Географічне положення, дослідження і рельєф Австралії
Загальні відомості. Найменший за площею, найпосушливіший і малонаселений континент. Рослинний і тваринний світ Австралії відноситься до числа унікальних. Австралія – батьківщина сумчастих тварин. Примечательностью Австралії є і евкаліпт, що досягає у висоту від 2 до 150 метрів. Безстічна область займає 60% території Австралії. Австралія – не тільки окреме утворення суші, а й окрема держава, половина населення якого проживає в Сіднеї і Мельбурні.
Географічне положення. Австралія (в перекладі з латинської означає “південна”) розташована в південній півкулі в двох поясах. Північна частина Австралії розташована в теплому, а південна – в помірному поясі. З півночі, заходу і півдня Австралія омивається Індійським океаном, а на сході тихо. Через невеликі розміри Австралію називають материковим островом. Австралія значно віддалена і відособлена від інших континентів.
З історії дослідження. Австралія – останній материк, який був відкритий європейцями. Першим відвідав Австралію голландець Віллем Янсзон. Він в 1606 році обстежив півострів Кейп-Йорк, а сам материк назвав Новою Голландією. Це поклало початок освоєнню Австралії європейцями. Згодом Австралію відвідали іспанець JL Торрес, голландець А. Тасман і ін.
Геологічна будова. Австралія, як і Африка, була колись частиною Гондвани. У мезозої Австралія відокремилася.
В геологічну будову Австралії беруть участь різні породи, в тому числі і найдавніші. З тектонічної точки зору Австралія є частиною Індо-Австралійської плит літосфери. Стародавні кристалічні породи оголюються на півночі, заході і в центральних частинах цього міні-материка. На сході материка уздовж узбережжя простяглися невеличкі гори герцинского етапу складчастості – Великий Вододільний хребет, помітно згладжені з моменту утворення. Низовини і узбережжя Австралії складені осадовими гірськими породами.
Таким чином, древні магматичні і метаморфічні породи оголюються в горах, на плато і невеликих височинах, а осадові породи зустрічаються на низовинах, долинах і по долинах річок.
В результаті тектонічних рухів від Австралії відділилися острови Нова Гвінея і Тасманія.
Рельєф. За геоморфологическому будовою Австралія розділена на три частини – Західну, Центральну, Східну. Для рельєфу Західної Австралії характерні плоскогір’я і високі рівнини зі слідами тривалого вивітрювання (див. Додаток, рис. 13). Рівнини і плоскогір’я займають 95%, гори – 5% площі материка. Різноманітність вносять окремі останці, які свідчать про минуле горотворні процесі. Прикладом можуть служити гори Макдоннелл (1510 м) і Хамерслі (до 1226 м), які підносяться над плоскогір’ям. Рельєф Центральної Австралії представлений великими і плоскими рівнинами і низовинами, які складені осадовими породами. Висота рівнин не перевищує 100 м над рівнем моря. Найнижчою точкою материка є рівень озера Ейр-Норд (-16м). У межах рівнин зустрічаються сухі кам’янисті річкові русла – крики. Найбільші з них, Куперс-крик і Ейр-Крік, протяжністю в декілька десятків кілометрів.
Східна область материка представлена гірським рельєфом – Великим Вододільним хребтом. Тут знаходиться найвища точка австралійських Альп (гора Косцюшко, 2 228 м).
Корисні копалини. Надра Австралії багаті залізом, міддю, свинцем, цинком, ураном, золотом, оловом, платиною та ін. До осадовим породам приурочені родовища фосфоритів, кухонної солі, вугілля, нафти, газу і ін.
Австралія займає провідне місце в світі за покладами урану, заліза і кольорових металів (свинець, нікель, срібло та ін.). Видобуток багатьох корисних копалин ведеться відкритим способом.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)