Гравітаційне поле

Закон всесвітнього тяжіння заснований на теорії дальнодії, згідно з якою дія одного тіла на інше передається миттєво (тобто з нескінченно великою швидкістю) без участі середовища. Згідно сучасним уявленням всяке взаємодія тіл на відстані здійснюється за допомогою матеріального середовища, званої полем, і передається з кінцевою швидкістю, яка не може бути більше швидкості світла. Гравітаційна взаємодія між тілами, що описується законом всесвітнього тяжіння, здійснюється за допомогою гравітаційного поля (поля тяжіння). У кожній точці поля тяжіння на поміщене туди тіло діє сила тяжіння, пропорційна масі цього тіла. Сила тяжіння не залежить від середовища, в якому знаходяться тіла.
З цих позицій гравітаційна взаємодія представляється наступним чином. Усяке тіло масою М створює навколо себе гравітаційне поле. Якщо в яку-небудь точку поля помістити пробну масу m, то на неї буде діяти сила F, що залежить від властивостей поля в цій точці і від величини маси пробного тіла m.
Для кількісної характеристики поля тяжіння вводиться фізична величина, яка називається напруженістю гравітаційного поля g. Напруженість гравітаційного поля чисельно дорівнює силі, що діє на одиничну масу, вміщену в дану точку поля.
Таким чином, напруженість гравітаційного поля залежить тільки від маси М тіла, що створює поле, і від відстані від цього тіла до точки спостереження, але не залежить від маси пробного тіла m. За величиною напруженість гравітаційного поля збігається з прискоренням вільного падіння пробного тіла.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Гравітаційне поле