ГРИГІР ТЮТЮНИК “ДИВАК”. ПАРАЛЕЛЬНІСТЬ І ЄДНІСТЬ ДВОХ СВІТІВ – ПРИРОДИ Й ЛЮДИНИ. ТОЧНІСТЬ І ЛАКОНІЗМ ОПИСІВ ПРИРОДИ – Рідна Україна. Світ природи
Мета:
– допомогти учням усвідомити прихований глибокий зміст оповідання;
– розвивати навички осмисленого художнього читання, вміння помічати художні деталі у творі; поглибити вивчене про пейзаж і портрет;
– виховувати доброту, людяність, емоційну чутливість, бажання уважніше придивлятися до природи, помічати і милуватися її проявами, берегти природу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: текст оповідання “Дивак”.
Світ який – мереживо казкове!
Світ який – ні краю, ні кінця!
В. Симоненко
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
Друзі! Сьогодні на уроці нас очікує цікава робота-дослідження тексту оповідання Григора Тютюнника “Дивак”, спостереження за світом природи і світом людей. Розглянемо також особливості функціювання художнього слова у творі.
2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)
Скажіть, хто з героїв оповідання міг би сказати слова Василя Симоненка? (Олесь, адже він тонко відчував красу природи)
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф)
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Паралельність і єдність двох світів – природи і людини – це головний мотив оповідання. Людина повинна усвідомлювати себе невід’ємною органічною часточкою природи. Потрібно вчитися “читати і розуміти книгу природи”. Уміймо розгледіти дивовижну красу і неповторність оточуючого світу, уміймо радіти і захоплюватися.
2. Бесіда
Назвати головних і другорядних героїв оповідання.
· У яку пору року відбуваються описані у творі події? (Взимку)
· За що Олесь любить зиму? (“Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах”)
· Чому Федько вдарив Олеся? (Олесь сказав хлопцям, що вони псують лід, який ще молодий.)
· Як Олесь відреагував на напад Федька? (“Олесь згарячу ніяково посміхнувся, поторкав мокрою рукавичкою тверду гулю під оком і, ковзаючись, побрів до школи”)
· Що побачив Олесь крізь лід на дні річки? (Щуку)
· Як Олесь сприйняв примирення з Федьком? (“Він зрадів примиренню і, щоб віддарувати товариша, хутенько занишпорив по кишенях, дістаючи звідти духмяні верчики хмелю, сухе листя різного карбування, плетене з прядива та волов’ячої шерсті ремезяче гніздо, схоже на башличок”.)
3. Робота в групах
1- ша група – знайдіть в оповіданні описи природи.
2- га група – з’ясуйте, які засоби художнього мовлення найчастіше використовує автор і яка їх роль.
3- тя група – дослідіть емоційно забарвлену лексику, просторічні слова.
4- та група – знайдіть звукові образи в оповіданні.
Очікувані результати
1-ша група. Учні зачитують знайдені уривки: опис бору, опис річкового дна під кригою, окремі речення (“Надвечір хмари опустилися нижче, а тополі над селом повищали і набрали войовничого вигляду”. “Сонце пробило у хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади” – усне малювання на основі цих речень).
Висновок. Описи короткі, точні і разом з тим незвичайні, неповторні, оригінальні; вони збуджують уяву і залишаються в пам’яті. Ці описи допомагають краще зрозуміти хлопчика Олеся.
2- га група. Епітети (“тоненький лід”, “молодий лід”, “войовничий вигляд”, “гартований дзьоб”, “солодке почуття братерства” тощо), порівняння (“підскоче, як злякане пострілом звірятко”, “лід гнеться…, мов ковдра на сіні”, “очі чорні і глибокі, як вода в затінку” тощо), метафори (“сонце пробило у хмарах вузеньку ополонку”, “течія розчісувала зелений кушир” тощо).
Висновок. Художні засоби вживаються доречно, їх не так багато, але вони виразні, яскраві, активізують уяву читача.
3- тя група. Просторічні слова (“ач’кий”, “не хо'”, “кухваєчкою”, “пойняв”, “почотом” тощо), емоційно забарвлені слова (“розприн – дився”, “мимрив”, “патякає”, “дурник”, “одрепають” тощо).
Висновок. Оповідання написане живою народною мовою. Емоційно забарвлені та просторічні слова допомагають яскравіше уявити героїв та події, викликають зацікавлення.
4- та група. Багато звукових образів: цюкання дятла; жалібне скрипіння під корою хворої сосни; лагідне потріскування льоду; теленькання дзвоника; бухкання сокир об пеньки; шарудіння вітру; скрипіння саней; шум соснового бору; форкання коней тощо.
Висновок. Оповідання насичене різноманіттям звуків. Ми ніби чуємо все те, що й герої твору. Звукові образи допомагають повніше, об’ємніше уявити те, про що розповідає автор.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Рефлексія
(Фрази записані на дошці, учні по черзі продовжують одну фразу за бажанням.)
– Мені захотілося прочитати інші твори Григора Тютюнника, тому що…
– Мені не захотілося прочитати інші твори Григора Тютюнника, тому що…
2. Слово вчителя
Діти, ви прийшли в цей світ, щоб жити гідно, робити добрі справи, залишити в пам’яті людей приємні спогади, а не страшну пустку. І обов’язково треба любити й берегти природу, бо ми – її частинка.
V ІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виписати три цитати, які підтверджують барвисту творчу уяву Олеся.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)