1840 p.), “Сердешна Оксана” (1841 р.) та “Перикотиполе” (1843 p.). Повість “Маруся” з’явилась 1834 року внаслідок полеміки Г. Квітки з тими представниками офіційних кіл і критики, які скептично […]...
18. Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Світогляд письменника формувався у складних суспільно-політичних та культурних умовах. Вели кий вплив на нього мали просвітительська російська література кінця XVIII – початку XIX століття (твори І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна та М. Карамзіна) і представники української літератури, зокрема Г. Сковорода та І. Котляревський. Життя і творчість Григорія Квітки припали на часи загострення класових суперечностей, […]...
19. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1. Що можна вважати головними джерелами поеми “Енеїда”? Реальну дійсність того часу та народну творчість. Побічними джерелами можна вважати бурлескну та сатиричну літератури XVIII ст., інтермедії до шкільних драм, жартівливі ліричні вірші. 2. Хто і коли видрукував перші три частини твору? У 1798 р. “Энеида, на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским” вийшла у Петербурзі коштом […]...
20. ПЛАНИ – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат (І. Котляревський) I.”Енеїда” І. Котляревського – оригінальний твір українського письменства. (Енеїда” І. Котляревського – травестійно-бурлескний твір. Але, використавши сюжет поеми римського поета Вергілія, письменник у своєму творі правдиво відобразив картини української дійсності XVIII – початку XIX століття, дав яскраву характеристику панівним класам. Поет правдиво змалював […]...
21. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в монастирській школі, і через патріархально-релігійне оточення на […]...
22. Наталка – взірець людяності й духовної краси простої людини – Зразок твору – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС У п’єсі “Наталка Полтавка” Котляревський виступає як драматург-новатор. Він поставив перед собою завдання – показати взірець людяності, духовної краси простої людини (Наталки) – і йому це вдалося. Вперше п’єса “Наталка Полтавка” була інсценізована ще 1819 року, але з того, мису образ головної героїні не залишає байдужим нікого. На мою думку, і сучасна молодь багато чого […]...
23. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, “батько” української прози. Повість “Маруся” (1832) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – перша україномовна повість нової української літератури; – сентименталізм; – зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці; – оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Понятійний апарат Сентименталізм – ідейно-художній напрям у європейській Літературі другої половини XVIII ст., якому властиве звернення […]...
24. “Енеїда” – енциклопедія українського життя – Зразок твору – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС Світової слави класика української літератури І. Котляревський зажив ще і. життя завдяки двом видатним творам – “Енеїда” та “Наталка Полтавка”. Перші друковані відгуки про його твори за кордоном з’явилися 1814 р. У 40-і рокиXIXст. про нього пишуть у Німеччині, Франції. Його ім’я входить до “Історії світової літератури”. Травестійно-бурлескна поема “Енеїда” увібрала в себе давні літературні […]...
25. Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” (1833 p.), “Мертвецький Великдень” (1834 р.), “От тобі і скарб” (1837 p.), повість “Конотопська відьма” (1837 р.) і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” (1841 р.), “На пущання, як зав’язано” (1841 p.), “Купований розум” (1842 р.) і “Підбрехач” (1843 p.). […]...
26. Григорій Квітка-Основ’яненко – реферат з української літератури – українська література – шкільна програма 12 класів В одному з ранніх віршів Тарас Шевченко писав: …Тебе люди поважають,- Добрий голос маєш; Співай же їм, мій голубе… Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… З таким захопленням Великий Кобзар відгукнувся про Григорія Квітку-Основ’яненка – засновника нової української прози. Основ’яненко один з перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, […]...
27. Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози – Зразок твору – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС Для Г. Квітки-Основ’яненка сміх був органічною стихією. Часто у своїх листах до друзів він говорив про бажання висміювати негативні явища життя. Ознайомившись із змістом повісті “Конотопська відьма”, розумієш, що письменникові вдалося реалізувати свою мрію. Але гумор і сатира, використані письменником у творі, – це сміх крізь сльози. У “Конотопській відьмі” Г. Квітка-Основ’яненко змалював умови життя, […]...
28. МАРУСЯ – ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Повість (Скорочено) (…) От як се було. Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін […]...
29. “РОЗГЛАСИ В ДАЛЕКИЙ КРАЙ СЛАВУ ДАВНЮЮ УКРАЙНИ!” – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Гарно твоя кобза грає, Любий мій земляче! Вона голосно співає, Голосно і плаче. І сопілкою голосить, Бурею лютує, І чогось у Бога просить, І чогось сумує. Олександр Афанасьєв-Чужбинський “РОЗГЛАСИ В ДАЛЕКИЙ КРАЙ СЛАВУ ДАВНЮЮ УКРАЙНИ!” Людина повсякчас прагне до чогось нового, ще не відкритого, яскравого і незнаного. А відтак сентименталізм як культ безпосередніх людських почувань […]...
30. Бджола та Шершень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (Скорочено) – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. […]...
31. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. ПОВІСТЬ МАРУСЯ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (29 листопада 1778 р. – 20 серпня 1843 р.) народився у слободі Основа під Харковом (у дворянській родині). Усе життя тісно пов’язане з Харковом. Т. Г. Шевченко називав його по праву “Засновником нової української прози”. ! Формування світогляду письменника відбувається під впливом творів І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна, М. Карамзіна і […]...
32. ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Підтвердити чи спростувати Світогляд і літературна спадщина Г. Сковороди утверджують гуманістичні цінності. О підтвердити О спростувати Художні твори Г. Сковороди – лише ілюстрації до його філософських поглядів. О підтвердити О спростувати Життя Григорія Сковороди стало ілюстрацією його філософських та моральних поглядів. Він вважав, що свобода та чесність важливіші за гроші і славу, тому й відмовився […]...
33. Всякому місту – звичай і права – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює1, візьми перевір! Я ж […]...
34. De libertate – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! 1 De libertate – про свободу (лат.). ПОМІРКУЙ – […]...
35. Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. – Нова українська література Під впливом національно-визвольного руху та загальноєвропейського романтизму в літературі виникає національне піднесення культури України Друге українське Відродження. Особливості – Вихід альманахів: “Український альманах” (1831 р,, м. Харків): “Запорожская старина”, “Сніп” (1841 р., м. Харків); “Молодик”(1843 р., м. Харків); “Ластівка” Євгена Гребінки (м. Петербург); журнал “Основа”. – Виникнення української школи в середовищі польських письменників (Богдан Залєський, […]...
36. Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко – Література кінця XVIII – початку XX ст (Григорій Федорович Квітка) Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця […]...
37. Рибалка – Петро Гулак-Артемовський (1790-1865)- Література українського романтизму – Нова українська література Українська балада Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить i примовля: – Ловіться, рибочки, великіi маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, і […]...
38. ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Петро Петрович Гулак-Артемовський народився в м. Городищі (нині Черкаська область) у сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків, з 1817 р. пов’язав свою долю з Харківським університетом. Захистив магістерську дисертацію, викладав польську словесність, історію, географію, статистику, працював деканом словесного факультету, потім його ректором. […]...
39. МАРКО ВОВЧОК Марія Олександрівна Вілінська-Маркович (1833-1907) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПІДТВЕРДИТИ ЧИ СПРОСТУВАТИ Головна тема творчості Марка Вовчка – зображення життя закріпаченого селянства і його прагнення до волі. О підтвердити О спростувати Марко Вовчок прозаїк-новатор, автор високохудожньої малої прози – збірки “Народні оповідання” і повісті “Інститутка”, митець-гуманіст, борець проти насильства над людиною, захисник здорової народної моралі. Твори письменниці були суворим звинуваченням кріпацтва, суворим осудом насильства. […]...
40. НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (кінець XVIII – початок XX ст.) УКРАЇНСЬКУ літературу від кінця XVIII ст. і до початку XX ст. називають “новою”. Поряд із назвою “нова література” вживається й назва “література XIX-початку XX ст.”, бо саме цю епоху вона охоплює. Зрозуміло, що з погляду сучасних естетичних критеріїв і уявлень література цього періоду вже втратила новизну, і назва залишилася традиційною, як, наприклад, “нова історія” чи […]...