Глобальні наукові революції і зміна типів наукової раціональності

У розвитку науки можна виділити такі періоди, коли перетворювалися всі компоненти її підстав. Зміна наукових картин світу супроводжувалася докорінною зміною нормативних структур дослідження, а також філософських підстав науки. Ці періоди правомірно розглядати як глобальні революції, які можуть призводити до зміни типу наукової раціональності [8, с. 268].
Потрібно відзначити, що раціональність не зводиться тільки до наукової. Вся європейська культура формувалася і розвивалася під знаком раціональності, яка стала формотворчим принципом життєвого світу європейської людини, його діяльності, його ставлення до природи і до інших людей. Раціональність припускала здатність людини самостійно мислити і приймати рішення. І. Кант вважав, що раціональність – це головний принцип Просвітництва. Суть цього принципу в тому, що суб’єкт раціонального мислення повністю відповідальний за утримання своєї думки. “Май мужність користуватися власним розумом… без керівництва з боку когось іншого”, – такий девіз Просвітництва, вважав філософ. Сформувалася впевненість у автономності та самодостатності людського розуму, сила якого проявилася у створенні науки і техніки.
Появі наукової раціональності передувала філософська, що зародилася в античній Греції. Прихованим або явним підставою раціональності є визнання тотожності мислення і буття. Само це тотожність вперше було відкрито грецьким філософом Парменидом, який висловив його так: “Думка завжди є думка про те, що є. Одне і те ж – мислення і те, про що думка “[2, с. 382]. Думка ніколи не може бути порожньою.
3.1. Перша наукова революція і формування класичного наукового типу раціональності
Всі типи раціональності пояснюються, спираючись не тільки на факти та ідеї природознавства, а й на філософію, яка ці ідеї виправдовувала, аргументовано доводила або, навпаки, критично переосмислювала. Лише взяті разом природознавство і філософія дають можливість реконструювати той тип мислення і той тип раціональності, які складалися в ході наукових революцій [8, с. 275].
Перша наукова революція відбулася в XVII в. Її результатом було виникнення класичної європейської науки, насамперед механіки, а пізніше фізики. У ході цієї революції сформувався особливий тип раціональності, що отримав назву наукового. Він став результатом того, що європейська наука відмовилася від метафізики. І хоча декартівського філософія, що заклала основи наукового методу, не заперечила створення світу Богом, вона при цьому стверджувала, що з тієї хвилини світ став розвиватися іманентно, т. Е. За своїми внутрішніми законами. Відбулося подвоєння буття на релігійне та наукове. У релігійній сфері люди мали справу з живим Богом, а в науці з мертвим світом. Науковий і релігійний підходи до світу відокремилися, створивши відповідно релігійне та наукове світогляду. Відомо, що І. Ньютону належать знамениті слова, що визначили суть науки: “Фізика, бійся метафізики!” Відмова від метафізики дозволив науці звести Божественний космос до природи, натурі. Науковий тип раціональності, радикально відрізняючись від античного, проте відтворив, щоправда, у зміненому вигляді, два головних підстави античної раціональності: по-перше, принцип тотожності мислення і буття, по-друге, ідеальний план роботи думки. У науці затвердився принцип механічного матеріалізму.
Восторжествував об’єктивізм, що базується на уявленні про те, що знання про природу не залежить від пізнавальних процедур, здійснюваних дослідником. Розум людський дистанціювався від речей. Вважалося, що він спостерігає, досліджує природу речей як би з боку, не будучи детермінований нічим, крім властивостей і характеристик досліджуваних об’єктів. Об’єктивність і предметність наукового знання досягаються тільки тоді, коли з опису і пояснення виключається все, що пов’язано з суб’єктом і використовуваними їм засобами пізнання. Абстрагуючись від усякої співвіднесеності з пізнає суб’єктом, природознавство претендувало на статус точної науки про природні тілах. Можна сказати, що Новоєвропейська наукова раціональність витіснила античне розуміння розуму.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Глобальні наукові революції і зміна типів наукової раціональності