Господарська діяльність Стародавнього Риму

До початку нашої ери римське суспільство було вже досить розвиненим не тільки в культурному плані, а й з точки зору народного господарства. Цьому кілька сприяв рабовласницький лад держави.

Сільське господарство Стародавнього Риму переживало особливий підйом в I-II ст. до н. е. У той час римляни вирощували не тільки злакові культури, найбільш поширені в античному господарстві, а й розводили виноградники, оливкові гаї і плодові сади. Насіння для них завозилися з Греції, Малої Азії, Африки. Існували навіть особливі розплідники, в яких дерева і лози висаджувалися в правильному порядку, ретельно удобрювали і оброблялися.

У той же час римляни не забували і про зернові культури. Тут також приділялася особлива увага удобрення та обробітку землі. Поступово менш вимогливі з точки зору догляду, але і менш цінні культури (жито, ячмінь) були замінені більш якісної пшеницею. Із зернових культур також вирощувались овес, коноплі і кунжут.

Під впливом розвитку рослинного сільського господарства розвивалося і тваринництво. Навколо найбільших міст Римської республіки створювалися спеціальні господарства, які забезпечували їх молоком, сиром, птицею і м’ясом.

Підйому сільського господарства в Давньому Римі також сприяв розвиток ринкових відносин між містом і селом. Ремісники з міста постачали плоди своєї праці (предмети побуту і сільськогосподарський реманент) в сільську місцевість, а в місто надходили результати праць селян.

У римських майстерень рабська праця використовувалася рідше, ніж в сільському господарстві. Як правило, ремісниками були вільні люди. Розвиток культури та сільського господарства Стародавнього Риму сприяло збільшенню видобутку металів і каменю, поліпшенню якості їх обробки. Бурхливий розвиток будівництва стало причиною винаходу бетону. Досить добре була розвинена текстильна промисловість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Господарська діяльність Стародавнього Риму