Гіперчутливість уповільненого типу

Гіперчутливість сповільненого типу (ГСТ) – імунне запалення тканин, яке “організують” CD4 + T-лімфоцити субпопуляції Th1 – продуценти ИФН, а клітинами-виконавцями є активовані макрофаги. Якщо макрофаг у вогнищі інфекції активований взаємодією з імунним CD4 + Th1-лімфоцитів, то мікробіцидність можливості макрофага істотно підвищуються, і активоване макрофаг з великою ймовірністю зруйнує патогени (на жаль, в макрофаги гинуть не всі патогени, особливо життєздатні віруси, наприклад ВІЛ).

– Активація макрофагів. Для імунної активації макрофагів необхідні 2 типи впливу на макрофаг з боку лімфоцитів: – контактне: молекула CD40L на Th1-лімфоцит вступає в зв’язок з молекулою CD40 на макрофаге; – ЦИТОКІНОВИЙ: ИФН, що продукується Th1, CD8 + ЦТЛ або NK, пов’язує Рц на макрофаге.

♦ Інфікований макрофаг має більше шансів вступити у взаємодію з імунним Th1, оскільки останній своїм TCR зв’яже Аг саме на поверхні макрофага і саме на нього ж направить свої ІФН і CD40L.

♦ Інгібітор активації макрофагів – ІЛ-10.

– Характеристики активованого макрофага. Макрофаг, активоване взаємодією з Th1, набуває наступні ознаки і функціональні здібності.

♦ Збільшується число іммунорецепторов FcyR, якими макрофаг пов’язує комплекси Аг-АТ і фагоцітірует їх.

♦ ІФНу в макрофагах індукує біосинтез ферментів, що генерують радикали активних форм кисню, які окислюють фагоцитований Аг.

♦ У макрофагах під впливом ІФНу, TNFa і, можливо, ІЛ-1 індукується експресія NO-синтази, яка продукує радикал NO-, який також окисляє фагоцитований матеріал.

♦ У макрофагах індукується синтез ліпідних медіаторів запалення – ФАТ, і лейкотрієнів (LTE4).

♦ Макрофаг синтезує тканинний фактор коагуляції. У початок процесу коагуляції активується сироватковий тромбін – протеаза, стимулююча клітини ендотелію судин, а також нейтрофіли до синтезу ФАТ, що ще більше сприяє прогресуванню запального процесу.

♦ ІФНу є найсильнішим з відомих індукторів синтезу та експресії молекул MHC-II. Крім того, на активованих макрофагах (на відміну від неактивованих) індукується експресія костімуляторних молекули B7, що робить активовані макрофаги більш ефективними АПК. Крім того, на активованих макрофагах зростає експресія молекул адгезії ICAM-1 і LFA-3.

♦ Активовані макрофаги продукують ІЛ-12, який сприяє диференціювання Th1.

– Осередок запалення. Цитокіни активованих макрофагів – TNFa, ІЛ-1 і хемокіни – створюють осередок запалення у вигляді щільних на дотик вузликів різного розміру (симптом индурации). Щільність вогнища обумовлена ​​випотом з судин фібриногену і полімеризацією його на фібрин. Серед клітин, присутніх у вогнищі, в перші 6-8 год переважають нейтрофіли, потім макрофаги і Th1. Щільність клітин у свіжому вогнищі ГЗТ невелика.

– Строки розвитку реакції. ГЗТ названа уповільненою, тому що між моментом попадання Аг в тканину і розвитком характерного вогнища щільного запалення проходить не менше 24-48 год. Після зв’язування Аг TCR Th1 приблизно 1:00 потрібно для індукції перших биосинтезов цитокінів, а також синтезу та експресії на мембрані молекули CD40L.

– Ефекти факторів росту. Серед цитокінів, що продукуються активованими макрофагами, присутні фактори росту, що може значно змінити стан прилеглих до вогнища тканин. Стандартна захисна реакція – розвиток вогнища запалення по типу ГЗТ, але в патологічних випадках цитокіни з активованих макрофагів викликають фіброзне переродження тканин: тромбоцитарний фактор росту (Platelet-derived Growth Factor) стимулює проліферацію фібробластів, а виробляється Т4- лімфоцитами і макрофагами ТФР-β стимулює синтез колагену. Крім того, фактори росту з макрофагів викликають утворення додаткових кровоносних судин – ангіогенез.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Гіперчутливість уповільненого типу