Головні типи гірських порід
За способом утворення гірські породи поділяються на три основних типи: магматичні, осадові і метаморфічні, або перетворені.
Магматичні, або вивержені породи утворилися в результаті остигання раскаленно-рідкої магми, яка або виливалась із надр землі назовні, або зупинялася на певних глибинах, не дійшовши до її поверхні. Магматичні породи, наприклад граніти, не слоисты і не містять тваринних і рослинних залишків у вигляді скам’янілостей і відбитків.
Породи, излившиеся назовні, як вулканічні лави, називаються эффузивными, а глибинні, як граніти, – інтрузивними. У перекладі з латинської мови слово “эффузивная” щодо породи означає: “излившаяся назовні”, а “інтрузивна” – “увійшла всередину” (шарів землі).
Ефузивні породи, або ефузиви, остигаючи, перетворюються або у пористу шлакоподібну масу, прикладом чого можуть служити вулканічні туфи і лави, або в стекловатую масу, яка так і називається вулканічне скло, або обсидіан (по-латині “обсидіан” – темноокрашенная порода).
Излившиеся породи поширені в районах діючих вулканів: на Камчатці та Курильських островах і в районах найдавніших вулканічних вивержень: на Кавказі, в Забайкаллі.
Обсидіан – вельми поширена вулканічна порода Закавказзя, особливо в околицях озера Севан. За своїм хімічним складом (вкрай, втім, мінливому) він наближається до польових шпатів. Колір – оксамитово-чорний і темносерый, рідше – інших відтінків. Сильний скляний блиск. Твердість – як у польового шпату. При розколюванні обсидіан дає уламки з гострими, ріжучими краями. Це затверджене властивість каменя первісна людина широко використовував при виготовленні з нього знарядь праці і полювання.
Ще більш поширена інша излившаяся порода – базальт.
У Східній Сибіру, між Єнісеєм і верхів’ями Анабари, Вілюя і Лени, на величезній площі, приблизно рівній Охотському морю разом з островом Сахалін, залягають рясні виходи вивержених порід, головним чином базальтів. Вони називаються траппами (по-шведськи “трапп”-стародавній лавовий потік). Ці сибірські траппы простягнулися з півночі на південь приблизно на 2000 кілометрів, а із заходу на схід – місцями до 1400 кілометрів.
Іншим великим районом поширення траппов є західна частина Деканского плоскогір’я (на полустрові Індостані). Траппы залягають тут на площі, приблизно рівній Фінляндії. У деканских траппах основною породою теж служать базальти.
Слово “базальт” походить від давньогрецького слова “базис” – підстава. І дійсно, базальти, залягаючи в земній корі глибше інших порід, служать як би їх основою.
Базальт – важка щільна порода темного забарвлення. Характерна особливість базальтів – стовпчасті додавання у вигляді п’яти – або шестикутних стовпчиків. Базальт – чудовий будівельний матеріал, крім того, він піддається плавці і тому використовується для виробництва базальтового лиття. Це лиття володіє цінними технічними якостями: тугоплавкостью і кислотоупорностью.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)