Гоголь “Мертві душі”, глава 11 – коротко

На наступний день Чичиков чи не втечею врятувався з міста N. Його бричка покотилася по великій дорозі, а Гоголь під час цього шляху розповів читачам історію життя свого героя і пояснив нарешті, з якою метою він набував мертві душі.

Батьки Чичикова були дворянами, але дуже бідними. Юним хлопчиком його відвезли з села в місто і віддали в училищі. Батько наостанок дав синові рада догоджати начальникам й збирати копійку.

Чичиков завжди дотримувався цього батьківському повчанням. Він не мав блискучих талантів, але постійно запобігав перед вчителями – і закінчив школу з відмінним атестатом. Користолюбство, спрага вибитися з будинків в люди заможні були головними властивостями його душі. Після школи Чичиков поступив на найнижче чиновное місце, домігся підвищення, пообіцявши одружитися на некрасивою дочки свого начальника, однак обдурив його. Шляхом брехні і лицемірства Чичиков двічі досягав видних службових постів, але в перший раз розікрав гроші, призначені на казенне будівництво, а в другій виступив покровителем зграї контрабандистів. В обох випадках він був викритий і ледь уникнув в’язниці.

Йому довелося вдовольнитися посадою судового повіреного. У той час як раз поширилися позики під заставу поміщицьких маєтків у скарбницю. Займаючись одним такою справою, Чичиков раптом дізнався, що померлі кріпосні числяться на папері живими до наступної фінансової ревізії, які проходили в Росії лише раз на кілька років. При закладах маєтків дворяни отримували з казни суми за кількістю своїх селянських душ – рублів 200 на одну людину. Чичикову прийшла в голову думка поїздити по губерніях, скуповуючи за копійки мертві, але ще не відмічені такими в ревізії селянські душі, а потім закласти їх оптом – і так отримати багатий куш…

Пригоди Чичикова Гоголь думав продовжувати в другому і третьому томах “Мертвих душ”. Перший же він завершив знаменитим уривком, де порівняв Росію зі скачущей казна-куди птахом-трійкою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Гоголь “Мертві душі”, глава 11 – коротко