ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ
ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ (псевд. і крипт. – В., Глаголь, Черкасин, Г-ко, В. Г. та ін.; 13.01.1853; с. Ярошівка, тепер Українське Талаліївського р-ну Чернігівської обл. – 27.04.1907, Петербург, похований у Ярошівці) – літературний критик, мистецтвознавець та етнограф.
Походив з відомого старшинського роду. Навчався в Ніжинському ліцеї та Сорбонні. Зазнав впливу французького теоретика літератури і мистецтвознавця І. Тена. Перша помітна праця В. Горленка “Літературні дебюти Некрасова” опублікована в журналі “Отечественные записки” (1878, № 12). У ранній період діяльності друкувався в російських виданнях (газетах “Голос”, “Молва”, “Русское обозрение”, “Заря”, “Труд”; журналі “Всемирная иллюстрация”; збірнику “Русский архив”); у французькій газеті “Figaro”. Одним із перших подав відомості про рукописи російських повістей Т. Шевченка, надрукував кілька уривків з них (“Труд”, 1881 – 1882).
З часу заснування журналу “Киевская старина” (1882) В. Горленко був його співробітником, у 80 – 90-х роках виступав із статтями з питань фольклору української літератури, мистецтва, історії, краєзнавства, фольклору та етнографії. Надрукував у журналі статтю “Батьківщина Гоголя” та художні переклади російською мовою (оповідання Ю. Федьковича “Лелії могила, або Довбушів скарб”, “Дніпрові кручі”), З 1897 р. жив у Петербурзі, співпрацював у газеті “Новое время”. У літературно-мистецькому додатку до цієї газети постійно подавав огляди нових видань творів російських (зокрема, Максима Горького), українських і французьких письменників та огляди французьких журналів, рецензував літературознавчі та історичні праці. Широко популяризував творчість М. Макаровського, Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ’яненка, І. Манжури, Панаса Мирного, І. Франка, зробив вагомий внесок у вивчення життєвого і творчого шляху художників Т. Шевченка, І. Кравченка, ІО. Перепелиці та ін. Був у дружніх стосунках з М. Костомаровим, П. Мартиновичем, М. Заньковецькою, Панасом Мирним, Б. Грінченком, Дж. К. Джеромом, Д. Рошем та ін. Архів Головацького зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка HAH України та ЦНБ ім. В. Вернадського HAH України.
Літ.: Лазаревський Г. Київська старовина // Укр. літ. 1943. № 12; Шевчук В. Шукач “перлів многоцінних” // Нар. творчість та етнографія. 1971. № 3.
М. Грицюта
Related posts:
- МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ (13 01.1846, с. Токарі, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл. – 1911, с. Литвяки, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл.) – етнограф і фольклорист. 1869 р. закінчив юридичний факультет Харківського університету зі вченим ступенем кандидата. Деякий час працював помічником присяжного повіреного у Полтавському окружному суді, а потім, до виходу на пенсію (1890), мировим суддею в […]...
- Шевчук Василь Андрійович (1932 р. нар.) Василь Шевчук Шевчук Василь Андрійович народився 30 квітня 1932 року в селі Бараші Ємільчинського району Житомирської області в сім’ї селянина. Закінчивши середню школу, 1950 року вступає на відділення української мови й літератури філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1955 року працював у редакції журналу “Піонерія”, на кіностудії ім. […]...
- ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ (псевд. – Вітер, Василь Потребитель, Звенигородець, Колодянин, Колодянський; 19.03.1877, с. Колодисте, тепер Тальнівського р-ну Черкаської обл. – 11.09.1910, м. Аркашон у Франції, похований у с. Колодистому) – письменник, учений-філолог, історик, бібліограф, фольклорист, етнограф, археолог, перекладач, редактор, видавець. Народився в сім’ї священика. Навчався в київській гімназії, закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1900). Вчителював. Працював […]...
- АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ (псевд. і крипт. Андыбер, Дон-Кихот Не-Ламанчский, Каневский А., Канівець Ол., Канівський та ін.; 28.03.1845, Канів, тепер Черкаської обл. – 22.07.1902, Київ) – історик, фольклорист, літератор, педагог, громадсько-культурний діяч. Брат М. О. Андрієвського. Народився в сім’ї вчителя Канівського повітового дворянського училища. Після закінчення Київської гімназії навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, де в той […]...
- ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – Візуальна (зорова) поезія – З ЛІТЕРАТУРИ XX ст Василь Дмитрович Герасим’юк народився в м. Караганді (Казахстан), куди були вислані його батьки. Незабаром родина повернулася в рідне село Прокурава на Гуцульщині. Закінчив Коломийську середню школу, згодом – філологічний факультет Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Автор і ведучий радіопрограми “На межі тисячоліть”. В. Герасим’юк – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Нині живе […]...
- Мій улюблений герой Василь Тьоркін – шкільний твір 11 клас ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ У книги О. Твардовського “Василь Тьоркін” дивна і щаслива доля. Герой цієї поеми Василь Тьоркін знайомий буквально усім, сприймається як реально існуюча людина. Простий солдат Василь Тьоркін – це збірний образ Воїна. У ньому втілені кращі риси народу, що особливо проявилися в роки тяжких випробувань: мужність, героїзм, […]...
- Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” – ІІ варіант – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Дуже коротке життя прожив Василь Симоненко – всього двадцять вісім років. Все його життя, вся творчість пронизані любов’ю до матері, Батьківщини, гіркими роздумами про долю нашого народу. У вірші “Грудочка землі” ми разом з поетом поринаємо в його спогади про дитинство. Ми відчуваємо легку радість. Поет з любов’ю змальовує природу рідного краю: “гомінливі трепетні ліси”, […]...
- Василь Симоненко – ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі, трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла стежка вдалеч і губилась, А мені у безтурботні дні Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В них дзвеніло щастя непочате, Радість невимовна і жива, Коли їх виводили дівчата, Як ішли у поле на жнива. […]...
- Василь Стефаник Його новели – як найкращі народні пісні, в яких нема риторики, ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, непідфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії. Іван Франко Василь Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. Ця істина міцно утвердилася в нашому літературознавстві. Він найближчий соратник Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Ольги […]...
- Василь Симоненко. Життя та творчість На літературних зустрічах мене часто запитують: “Звідки почався Василь Симоненко? Де він звівся та розповився?” Інтерес до його життя і творчості дедалі зростає. Читачів цікавлять усі подробиці із біографії улюбленого письменника. Я постараюся намалювати вам Симоненкову дорогу – важку, трагічну і коротку: поет ішов по ній неповних двадцять дев’ять років. Але коротка дорога не знає […]...
- Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” – І варіант – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Поезія “Грудочка землі” змальовує надзвичайно глибоке почуття автора до своєї Батьківщини. Автор завдячує їй усім, що в нього є дорогого. Він вдячний Батьківщині і за гомінливі трепетні ліси, в які автор ходив ще в дитинстві, і за ніжні замріяні пісні, які співали дівчата і в кожному слові дзвеніло щастя; і за те, що з цих […]...
- Василь ГОЛОБОРОДЬКО (нар. 1945 р.) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Василь Іванович Голобородько народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі Перевальського району Луганської області. Дід та баба майбутнього поета були розкуркулені й вислані до Сибіру ще перед Другою світовою війною. Батьки працювали в колгоспі. Після війни село відновлювало свою генетичну пам’ять хіба що у звичаях та обрядах – навіть замилування українською мовою вже вважалося […]...
- Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного – 11 клас – ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка належить перу Василя Чумака, засвідчує поета не просто першорядного, а видатного. Ця книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак […]...
- “Я пішов від мами у біленькій сорочці, сам білий” (Василь Стефаник) – Василь Стефаник (1871 – 1936) – Українська література 10-х років Василь Стефаник – се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом. (Іван Франко) Неперевершений майстер соціально-психологічної прози, Василь Стефаник посів особливе місце серед новелістів української літератури зламу віків. Віртуозне володіння словом, тонке спостереження людської психології, глибокий гуманізм його творів, уміння осягнути безодні людської душі, віднайти неповторний один-єдиний образ, що, як […]...
- ГОГОЛЬ ВАСИЛЬ ГОГОЛЬ ВАСИЛЬ (Гоголь-Яновський; 1777, х. Купчинський, тепер у складі с. Гоголевого Шишацького р-ну Полтавської обл. – квітень 1825, с. Кибинці, тепер Миргородського р-ну, тієї ж обл.; похований у Гоголевому) – письменник. Батько М. Гоголя. Народився в сім’ї миргородського полкового писаря, що належала до поміщицького стану. Навчався в Полтавській духовній семінарії. Служив на поштамті. 1805 р. […]...
- “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) – Василь Стус (1938-1985) – Українська література другої половини XX століття Духовність і гуманізм, стоїцизм і екзистенціалізм – важливі риси лірики Василя Стуса, що визначають його художній світ. Так, поезія “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе” – своєрідна поетична декларація митця. Він перебуває в стані екзис – тенційного вибору, у пошуках світла, добра і краси, загалом справедливості. Ліричний герой звертається до “добра і правди віку”, […]...
- Василь Земляк (1923 – 1977) Творчість Василя Земляка практично з перших його серйозних кроків у літературі привернула до себе увагу, а після появи “Лебединої зграї” (перша публікація: Дніпро. 1971. №№ 1-3) письменник на тривалий час став об’єктом дискусій про українську прозу 70-х років, хоча спершу критика була не вельми одностайною в оцінці цього роману. Та все ж […]...
- ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО життєвий та творчий шлях З глибин народного життя вийшла поезія В. Симоненка. З мужності народу, з горя його і звитяжної боротьби виспівалась вона. “Любити все прекрасне і земне і говорити правду…” – так, роздумуючи про громадське покликання письменника, стверджував В. Симоненко. Й справді, його чесне і щире слово несло людям художню правду про людину і світ, тому й тривожить […]...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
- Василь Сімович. Життя і діяльність ПЛАН 1. Біографічні відомості про В. Сімовича 2. Особливість вивчення життя і діяльності В. Сімовича в минулому і сьогодні Список використаної літератури 1. Біографічні відомості про В. Сімовича Василь Сімович (9.03.1880-13.03.1944) – професор, мовознавець, педагог, перекладач, книговидавець. Народився 9 березня 1880 р. в Гадинківцях Гусятинського району. Із роду Івана Сімовича, учителя, директора школи в подільському […]...
- Поступ “Поступ” – “вісник літератури й життя” релігійно-націоналістичного спрямування, виник на базі однойменного журналу студентського Марійського товариства. Видавався у Львові у 1927-30 за редакцією І. Гладиловича, Г. Лужницького та М. Моха. Мав відділи: “Поезія”, “Проза”, “Рецензії. Огляди”, “Бібліографія”. У “П.” друкувалися Б.-І. Антонич, Г. Костельник, Меріям (Г. Лужницький), П. Коструба, Т. Коструба, Б. Лепкий, Н. Павлосюк […]...
- Обрії “Обрії” – тижневик, “присвячений справам літератури, мистецтва й науки”, виходив у Львові 1936-37. Видавав і редагував Б. Кравців. Серед авторів були Є.-Ю. Пеленський, Ірина Пеленська, О. Грицай, М. Гурко, Б. Кравців, Ю. Липа, Д. Гуцул та ін. В “О.” друкувалися твори письменників Наддніпрянщини, подавалися їх літературні портрети (Ю. Яновський “Чотири шаблі”), публікувалися огляди європейських літератур […]...
- “Тут я почну зажинок…”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) – Українська література другої половини XX століття Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду – ти у грудях моїх, у чолі і в руках. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чумацький твій шлях. (Василь Симоненко) Багатьом талановитим українцям доля відвела обмаль часу на землі. Тарас Шевченко, Борис Грінченко, Василь Стус прожили тільки 47 років, Леся Українка – […]...
- ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР (1828, м. Олішевка, тепер с. Красилівка Козелецького р-ну Чернігівської обл. – 02.03.1859, Чернігів) – фольклорист, етнограф, поет. Народився в сім’ї священика. Закінчив Чернігівську духовну семінарію. Працював писарем у Чернігівському губернському правлінні. Під впливом знайомства з М. Білозерським, П. Кулішем та іншими українськими діячами записував народну творчість, збирав етнографічні матеріали, багато з яких надсилав […]...
- ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (Народився 1945 року) Моє слово не вогнисте, в моїй поезії – метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом. Богом і людьми: тут Україна, і ви – українці. Василь Голобородько “Надія української літератури” Якщо доля колись закине вас до Мельбурна або Вашингтона, Ріо-де-Жанейро або до Торонто, то в найбільших місцевих бібліотеках ви обов’язково знайдете книги Василя […]...
- Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
- Слапчук Василь (1961) Слапчук Василь Василь Слапчук народився 1961 року у селі Новий Зборишів на Волині. Після закінчення школи і технічного училища працював шліфувальником на заводі “Комунар” у Запоріжжі. Закінчив філологічний факультет Луцького педінституту ім. Лесі Українки. Воював в Афганістані, був тяжкопоранений. Мешкає у Луцьку, пише вірші, прозу, літературну критику. На сьогодні є автором шістнадцяти поетичних і […]...
- Василь Симоненко – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство, що припало на роки війни, було трудним і голодним. Батько кинув сім’ю, і Василя виростила мати Ганна Федорівна. Писати вірші він почав ще у шкільні роки, вміщуючи їх у шкільній стіннівці. 1952 року В. Симоненко вступив […]...
- Симоненко Василь Андрійович – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: казки “Цар Плаксій і Лоскотон”, “Казка про Дурила”, “Подорожу країну Навпаки”, збірки поезій “Тиша і грім”, “Земне тяжіння”, “Лебеді материнства”, збірка оповідань і новел “Вино з троянд”. Василь Симоненко народився в с. Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942-1952 рр. майбутній […]...
- ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ (р нар. невід. – 1580) – давньоукраїнський письменник. Був королівським шляхтичем і збирачем податків на Волині, пізніше – брацлавським каштеляном. Брав участь у боротьбі проти татар, 1576 р. потрапив до них у полон і помер в Орді. Автор твору “Духовного заповіту”, що йото можна віднести до жанру історико-мемуарної прози, традиції якої у давньоукраїнській […]...
- Василь Тьоркін – узагальнений образ солдата-визволителя – шкільний твір 11 клас ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ В бой, вперед, в огонь кромешный Он идет, святой и грешный, Русский чудо-человек! О. Твардовський Поему “Василь Тьоркін” О. Твардовський писав протягом усієї війни – з 1941 по 1945 рік. Не випадково ця “книга про бійця” стала здобутком, що справедливо називають “правдивим літописом війни”, в якому осмислюється […]...
- Письменники української діаспори (Василь Барка) Ім’я Василя Барки – видатного українського письменника, що проживає далеко за межами рідної землі (США), про твори якого в діаспорі написано багато критичних та літературознавчих досліджень, для нас, українців на Україні, щойно відкривається. Нам не доводилось читати ні його прозових речей, ні поетичних творів, ні, тим паче, філософських праць релігійної тематики. Але нинішні можливості ліквідації […]...
- Василь Барка У нього неквапна хода і задумливий погляд, спрямований у далину і водночас ніби в самого у себе, живе аж надто скромно, аскетично й усамітнено, навіть на зустріч із земляками, що приїздять у Глен Спей (а це українське поселення неподалік Нью-Йорка), приходить не завжди. Той погляд несе в собі тепле світло, той погляд продовжує жадібно вбирати […]...
- БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. і крипт. – Подолянин; А..; Олег; Александер Б.; Австрієць; Олекс. Барв.; Ол. Барв.; Ол. Б.; Б-ський Олександр; Б-ський Ол.; Б-нський, Олександр Гр-ч; Барв. Ал.; О. Б.; 08.06.1847, с. Шляхтинці, тепер Гнізднчка на Тернопільщині – 25.12.1926, Львів) – громадсько-культурний діяч, педагог, історик літератури, редактор, публіцист. Народився в багатодітній родині священика. Початкову освіту здобув […]...
- Знайомство здалеку і зблизька – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА 14 травня 1871 – 07 грудня 1936 Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла музика Бетховена. Василь Стефаник Його новели – як найкращі народні пісні, в яких нема риторики, ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, не підфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність, але оздоблена […]...
- “Буду свій світ різьбити, як камінь” (Василь Стефаник) – Василь Стефаник (1871 – 1936) – Українська література 10-х років Перші новели Стефаника вразили читача своєю правдою, а критиків – новаторством. “Йому не довелось шукати навмання дороги, як Федьковичеві,- зазначала Леся Українка,- ні боротись за своє літературне існування, як Кобилянській. Чи то яскравість таланту, чи приступність сюжетів зробили його одразу популярним. Він досконало володіє формою і має подиву гідний смак у доборі своїх творчих засобів. […]...
- ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Народився 1945 р. – Тепло поетичного слова Василя Голобородька – Світло української поезії Почнімо зі знайомства з одним із найвидатніших українських поетів сучасності Василем Голобородьком. Микола Вінграновський2 охарактеризував його твори так: “Вірші Вони у Голобородька такі: чим довше і уважніше вчитуєшся у них (а це хочеться), ідеш за ними, довіряєшся їм, тим сильніше, ненав’язлива і гіпнотизуюче тебе охоплює світ, з якого не хочеться виходити і його покидати: що […]...
- Василь Стус – незламний лицар правди і свободи – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великої літери, яка відважно й самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
- УРОК – Василь Стус. Біографія поета Мета: ознайомити старшокласників із життєвим шляхом поета світового рівня, борця за справедливість, в’язня ГУЛАГу; виховувати у школярів патріотизм, національну свідомість і гідність. Тип уроку: лекція. Обладнання: портрет В. Стуса, збірки поета, спогади сучасників, вислови дослідників творчості, епіграф. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Повідомлення теми, мети уроку. Епіграфом уроку хай будуть слова В. Стуса: “Поет […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував “Черниговские губернские ведомости”, видав збірник “Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в […]...