Географія і історія Кіпру
Кіпр – президентська республіка, унітарна держава, що складається з 6 округів. Глава держави – президент. Законодавчий орган – Палата представників. Столиця – Нікосія (0300000. Чол.). Географічне положення: Південно-Західна Азія, острів у східній частині Середземного моря. Площа: 9,3 тис. Км2 (в п’ять разів менше Московської області).
Населення: 0,9 млн. Чол. Греки-кіпріоти (85%), турки-кіпріоти (11%). Міське населення 71%, найбільше місто: Лімасол. ВВП на душу населення: 20428 дол. США. Грошова одиниця: кіпрський фунт.
Кіпр розташований на перехресті між трьома частинами світу. Стратегічно важливе положення, а також наявність родовищ міді (назва острова походить від слова “сіргіт” – мідь) завжди привертали завойовників.
Клімат країни субтропічний середземноморський. Більше 300 днів у році на Кіпрі стоїть сонячна погода. Гірський ланцюг Кіренія оздоблює північне узбережжя острова, обриваючись до моря крутими схилами. Більш високі гори Троодос, складені з вулканічних порід, розташовані на південному заході країни. Цікаво, що найвища точка острова носить назву Олімп (1952 м).
У 4 тис. До н. е. на Кіпрі вже існувала цивілізація. Найбільш ранні згадки про острів сходять до часів єгипетського Середнього царства. В середині 2 тис. До н. е. почалася грецька колонізація острова. Починаючи з 1 тис. До н. е. на острів почали критикувати армії завойовників. У 8 в. до н. е. Кіпр підкорила Ассирія, в 6 в. до н. е. – Єгипет, потім островом заволоділо Перська держава. У 333 р. До н. е. е. острів був захоплений сподвижниками Олександра Македонського, а через два століття на Кіпр з’явилися римляни. У Середні століття островом правили візантійці, потім араби – і знову візантійці. У 1191 року на Кіпр вторглися європейські хрестоносці під проводом короля Англії Річарда Левове Серце. Річард, потребував в засобах, продав Кіпр французькому дворянину Гі де Лузиньяну, який став засновником династії, яка правила островом три століття. У цей період Кіпр служив свого роду мостом для хрестоносців, що прямували в Святу землю.
У 1571 р Кіпр захопила Османська імперія, і на острів, були переселені більше 30 тис. Селян з Туреччини, що багато в чому визначило сьогоднішню політичну ситуацію на острові. У 1960 р Кіпр отримав незалежність, а в 1974 р турки окупували близько 40% території острова і оголосили про створення власної держави.
Основне населення острова – греки-кіпріоти і турки-кіпріоти. Греки-кіпріоти вважають себе нащадками древніх греків, кажуть новогрецькою мовою і сповідують православ’я. З 488 р Кіпрська православна церква є автокефальною (самостійною). Турки-кіпріоти сповідують іслам, вважають себе нащадками турків-османів і говорять турецькою мовою. Починаючи з 1996 р і донині ведуться переговори про об’єднання острова.
Основа економіки аграрно-індустріального Кіпру – туризм і промисловість. Тут видобувають мідну, хромову і залізну руди, виробляють нафтопродукти, будівельні матеріали, тканини, одяг, взуття, продовольство. Пільговий податковий режим залучає на острів численні зарубіжні компанії. У сільському господарстві найбільше значення мають експортні культури: цитрусові, виноград, рання картопля. Для внутрішнього споживання вирощуються пшениця, бобові, оливки, яблука, груші, персики.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)