Гора Аю-Даг
Назва і розташування
Кримські гори заслуговують особливого захоплення, тому щорічно тут можна спостерігати мільйони відпочиваючих з віх куточків світу. Одна з гір, про яку можна розповідати нескінченно – це Аю-Даг. Ще вона відома для багатьох як Ведмідь гора. Цей природний об’єкт можна побачити з будь-якого куточка Південного Криму. Якщо дивитися з боку, гора має вигляд величезного ведмедя, який прийшов до моря втамувати спрагу, та так і застиг. Своєю схожістю зі звіром Аю-Даг дала життя безлічі легенд і міфів.
Розташувалася Ведмідь-гора недалеко від курортного селища Партеніт, як ніби захищаючи його, величезними боками, утворюючи візуальну межу між Великою Алуштою і Ялтою. Висота гори – 570 метрів над рівнем моря і стоїть Ведмідь-гора, абсолютно відокремлено, як ніби виникаючи з морських глибин, і тільки однієї зі сторін приєднуючись до берегової лінії. А потім довжиною 2,25 кілометра виступає в море в формі гострого мису. Відособленість Аю-Даг, її розміри і розташування до моря, відрізняють височина від інших прибережних гір Криму, надаючи їй не піддається опису пишність і незвичайну красу. Коли сонячно і тихо, гора відбивається в мерехтливої поверхні морської води, у всій своїй величній красі.
Рельєф і клімат
У далекому минулому на острові Крим почалися виверження вулканів, які на щастя для кримчан припинилися ще в період мезозойської ери. А ось в деяких місцях вивергатися лава так і не змогла пробитися на поверхню і застигла, скуйовдивши верхні шари. Згодом вода і вітер розмили пухкі породи, а щільні магматичні – залишилися, утворивши куполоподібну гору. Так на березі чорного моря Криму з’явилася Аю-Даг – гора, вкрита густою рослинністю.
Аю-Даг не перебуває в головній гряді гір Криму через відмінності осадових порід з яких вона складена. Складові породи Кримських гір, переважно, вапняк, піщаник або глинисті сланці. Аю-Даг ж – лакколіт або, простіше кажучи, не відбувся вулкан і складний з габро-діабазу – красивого і міцного каменю сіро-зеленого кольору.
Чим же Аю-Даг унікальний в геологічну будову? Якщо пощастить, – подорожуючи по Ведмідь – гори, можна стати власником кристалів золотистого піриту, за допомогою яких стародавня людина здобувала вогонь, чорного турмаліну і густо-фіолетового аметисту, відносно недавно виявленого в скелях. У надрах гори міститься до 20 різних мінералів. Аю-Даг – природний мінералогічний музей південного Криму, вік якого понад 160 млн. Років. Символ і своєрідний талісман ПБК.
Клімат в горах вологий, помірно холодний, нерідкі на Аю-Даг тумани, трапляється і сильний вітер. Температура взимку до 10 тепла, хоча вночі можливі заморозки.
Ще з давніх-давен, сприятливий вплив кримських вершин на клімат було гідно оцінено людиною. Гори перешкоджають вторгненню холодного повітря на півострів, про що показово свідчить січнева температура на Аю-Даг і прилеглої території.
Природа гори
Виняткова Аю-Даг і своїми ботанічними пам’ятками. Одна з цікавинок, унікальна в своєму роді фісташка гай. Про те, що вік гаї досить великий, свідчить записи російських ботаніків, які проводили свої дослідження в Криму. На скелястих вершинах можна побачити найбільші дерева дуба скельного, які прожили більше п’ятисот років, діаметром стовбура до 150 сантиметрів. Серед великої різноманітності видів рослин, що ростуть на горі, 60 – знаходяться в червоній книзі Криму. А для рідкісного виду папороті – Краєкучника птерісовідного, Ведмідь-гора – єдине місце проживання в усі європейської частини СНД. Тому зовсім не дивно, що з 1974 року Аю-Даг стала ботанічним заказником республіканського значення. Чимало і археологічних пам’яток перебувати на вершині і схилах гори. Залишки середньовічних споруд можна без зусиль відшукати, подорожуючи по Аю-Даг.
Протяжність
Розміри гірського масиву Ведмідь-гори досить великі. І простягається гора на два з половиною кілометри в північно-західному напрямку. При своїй відносно невеликій висоті, площа займає значну – 527 гектарів. Дістатися до Аю-Даг не складе проблем, вона знаходитися від Ялтинської траси всього в одному кілометрі.
Гірський туризм
Незважаючи на те, що Аю-Даг давно облюбували туристи і любителі реліктової природи, потрібно пам’ятати, що екскурсія в гору – це не тиха прогулянка лісовими стежками. Іноді підніматися доводиться по кам’янистому схилу, складності на шляху створюють і стежки, що складаються з каменів, на яких дуже легко послизнутися. Але всі труднощі будуть виправдані захоплюючим видом з платообразной вершини. Реліктові рослини лісів, химерна берегова лінія і бухти притягують як магніт на Ведмідь-гору мандрівників круглий рік.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)