Генрік Ібсен. Ляльковий дім. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої)
Мета: з’ясувати специфіку драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі “Ляльковий дім”, розкрити його зовнішні та внутрішні плани; схарактеризувати образ Нори у зв’язках з іншими персонажами системи образів п’єси та відповідно до головного конфлікту твору й авторського задуму п’єси; розкрити та схарактеризувати новаторство Ібсена у вирішені драматичного конфлікту та застосуванні засобів зображувально-виражального ряду створення образу головної героїні; розвивати навички дослідження аналітичного твору; сприяти формуванню критичного мислення старшокласників.
Обладнання: фрагменти з екранізації п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”, портрет письменника, тексти твору.
Перебіг уроку
Люди – господарі своєї долі.
Вільям Шекспір
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІІІ. Аналітико-інтерпретаційне дослідження в просторі теми уроку
– Розпочнемо дослідження з характеристики образу Нори, розуміння якого у всіх зв’язках, суперечностях і переживаннях допоможе нам чітко визначити особливості драматичного конфлікту “Лялькового дому”. Повернімося ще раз до початку п’єси і прослідкуємо, як розвивається образ Нори відповідно до сюжетної лінії твору.
– Схарактеризуйте враження, яке справляє на читача(глядача) Нора на початку п’єси. Визначте специфіку зовнішнього і внутрішнього плану зображення героїні. Яку роль в цьому відіграють авторські ремарки? Підтвердіть текстом. Сформулюйте стисло, про що цей твір? (Історія молодої жінки, у долі якої за зовнішньою гармонією криється трагедія.)
– Схарактеризуйте стан, в якому героїня знаходиться на початку п’єси. З чим це пов’язано?
– Визначте роль Різдва в контексті твору. (Різдво – свято родинне, очікування дива, здійснення кращих сподівань, душевного і духовного тепла.)
– Чому читач не вірить в ідилію сімейного щастя Нори Хельмер? Які художні деталі змушують у цьому засумніватись? Спробуйте спростувати вислів Нори “Як дивно жити і відчувати себе щасливою”. Для цього змоделюйте ситуацію уявного діалогу з героїнею, де ви б, спираючись на текст, задавали б їй запитання, що могли б героїню змусити замислитись над її становищем.
– Що свідчить про те, що сімейне щастя вже почало розпадатись? (Найбільший парадокс – це те, що Нора криється від чоловіка, спочатку з мигдалевим печивом, а згодом читач дізнається, що усі вісім років подружнього життя вона носить в собі таємницю.)
– Чого, на ваш погляд, найбільше прагне Нора? А що є найголовнішим для її чоловіка? Підтвердіть текстом (Для Нори головне – її сім ‘я, чоловік та діти. Для Хельмера – найважливіше його кар’єра в суспільстві.)
– Ще раз прискіпливо поглянемо на місце дії у п’єсі. Де здебільшого перебуває Нора, а де найчастіше знаходиться її чоловік? Що символізують двері, грубка у вітальні? Як ви думаєте, чому там є лише одне вікно? Доведіть, що світ Хельмера максимально відокремлений від світу Нори.
– Чому автор називає дім, де живуть герої п’єси “Ляльковим”? Чи стосується це тільки подружжя Хельмерів, чи має більш широке соціальне значення? Обгрунтуйте свої думки.
– Яку роль у розвитку сценічної дії та розвитку образу Нори має таємниця героїні (підробка векселя)? Які стадії проходять герої у випробуванні таємницею? (Від очікування та приховування таємниці до її розкриття у зовнішньому аспекті, та від сподівань, надії приховати минуле до неможливості перешкодити правді й до нерозуміння й розриву у внутрішньому плані між головними героями).
– Нора є центральним образом у п’єсі “Ляльковий дім” (друга назва твору “Нора”). Але розкривається героїня у стосунках з іншими персонажами драми.
Самостійна робота в групах
Завдання: розділіться на групи по 3-4 чоловіки й впродовж 3-5 хвилин з’ясуйте точки зору інших героїв на Нору. В результаті такого дослідження радимо заповнити цитатами та учнівськими оцінками схему-опору
“Нора очима персонажів драми Г. Ібсена “Ляльковий дім”
Батько Нори | Торвальд Хельмер (чоловік) | Крістіна Лінне (подруга юності) | Крогстад – приватний повірений, кредитор Нори |
Доктор Ранк – друг родини Хельмерів, таємно закоханий у Нору | Нора Хельмер – головна героїня п’єси Генріха Ібсена “Ляльковий дім” | Сусіди | |
Прислуга | |||
Няня Анна-Марія | |||
Авторське ставлення | Погляд героїні на саму себе | Читацька оцінка героїні | Діти |
– Чиї точки зору на Нору є найважливішими для розуміння характеру героїні? Обгрунтуйте відповіді.
– В чому полягає суперечливість характеру Нори?
– Що в її поведінці вам подобається, а що ні? Чому?
– Сформулюйте головну проблему життя Нори. (Нора пішла на підробку документів заради коханого чоловіка. З точки зору суспільства – це злочин. Нора вважає свій вчинок шляхетним і не розуміє законів, які діють проти життя людини, проти її щастя.)
Висновок № 1:
Головний конфлікт п’єси “Ляльковий дім” – це конфлікт Нори із суспільством.
– Доведіть, що стосунки Нори з чоловіком, з Крогстадом, до певної міри з фру Лінне є відображенням її конфлікту із суспільством. Зверніть увагу на те, що всі герої, крім Нори, мають якусь власну нішу в суспільстві. Чому Нора позбавлена “власного світу”?
– Розкрийте роль образів-символів та виразних художніх деталей, які підсилюють розвиток конфліктних ситуацій (Грубка, неприкрашена ялинка, ігри з дітьми, листи, боргова розписка).
– Порівняйте Нору в першій, другій та третій дії твору. (Дослідження також можна розподілити на три дослідницькі групи. Висновком має стати дослідження динаміки образу, перенесення із зовнішнього плану у внутрішній до прояву відвертого бунту).
Динаміка образу Нори Хельмер (за п’єсою Генріка Ібсена “Ляльковий дім”)
Дія І
Зовнішній план | Внутрішній план |
Вродлива молода жінка, щаслива дружина і мати, Нора – господиня затишного гніздечка, впевнена і весела, схожа на легковажного метелика, що легко й безжурно пурхає по життю. Наївна як дитина. Такою її бачив і чоловік, в очах якого Нора й хоче виглядати саме так. Висновок: Гарна безжурна лялечка для оточуючих. | Насправді Нора не така безжурна і простенька, чепурна і гарненька лялечка, як видається на перший погляд, Вона сильна, рішуча і розумна (дії Нори задля порятунку чоловіка). Мужньо самотужки вирішує проблему свого життя – сплату таємного боргу. Відмовляє собі у найголовнішому, позбавляє себе жіночих радощів. Дуже розсудлива й економна, практична і відповідальна. Сподівається на вдячність чоловіка, коли вона зможе відкрити йому свою таємницю. Висновок: Справжня Нора живе подвійним життям, стоїчно переносячи життєві негаразди. Шантажована Крогстадом Нора у відчаї, який намагається скрити від оточуючих. Серце її сповнене жаху і бажання зупинити родинну катастрофу. |
Дія ІІ
Зовнішній план | Внутрішній план |
У стосунках з чоловіком продовжує грати роль “жайворонка”, “білочки”, “лялечки”. У стосунках із фру Лінне, Крогстадом Нора виглядає розгубленою, розбитою, знеславленою. Щоб урятувати ситуацію, вона прагне залагодити справу з залишенням Крогстада на посаді в банку. Проявляє дипломатію, намагається достукатись до людяності свого чоловіка-чиновника. | Переживає надзвичайно болісне внутрішнє роздвоєння. Вона вже не гордиться своїм вчинком. (дія 1), а усвідомлює його, як злочин, як загрозу її коханню та материнському щастю. Починає вважати себе ганебною загрозою для сім’ї, навіть вирішує покинути чоловіка і дітей, аби врятувати їх від ганьби. Але їй ще бракує духу! Вона так думає під впливом суперечливих емоцій і невимовного душевного страждання. Ще сподівається, що Хельмер її підтримає і зрозуміє як людину. Висновок: Нора знаходиться у стані нервового зриву, близька до істерики. Її внутрішня криза виливається у жагучій тарантелі – це точка найвищого відчаю героїні. |
Дія ІІІ
Зовнішній план | Внутрішній план |
Нора мужньо тримається з чоловіком, розуміє, що щастя вже не вберегти й прагне бодай відстрочити фатальний кінець. Видобути викривального листа вона не може, не маючи ключа від поштової скриньки. Повний відчай! Чоловік читає листа і звинувачує Нору як злочинницю, злякавшись за свою репутацію. Розтоптана Нора перестає діяти, керуючись почуттями, а стає сильною й розсудливою. | Героїня пройшла шлях від розгубленого, несамостійного створіння до хазяйки своєї долі, до жінки, здатної відстоювати власну гідність, усвідомила, що має бути сама собою, що не потрібно коритись волі навіть коханої людини. Переживає глибоке розчарування, усвідомлює, що, засліплена жертовним коханням до чоловіка, не бачила його істинного обличчя, дозволила маніпулювати собою. Висновок: 3 очей Нори спадає полуда, вона вирішує покинути золоту клітку свого ілюзорного щастя. Щоб стати дружиною і матір’ю, гідною поваги, вона перш за все має стати Людиною. Героїня свідомо приймає рішення покинути чоловіка й дітей |
Порівняйте своє ставлення до героїні на початку та в кінці п’єси. Чи у всьому ви підтримуєте Нору? Доведіть, що її бунт має переважно соціальний характер.
– Подумайте, чому героїня у хвилини найбільшого відчаю танцює саме тарантелу, а не інший танок? (Тут важливою є історія виникнення тарантели як танцю південно-італійських пастухів, які часто зазнавали укусів павуків тарантулів. Щоб нейтралізувати дію павучої отрути, потрібно було значною мірою підвищити температуру тіла потерпілого аби з потом вона виходила з організму. Так виник танок тарантела – запальний, іскрометний, що потребує великих фізичних зусиль та напруги. Отруєна брехнею власного існування та загрозою викриття, Нора, що вступила у непримиренний конфлікт з усією суспільною мораллю, самозречено танцює тарантелу. Цей танок набуває символічного значення, адже після нього, Нора це знає, прийде кінець її щастю, викриття неминуче. Разом з найбільшою напругою фізичною героїня переживає внутрішню боротьбу небувалої сили, яка не спустошує її, а, навпаки, робить сильнішою, здатною боротись за свою людську гідність, набиратись сміливості відверто й критично говорити про стосунки в сім’ї з чоловіком, про релігію, про суспільні закони та їх антилюдяність. Від тарантели починається прозріння Нори та її шлях до оновлення. Але вже з досвідом позбавлення від “отрути”).
– Доведіть, що крім соціального конфлікту у п’єсі “Ляльковий дім” наявний ще й психологічний конфлікт. Визначте його сутність та роль у житті Нори. Які художні засоби використовує Ібсен для змалювання психологічного конфлікту? (Зовнішній і внутрішній план оповіді, авторські ремарки, точки зору героїв на вчинок Нори, власні думки, оцінки, переживання героїні, образи-символи, виразні художні деталі. Учні приводять приклади їх використання за текстом “Лялькового дому”.)
– Доведіть, що Нора протиставлена не тільки образу Торвальда Хельмера як основному своєму опоненту й виразнику суспільної псевдоморалі, а й усім іншим персонажам твору.
– Яку роль, на вашу думку, відіграє додаткова сюжетна лінія п’єси – зображення стосунків Крістіни Лінне та Крогстада?
– Спробуйте порівняти Хельмера та Крогстада. Хто з них, на ваш погляд, заслуговує на більший осуд? Чому? Доведіть, що Хельмер – це ще один літературний взірець людини-чиновника.
Перегляд фрагменту з фільму-спектаклю “Ляльковий дім”. Кульмінаційний діалог між Норою і Хельмером або виразне читання в особах фінального діалогу Нори й Хельмера
– Випишіть у зошити цитати, які можна вважати програмою дій героїні на майбутнє та свідчення її духовного прозріння. (Рекомендуємо звернути увагу на такі цитати:
“Я побачила, що ти не той, за кого я тебе вважала”;”Присядь, Торвальде. Нам з тобою є про що поговорити”; “Ми обоє повинні бути цілком вільні. Ось твоя обручка. Віддай мені мою”; “І ти, і я – ми повинні змінитися настільки… ні, я більше не вірю в чудеса”; “Торвальде, в ту хвилину я зрозуміла, що всі ці вісім років жила з чужим чоловіком і прижила з ним трьох дітей… О-о, я не можу згадувати про це. Так би і розірвала себе на шматки”; “я не знаю, але я шукатиму, а не повторюватиму бездумно чужі думки”; “Я відчула себе майже чоловіком”; “От і хочу придивитись до нього (до суспільства). Мені треба з ‘ясувати, хто правий: суспільство чи я”. “Я тільки думала, що щаслива, а насправді ніколи не була”; “Але весь наш дім був тільки великий ляльковий дім. Я була тут твоєю лялькою…”; “Я повинна виховати саму себе. І не в тобі шукати мені допомоги. Мені треба взятись за це самій”.)
– Чому Хельмер не розуміє Нору? Розкрийте головні причини.
– Розкрийте символіку назви п’єси “Ляльковий дім”. Як вона пов’язана з авторським задумом автора?
– Чому Ібсен залишає фінал відкритим? Відомо, що для німецької сцени драматург пом’якшив кінцівку: змучена від переживань, спустошена Нора під час останньої розмови з чоловіком, кидає останній погляд на сплячих у своїх ліжечках дітей і падає безсила на стілець біля дверей їхньої кімнати. Завіса. Але Г. Ібсен наполягав на тому, що п’єсу треба ставити саме з першою кінцівкою – Нора залишає “Ляльковий дім”, її сімейне життя зазнає краху, грюкають ворота за героїнею, що йде у нове життя.
Завіса. Доведіть, що перший варіант цілковито відповідає основному соціально – психологічному конфлікту п’єси.
IV. Рефлексія
– Уважно прочитайте слова В. Шекспіра, взяті за епіграф до даного уроку (“Люди господарі своєї долі”). Доведіть, що вони відображають провідну ідею п’єси Ібсена “Ляльковий дім”.
– Як співвідносяться з образом Нори слова з п’єси Ібсена “Пер Гюнт” “Бути самим собою або бути задоволеним собою”?
Перегляд заключного фрагменту екранізації п’єси “Ляльковий дім”
– Чи вдалося актрисі передати прагнення Нори “бути самою собою”?
– Прочитайте слова Ф. Шпільгагена: “В мені живе любов до свободи і непохитна рішучість не дати нікому себе поневолити; ніколи не схилити своєї голови, коли проти цього протесту моя совість; жити так, як сам життя я розумію, і йти лише тим шляхом, що я його собі обрав, хоч яким би він складним був, не даючи нікому жодним підлещуванням, жодними погрозами звести себе з цього шляху”. Чи можна їх вважати світоглядним кредо самого Ібсена? Яким чином вислів Шпільгагена співвідносний з долею головної героїні “Лялькового дому”?
– Доведіть, що проблема Нори – це проблема будь-якої людини взагалі, а не тільки жінки. (Аргументом можуть бути слова Ібсена на святі на честь його таланту: “Дякую за тост, але повинен відхилити від себе честь свідомої підтримки жіночого руху. Я навіть не дуже добре розумію його гасел. Я вважаю, що та справа, за яку борються жінки, загальнолюдська. І той, хто уважно прочитає мої книжки, це побачить. Певна річ, у них можна знайти побажання паралельно розв’язати і жіноче питання, але це не головне”.)
– Спираючись на текст п’єси Ібсена “Ляльковий дім”, відтворіть художню модель Норвегії, представлену митцем у творі. Визначте новаторські засоби її створення.
(“Ляльковий дім” – п’єса про сучасну Ібсенові Норвегію з її морально-етичними та суспільними проблемами. Художня картина Норвегії представлена з точки зору радикального максималізму, що проявив себе у послідовній і руйнівній критиці загальновизнаних цінностей і законів суспільства, що підносить драму до вирішення філософсько-етичних проблем). “Сміливість думки Ібсена-мислителя підкріплюється новаторством Ібсена-драматурга”, – вважає науковець О. Пронкевич.
У “Ляльковому домі” наявні усі ознаки “нової драми”:
– митець розглядає у п’єсі проблему “покликання” співзвучно духові новітнього світу (Змальована сучасна авторові Норвегія);
– побутові деталі максимально наближені до дійсності, в якій живуть глядачі(читачі);
– повсякденна реальність – джерело драматичного;
– персонажі говорять прозою на відміну від романтичного театру, де особи спілкуються у віршах;
– використання підтексту, внутрішнього плану для розкриття найголовнішого в образах героїв;
– герої “Лялькового дому” – пересічні представники середнього норвезького класу, водночас вони постають і як носії певних моральних принципів. Їхні суперечки постають як найскладніший ідейний конфлікт, який під пером Ібсена набуває і філософського, і соціального тлумачення; герої Ібсена – втілення людських ідеалів;
– поєднання трагічного і комічного;
– жанр п’єси автор сам назвав “п’єсою на три дії”, не віддаючи переваги ні драмі, ні трагедії, ні комедії, твір має синтетичний характер;
– композиція має інтелектуально-аналітичний характер (Від ілюзії щастя до його краху та розуміння брехні у життя героїв);
– відкритий фінал п’єси як початок нової колізії (Нора робить крок у невідоме самостійне життя, щоб стати людиною).
– Спробуйте подивитись на “Ляльковий дім” очима глядача 1879 року. Як ви думаєте, чому тоді п’єса спричинила так багато галасу? Чому вона актуальна і тепер?
V. Аргументація і виставлення оцінок за урок
VI. Домашнє завдання до уроку:
Усно підготувати невеличке есе “Моє особисте ставлення до вчинку Нори”. Підготуватись до участі в диспуті на тему “Нора – вільна особистість чи лялька в чужих руках?” (для цього клас поділяється навпіл за бажанням учнів, одні з них мають знайти в тексті “Лялькового дому” аргументи на підтвердження того, що Нора дійсно є вільною особистістю, а інші обгрунтовують текстом думку, що вона лялька у чужих руках).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)