Генотип – цілісна система
Взаємодія генів в генотипі. Генотип являє собою сукупність всіх генів, локалізованих в хромосомах даного організму. Генотип – це цілісна система, елементи якої (гени) постійно взаємодіють. У результаті такої взаємодії у організмів формуються ті чи інші ознаки.
Прикладом взаємодії алельних генів може служити явище домінування (див. § 41). Однак активно взаємодіяти між собою можуть і гени, розташовані в різних локусах (ділянках) гомологічних хромосом, і гени, що знаходяться в негомологічних хромосомах, т. Е. Неалельні гени. Один ген може контролювати розвиток одного або декількох різних ознак. У той же час більшість ознак організмів являють собою результат спільної дії багатьох генів.
Взаємодія генів вивчено у багатьох видів живих організмів. Явище взаємодії обумовлює відхилення від закономірностей, встановлених Г. Менделем для гібридного схрещування. Основні типи взаємодії неалельних генів – комплементарна взаємодія, епистаз і полімерія.
Комплементарна взаємодія відбувається між комплементарними генами. Комплементарними генами називають такі неаллель гени, які при спільній дії обумовлюють розвиток нової ознаки. Виникає так зване “новоутворення при схрещуванні”. Наприклад, у запашного горошку забарвлення квіток (біла або червона) залежить від двох пар неаллель генів.
Червоне забарвлення квіток запашного горошку виникає тільки в тому випадку, коли є хоча б один домінантний аллель у кожній з двох різних пар неалельних генів (можливі генотипи: AABB, AaBb, AABb, AaBb). В інших випадках квітка буде мати біле забарвлення (можливі генотипи: AAbb, Aabb, aaBb, aaBB, aabb). При схрещуванні різних сортів запашного горошку з білими квітками можна отримати потомство тільки з червоними квітками:
Комплементарна взаємодія генів у запашного горошку
Усі нащадки гібридів першого покоління гетерозіготни, вони мають по одному домінантним алелем A і B. Присутність цих алелей обумовлює формування нової ознаки у гібридів – червоного забарвлення квіток.
Епістаз. Значні відхилення від численних співвідношень фенотипів можуть виникати в тих випадках, коли дві або більше пар генів діють на розвиток одного і того ж ознаки. У цьому випадку проявляється взаємодія генів, зване Епістаз. Це така взаємодія неалельних генів, при якому вплели одного гена пригнічують прояв алелей інших генів. У певному сенсі епистаз протилежний комплементарному взаємодії. Наприклад, забарвлення шерсті у кроликів визначається двома парами генів, локалізованих в різних парах гомологічних хромосом.
Полімерія. Різні неалельні гени можуть надавати дію на один і той самий ознака, посилюючи його прояв. Такі гени отримали назву полімерних.
Полімерія спостерігається в тому випадку, коли прояв ознаки залежить від кількості домінантних алелів, що вносять внесок у його розвиток. Багато хто з найпомітніших ознак організмів (наприклад, маса і розміри тіла, плодючість) являють собою результат спільної дії комплексу генів.
Факти, які свідчать про взаємодію генів, доводять, що генотип володіє цілісністю і не може розглядатися як сума окремих генів. Разом з цим факт розщеплення в потомстві гібридів дозволяє стверджувати, що генотип, представляючи собою систему, складається з окремих елементів – генів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)