Герменевтика
Герменевтика (грецьк. hermeneutikos – пояснюю, тлумачу) – у первісному значенні – напрям наукової діяльності, пов’язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, історичних і релігійних текстів. У давньогрецькій філології та філософії – з тлумаченням Біблії, екзегезою; у протестантських теологів – з інтерпретацією священних текстів у їх полеміці з католицькими богословами. Г. є допоміжною дисципліною тих гуманітарних (і в першу чергу історичних наук), які займаються писемними пам’ятками (історії літератури, історії філософії, історії релігієзнавства, мовознавства та ін.). У XX ст. набуває ширшого значення як метод, теорія чи філософія будь-якої інтерпретації. Основи Г. як загальної інтерпретації закладені протестантським теологом, філософом і філологом Ф. Шлейєрмахером (1768-1834). В. Дільтей (1833-1911) розвивав Г. як методологічну основу гуманітарного знання, акцентуючи увагу на психологічному аспекті розуміння; основою Г., за В. Дільтеєм, є “психологія, що розуміє”, – безпосереднє осягнення цілісності душевно-духовного Життя. М. Хайдегтер (1889-1976) онтологізував Г.: з мистецтва тлумачення, з методу інтерпретації історичних текстів, яким вона була у Ф. Шлейєрмахера, В. Дільтея, Г. стає “здійсненням буття”. Підтримує цю тенденцію учень М. Хайдеггера Х.-Г. Гадамер. Саме він став основоположником філософської Г., вихідним пунктом якої є онтологічний характер герменевтичного кола. Звідси випливають тези Гадамера: 1) інтерпретація є принципово відкритою й ніколи не може бути завершеною; 2) розуміння тексту є невіддільним від саморозуміння інтерпретатора. Ці та ін. положення філософської Г. (а в 70-80 pp. нові положення сформулювали П. Рікер, Е. Корет та ін.) справили великий вплив на представників літературної Г. (Г.-Р. Яусс” В. Ізер та ін.), котра застосувала філософію інтерпретації до тлумачення художніх текстів.
Related posts:
- Герменевтика як філософський напрямок Герменевтика (гр. hermenentike – тлумачення) – мистецтво тлумачення різних текстів, символів, смислів соціокультури. Активно використовувалася в теології (тлумачення навчань, священних текстів, Біблії), філології як інтерпретація художніх текстів древніх авторів на сучасний жива мова. Філософська проблематика герменевтики вперше стала розроблятися Фрідріхом Шлейермахером (1768-1834) – протестантським теологом і філософом. В його працях помітно вплив І. Канта і […]...
- Герменевтика і право Робота юриста грунтується на постійному зверненні до законів. Для того щоб грамотно і чітко вирішувати поставлені завдання, необхідно правильно їх розуміти. Правильне розуміння юридичних законів для юриста важливо ще й тому, що він у роботі спирається на взаєморозуміння. Це пов’язано з недопущенням несправедливості при застосуванні закону. Сьогодні під герменевтикою розуміється один з основоположних методів тлумачення […]...
- Герменевтика як мистецтво тлумачення художніх текстів Кінцевим результатом художньої творчості і основним елементом мистецтва є художній твір, який також може стати предметом філософського дослідження, але вже в плані його тлумачення, вилучення з нього прихованих смислів, раціоналізації його образно-символічного змісту. Будь-який художній твір може бути представлено як особливий текст, буквальне прочитання якого може істотно спотворити задуми художника й об’єктивні смисли, в них […]...
- Філософія і література Філософія і література – багатоаспектна проблема, в процесі осмислення якої розкривається роль філософії у творчості письменника, її значення для розуміння та інтерпретації художніх творів, роль мистецтва слова в поширенні філософських ідей. Для літературознавства суттєве значення має грань проблеми, позначена терміном “філософія літератури”. Внаслідок особливої уваги письменника до універсальних аспектів буття, світобудови, сенсу людського життя його […]...
- Концепція історико-філософського процесу Георга Гегеля Наукове вирішення багатьох проблем закономірного характеру історико-філософського процесу справедливо пов’язано в історії філософії з синтетичним поданням. Основоположником синтетичного підходу вважають Аристотеля. В історико-філософському аналізі давньогрецький філософ бачив спосіб визначення логіки становлення власної філософської теорії, а також тієї історико-філософської закономірності, яка спонукає мислителів створювати нові філософський системи. Геогр Вільгельм Фрідріх ГегельВажний крок у створенні наукової історії […]...
- Що таке історія філософії? Історія філософії – це історія розвитку філософської думки, зародження, формування основних філософських напрямків. Історія філософії як наука формується протягом тисячоліть. Виникає вона дуже давно. Саме слово “філософія” означає любов до мудрості. Філософія формувалася як світогляд – сукупність поглядів на світ, явища природи, суспільство, людину. Існують різні види світоглядів: життєве або буденне, природно-наукове, релігійне, естетичне, моральне […]...
- Духовно-історична школа Духовно-історична школа – течія у літературознавстві, що сформувалася на основі “філософії життя” та традиції естетики класичного романтизму, була реакцією на культурно-історичну школу і філологічний позитивізм, зокрема на теорію фактографізму В. Шерера й Е. Шмідта, тяжіла до синтезу духовно-історичної та психологічної інтерпретації художньої літератури. Д. і. ш, живилася ідеями філософії В. Дільтея, що вибудовувалася на усвідомленні […]...
- Концепція Вільгельма Дільтея Відомий німецький філософ Вільгельм Дільтей вважається по ряду займаних ним позицій продовжувачем філософської спадщини Георга Гегеля. Але гегелівському вченню про закономірний прогресивний розвиток філософії Вільгельм Дільтей протиставив концепцію анархії філософських систем. Різних епох відповідають різні світовідчуття, що відображають зміст різних філософських вчень. Вільгельм Дільтей стверджував, що історично різні філософські вчення прагнуть осягнути те, що знаходиться […]...
- Тлумачення норм права Тлумачення права являє собою важливий і необхідний елемент правозастосування. Однак тлумачення – це не тільки одна з стадій правозастосовчого процесу. Всі форми реалізації права так чи інакше пов’язані з тлумаченням, оскільки правові норми носять абстрактний характер, а застосовуються до конкретних ситуацій. Тлумачення правових норм – це діяльність державних органів, недержавних організацій, окремих осіб щодо розкриття […]...
- Маркс про класову боротьбу Наступна оригінальна особливість філософії історії Карла Маркса є теорія класової боротьби, вчення про історичний процес як про боротьбу класів. Для правильного розуміння цього вчення потрібно насамперед вказати на його філософську зв’язок з мислителем Єремією Бентамом і бентамізмом. Правда, Маркс різко відгукується особисто про Бентама, але, тим не менш, в істоті справи вчення про класову боротьбу […]...
- Тлумачення норм цивільного процесуального права Розглянемо необхідність і види тлумачення норм цивільного процесуального права. Правильне тлумачення положень закону дозволяє забезпечити його правильне застосування. Як правило, положення і норми закону формулюються максимально точно і чітко, проте в ряді випадків можливі різночитання. Право тлумачення закону надано тільки строго встановленим суб’єктам. Залежно від суб’єкта, який тлумачить норму, прийнято розрізняти такі види тлумачення: автентичне, […]...
- Література про слов’янофілів Пипін, “Характеристики лідер, думок від 1820-х до 1850-х років” Соловйов Вл., “Національне питання в Росії” Страхов, “Боротьба із Заходом в нашій літературі” Колюпанов, “Нарис філософської системи слов’янофілів” (“Р. Про.” 1894) Ор. Міллер, “Основи вчення первинних слов’янофілів” (“Р. М.” 1880 г.) П. Виноградов, “І. В. Киреевский і початок московського слов’янофільства “(” Питання філософії та психології “1892) […]...
- Досягнення нейтральності в конституційному правосудді Розвиток конституційного правосуддя в рамках поділу влади – надзвичайно динамічний процес, що виключає однозначну відповідь, прийнятний для всіх ситуацій. Ми бачили, яким чином конституційне правосуддя в різних ситуаціях, перебуваючи під впливом різних факторів, лавірує між правом і політикою. Проте навіть у разі повної політичної неупередженості суддів результати виносяться ними рішень з найважливіших питань аж ніяк […]...
- Вплив Гегеля на західних і російських мислителів Філософія Гегеля поширилася далеко за межі батьківщини свого творця: французів з нею познайомили Леру, Отт (“Гегель і німецька філософія”, Пар., 1844), Прево (“Гегель. Виклад його доктрини”. Тулуза, 1845) та ін.: англійців Стірлінг (“Секрет Гегеля” і “Гегельянські система”, Лонда.. 1865), італійців Віра, Маріано, Спавента та інші У Росії філософія Гегеля відіграла свого часу важливу культурну роль. […]...
- Філософія права в системі наук про правове поле Витоки філософії права йдуть в осмислення правової культури античного світу. Проте термін “філософія права” виник тільки в XVIII в. Його автором є німецький юрист Гуго Гроцій. За задумом Гуго Гроція юриспруденція (правознавство) як сукупність знань, що стосуються норм права та їх практичного застосування, повинна включати в себе три блоки: – юридичну догматику (теорію права); – […]...
- Козацькі літописи Козацькі літописи – історико-літературні твори кінця XVII-XVIII ст., в яких висвітлювалася історія України, козацтва. В їх основі – бурхливі політичні події другої половини XVII – початку XVIII ст., війна українського народу 1648-54 під проводом Б. Хмельницького, які мали надзвичайно великий вплив на кристалізацію національної свідомості українського народу. Автори К. л. (переважно військові канцеляристи, освічені вищі […]...
- Судова практика і законодавство про цивільне судочинство Для розуміння співвідношення судової практики та процесуального законодавства, необхідно розглянути поняття судової практики. Судова практика – це діяльність судів, пов’язана із застосуванням законодавства при розгляді та вирішенні цивільних, адміністративних, кримінальних та інших судових справ в рамках законодавства про цивільне судочинство. Вона відображає досвід індивідуально-правової діяльності судів, в тому числі узагальнень і аналізу даної діяльності, а […]...
- Анфологіон Антологіон “Анфологіон”, або “Антологіон” (грецьк. anthologia – квітник) – збірники текстів релігійного та літературного змісту (молитви, уривки Святого письма, житія тощо), які виходили в Україні XVI-XIX ст. Перше таке видання здійснено у 1619 у Києво-Печерській лаврі (переклад текстів із давньогрецької мови Іова Борецького, передмова та післямова Єлисея Плете-нецького і Памви Беринди). З’явилися “А.” також у друкарні […]...
- Єдність історико-філософського процесу У філософії здавна ведуться суперечки між прихильниками концепції єдності історико-філософського процесу і тими, хто абсолютизує особливе, специфічне і дотримується точки зору замкнутих, ізольованих культур. На користь справедливості концепції єдності світового історико-філософського процесу свідчать різні факти загальності, властиві об’єктивності – природі, суспільству і мислення, – отже, зміст будь-якої національної форми філософського знання формується шляхом осягнення закономірностей […]...
- Мовознавство (лінгвістика) Мовознавство (лінгвістика) – наука, об’єктом дослідження якої є властивості, функції, будова та історичний розвиток мови. Джерела М. сягають давньої Індії, Китаю, Греції. Тривалий час європейське М. розвивалось у складі логіки й філософії як частина філології. Лише у XIX ст. воно відмежовується у самостійну галузь знань, що пов’язувалося зі становленням і поширенням порівняльно-історичного М. із власною […]...
- Страхов та гегельянство У філософії Г. Гегеля Н. Страхова приваблював, насамперед, діалектичний метод. Однак головне, що його хвилювало – це сама суть гегелівської філософії, яка полягає у загальності та зв’язку відбуваються процесів і явищ і поясненні їх. За Страхову, Гегель звів філософію в ступінь науки, здатної піти від однобічності в розумінні буття. Однобічність підходу до навколишнього світу – […]...
- Твір-роздум на тему “Маленький принц” Як часто ми замислюємося про наше життя? В короткому перепочинку між нескінченним марафоном в гонитві за тим, що нам насправді не потрібно? Або ж і зовсім забуваємо про прості людські істини, підміняючи їх фальшивими стереотипами, які активно насаджують ззовні. Ми стаємо сухими, черствими, порожніми… Цю сумну тенденцію помітив Антуан де Сент-Екзюпері. Його прагнення змусити людей […]...
- Структура філософського пізнання Відносини між підсистемами “мир” – “людина” можуть бути зведені до онтологічної, гносеологічному, аксіологічному та праксиологической аспектам. Саме вони і зумовлюють структуру філософського знання, яка розкривається через наступні дисципліни. Онтологія – це вчення про буття, принципи його будови, законах і формах. Часто в історії філософії онтологію називають “першою філософією”, або метафізикою, т. Е. Вченням про буття […]...
- Урок-діалог 3.3. Урок-діалог Широким використанням нетрадиційних форм організації навчально – виховної діяльності відзначаються уроки, на яких вивчаються драматичні твори. Під час багатопланового діалогу (учень-учитель, учень-текст, учень – учень, учень-персонаж) кожен учень є активним учасником обговорення якоїсь проблеми чи дискусії. Він намагається висловити свою точку зору, підтвердити її фактами, відомостями з тексту, прикладами з життя. Цікавими […]...
- Основа “Основа” – II – відновлений у 1993 журнал “Основа” завдяки сприянню Конгресу українських націоналістів. Редколегія, яку очолив В. Ілля, заявила, що має на меті не тільки “гідно продовжити, власне, засвідчити неперервність культурної традиції, а й вийти на нові обшири у відповідності з важливістю тих історичних завдань, які стоять перед нашою нацією”. Часопис знайомить читача передовсім […]...
- Людина як об’єкт філософського осмислення. Природне і соціальне в людині З одного боку, людина – істота фізичне, тілесне; він обуреваем потягами, в ньому сильні несвідомі імпульси. З іншого боку, людська природа виявляє нам свідомість, розумність, здатність ясного розуміння та осмислення обставин. Свідомість, розум і свобода притаманні людині. Саме ця двоїстість завжди примушувала філософів шукати сутність людини. Під проблемою людини у філософії розуміється: проблема добра і […]...
- КЛИМЕНТ СМОЛЯТИЧ КЛИМЕНТ СМОЛЯТИЧ (p. нар. невід. – після 1164) – письменник, представник ораторської прози XII ст. Походив із Смоленська, деякий час був ченцем у Зарубському монастирі поблизу Києва. 1147 р. з ініціативи великого князя Ізяслава Мстиславича поставлений собором на Київського митрополита без згоди константинопольського патріарха, що викликало протест греко-фільського єпископату й князів. Після смерті князя Ізяслава […]...
- Істина Істина – достовірне, адекватне знання про об’єктивну дійсність. Як термін з точним філософсько-понятійним наповненням у науковому літературознавстві стосується тільки позаестетичної реальності, що згадується у змісті художнього твору. Він зберігає певний сенс у працях про літературу, написаних з позицій гносеологізму. Якщо письменник виражає своє естетичне освоєння світу, то про об’єктивну істину в його творі не може […]...
- Що таке даосизм? Даосизм – це китайське вчення про дао або “шляху речей”, що включає в себе елементи релігії і філософії. Воно розповідає про життя в єдності з природою, а також допомагає дізнатися сенс всього сущого. Вчення сформувалося в II столітті, хоча ряд свідчень вказує на те, що вже в V-III століттях до нашої ери з’явилися традиції, що […]...
- Чи завжди збуваються сни? Сни є невід’ємною частиною життя кожної людини. Давно встановлено, що людина бачить уві сні те, що сильно впливало на нього в реальному світі. Ось чому люди з глибокої давнини намагалися за допомогою розгадування сновидінь встановити, що їх чекає в майбутньому. Тлумаченням снів займалося дуже багато людей, серед яких були і філософи, і письменники, і поети, […]...
- Історична подія та історичний факт Історики XIX ст. відповідали на це питання так: історичний факт – це те, що було в минулому, це подія, що відбулася в певний час у певному місці. Вважалося, що витримали перевірку на достовірність джерела дають певну суму фактів, які тотожні історичної реальності минулого. Завдання історика тому зводилася до сумлінної викладу здобутих фактів, повідомленням їх читачеві […]...
- Запорожская старина “Запорожская старина” – фольклорні й історико-літературні збірки, упорядковані і видані І. Срезневським у Харкові 1833-38 в шести випусках. Основну частину змісту складали історичні пісні і думи XVI-XVTII ст. (“Втеча трьох братів із города Азова”, “Отступник Тетаренко”, “Надгробна пісня Чураю”, “Подвиги Сави Чалого”, “Мазепа” та ін.), а також народні перекази, легенди, уривки з козацьких літописів, “Історії […]...
- Філософія історії – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” – Лев Толстой 1828 – 1910 Багато з розділів “Війни і миру” присвячені викладу філософії історії Толстого, хоча більш справедливим було б весь роман назвати розгорнутим філософським міркуванням письменника про закономірності людської історії та універсальні закони буття. Історичний процес розглядається автором роману-епопеї як процес життя, його стихійний, не підвладний волі конкретних людей розвиток. Однак у чому ж причина історичних подій, “руху” […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК – “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – 11 клас 1. Лицар Прекрасної Дами О. Блок. 2. Тема історичних потрясінь у “Скіфах” О. Блока. 3. Романтична іронія у вірші О. Блока “Незнайомка”. 4. “Любовне-вороже” сприйняття життя у поезіях Блока “Весно, весно…” та “Яка жага безумна – жить…”. 5. “Поезія втрат Анни Ахматової”. Вірш “Сіроокий король”. 6. Анна Ахматова і Україна. 7.”П’ята пора року” А. Ахматової […]...
- Людина та історія в літературі Уважне вивчення минулого свого народу є досить характерним властивістю кожного російської людини. У всі часи, мислячі люди намагалися знайти відповіді на виникаючі питання, які ставило перед ними даний час, глибоко в минулому. Тема історії знайшла своє місце ще в давньої російської літератури. Інтерес до історії в російській літературі Яскравим прикладом є “Слово о полку Ігоревім” […]...
- Методологія історико-наукових досліджень Історик науки, так само як і історик взагалі, має справу з тим, чого вже немає. Його емпіричною базою є наукові тексти минулого (книги, журнальні статті, звіти про роботу лабораторій, листування вчених, рукописи і чернетки, автобіографічні нариси і спогади), в яких, як правило, містяться лише результати наукового дослідження. А шлях, яким йшов вчений, лабораторія його думки, […]...
- Навіщо потрібно знати історію? Навіщо потрібно знати історію – таким питанням задаються багато школярі, коли їм ставлять домашні завдання, влаштовують контрольні і ставлять не завжди хороші оцінки. Історія розповідає про минуле, а значить, її події вже не актуальні, – так скажуть багато моїх однокласників – і будуть помилятися. Тому що, напевно, немає більш значною науки, ніж історія. Хтось із […]...
- Дивергентність філософського розвитку Різноманітність філософських вчень, окремих положень веде до принципових розбіжностей, тобто до тенденції теоретичного розвитку ідеї в різних, іноді взаємовиключних напрямках. Такий процес називається дивергенцією (розбіжністю ознак). В процесі розбіжності відмінності в межах початкової спільності поглядів стають переважаючими і переростають в протилежні філософські погляди. Дивергентність як закономірність розвитку історії філософії виступає складовою частиною і самого процесу […]...
- Філософія Платона Платон прославився не тільки тим, що він перший філософ, про кого ми можемо судити за його власними працям, а не за спогадами і цитат послідовників, а й тим, що він вперше в історії філософської думки поставив питання про співвідношення духу і матерії. Першим учителем Платона був Кратил. Пізніше філософ став одним з учнів Сократа. Практично […]...
- Дослідницькі програми соціально-гуманітарних наук Соціально-гуманітарні науки конституювався порівняно пізно – у другій половині ХІХ ст. Саме в цей період почала усвідомлюватися специфіка суспільства (його незвідність до природи) і людини (його незвідність до природних і соціальних факторів). Раніше ця специфіка не враховувалася. У ХVІІ – ХVІІІ ст. в науці панувала механічна картина світу, яка, будучи загальнонаукової, визначала відповідну трактування суспільства […]...