Горизонтальні рухи земної кори

Під час сильних землетрусів тріщини в земній корі можуть виникати дуже швидко. При цьому блоки зміщуються як по горизонталі, так і по вертикалі на сотні метрів. Наприклад, при землетрусів 1775 під воду, на глибину 200 м, миттєво пішла набережна столиці Португалії Лісабона. При землетрусах на земній поверхні утворюються борозни, рови, западини, провали, вузькі вали. Земля швидко спучується і знову опадає. По ній пробігають своєрідні хвилі, відбувається горизонтальні рухи земної кори. Землетруси приводить в рух гірські породи на схилах гір, викликає великі обвали та осипи.

Горизонтальні рухи земної кори. Зазвичай молоді породи залягають ближче до земної поверхні, давніші – глибше. Однак при утворенні розломів земної кори, що йдуть майже паралельно земної поверхні, древні породи можуть бути насунені на молоді (насування). На поверхні надвігамі відповідають великі уступи, особливо часто розташовуються по межах гір і рівнин. У найбільших насувів – шарьяжей – гірські породи переміщаються на десятки і сотні кілометрів. Шарьяжі поширені в Альпах, Піренеях, Гімалаях, на Тянь-Шані і Памірі.

Ще порівняно недавно горизонтальним рухам відводили незначну роль у формуванні рельєфу земної поверхні. Зараз ця точка зору переглянута. Вважається, що окремі частини земної кори – плити – переміщаються по земній поверхні. На кордоні, де стикаються між собою океанські плити, формуються глибоководні жолоби та суміжні з ними хребти острівних дуг. При зіткненні континентальних плит утворюються потужні гірські системи (Альпи, Кавказ, Гімалаї). При насування континенту на океан виникають протяжні гірські ланцюги, такі, як Кордильєри і Анди. Серединно-океанічні хребти, де народжується нова земна кора, виникають там, де плити розходяться.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Горизонтальні рухи земної кори