Головні види похідних цінних паперів
– Форвардні договори.
Звичайний форвардний контракт – це контракт купівлі-продажу (поставки) якого-небудь активу через явний термін в подальшому. Це негайний контракт з обов’язковим його виконанням будь-якої зі сторін контракту, тобто жорстка угода.
– Процентні форварди.
Форвардні договори на ставку відсотка, або угоди про майбутню процентну ставку, або просто процентні форварди, були розроблені на початку 80-х років і були помічені на ринку в 1983 р вигляді активу такого форвардного договору виступає не звичайний актив (продукт, ВКВ, цінна папір), а банківська або інша процентна ставка.
– Ф’ючерсні договори.
Ф’ючерсний контракт – це типовий біржовий контракт купівлі-продажу (поставки) біржового активу через певний термін в подальшому за вартістю, встановленою сторонами угоди в момент її вирішення.
– Опціонні договори.
Опціонний договір – це контракт, згідно з яким 1 з його сторін, іменована володарем (або споживачем), отримує право придбати (продати) який-небудь актив за встановленою (вартості виконання) до конкретної надалі дати або на дану дату тієї його сторони, іменованої передплатником (або торговцем), або право відмовитися від виконання угоди зі сплатою за дані права передплатнику деякої грошової суми, іменованої премією.
– Свопи.
Своп – це небіржовими договір, ліквідність якого підтримується наявністю грошових арбітрів, так званих свопових дилерів, або свопових банків, які відразу вважаються дилерами і по багатоперіодну опціонах, що створює сприятливі можливості для одночасного застосування даних похідних інструментів.
Роль хеджування в становленні ринку похідних цінних паперів
Похідні цінні папери з’явилися з метою охорони співучасників угод на ринку цінних паперів від ризиків і втрат. Однією зі стандартних стратегій торгівлі на ринках похідних цінних паперів вважається хеджування.
Фінансове утримання хеджування зводиться до перенесення ризику з 1-го співучасника ринку (хеджера) на іншого співучасника, який уклав з ним контракт. Термін “хедж” (hedge) в англійському значить “відображати”, “оберігати” або “страхувати”. Спочатку з цим словом – “хеджування” пов’язувалося “обнесення тином кошари, щоб захистити від загрози”.
Біржова спекуляція як момент становлення ринку похідних цінних паперів
На ринку похідних цінних паперів хеджеві і спекулятивні операції пов’язані один від одного. В ринкових умовах спекуляція вважається обов’язковою складовою угод купівлі-продажу, так як незалежно від прагнення їх співучасників у слідстві постійної зміни тарифів 1 отримує допоміжні прибутку, а інший несе втрати. Це об’єктивна спекуляція, Коя містить в собі і особисту “чисту спекуляцію”.
Біржова спекуляція неодмінно має всередині себе становить хеджування, так як будь-який торгаш спрямовується обмежити власний ймовірний ризик, а саме це є хеджування. Хоча на відміну від хеджерів спекулянти так замінюють власні договори, щоб жодного разу не отримувати і зовсім не поставляти сам продукт, який лежить в основі ф’ючерсу і опціону. У їх завдання – заробити гроші в відсутності операцій з активом.
На ринку цінних паперів “чиста” спекуляція полягає в купівлі (реалізації) біржових договорів з метою їх продажу за більш високим (низьким) розцінками, іншими словами в отриманні вигоди з допомогою відмінності тарифів між вартістю біржового договору в момент його рішення і вартістю в момент реалізації при відповідному для одного боку зміну тарифів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)