Гносеологічні проблеми медицини

Гносеологія (грец. Gnosis – пізнання, logos – вчення, наука) – один з найважливіших розділів філософії, що вивчає взаємовідношення людини і світу в процесі його пізнання. Специфічність і своєрідність цього процесу в медицині визначається, перш за все тим, що його об’єктом є людина, її патологічна життєдіяльність. Хвора людина постає перед медиком не тільки в ролі об’єкта, а й суб’єкта. І в нормальному житті, і в патологічній ситуації людини проявляються у вельми складній субординований формі всі відомі закони руху матерії, органічно взаємодіючі з соціумом. Вже у зв’язку з цим стає більш-менш зрозумілим своєрідність пізнавальної діяльності лікаря, специфічність його мислення. Тепер, коли медична думка розвивається на основі комплексу медико-біологічних дисциплін, виділення хоча б однієї з них в якості джерела побудови теорії медицини виправдано гносеологічно.

Гносеологічний підхід до будь-якого питання є підхід з точки зору всіх відомих фактів, які можуть ставитися до цього питання або проблеми. Філософсько-методологічне значення гносеології в медицині визначається вже тим, що саме вона пропонує ключові принципи і найбільш загальні закономірності для наукового пізнання безвідносно до того, в якій області відбувається ця пізнавальна діяльність. Але було б неправомірно вважати, що пізнавальна діяльність медиків у всіх своїх деталях і нюансах вкладається в “прокрустове ложе” общепознавательского процесу. З іншого боку, не можна і гіпертрофувати специфічні особливості пізнавальної медичної діяльності лікарів і фармацевтів: інакше легко звести всю цю специфіку до рівня ідеалістично витлумачувати лікарської інтуїції і т. п.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Гносеологічні проблеми медицини