Географія Туреччини

Туреччина розташована на півострові Мала Азія. Межує з Грецією, Болгарією, Грузією, Вірменією, Іраном, Сирією та Іраком. Туреччина з півночі омивається Чорним морем, а з півдня Егейським і Мармуровим морями. Протоки Босфор і Дарданелли ділять територію Туреччини на дві частини: європейську і азіатську.

Туреччина з державного устрою – республіка. Главою держави є президент, що обирається на 7 років. Виконавчий орган очолює прем’єр-міністр. Законодавчим органом є двопалатний парламент. Столиця – місто Анкара. Національна грошова одиниця – ліра.

Населення – 81 млн. Чол. Щорічний приріст населення – 1,0%. Переважна більшість (99,8%) населення сповідують іслам.

У національному складі переважають турки – 87%; курди – 10% і араби – 1,7%. За межами країни проживає 6,0 млн. Турків. Середня щільність населення – 105 чол / км / кв. Міське населення становить 71,2%. Рівень грамотності – 98,3%. Щорічний природний приріст населення дорівнює 15,9 чол. на 1000 жителів.

Віковий склад населення виглядає наступним чином: діти до 14 років – 28%; від 15 до 64 років – 63%; більше 65 років – 6%. Середня тривалість життя чоловіків – 69 років, жінок – 75 років.

Туреччина – член ООН, НАТО, МВФ та інших міжнародних організацій.

Через Малу Азію, як відомо, з давніх-давен проходили головні торговельні шляхи, що з’єднували схід із заходом і північ з півднем.

Мала Азія – один з найдавніших центрів цивілізації, де здавна (VIII-VI ст. До н. е.) займалися землеробством і скотарством. Перші міста на території Малої Азії з’явилися приблизно 3000 років тому, що увійшли згодом до складу могутньої держави Хатти.

Вигідне географічне положення, багаті міста і села здавна привертали увагу завойовників. Малою Азією володіли перси, її підкорювали греки під проводом Олександра Македонського, вона входила до складу Римської імперії, після розпаду якої територію Малої Азії успадкувала Візантія.

В XI столітті в Малу Азію вторглися тюрки-сельджуки, а 1320 року тюр-ками-османами була заснована Османська імперія.

В результаті тривалої боротьби 29 жовтня 1923 року Туреччина знайшла статус республіки.

Природні умови і ресурси. Гори, плоскогір’я і рівнини складають в сукупності рельєф Туреччини. Клімат м’який; основні річкові артерії – Ящель, Ірма, Дажла, Фрот, Араке, Чорах і ін. Ліси займають 15% території Туреччини, де ростуть коригуючі, арча, бук, дуб, граб та ін. Тваринний світ різноманітний, тут мешкають олені, білки, дикі свині, вовки, ведмеді, гірські козли, гепарди, беркути і ін.

Туреччина – індустріально-аграрна країна, надра якої багаті на корисні копалини (хром, сурма, залізна руда, вольфрам, мідь, марганець, ртуть, боксити, сірка та ін.). За запасами хрому Туреччина займає 3-е місце в світі.

Промисловість. У Туреччині розвинені чорна і кольорова металургія, а також нафтопереробна, хімічна та машинобудівна галузі промисловості. Машинобудування спеціалізується в галузі автомобілебудування, суднобудування, електрообладнання та сільськогосподарського машинобудування. Легка і харчова промисловість випускає найрізноманітнішу продукцію, від взуття до меблів.

Сільське господарство. У Туреччині вирощують пшеницю, овес, жито, рис, кукурудзу та ін. Зернові культури. На світовому ринку підвищеним попитом користується високоякісний турецький тютюн. Славиться Туреччина своїми садами і виноградниками. Крім того, тут вирощується чай і волоський горіх.

Одні райони Туреччини спеціалізуються на розведенні великої рогатої худоби, інші – дрібного. Як відомо, Туреччина є постачальником цінної ангорської вовни. Частина населення займається шелководством і рибальством.

Туризм. Туреччина славиться пам’ятниками старовини. Улюблені туристами міста: Стамбул, Ізмір, Адана, Бурса, Коня, Анталія і ін. Одним з найдавніших міст світу є Стамбул, заснований в VII столітті до н. е. У минулому місто називалося Константинополем і був столицею Візантійської імперії.

У Стамбулі (це ім’я місто носить з 1930 року) чимало історико-архітек-турне пам’ятників. Головною визначною пам’яткою Стамбула є собор св. Софії.

Транспорт. Транспортна система Туреччини добре розвинена. Особливо це відноситься до автомобільного та морського видів транспорту.

Туреччина експортує продовольчі товари, продукцію легкої промисловості, електротехнічне обладнання, бавовна, тютюн, сухофрукти і т. д., а ввозить машини, обладнання, сировина, транспортні засоби та т. д.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Географія Туреччини