Головний предмет пізнання в літературі
Література постійно зачіпає такі теми, як “тема природи”, “тема Батьківщини”, “тема кохання”, “тема свободи” і так далі. Але основним предметом вивчення даних тем є людина.
Головний предмет пізнання в літературі
Автори літературних творів ставлять людину в певні життєві ситуації і спостерігають за його подальшим поведінкою, за особистісними переживаннями героя, за тим, як змінюється його характер, сприйняття навколишнього світу в ході якихось кардинальних змін.
Аналізуючи різні твори літератури, можна виділити кілька типів героїв: “маленька людина”, “людина-герой”, “людина-романтик”, “ледачий людина” і так далі. Давайте розберемо дані типи людей, щоб зрозуміти, навіщо потрібно таке розділення і чому саме ми є головними об’єктами пізнання.
Коли ми чуємо вислів “маленька людина”, то відразу згадуємо головного героя повісті Н. В. Гоголя “Шинель”, Акакія Акакійовича Башмачкіна. Саме він є основним об’єктом пізнання цього твору. Ми бачимо його поведінку в різних життєвих ситуаціях, які, в принципі, можуть статися з кожним із нас.
З “людиною-героєм” у нас асоціюються такі образи, як Андрій Болконський з твору Л. М. Толстого, Григорій Мелехов з “Тихого Дону” М. А. Шолохова і багато інших. Ці образи є втіленням тих героїв, яких нам так не вистачає в цьому житті. Письменники вихваляють такі образи, щоб ми, люди, які читають їх творіння, намагалися наслідувати цим образам.
А скільки створено героїв, що відносяться до типу “людина-романтик”? Наприклад, Ленський з твору О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Ще ми не можемо не згадати велику трагедію У. Шекспіра “Ромео і Джульєтта”, адже саме в ній ми бачимо справжніх людей-романтиків, що втілюють велике почуття – любов.
“Слабохарактерний людина” – це однозначно Тихон Кабанов, персонаж п’єси О. М. Островського “Гроза”. Даний тип людей ми часто бачимо в наших знайомих – це ті люди, які не мають власної думки, залежать від суспільства. До нещастя, таких людей набагато більше, ніж сильних і впевнених у собі. А. М. Островський висміює такий тип людини.
І, нарешті, “ледачий людина” – це звичайно ж Обломов з твору И. А. Гончарова. Автор даного твору аналізує життя цього героя, щоб такі ж “Обломова” задумалися над своєю і не повторювали помилок Іллі Ілліча.
Людина як основний об’єкт зображення
Таким чином, ми бачимо, що основним предметом пізнання в літературі є саме людина. Автори літературних робіт через свої твори і своїх героїв хочуть вивчити психологію оточуючих людей, зрозуміти, чому вони в певних ситуаціях надходять саме так, а не інакше.
Також письменники хочуть показати читачам кращий спосіб поведінки в складних життєвих шляхах або ж підсумки певної поведінки. Всі описані типи героїв є прототипами справжніх людей, тобто кожен з нас може стати персонажем нового роману, а позитивний або негативний буде цей персонаж, залежить вже тільки від нас самих.
Related posts:
- Пізнання: поняття, форми і методи пізнання Теорія пізнання вперше була згадана Платоном в його книзі “Держава”. Тоді він виділив два види пізнання – чуттєве та розумове, і ця теорія збереглася донині. Пізнання – це процес придбання знань про навколишній світ, його закономірності і явища. У структурі пізнання два елемента: Суб’єкт (“пізнає” – людина, наукове товариство); Об’єкт (“пізнаване” – природа, її явища, […]...
- Поняття пізнання та знання Тема пізнання світу була актуальною ще в стародавні часи. Античні філософи вперше сформували думку про видах пізнання людиною навколишнього світу. Поняття пізнання та знання Володіння являє собою систематизовані результати людської пізнавальної діяльності. Завдяки знанням людина має можливість раціонально будувати свою життєдіяльність, спираючись на досвід попередніх поколінь. Сукупність методів і процесів придбання знань є пізнанням. Пізнання […]...
- Основні етапи і форми процесу пізнання Проблема пізнавальної діяльності людини займає одне з дуже важливих місць у загальній структурі філософського знання. Сутність людини полягає в постійному задоволенні інформаційної, пізнавальної потреби, а вона лежить в основі визначення людиною сенсу свого життя. Поняття “пізнання” вельми близьке за змістом до поняття “свідомість”. За своїм змістом ці поняття можуть бути визнані тотожними чинності єдиного кореня […]...
- Пафос, фабула в літературі Пафос (грец. “Пристрасть, почуття”) відображає момент найвищого піднесення героїв літературного твору, пік емоційного підйому, пристрасної захопленості. Надаючи пафосність свого твору, автор прагне викликати в читача почуття співпереживання, відгуку душі і серця. Фабула – подієвий ряд, з якого складається сюжет твору, організований в певній последовательності. Фабула часто збігається з сюжетною лінією, але може розходитися з нею. […]...
- Ступені (рівні) пізнання Існує два ступені пізнання: чуттєве і раціональне. Чуттєве пізнання відбувається за допомогою органів чуття (зір, дотик, нюх, слух, смак). Це безпосередня форма пізнання, в процесі якого знання виходять шляхом прямого контакту. Наприклад, ви вийшли на вулицю і відчули холод. Таким чином, чуттєвий рівень дозволяє пізнати тільки зовнішні властивості об’єкта пізнання. Даний рівень включає в себе […]...
- Пізнання світу і себе Людина, взаємодіючи з навколишнім світом в процесі різноманітної діяльності (праця, навчання, спілкування, гра), активно пізнає його. Пізнання світу починається з простору, в якому ти живеш і дієш. У місті чи селі в постійному спілкуванні ти бачиш різні сторони життя людей, трудову діяльність дорослих. Посильну участь в праці (в сімейному господарстві, навчанні) розширює твої уявлення про […]...
- Комедія Хазяїн. Головний конфлікт комедії – суперечності суспільства, у якому одиниці стають мільйонерами, а більшість – жебраками. Терентій Пузир як утілення некерованого прагнення накопичення матеріальних статків. Мамона (багатство, земні блага) як тема, ідея і головний персонаж комедії – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: розкрити і прокоментувати зміст п’єси “Хазяїн”, визначити головний конфлікт твору, жанр п’єси та ознаки жанру, розкрити драматургічне новаторство письменника; розвивати навички аналізу драматичного твору, розширювати словниковий запас учнів, розвивати усне мовлення, вміння узагальнювати матеріал, працювати з різними джерелами інформації; виховувати справжні моральні цінності і викликати засудження некерованого прагнення накопичення матеріальних статків. Теорія літератури: комедія […]...
- Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
- Головний елемент економіки Кожен має певний список потреб, для задоволення яких потрібні ті чи інші блага. Для їх пошуку людина відправляється на ринок, де у нього з’являється можливість придбати все необхідне за гроші. Саме через фінансової сторони ситуації потреба стає не просто потребою. Всі ми маємо загальне уявлення про те, що таке попит в нашій економіці. Але важливим […]...
- В. Винниченко. “Федько-халамидник”. Головний герой як особистість Мета: вчити учнів аналізувати характер головного героя; поглиблювати навички аналізу епічного твору; розвивати навички виразного читання, висловлення власного ставлення до прочитаного, логічне та образне мислення. Очікувані результати: учні знають зміст твору; уміють аналізувати його; коментують риси характеру Федька, що вирізняють його з кола друзів; висловлюють своє власне розуміння духовного багатства. Теорія літератури: епічний твір, оповідання, […]...
- Людина – головний герой Олеся Гончара Людина – головний герой Олеся Гончара Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії “Прапороносці” – і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала друга світова війна. Пройшовши курс […]...
- Теорія пізнання І. Канта: основні поняття і принципи Одним з найбільших розумів людства, основоположником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант (1724-1804). Не тільки у філософії, але і у конкретній науці Кант був глибоким і проникливим мислителем. Людина, етика і право – ось головні теми філософського вчення Канта. Кант вважав, що рішенню таких проблем філософії, як проблеми буття людини, душі, моралі і релігії, має […]...
- Теорія пізнання Юма – коротко Основою філософського вчення Девіда Юма є його теорія пізнання, заснована на оригінальних ідеях про психологічний механізмі уявлень. Всі психічні стани, на думку Юма, можуть бути зведені до вражень (impressions) та ідеям. Ідеї - тільки більш-менш слабкі копії вражень. Немає ідеї, яка б не мала якогось початкового зразка та джерела в якому-небудь чуттєвому враженні. Звідси ясно, […]...
- Героїчний характер в літературі Характер являє собою сукупність найбільш виражених і стійких рис особистості, які систематично виявляються у всіх його діях і впливають на його вчинки. Героїчний характер в літературі Літературним характером прийнято називати поєднання в героєві особистих рис із загальнолюдськими, які характерні для певної групи людей. Саме таке поєднання і створює унікальну індивідуальність персонажа, і робить його внутрішній […]...
- Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” – твір з української літератури Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – це зображення антигуманного і антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв новели, як і доля самого автора, трагічні. Головний герой новели не має імені. Мабуть, М. Хвильовий хотів цим підкреслити типовість цього образу […]...
- Форми пізнання Виділяють форми пізнання: 1. Чуттєве пізнання – це пізнання за допомогою органів почуттів – зору, дотику, слуху і т. п. Чуттєве пізнання виражається в формах: – відчуття – відображення окремих властивостей предмета, явища, як правило в перші секунди контакту з ним органами почуттів. Приклад: вперше побачивши картину, людина відбив у своїй свідомості, що вона велика […]...
- Процес пізнання Пізнання універсуму, пізнавальний процес в цілому передбачає проходження людиною, як суб’єктом пізнання, трьох етапів. Перший етап – чуттєве пізнання, тобто живе споглядання дійсності. Чуттєвий досвід – відчуття, сприйняття, уявлення – джерела знання, що зв’язують людину із зовнішнім світом. Тут головну роль відіграють органи чуття людини – зір, дотик, слух, нюх, смак. Основними формами чуттєвого пізнання […]...
- Фізика і методи наукового пізнання Пізнання починається зі спостереження. З раннього дитинства ми спостерігаємо за тим, що відбувається навколо. Ми бачимо, що м’яч, підкинутий вгору, завжди падає вниз на землю, чуємо, що за блискавкою завжди слідують гуркіт грому, відчуваємо, що влітку завжди тепліше, ніж взимку і т. п. Однак ці важливі спостереження, взяті всі разом, ще не утворюють науку фізику. […]...
- Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
- Поет – головний герой “Давньої казки” Лесі Українки Поему “Давня казка” Леся Українка написала в 1893 році. Основною темою твору є утвердження ролі поета й поезії в суспільному житті. Яким же постає в творчій уяві славнозвісної письменниці провідник народних прагнень, талановитий провісник майбуття? Зовнішність головного героя твору звичайнісінька: На обличчі у поета Не и ціла урода гожа, Хоч не був він теж поганий,- […]...
- Твір на тему: Ебінізер Скрудж – головний герой “Різдвяної пісні у прозі” Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Ч. Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість “Різдвяна пісня у прозі”. Головний герой твору – власник торгової спілки “Скрудж і Марлей” Скрудж. Це була дуже скупа […]...
- ОБРАЗНА СИСТЕМА ТВОРУ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА ТЕВ’Є-МОЛОЧАР. ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ ПОВІСТІ ЯК ПРЕДСТАВНИК ТИПУ МАЛЕНЬКОЇ ЛЮДИНИ – ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТОЛІТЬ Мета: проаналізувати з учнями образну систему повісті, скласти характеристику Тев’є, простежити взаємини героя з оточенням, виявити мотиви його вчинків; розвивати навички аналізу образної системи художнього твору, критичне мислення, вміння працювати в парі; прищеплювати високі моральні якості, повагу до традицій інших народів. Компетентності, що формуються: предметні – уміння аналізувати образну систему повісті “Тев’є-молочар”, характеризувати головного героя […]...
- Метод пізнання Бекону Не менш розуму підлягають очищенню і вишукування і самі почуття, вельми часто нас обманюють і проте службовці єдиним джерелом всього змісту думки. Глибокого психологічного аналізу відчуттів ми у філософії Френсіса Бекона ще не знаходимо, але він слушно зауважує деякі слабкі сторони процесу чуттєвого сприйняття і ставить загальним правилом необхідність методичного витончення сприйняття органів почуттів за […]...
- Наука – система пізнання об’єктивних законів світу Результатом наукової діяльності є система розвивається доказового і обгрунтованого знання. Наукове знання, отримане на основі перевірених практикою методів пізнання, виражається в різних формах: у поняттях, категоріях, законах, гіпотезах, теоріях, наукову картину світу, або в інструментарії науки. Використання такого інструментарію дає можливість передбачення і перетворення дійсності в інтересах природи, суспільства і людини. У різних галузях пізнання […]...
- Що таке епізод в літературі? Епізодом в літературі називають частину сюжету твору зі своїм самостійним оповідних значенням. Епізод має безпосереднє відношення до основної теми твору, але при цьому може бути виділений як окремий розповідь. Тема такого оповідання починається, розкривається і закінчується в одному епізоді, а герої залишаються ті ж, які представлені в основному творі. З часом слово епізод зазнало безліч […]...
- Діалектика чуттєвого і раціонального в процесі пізнання Розвиток пізнавального процесу має наступну логіку: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Знання людини спочатку існує у вигляді певних образів свідомості. Але ці образи неоднакові за характером свого формування і за способами руху, мають свою специфіку. І отже виникає питання про те, як складається структура знання. Найпростішою, елементарною формою чуттєвого […]...
- Що таке епіграф в літературі? Епіграф – це цитата, яку поміщають на чолі твору або його окремої частини з метою показати дух твору, його зміст, ставлення до нього автора і т. д. Епіграф являє собою коротку закінчену фразу або цитату і розміщується автором після назви твору. Що стосується самого слова “епіграф”, то воно відоме ще з античних часів. Стародавні греки […]...
- ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ РОМАНУ М. Ю. ЛЕРМОНТОВА ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ. СКЛАДНІСТЬ ОБРАЗУ ПЕЧОРІНА – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ Мета: проаналізувати з учнями образ Григорія Печоріна, з’ясувати мотиви його вчинків, знайти в образі героя риси “зайвої людини”, порівняти образи Печоріна і Онєгіна, встановити зв’язок образу Печоріна з байронівськими героями; розвивати навички аналізу образної системи твору, вміння порівнювати та узагальнювати, формулювати та обгрунтовувати власну думку; виховувати здатність залишатися людиною в будь-яких обставинах, прищеплювати повагу до […]...
- Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...
- Інтелектуалізм у літературі Інтелектуалізм у літературі (лат. intellectus – розум, пізнання, intellectualis – розумовий, розсудливий) – умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, пов’язаної з відчутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Якщо виходити з єдності емоційної та інтелектуальної сфер духов-ного світу людини, то І. не має аксіологічного статусу, є диференційною ознакою певного типу людини, […]...
- І. БАГРЯНИЙ “ТИГРОЛОВИ”. СИЛЬНИЙ ТИП УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДИНИ – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ ПИСЬМЕННИКА Варіант 1 1. Зима – гаряча пора для полювання мисливців… А На рибу. Б Оленів. В Ізюбрів. Г Усякого хутряного звіра. 2. Яку тварину під час полювання Наталка піймала живцем? А Білку. Б Вивірку. В Рись. Г Зайця. 3. Що зумовило Грицька і Григорія виїхати до Хабаровська? А Необхідність переоформлення дозволу на користування зброєю. Б […]...
- Практика, Преамбула, Предмет праці Практика (грец. Praktikë діяльний, активний). Практичне знання, вміння. У філософії – все різноманіття діяльності людей, освоєння і перетворення навколишнього природного і соціального світу. Преамбула (лат. Preambulus йде попереду, передуючий). Вступна частина міжнародного договору, закону, іншого правового акта, що роз’яснює його принципи і цілі. Пропозиція. В економіці – кількість товарів і послуг, що знаходяться на ринку, […]...
- Головний підсумок повісті Булгакова “Собаче серце” Булгаков своєю повістю “Собаче серце” піднімає дуже актуальні на той час теми. В першу чергу це відношення до простої людини в післяреволюційні роки. Адже не завжди політичні дії збігалися з бажанням робітничого класу. Життєвий занепад в країні і розруха не тільки на вулицях, але і в “головах” давали невтішні підсумки. Більшість громадян просто розчарувалися в […]...
- Здібності пізнання На питання, як людина пізнає, не можна відповідати абстрактно. Завжди треба мати на увазі, що саме він пізнає. Якщо ми будемо конкретні у цьому питанні, то ми вірно визначимо, яким чином людина пізнає той чи інший аспект загальної істини. Для наших подальших міркувань необхідно ввести два нових поняття: “здібності пізнання” і “функціональні органи”. Під поняттям […]...
- Пізнання і його види Пізнання – це процес придбання знань. Якщо в процесі пізнання відбувається передача соціального досвіду в індивідуальний досвід, то таке пізнання є навчання. Пізнання, в результаті якого продукується якісно нове знання, може бути охарактеризоване як дослідження (наукове, художнє, філософське і т. Д.). В даному випадку пізнання тотожне відкриттю нових знань. Пізнання – дуже складний процес в […]...
- Поняття пізнання Особливий розділ філософії – теорія пізнання, або гносеологія – вивчає проблеми пізнання, до кола яких входять визначення сутності пізнавальної діяльності людини, взаємовідносин суб’єкта та об’єкта в процесі пізнання, відношення знання до дійсності, можливості пізнання світу людиною і критерії істинності знання. Гносеологія тісно пов’язана з онтологією, етикою та ін., Акцентуючи увагу на тому боці основного питання […]...
- Що таке гіпербола в літературі? Як стилістичного прийому гіперболу стали використовувати досить давно, вона активно вживалася у фольклорі часто зустрічається в прозі Гоголя і поезії Маяковського. Ми й самі нерідко вимовляємо висловлювання з вживанням гіперболи, наприклад, “не бачилися сто років!”, “повторюю стотисячний раз” і т. д. Отже, що таке гіпербола в літературі? Гіпербола в літературі – це явне перебільшення властивостей […]...
- Діалектика свідомості і пізнання Пізнаюючий світ людина не стільки відображає у своїй свідомості світ, скільки його творить. І він не просто відкриває для себе та інших людей зовнішній світ буття, тобто як би суб’єктивно зриває з нього завісу таємничості, а почасти винаходить його, вносячи в розуміння цього світу щось суто своє, тобто він конструює щось, хай і зразок природних […]...
- Структура філософського пізнання Відносини між підсистемами “мир” – “людина” можуть бути зведені до онтологічної, гносеологічному, аксіологічному та праксиологической аспектам. Саме вони і зумовлюють структуру філософського знання, яка розкривається через наступні дисципліни. Онтологія – це вчення про буття, принципи його будови, законах і формах. Часто в історії філософії онтологію називають “першою філософією”, або метафізикою, т. Е. Вченням про буття […]...
- ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ МОДУЛЬ 1 1. Педагог-словесник, його професійні якості Ознайомлення з цариною народних традицій, фольклорних жанрів, національною літературою в оновленій національній школі формує уявлення учнівської особистості про шлях духовно-культурного розвитку рідного народу, особливості його ментальності, самобутність української культури. Таким чином, є реальною потреба у словесниках, котрі вміло донесуть до свідомості учнівської молоді естетичне, виховне, інтелектуальне значення мистецтва […]...