Географія і історія Саудівськой Аравії
Саудівська Аравія – теократична монархія (королівство), унітарна держава, що складається з 13 провінцій. Глава держави – король. Законодавча влада належить королю і Консультативної ради. Столиця – Ер-Ріяд (4,8 млн. Чол.). Географічне положення: Південно-Західна Азія, Аравійський півострів, омивається Перською затокою, Червоним і Аравійським морями. Межує з Йорданією, Іраком, Кувейтом, Катаром, ОАЕ, Оманом, Єменом. Площа: 2150000. Км2.
Населення: 26400000. Чол. Араби (90%), вихідці з Південної Азії. Міське населення 88%, найбільші міста: Джидда, Мекка, Медіна. ВВП на душу населення: 24200 дол. США. Грошова одиниця: саудівський ріал.
Саудівська Аравія – одна з небагатьох у світі абсолютних теократичних монархій. Це означає, що правитель країни – король – одночасно є і релігійним лідером – імамом. До того ж він суміщає посади прем’єр-міністра, Верховного головнокомандуючого і Верховного судді, формує уряд, призначає вищих державних службовців.
Саме тут, на території Саудівської Аравії, близько 570 р в місті Мекка народився Мухаммад, засновник однієї з найбільших світових релігій – ісламу (у перекладі з арабської це слово означає “покору”). Арабські племена в той час поклонялися багатьом богам, і Мухаммад, що проповідував єдинобожжя, був вигнаний з Мекки в містечко Медину. Однак незабаром він повернувся на чолі сильної армії, захопив Мекку і звернув її жителів у свою віру. Звідси і почалося переможний хід ісламу по всій Азії.
Наступники пророка створили в Аравії потужна держава – халіфат, проте в 16 ст. Аравія на довгий час занепала. Новий розквіт почався тільки на початку 20 в. Молодий арабський вождь з роду Саудів об’єднав всі частини Аравії і відродив королівську владу, зійшовши в 1932 р на трон під ім’ям Абд-аль-Азіз ібн Сауд. З цього часу династія Саудів править країною.
Нове королівство було економічно відсталим, і король запросив одну з американських компаній провести розвідку корисних копалин. У 1938 р була виявлена нафта, а в 1945 р почалася її видобуток. З цього часу економіка Саудівської Аравії стрімко розвивалася, а прибутку від нафтовидобутку королівська сім’я використала не лише для збагачення, а й для поліпшення життя співвітчизників. З часом Саудівська Аравія стала однією з найвпливовіших і економічно могутніх держав. Підвищуючи або скорочуючи видобуток нафти, правителі Аравії можуть впливати на політичну ситуацію у світі і на позиції найбільших держав.
У країні переважає рівнинний рельєф – великі пустельні плато. На заході паралельно узбережжю Червоного моря простяглися гори з кам’янистими і млявими схилами. У північній і центральній частинах країни розташовані краснопесчание пустелі, на півдні і південному сході їх змінює пустеля Руб-ель-Халі (у перекладі з арабської це назва означає “порожня чверть”), покрита барханами заввишки в десятки метрів.
Клімат Саудівської Аравії жаркий і сухий, тропічний; на півночі – субтропічний. Літо дуже спекотне, зима тепла. Майже вся Саудівська Аравія – безстічна область, яка не має постійних річок, і тільки після рідкісних дощів русла ваді на кілька годин заповнюються водою.
У надрах Саудівської Аравії зосереджено близько чверті всіх світових запасів нафти, є тут і великі родовища кольорових і дорогоцінних металів.
З 9 ст. до н. е. територію сучасної Саудівської Аравії населяли кочові арабські племена. Засновник ісламу пророк Мухаммад в 6-7 ст. об’єднав жили на заході півострова арабські племена в ісламську теократичну державу зі столицею в Медіні. У 8 в. ця релігія широко поширилася в значній частині Азії та Північної Африки, а на основі державного утворення, створеного Мухаммадом, виник могутній Арабський халіфат. Держава проіснувала до 1258, коли в Багдаді монгольські вершники затоптали копитами коней останнього арабського халіфа, зашитого в мішок.
Потім країна опинилася під владою єгипетських правителів, а в 1517 р увійшла до складу Османської імперії. В середині 18 ст. в Центральній Аравії на території емірату Неджд виникло релігійно-політична течія ваххабізм. На початку 19 ст. правитель Неджда Ібн Сауд підкорив своєї влади північну і східну частини півострова, а потім і держава Хіджаз, де знаходилися священні для мусульман міста Мекка, Медіна і найбільший торговий порт Джидда.
У 1932 р Абд-аль-Азіз Ібн Сауд проголосив створення Королівства Саудівська Аравія.
Більшість населення Саудівської Аравії складають араби. Цей народ складається з декількох десятків племен, між якими до наших днів існує певна ієрархія. Практично всі жителі сповідують сунітський іслам, а про наявність релігійних меншин у цій самій ісламської з ісламських країн немає жодних відомостей. Священний Коран служить конституцією, а релігійні законоположення визначають спосіб життя населення. Так само, як і в ОАЕ, в Саудівській Аравії немає політичних партій та громадських рухів.
Основа економіки індустріально-аграрної Саудівської Аравії – видобувна промисловість. Недарма її називають “нафтовим королівством”. Крім нафти видобуваються природний газ, срібло, золото, руди кольорових металів. Працюють потужні підприємства нафтопереробної, нафтохімічної, металургійної галузей, електроенергетики, легкої та харчової промисловості.
Кочівники-бербери в глибині країни займаються розведенням верблюдів, овець, кіз, коней. З тих пір як прісна вода в країні стала доступнішою, зросло значення рослинництва. Тут обробляють пшеницю, кукурудзу, фініки, ячмінь, просо, люцерну, овочі та квіти. У прибережних водах розвинені рибальство, видобуток перлів і коралів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)