Гносеологічні проблеми медицини

Related posts:

1. Філософські проблеми теоретизації медицини Вищим рівнем пізнання в будь-якій науці є система теоретичного знання про предмет. Тому найважливішою проблемою філософії науки і медицини слід вважати визначення причин становлення медичної теорії та шляхів подальшої теоретизації медицини. Першим кроком на шляху побудови цілісної теорії медицини як розгорнутої системи необхідних взаємозв’язків і взаємовідносин між усіма елементами її змісту слід вважати усвідомлене висунення […]...
2. Філософсько-етичні проблеми медицини Філософія осмислює не тільки загальні проблеми буття світу, суспільства і людини. Вона прагне досліджувати і вельми специфічні сфери життя людей, такі, наприклад, як морально-етичні відносини, взаємодіючи з соціологією, психологією, медициною. Справа в тому, що ці відносини є споконвіку стрижневими в філософії та медицині. Коріння моралі (лат. Mores – звичаї і порядок спілкування) йдуть в далеке […]...
3. Роль практики, діяльності, творчості у пізнанні Пізнання – це, насамперед, діяльність. Таке твердження вимагає пояснень, тому що в багатьох науково-теоретичних джерелах розмежовуються поняття пізнання і діяльності, пізнання і праці, пізнання і навчання, пізнання та узагальнення. Пізнання розглядається як процес без усвідомлення його компонентного забезпечення. Пізнання є специфічною діяльністю людини – пізнавальною діяльністю, з усіма притаманними їй особливостями: відчуттям, сприйняттям, осмисленням, абстрагированием, […]...
4. Філософсько-методологічні основи медицини Арсенал пізнавальних засобів, способів і методів сучасної медицини дуже різноманітний. Хронологічно одним з найбільш ранніх методів спеціального медичного пізнання є метод самоспостереження і клінічного спостереження. Іноді їх роль і значення сучасними лікарями недооцінюються. Навряд чи виправдано таке відношення до факторів спостереження. Неприпустимо низведение їх (наприклад, самоспостереження) до ідеалістично розуміється і тлумачити інтроспекції, яка ігнорує об’єктивний […]...
5. Гносеологічні витоки медичного пізнання Філософія науки сьогодні – це самостійна область дослідження механізму взаємини філософії та науки як співтовариства вчених, пізнають світ. Вона відокремилася в ХХ столітті від теорії пізнання (гносеології). У той же самий час гносеологія раніше залишається знанням про знання. Вона прагне розробляти і давати науці (ученим) цілісну систему методологічних принципів і приписів для ведення ефективних пізнавальних […]...
6. Системний підхід – ключ до наукової медицини Системний підхід в медицині спрямований на дослідження сутності об’єкта як цілісної системи. У фундаментальних науках системність як вчення про цілому і частини, системі і елементі конкретизується у відповідних теоретичних концептуальних схемах як на емпіричному, так і на раціональному рівнях. Філософія сучасної науки і медицини включає в себе принцип системності в якості однієї з найважливіших своїх […]...
7. Наукова раціональність і теорія медицини Сам термін “теорія” (грец. Theorein – дивитися розумом чи умогляд) розглядається як основа будь-якої науки. У літературі він вживається у двох сенсах. У широкому сенсі під теорією розуміють сукупність ідей, концептів, спрямованих на тлумачення якогось явища. У вузькому і спеціальному значенні теорія є вища і найрозвиненіша форма організації наукового знання. У цьому сенсі вона і […]...
8. Майбутнє медицини за науковою раціональністю Сучасна наукова раціональність – це особливий тип раціональності, пов’язаний з відокремленням власне наукового пізнання від всякого іншого, в широкому сенсі слова – позанаукового. Адже в конкретно-історичних умовах функціонування будь-якої приватної науки з урахуванням різних соціально-культурних сфер життєдіяльності людей вводяться певні стандарти раціональності і тим самим як би задаються критерії і зміст наукового дослідження. Що стосується […]...
9. Основні етапи і форми процесу пізнання Проблема пізнавальної діяльності людини займає одне з дуже важливих місць у загальній структурі філософського знання. Сутність людини полягає в постійному задоволенні інформаційної, пізнавальної потреби, а вона лежить в основі визначення людиною сенсу свого життя. Поняття “пізнання” вельми близьке за змістом до поняття “свідомість”. За своїм змістом ці поняття можуть бути визнані тотожними чинності єдиного кореня […]...
10. Філософсько-гуманітарна складова медицини Мислителі давнину казали, що хороший лікар повинен бути і гарною людиною. Медик, будь то лікар, фармацевт або медсестра, – об’єктивно гуманіст. Але ж це – дивовижна якість компетентного сприяння людям, що потрапили в біду або складну ситуацію. Але це не стільки співчуття і співчуття людині слабкому, хворому, але і надання йому посильної допомоги для повернення […]...
11. Союз філософії та медицини Медицина і філософія є найдавнішими сферами соціокультурного життя людей. Причому кожна з них вважає себе як би “початкової”. Але при всьому тому ніхто не заперечує, що вони тісно взаємодіють. Свого часу про цей факт вдало сказав Гіппократ: “Медицина настільки ж мало може обходитися без загальних істин філософії, скільки остання – без доставляються їй медичних фактів”. […]...
12. Що означає символ медицини – посох Асклепія Один з найбільш впізнаваних символів медицини – це зображення змії, що обвиває посох (палицю). Цей символ також є невід’ємною частиною емблеми ВООЗ починаючи з 1948 року. Історія його походження сходить до давньогрецького міфу про бога-цілителя Асклепія. Історія походження символу медицини – посоха Асклепія Відповідно до цього міфу, Асклепій (у давньоримській міфології – Ескулап), народжений від […]...
13. Ознаки методологічного знання Специфічна ознака методологічного знання можна визначити як його приналежність до вирішення специфічного протиріччя. Дійсно, методологічне знання будь-якої науки – це підсумок виходу з протиріччя між процесами вивчення та перетворення відповідної педагогічної практики. Теоретичне знання є підсумком суперечливих взаємодій між предметом пізнання і методом, що дає можливість вивчати предмет. Визначається результатом вирішення проблеми теоретико-методологічного знання, яке […]...
14. Морально-етичні проблеми в медицині Найважливіша сфера сучасного взаємодії медицини і філософії – це область осмислення морально-етичних проблем. Адже людство вступило в свій золотий вік біотехнології та біомедицини. Він обіцяє одужання від тяжких хвороб людей, продовження їх активного життя і т. д. і т. п. Причому біомедицина, зробивши свої перші кроки, вже досягла помітних успіхів. Відбуваються позитивні зрушення в профілактичної […]...
15. Філософсько-методологічні проблеми психосоматики Психосоматична проблема – одна з найактуальніших і водночас найбільш складних проблем у філософії медицини. Вона має стратегічно важливе значення для подальшого розвитку медицини. Поняття “психічний” в сучасній науковій медицині позначає буття в відбитої, ідеальній формі. Поняття “соматичне” у фізіології та медицині постає як тілесне, на відміну від психічного. Соматичне може розумітися і як будова функцій […]...
16. Особливості медицини в США Тим, хто збирається відвідати США, хочеться порадити вилікувати вдома на Батьківщині все що можна. А все тому, що в Америці моторошно дорога медицина. Це стосується і швидкої медичної допомоги, і стоматології, та хірургії зі стаціонаром, і косметології. При вигляді такої дорожнечі, створюється враження, що американська медицина створена для двох станів людей. Одні з яких самі […]...
17. Вселенський еволюціонізм і проблеми земного життя Вселенський еволюціонізм – загальнофілософське поняття, що означає світогляд, який все в світі розглядає з точки зору еволюції, поступового екстенсивного або інтенсивного розвитку, тобто з точки зору незворотного і спрямованого зміни світу, переходу всіх його елементів з одного стану до іншого, пов’язаного із збільшенням вже наявного або виникненням якісно нового. Так, наша Галактика – це гігантська […]...
18. Досягнення медицини У XVI-XVII ст. медицина не могла нормально розвиватися без знань про будову людського тіла. Однак таке знання зачіпало християнські погляди про створення людини Богом і тому обмежувалося церквою. У середньовічних університетах вивчали праці античних класиків медицини, Гіппократа і Галена, оскільки їх погляди не суперечили Біблії. Однак про реальний пристрій і функціонування людського організму медики мали […]...
19. Філософські проблеми конкретних наук Кожна наука у своєму розвитку стикається з безліччю проблем емпіричного чи теоретичного характеру, які вона так чи інакше з часом сама ж і вирішує. Поряд з ними в змісті наукового знання виявляються проблеми, які все ж не можуть бути вирішені зусиллями лише науковців, оскільки вимагають філософського осмислення. До філософських проблем конкретних наук відносяться: 1. Питання, […]...
20. Компоненти діяльності Діяльність завжди є суб’єктної, її здійснює людина, суб’єкт, особистість з певним набором якостей. Діяльність об’єктно, “предметна”, предметно спрямована. Діяльність гарматної, тобто пов’язана із засобами праці. Діяльність процесуальна, представлена ​​сукупністю вироблених операцій по її конкретного виду, залежно від сфер життєдіяльності. Діяльність результативна, продуктивна, інакше діяльність перетворюється на просте безрезультатне процессуірованіе. Діяльність здійснюється за певних умов, тобто […]...
21. Методологічні проблеми медичних наук Через всю історію філософської думки і науки червоною ниткою проходить низка проектів, спрямованих на перебудову системи раціонального знання. Філософи і вчені, як правило, шукали вихід шляхом зміни концептуальних основ власної науки, звертаючись при цьому до предметних полях інших наук і філософських вчень. У результаті стало загальновизнаним, що головним у науковому пізнанні повинен бути метод як […]...
22. Мислення і діяльність – конспект Отримання і накопичення знань зробило можливим наявність у людини мислення. Мислення – це опосередковане і узагальнене віддзеркалення дійсності, вид розумової діяльності, що припускає пізнання сутності речей і явищ, встановлення закономірностей у відносинах між ними. Мислення – це найвищий ступінь пізнання людиною дійсності. Найбільш складною формою переробки інформації є діяльність мислення. Розумова діяльність людини передбачає вирішення […]...
23. Соціально-біологічні проблеми здоров’я і хвороби Соціальне і біологічне здоров’я – найважливіші цінності в новому тисячолітті, від успішного захисту яких залежить доля земної цивілізації. Тим часом сучасна медицина, покликана всебічно вирішувати цю проблему, приділяє їй досить незначна увага, зосередившись на лікуванні хвороб. Звучав в сучасних медичних науках тезу про необхідність попередження хвороб, по-перше, часто має декларативний характер, а по-друге, навіть при […]...
24. Беме про пізнання Що стосується пізнання, то Беме намагається уявити, що через зовнішнє чуттєве сприйняття людина освоюється з матеріальним світом, розум дає йому можливість пізнати світ ангелів, і, нарешті, душа підноситься до Божеству. Таким чином, вважає Беме, людина однаковий з усіма речами, а тому може їх все пізнавати. В якості подібності Божества людині досить споглядати лише самого себе, […]...
25. Об’єкт і суб’єкт пізнання Пізнання вплетено в повсякденне людське життя і відбувається ніби само собою, “природно”, без видимих ​​зусиль з боку людини. Подібно до того, як людина не замислюється про те, які органи і системи забезпечують його дихання, травлення, пересування та інші життєво необхідні функції, він не замислюється і з приводу того, як здійснюється пізнання. Але ця “природність” зовсім […]...
26. Освітній процес Освітнім процесом є спеціально створене, що розвивається в межах певної виховної системи взаємодія вихователів і вихованців, спрямоване на досягнення поставленої мети і призводить до зміни індивідуальних якостей особистості учнів. Процес (від лат. Processus – “просування”) означає, по-перше, послідовну певну зміну стану, хід розвитку чого-небудь; по-друге – поєднання певних послідовних дій для досягнення якого-небудь результату. Головною […]...
27. Соціально-біологічні проблеми Найважливіша грань взаємодії філософії та медицини – соціальний фактор. У філософії науки та медицини зараз знову актуалізувалася проблема, пов’язана з осмисленням діалектики біологічного і соціального начал в людині. Ця проблема дуже багатогранна і багатоаспектна. Вона пов’язана в тій чи іншій мірі з еволюційною теорією, екологією, генетикою, антропологією, психологією, медициною та іншими науками. Всі вони, кожна […]...
28. Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
29. Філософські аспекти соціально-біологічної проблеми Сфера медицини – це сфера специфічних і унікальних суспільних відносин і зв’язків з приводу збереження здоров’я людей і професійної боротьби з різного роду хворобами. Суспільні відносини і зв’язки, що складаються в медицині, завжди носять об’єктивний характер, оскільки виникають на основі природних потреб людей у ​​збереженні особистого здоров’я та здоровий спосіб життя. Тому, найголовнішою турботою сучасної […]...
30. Пізнавальна діяльність людини Пізнавальна діяльність людини складається з пізнання і самопізнання. Пізнання – сукупність знань про навколишній світ. Пізнання буває чуттєвим і раціональним. До чуттєвого пізнання відносяться відчуття, сприйняття, уявлення. – Відчуття – відображення властивостей реальності, що виникає в результаті їх впливу на органи чуття і нервові центри. – Сприйняття – форма відображення дійсності у свідомості, здатність виявляти, […]...
31. Проблеми та ризики корпоративного управління Сутність корпорації і корпоративного управління Корпоративне управління тісно пов’язане з діяльністю корпоративних структур. Потреба в ньому визначається самою сутністю корпоративних форм господарювання. Згідно з чинним в Україні законодавством під корпорацією слід розуміти юридична особа, статутний капітал якого розділений на певну кількість акцій, що дають право їх власникам на участь в прибутку і формування вищих органів […]...
32. Екологічні проблеми Білого моря Біле море належить до басейну Північного Льодовитого океану і є напівізольованою внутрішньоконтинентальною водоймою. Морів такого типу зовсім небагато на нашій планеті. До них можна віднести Чорне море, Середземне, а також Балтійське. Біле море має найменшу площу (не рахуючи Азовського). На сьогоднішній день практично не залишилося морів і водойм, які не забруднені і Біле море не […]...
33. Екологічні проблеми степів Через діяльність людини, а також частою посухи і сильних вітрів в степах все частіше проявляються ознаки опустелювання. Це означає, що колись родючі землі, покриті пишною та насиченою рослинністю, починають перетворюватися в голу висушену пустелю. Також на екологічний стан степової зони негативний вплив роблять наступні фактори: Відведення великих площ під посіви і врожай призводить до скорочення […]...
34. Гносеологія і клінічне мислення лікаря Гносеологія як ключова філософська дисципліна при всіх застереженнях є важливою пізнавальною діяльністю в медицині, якою б специфічною вона не здавалася. Тому результатом пізнавальної діяльності в науковій медицині виступає якась сукупність знань. Більш того, певною мірою медичні знання відповідають такому загальному критерію науковості, як принцип об’єктивності. Проте щодо медицини він потребує деяких уточнень. Будь наука покликана […]...
35. Структура і динаміка нового знання Як уже зазначалося, однією з фундаментальних проблем філософії науки є структура наукового знання. Однак перш ніж звертатися до неї, необхідно попередньо розібратися з його природою. Наукове знання є насамперед знання раціональне. Але це не означає і зворотне, тобто що всяке раціональне знання – знання наукове, бо раціональність завжди ширше науковості. Раціональним, наприклад, може бути і […]...
36. Проблеми наукового пізнання людей і їх життя Значна робота в цьому напрямку вже робиться в рамках програми ООН “Про розвиток людини” у всьому світі і в Росії. У ній пропонуються розглядати й оцінювати рівень і якість розвитку людини через призму трьох основних показників. Перший – довголіття, вимірюваний як очікувана тривалість життя при народженні. Другий – рівень освіти дорослого населення та студіюючої молоді […]...
37. Інтереси, схильності, здатності Питання 1. Чим інтерес відрізняється від схильності? Інтерес – це форма прояву пізнавальної потреби. Схильність – це індивідуальна пристосованість до певних видів діяльності. Ідеально, коли інтерес і схильність збігаються. Питання 2. Мають чи люди здібностями від народження? Здібностями називають індивідуальні фізіологічні та психологічні особливості людини, є умовою успішного виконання тієї чи іншої діяльності. Мало мати […]...
38. Глобальні проблеми, причини їх виникнення та основні ознаки. Класифікація глобальних проблем Виникнення глобальних проблем, зростання небезпеки їх наслідків ставлять нові завдання перед наукою в прогнозуванні і способі їх вирішення. Глобальні проблеми – це складна і взаємопов’язана система, яка впливає на суспільство в цілому, людини і природу, тому вимагає постійного філософського осмислення. До глобальних проблем, в першу чергу, відносяться: запобігання світової термоядерної війни, створення ненасильницького світу, що […]...
39. Філософський зміст проблеми “людина-техніка” Поняття “антропологія техніки” ввів у філософський обіг німецький дослідник А. Хунінг. Антропологічний підхід до дослідження техніки представлений в працях філософів Н. А. Бердяєва, X. Ортеги-і-Гассета, К. Ясперса, X. Блюменберга та ін. Як зазначав у своїй роботі “Людина і машина” Н. А. Бердяєв, “питання про техніку став питанням про долю людини і долю культури. Єдиною сильною […]...
40. Твір на тему – Проблеми екології Збереження природи стало актуальним у наш час – епоху інформаційного буму, шаленого розвитку науково-технічного прогресу, атомної ери. Жак Кусто відзначав, що раніше природа лякала людину, а тепер людина стала загрозою для природи. Розвиток цивілізації досяг значення планетарної біохімічної сили. Зараз немає жодного місця на планеті, якого б не торкнулась рука людини. Ще у XV столітті […]...