Гістологічне дослідження
Гістологічне дослідження – це морфологічне дослідження тканин, органів хворої людини включає біопсію і дослідження операційного матеріалу. Біопсія це морфологічне дослідження шматочків тканини, взятих від хворого з діагностичною метою. Дослідження операційного матеріалу – це морфологічне дослідження тканин, органів, видалених у хворого при хірургічної операції, проведеної з лікувальною метою. Гістологічне або патоморфологічне дослідження є найважливішим в діагностиці злоякісних пухлин, одним з методів оцінки лікарського лікування.
Якими бувають біопсії?
Біопсії можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Зовнішні біопсії – це біопсії, при яких забір матеріалу проводиться безпосередньо під “контролем очі”. Наприклад, біопсії шкіри, видимих слизових. Внутрішні біопсії – це біопсії, при яких шматочки тканини для дослідження отримують спеціальними методами. Так, шматочок тканини, взятий шляхом пункції за допомогою спеціальної голки називають пункційної біопсією, взяті шляхом аспірації шматочка тканини називають аспіраційними біопсії, шляхом трепанації кісткової тканини – трепанационного. Біопсії, отримані шляхом висічення шматочка при розтині поверхнево розташованих тканин, називають інцизійна, “відкритими” біопсії. Для морфологічної діагностики використовуються також прицільні біопсії, при яких забір тканини проводиться під візуальним контролем за допомогою спеціальної оптики або під контролем УЗД.
Взяття матеріалу для біопсії дослідження повинно проводитися на кордоні з нормальною тканиною і, по можливості, з підлеглою тканиною. Це перш за все відноситься до зовнішніх біопсії. Не можна брати для біопсії шматочки з ділянок некрозу або крововиливів.
Після забору біопсії і операційний матеріал повинен бути відразу доставлений в лабораторію, при затримці доставки – відразу зафіксований. Основним фіксатором є 10-12% розчин формаліну або 70% етиловий спирт, при цьому обсяг фіксує рідини як мінімум повинен в 20-30 разів перевищувати обсяг фіксованої об’єкта. При направленні для патоморфологічного дослідження матеріалу, найчастіше, пухлинної тканини, лімфатичних вузлів до фіксації необхідно зробити мазок для цитологічного дослідження.
Залежно від термінів відповіді біопсії можуть бути строковими ( “експрес” або “цито” біопсії), відповідь на які дається через 20-25 хвилин і планові, відповідь на які дається через 5-10 днів. Термінові біопсії виробляються під час операційного втручання з метою вирішення питання про характер та обсяг оперативного втручання.
Лікар-патоморфолог, проводячи дослідження, виробляє макроскопічний опис доставленого матеріалу (розміри, колір, консистенція, характерні зміни і ін.), Вирізає шматочки для гістологічного дослідження, вказуючи які необхідно використовувати гістологічні методики. Досліджуючи виготовлені гістологічні препарати, лікар описує мікроскопічні зміни і проводить клініко-анатомічний аналіз виявлених змін, в результаті якого робить висновок.
Результати біопсії
У висновку може бути орієнтовний або заключний діагноз, в ряді випадків – тільки “описовий” відповідь. Орієнтовний відповідь дозволяє визначити коло захворювань для проведення диференційного діагнозу. Заключний діагноз патоморфолога є основою для формулювання клінічного діагнозу. “Описовий” відповідь, який може бути при недостатності матеріалу, клінічних відомостей, дозволяє іноді висловити припущення про характер патологічного процесу. У деяких випадках, коли надісланий матеріал виявляється мізерним, недостатнім для укладення, при цьому патологічний процес міг не потрапити в досліджуваний шматочок, висновок патоморфолога може бути “хибнонегативним”. У випадках же відсутності необхідних клініко-лабораторних даних про хворого або їх ігноруванні відповідь патоморфолога може бути “хибнопозитивним”. Щоб уникнути “помилково негативні” і “хибнопозитивних” висновків необхідно спільно з лікарем-клініцистом проводити ретельний клініко-анатомічний аналіз виявлених змін з обговоренням результатів клінічного і морфологічного обстеження хворого.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)