Гірничодобувна промисловість Канади

Сучасна Канада – одна з найбільших гірничодобувних держав світу. Серед економічно розвинених країн Заходу щодо розвитку цієї галузі вона поступається тільки США. У гірничодобувній промисловості Канади зайнято 350 тис. чоловік, а частка її у ВВП країни становить 4%. У розрахунку на душу населення палива і сировини щорічно видобувається приблизно на 700 дол (в США – на 50). До того ж гірничодобувна промисловість країни відрізняється винятковою різноманітністю: тут добувають 26 видів металевого, 24 види неметалічної сировини і всі відомі види палива.

Зрозуміло, що природною основою для такого потужного розвитку цієї галузі послужило виключне природне багатство Канади корисними копалинами. Досить сказати, що в її надрах зосереджено більше 4/5 всіх запасів калійних солей країн Заходу, близько 2/3 запасів нікелю та цинку, 2/5 запасів свинцю та урану, близько 1/3 запасів залізної і мідної руди, титану, вольфраму. До цього переліку можна додати досить великі запаси нафти і природного газу, кам’яного вугілля, кобальту, платини, золота, срібла, азбесту і деяких інших корисних копалин.

Така різноманітність пояснюється в першу чергу особливостями геологічного та тектонічної будови території Канади. Басейни і родовища залізної, мідної, нікелевої, кобальтової руд, золота, платини, урану генетично пов’язані насамперед з докембрийским Канадським щитом, який складний виходять на поверхню кристалічними породами. Що займає територію в 4,6 млн км2, він простягається від Канадського Арктичного архіпелагу до Великих озер і р.. Св. Лаврентія. На заході країни, де знаходиться в основному область мезозойської складчастості і проходить пояс Кордильєр, особливо поширені басейни і родовища мідних, поліметалічних, молібденових, вольфрамових, ртутних руд. А нафтові, газові, вугільні басейни на тектонічної карті Канади треба шукати в межах крайового прогину Кордильєр і менш великих міжгірських прогинів.
Загальне уявлення про гірничодобувної промисловості Канади дає таблиця 70.

Дані таблиці 70 свідчать про те, що в Канаді ведеться велика здобич і паливних, і рудних, і нерудних корисних копалин. При цьому за вартістю продукції позаконкурентних перше і друге місця займають нафту і природний газ (рис. 214), хоча у світовому видобутку місце канадської нафти, як випливає з тієї ж таблиці, більш скромне. У видобутку рудних копалин складається картина, можна сказати, зворотна. Частка їх у структурі канадської гірничодобувної промисловості порівняно невелика, а у світових показниках – дуже значна. Про це свідчать перше місце Канади з виробництва урану, друге – з виробництва кобальту і нікелю, третє – первинного алюмінію. До цього переліку можна додати також залізну руду, мідь, свинець, титан, вольфрам, золото, срібло, платину. Дуже міцні позиції Канади та у видобутку деяких видів нерудної сировини (калійні солі, азбест, самородна сірка).

Найважливіша особливість гірничодобувної промисловості Канади – її експортна спрямованості понад 4/5 всієї продукції видобувних галузей поставляється на світовий ринок. Канада є провідним світовим експортером урану, нікелю, міді, цинку, титану, молібдену, срібла, платини, азбесту, калійних солей. У вартісному вираженні близько 60% канадського мінерально-сировинного експорту припадають на США, 25 – на Західну Європу і 10% – на Японію.

Звернемося тепер до географічних аспектам цієї галузі. Існують різні варіанти гірничопромислового районування Канади. У самому узагальненому вигляді можна, очевидно, говорити про найбільш освоєному Південному районі, що збігається з головною смугою розселення в країні, і про Канадському Півночі.

У межах Южног про район а, що володіє найбільш вигідним економіко-географічним положенням, ведеться видобуток найрізноманітніших корисних копалин – вугілля, нафти, природного газу, мідних, поліметалічних, нікелевих і інших руд, урану, золота, калійних солей, азбесту. У тому числі видобуток нікелю, калійних солей і азбесту має світове значення.
З родовищ нікелю найбільш відомо Садбері в провінції Онтаріо. Запаси нікелю тут перевищують 60млнт при середньому вмісті металу в руді, що дорівнює 1,5%. Крім того, руди цього родовища містять мідь (1,2%), кобальт, золото, срібло, платиноїди, селен і телур, які витягуються попутно. Родовище Садбері експлуатується з кінця XIX в., І глибина розробок тут перевищила 1,5 км. Головні родовища азбесту розташовані на півдні провінції Квебек. Вони розробляються як підземним, так і відкритим способами.

Калійні солі в провінції Саскачеван були виявлені при бурінні на нафту тільки в роки Другої світової війни. Подальша розвідка показала, що тут знаходиться найбільший калійний басейн, соленосна товща якого тягнеться на 800 км при ширині 250 км. Калійні солі залягають у верхній частині цієї товщі на глибині від 700-800 м на півночі до 2500 м на півдні. Загальні ж їх запаси перевищують 10 млрд т К20, а середній вміст окису калію в робочих пластах становить 25-35%. У 1990-і рр.. видобуток калійних солей в цьому басейні становила 9-10 млн т. Вона ведеться шахтним способом. Однак проходка шахтних стовбурів утруднена через пливунів, які доводиться заморожувати, та й самі стовбури кріпити чавунними тюбінгами, як при будівництві метрополітену.
Канадський Північ – найбільший район нового освоєння, “обличчя” якого в першу чергу визначає саме гірничодобувна промисловість. Тут видобувають основну частину нафти і природного газу, залізної руди, вольфраму, деяких кольорових металів. Важлива відмінна риса Канадського Півночі – його вкрай слабка заселеність. Тут живуть всього 400 тис. осіб, або 1,3% від загального населення країни, тоді як частка Півночі в площі Канади становить 70%. Тому освоєння мінеральних ресурсів Канадського Півночі ведеться переважно вахтовим методом.

Суть вахтового методу полягає в тому, що зміни (вахти) робочих прилітають з базового міста на кілька тижнів або на місяць-два, а потім повертаються додому, тоді як на їх місце прибуває нова зміна. При цьому поблизу шахт, рудників і відкритих розробок зазвичай виникають лише невеликі вахтові селища з необхідними для життя соціальними об’єктами. Навіть у більш великих гірничопромислових селищах Канадського Півночі чисельність жителів, як правило, не перевищує 5-10 тис. осіб.
Канадський Північ, в свою чергу, прийнято поділяти на дві частини: Середній Північ і Далекий Північ.
До складу Середнього Півночі входять північні території провінцій Ньюфаундленд, Квебек, Онтаріо, Манітоба, Саскачеван, Альберта і Британська Колумбія. Він займає площу приблизно 3 млн км2 з населенням 300 тис. чоловік. У його межах ведеться видобуток багатьох корисних копалин, але серед них можна особливо виділити нафту, газ, уран і залізну руду.
Більше 80% видобутих в Канаді нафти і природного газу дає північна частина провінції Альберта. Родовища вуглеводнів були відкриті тут наприкінці 40-х – початку 50-х рр.. XX в., Що послужило головним стимулом для швидкого зростання як адміністративного центру провінції м. Едмонтон, так і “нафтової столиці” всієї Канади м. Калгарі; обидва вони виділяються своїм облаштуванням, великою кількістю хмарочосів і т. п. Нафта і природний газ по трубопроводах транспортують звідси в інші провінції Канади, особливо в східному напрямку – в провінції Онтаріо і Квебек. Значна частина нафти і природного газу експортується в США. Для цього побудовано нафтопровід Едмонтон – Реджайна – Чикаго. США виступають також у ролі єдиного імпортера канадського природного газу (в обсязі 60-70 млрд м3 на рік).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Гірничодобувна промисловість Канади