Гігієнічне нормування хімічних речовин

Методологічні основи гігієнічного нормування атмосферних забруднень включає такі положення:
1. Припустимою визнається тільки така концентрація хімічної речовини в атмосфері, яка не робить на людину прямого або непрямого шкідливого або неприємного дії, не впливає на самопочуття і працездатність.
2. Звикання до шкідливих речовин, що знаходяться в атмосферному повітрі, розглядається як несприятливий ефект.
3. Концентрація хімічних речовин в атмосфері, які несприятливо діють на рослинність, клімат, прозорість атмосфери і побутові умови життя населення, вважається неприпустимою.
Існуюча в даний час практика гігієнічного нормування забруднюючих речовин в атмосферному повітрі заснована головним чином на перших двох критеріях шкідливості. Екологічні ефекти атмосферних забруднень при розробці ГДК враховуються поки рідко. У Росії встановлюються нормативи для двох періодів усереднення проб атмосферного повітря: максимальна разова ГДК (час усереднення проби 20-30 хв) спрямована на попередження рефлекторних реакцій, пов’язаних з піковими короткочасними підйомами концентрацій шкідливої ​​речовини, і середньодобова ГДК, яка призначена для запобігання хронічного впливу атмосферних забруднювачів, що викликають загальнотоксичну або специфічний ефект. Залежно від токсичності і небезпеки атмосферні забруднювачі підрозділяються на 4 класи небезпеки. Для речовин 1 і 2 класів небезпека досягнення токсичних концентрацій у разі перевищення ГДК, як правило, найбільш велика.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Гігієнічне нормування хімічних речовин