ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ВОВК ТА ЯГНЯ
На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться,
А більший меншого кусає та ще й б’є –
Затим що сила є…
Примір не довго б показати,
Та – цур йому! Нащо чіпать?..
А щоб кінці як-небудь поховать,
Я хочу байку розказати.
Улітку, саме серед дня,
Пустуючи, дурне Ягня
Само забилося до річки –
Напитися водички.
От чи пило, чи ні – глядить:
Аж суне Вовк – такий страшенний
Та здоровенний!
Та так прямісінько й біжить
До бідного Ягняти.
Ягняті нікуди тікати;
Стоїть, сердешне, та дрижить…
А Вовк, неначе комісар, кричить
(Він, щоб присікаться, знайшов причину):
– Нащо се ти, собачий сину,
Тут каламутиш берег мій
Та квапиш ніс поганий свій
У чистую оцюю воду?
Та я тобі за сюю шкоду
Ти знаєш, що зроблю?..
Як муху, задавлю!
– Ні, паночку,- Ягня йому мовляє,-
Водиці я не сколотив,
Бо ще й не пив;
А хоч би й пив, то шкоди в тім немає,
Бо я стою зовсім не там,
Де треба пити вам,
Та ще й вода од вас сюди збігає…
– Так себто я брешу? – тут Вовк йому гукнув. –
Чи бач! Ще і базікать стало…
Такого ще поганця не бувало!..
Здається, ти й позаторік тут був
Та капості мені робив… Тривай же!
Ти думаєш, що я забув?
– Помилуйте! – йому Ягнятко каже,-
На світі я ще й году не прожив.
– Так брат твій був.
– Нема братів.
– Так, може, батько,
Коли не дядько…
Або ж хто-небудь з ваших був…
Хіба не знаю я, не чув,
Що ви усі мене б із’їли,
Якби вловили?
Собаки й вівчарі твої,
Усі ви – вороги мої:
Од вас мені життя немає…
Ще мало я терпів?
– Так чим же я вам досадив? –
Ягнятко, плачучи, питає.
– Цить, капосне! Либонь, не знає…
Ще й огризається, щеня!
Що ти за птиця?! Ти – Ягня!
Як сміло ти мене питати?
Вовк, може, їсти захотів!..
Не вам про теє, дурням, знати! –
І – Вовк Ягнятко задавив…
Нащо йому про теє знати,
Що, може, плаче бідна мати
Та побивається, як рибонька об лід:
Він Вовк, він пан… йому не слід…
1854





Related posts:
- ВОВК І ЯГНЯ – ЕЗОП Вовк побачив, що Ягня п’є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’їсти. Отже, хоч він стояв і вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповіло, що воно п’є, торкаючись води тільки краєчками губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не […]...
- ГАДЮКА І ЯГНЯ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить. Щоб кого-небудь укусить. Мале Ягнятко там гуляло; Скік-верть, сюди-туди – Та якось під той дуб і доскакало, Не сподіваючись біди… Гадюка кинулась та й укусила, – От так, як бач, Безвинного занапастила. Ягнятко в плач, А потім на травицю впало: – Ох, за що […]...
- ВОВК І ЯГНЯ – Езоп (VI століття до нашої ери) – МУДРІСТЬ БАЙКИ Вовк побачив, що Ягня п’є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’їсти. Отже, хоч він і стояв вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповіло, що воно п’є, торкаючись води тільки краєчками губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не […]...
- ВОВК І ЯГНЯ – ЕЗОП (V ст. до н. е) – “В ЕЗОПА ВЧІТЬСЯ, ДОБРІ ЛЮДИ!” – МУДРІСТЬ БАЙКИ РОЗДІЛ 1 “В ЕЗОПА ВЧІТЬСЯ, ДОБРІ ЛЮДИ!” ЕЗОП (V ст. до н. е) ВОВК І ЯГНЯ Вовк побачив, що Ягня п’є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’їсти. Отже, хоч він стояв і вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня […]...
- ВОВК ТА ЯГНЯ – ЕЗОП – БАЙКА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ Вовк побачив, що Ягня п’є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’їсти. Отже, хоч він стояв і вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповіло, що воно п’є, торкаючись води тільки краєчками губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не […]...
- Вовк і Ягня – ЕЗОП – МУДРІСТЬ БАЙКИ Вовк побачив, що Ягня п’є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’їсти. Отже, хоча він і стояв вище за течією, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповіло, що воно п’є, торкаючись води тільки краєчками губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не […]...
- ВОВК І ЯГНЯ – ІВАН КРИЛОВ – 6 КЛАС У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів в Історії ми досить знаєм. Та ми історій не складаєм, А в байці можем це розповісти. У спеку до струмка зайшло Ягня напитись; І треба ж тут біді случитись, Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив. Ягнятко бачить він і хоче поживитись, Та він цьому надать законних прав […]...
- ВОВК І КІТ – Леонід Глібов (1827-1893) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА В село із лісу Вовк забіг… Не думайте, що в гості, братця1 Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться: Проклятий2 люд з собаками настиг3… І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому: куди не поглядить – Усюди Вовченька недоленька морочить4, Хоч сядь та й плач; Ворота, як […]...
- Аналіз байки Крилова “Вовк та ягня” Сюжет багатьох творів залишається актуальним в будь-які часи. Це з упевненістю можна сказати про байку Крилова “Вовк та ягня”. Першим до байки звернувся ще Езоп. Потім ціла плеяда видатних літературних діячів: Лафонтен; Сумароков; Державін. Черга дійшла і до Крилова. Великий байкар створив твір з такою ж назвою на початку 19 століття. Чільну роль у ньому […]...
- ВОВК І ЯГНЯ – Іван Крилов (1769-1844) – МУДРІСТЬ БАЙКИ У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів в Історії ми досить знаєм. Та ми історій не складаєм, А в байці можем це розповісти. У спеку до струмка зайшло Ягня напитись; І треба ж тут біді лучитись, Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив. Ягнятко бачить він, і хоче поживитись, Та він цьому надать законних прав […]...
- Твір на тему: Спільне та відмінне байки Івана Крилова “Вовк та ягня” та однойменної байки Езопа Відомо, що сюжети багатьох байок виникли ще в давнину, але байкарі різних країн використовують їх для написання нових творів. Як виникає новий твір на основі відомого сюжету, спробуємо дослідити це на прикладі байок Езопа і Крилова. Езоп – легендарний поет, якого вважають засновником жанру байки. Байки Езопа прозові, оповідні, лаконічні. Головна увага приділяється сутичці між […]...
- ВОВК І ЯГНЯ – Езоп (VI ст. до нашої ери) – БАЙКА – ЗУСТРІЧ З БАЙКОЮ БАЙКА Езоп (VI ст. до нашої ери) Йшли мудрості в Езопа позичати; На всесвіт сяє світ байкарської зорі, І скільки не беруть живлющої водиці, – Немає дна в Езоповій криниці… Микита Годованець Мандруючи разом з пані Алегорією, ми знову потрапляємо до Давньої Греції, де жив перший із авторів, що залишив світові багату скарбницю байок. Про […]...
- ВОВК І ЯГНЯ – ІВАН КРИЛОВ – БАЙКА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів в Історії ми досить знаєм. Та ми Історій не складаєм, А в байці можем це розповісти. Олексій Лаптев. Вовк і Ягня У спеку до Струмка зайшло Ягня напитись; І треба ж тут біді лучитись, Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив. Ягнятко бачить він, і хоче поживитись, Та […]...
- ГОСТИНИ В ДІДУСЯ КРИЛОВА – Іван Крилов (1769-1844). “Вовк і Ягня” Хто соромиться визнавати хиби свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою. Григорій Сковорода Сміхом виправляють мораль. О. Бальзак Геть байку роздягли, клятущі, догола, Тоді побачили, що Правда то була. І. Красіцький Мета: зацікавити учнів особистістю і творчістю видатного російського байкаря Івана Крилова; розкрити афористичний зміст байки “Вовк і Ягня”; поглиблювати […]...
- ВОВК І ЯГНЯ – Іван Крилов (1769-1844) – БАЙКА – ЗУСТРІЧ З БАЙКОЮ БАЙКА Іван Крилов (1769-1844) ВОВК І ЯГНЯ У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів в Історії ми досить знаєм, Та ми Історій не складаєм, А в Байці можем це розповісти. У спеку до струмка зайшло Ягня напитись; І треба ж тут біді злучитись, Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив. Ягнятко бачить він, і хоче […]...
- ЛЕОНІД ГЛІБОВ БАЙКАР, ЛІРИК, ПУБЛІЦИСТ Л. І. Глібов відомий в українській літературі як байкар, лірик, публіцист, автор творів для дітей. Він був активним “громадівцем”, педагогом-ентузіастом, редактором та видавцем. Упродовж багатьох десятиліть часто з тривалими перервами, Л. Глібов видавав газету “Черниговский листок”. Вона як і журнал “Основа”, відіграла неабияку роль в організації літературного процесу, оскільки тут друкувалися твори українських письменників – […]...
- ГРОМАДА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Одваживсь Вовк у Лева попросити, Щоб старшиною до Овець Наставили його служити… Лукавий молодець! Попереду він кинувсь до Лисиці, Щоб тая нищечком у Львиці Поворожила про його. Лисичка здатна до сього: Крутнула хвостиком – і помоглося, – Все до ладу й прийшлося. Став думать Лев, що, може б, і не слід, Бо препоганий Вовчий рід, […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЦУЦИК Раз на вікні, у панському будинку, Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку Або на лапки морду клав. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав І думав: “Бач, яким він паном, Ледачий Цуцик, став”. – Здоров був, Цуцику! Знічев’я спочиваєш? – Прийшовши під вікно. Бровко озвавсь. – Се […]...
- Шкільний твір на тему – Леонід Глібов – творець нової байки Найвидатніший байкар української літератури – це Л. Глібов, який виступив проти кріпосництва, критикував лібералів за те, що вони прославляли реформу 1861 року. Невгасну славу принесли Глібову його байки, які І. Франко справедливо вважав “головним титулом заслуги цього талановитого поета”. Саме в цьому жанрі з найбільшою силою проявився самобутній талант письменника. Він написав 107 байок, які […]...
- ЩУКА – Леонід ГЛІБОВ (1827-1893) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ На Щуку хтось бомагу в суд подав. Що буцімби вона такеє виробляла. Що у ставу ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці1 Гуртом до суду притаскали. Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були: Якись два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа. […]...
- Байка як літературний жанр, її характерні ознаки. Езоп. Лисиця і виноград, Вовк і ягня, Крук і лисиця, Мурашка і Цикада. Мораль байок Езопа Мета: формувати в учнів уявлення про байку, її основні ознаки; пояснити відмінності байки від фольклорних жанрів; розкрити вплив народної творчості на створення образів-персонажів байки; визначити літературну специфіку і загальнолюдський зміст байок Езопа; навчити порівнювати (в окремих компонентах) алегоричних персонажів казки і байки; визначати підтекст інакомовлення, алегоричних ситуацій і моралі байки; виховувати інтерес до культурних надбань […]...
- Леонід Глібов. Байки “Муха і Бджола”, “Жаба і Віл” Мета: ознайомити учнів із байками Л. Глібова, допомогти їм визначити прихований зміст цих творів, пояснити алегоричні образи; розвивати навички виразного, вдумливого читання байок, коментування, визначення елементів їхньої побудови; розвивати вміння зіставляти описане із сьогоденням. Очікувані результати: учні вдумливо й виразно читають твори байкаря; коментують прихований зміст байок; зіставляють описане в байках із реальним сьогоденням; висловлюють […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ВЕДМІДЬ-ПАСІЧНИК У темнім лісі, за горами, Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкодливий тхір І ще там деяких чимало Безпечно в лісі панувало. Була і пасіка у них… Нехай, мов, люди не гордують, Що тільки все вони мудрують У хуторах своїх! От радиться громада стала – Кому б то пасічником буть? Лисичка зараз […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЗАГАДКИ Бачить – не бачить, Чути – не чує, Мовчки говорить, Дуже мудрує. Часом захоче – Правди навчає; Іноді бреше, Всіх звеселяє. Люба розмова, – Будемо, діти, З нею довіку Жити-дружити. Хто ж то такая В світі щаслива, Мідра, правдива І жартовлива? Як не вгадалі, Стану в пригоді: Річ коротенька – КНИЖКА Та й годі. *** […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – МАЛЬОВАНИЙ СТОВП Обридла дневі суєта людськая, Спустився він спочити в темноті, І нічка тихая, мов чарівниця тая, Прибралася у зорі золоті. Широкий шлях замовк; ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував; Заснули верби на облозі, І вітер задрімав. Що ж то таке між вербами біліє? То Стовп мальований стоїть, Стоїть і журиться, і серце кам’яніє, […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – КВІТИ У тихому гаю Лисичка щастя мала, Як у своїм добрі, жила, гуляла; Ніхто її там не лякав, І вдень, і ввечері там соловей співав, І пташки пурхали, зозуленька кувала; Скрізь зеленіло, все цвіло; Так гарно, любо там було. Лисиця так собі казала: – От де по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ШЕЛЕСТУНИ В одній долині, під горою, Високий явір зеленів; Край берега над чистою водою Широкі віття розпустив; Листочки з вітриком, жартуючи, шептались: – Ану, голубчику, ще, ще дихни! – Бач, братику, які ми повдавались Веселії Шелестуни! Якби не ми з тобою шелестіли, То хто б долину звеселяв І з ким би ти тут, вітрику наш милий, […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – СИНИЦЯ Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить,- Така, бач, є у неї сила. За вітром слава полетіла По всіх усюдах і кутках, По байраках і по садках, Далеко – аж за синє море… Усім, хто був на морі, горе! Ану – до берега тікать, Мерщій добро своє ховать Од проклятущої Синиці. […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – МІРОШНИК Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. Так […]...
- ДУМКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Як за лісом, за пролісом Ясне сонце сходить, Як за морем за далеким Десь воно заходить, – Я згадую інший ранок, Інший вечір бачу. Та й думаю: було колись, Тепер не побачу. Я згадую тоді про степ, Широкий, пахучий, Та й думаю, і я тоді Неначе був луччий. Там був простір, всюди воля, Жилось, як […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЖУРБА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька… Як скло, вона блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив’язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода, Осиплеться їх листячко І понесе вода. Журюся й я над річкою… […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ПІСНЯ Скажіть мені” добрі люди, В кого я вдалася,- Ще на світі не нажилась, А в журбу здалася? Чи вийду я у садочок – Важенько вздихаю… Чи співала б, чи летіла б – І сама не знаю. Чи вийду я до річеньки — Оггять зажурюся… Все дивлюся в степ широкий Та й не надивлюся. За хвилею […]...
- ЛЕОНІД ГЛІБОВ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ І щоб кожен з нас Кращим стати міг – Щирий повсякчас Хай лунає сміх. Хай життя бринить Радістю для всіх. Поки будем жить, Хай лунає сміх. В. Денисенко “Засміятися добрим, світлим сміхом може лише глибока добра душа” (М. Гоголь). “Сміх – це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя” (В. Гюго). Подумаймо разом Як писав […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ХТО СЕСТРА І БРАТ? “Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась? Рано до схід сонечка росою вмивалась, Є у мене листячко, пахучії квіти, Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти? Краще в полі нашому над мене немає, Аж до моря славонька про мене літає, Із моєї сипанки смачна страва буде, Поливку і маслечко дадуть добрі люде!” “Рівна, сестро […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать, І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не було б таких новинок, Та хрещатенький Барвінок Усіх здивував – Він Фіалочку блакитну, Наче панночку тендітну, За себе узяв. Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк. Кругом свашки, і сусідки, І Фасолі, […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ – Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді аж плачу я… Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати,- Біжиш в садок мерщій… – Тебе я слухала б довіку, куме мій, Аби б хотів співати… – А ти, голубонько, ти, кралечко […]...
- МИША Й ПАЦЮК – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Добривечір, сусіде мій! Чи всі ви живі та здорові?.. – Гукнула Миша Пацюкові. – Та ще! – Пацюк мовляє їй. – А я се, – каже, – прилинула, Щоб розказать тобі, що чула, Щоб ти радів, як я, та знав: Лев, кажуть би, Кота піймав… – Якого? – Катюгу нашого рудого, Що нам просвітку […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ Химерний, маленький, Бокастий, товстенький Коханчик удавсь; У тісто прибрався, Чимсь смачним напхався, В окропі купавсь. На смак уродився, Ще й маслом умився, В макітрі скакав… Недовго нажився, У дірку скотився, Круть-верть – та й пропав. Хотів був догнати – Шкода шкандибати: Лови не лови! А як його звати – Лінуюсь сказати, А нуте лиш ви! […]...
- Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” – ІI варіант – 8 клас – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Спогади дитинства… Найяскравіші спогади в житті. Слухаючи казки старої бабусі, Леонід Глібов так і уявляв перед собою тварин, які були добрими і злими, багатими й бідними. Були серед них пани й кріпаки. Усе, як у людей. Мабуть, ще тоді, у ранньому дитинстві, прокинувся у хлопчика талант, який через багато років прославив Леоніда Глібова – найвидатнішого […]...