Генетика статі. Зчеплене із статтю успадкування
У природі для більшості видів раздельнополих організмів характерно приблизно рівне співвідношення між особинами чоловічої (самцями) і жіночого (самками) статі. Розщеплення за ознакою статі у потомстві відбувається у співвідношенні 1: 1.
Що ж визначає появу особин тієї чи іншої статі? Виявляється хромосомний набір самців і самок неоднаковий. Наприклад, в соматичних клітинах (тобто в клітинах тіла) дрозофіли є чотири пари хромосом. З них три пари у особин чоловічої і жіночої статі ідентичні – це аутосоми. Аутосоми не відповідають за визначення статі. За четвертій парі хромосом у самців і самок плодових мушок видно чіткі відмінності. Саме хромосоми цієї пари відповідають за успадкування тієї чи іншої статі. Такі хромосоми були названі статевими хромосомами.
У соматичних клітинах самок дрозофіли хромосоми четвертої пари (статеві хромосоми) однакові і за формою нагадують букву X. Їх називають Х-хромосомами і позначають як XX. У соматичних клітинах самця дрозофіли статеві хромосоми різні за формою: один А-хромосома і одна хромосома, схожа на латинську букву Y і названа Y-хромосомою. Отже, набір статевих хромосом самця позначається як XY (рис. 2.6).
Оскільки диплоїдний набір хромосом особин жіночої статі завжди представлений парними АА-хромосомами, яйцеклітини в результаті мейозу отримують по одному набору аутосом і однієї статевої Х-хромосомі, тобто гаплоїдний набір хромосом. У самців дрозофіли при мейозі утворюються статеві клітини (сперматозоїди) з гаплоїдний набором хромосом і різняться за статевими хромосомами.
Пол організму визначається при заплідненні (при утворенні зиготи) і залежить від хромосомного набору гамети самця. Такий же механізм визначення статі у людини. У диплоїдний набір у людини 46 хромосом, або 23 пари. З них 22 пари – це аутосоми і одна пара – статеві хромосоми: у чоловіків XY, у жінок АА (рис. 2.7). У деяких комах У-хромосома відсутня. У самців комах присутня тільки одна статева хромосома – Х-хромосома. При заплідненні яйцеклітини (у ній є одна А’-хром ос ома) чоловічий гаметой з А’-хромосомою утворюється зигота XX, з якої розвивається самка, а гаметой без статевої хромосоми – зигота X, з якої розвивається самець (рис. 2.8).
Ознаки, що визначаються генами аутосом, успадковуються незалежно від того, хто з батьків є їх носієм. Деякі ознаки контролюються генами, локалізованими в статевих хромосомах. Спадкування таких ознак пов’язано з підлогою. Успадкування ознак, гени яких локалізовані в Х-і Y-хромосомах, називають зчеплене зі статтю успадкування. Хрестоматійним прикладом зчепленого успадкування служить приклад наслідування черепаховій забарвлення у кішок. Черепахова забарвлення – поєднання чорних і жовтих ділянок – зустрічається тільки у кішок. Котов з черепаховій забарвленням немає. Цей факт змогли пояснити лише після вивчення явища наслідування, зчепленого з підлогою. Встановлено, що чорна і руда забарвлення визначається алелями, локалізованими в ЛГ-хромосомі: чорне забарвлення кішок визначається геном В, руда – геном Ь. У У-хромосомі ці гени відсутні. ЛГ-хромосома, несуча аллель В, позначається як X, а Jf-хромосома, несуча аллель Ь, – X. Тільки поєднання XX дає черепахову забарвлення. Одночасно аллели В і h можуть бути лише при поєднанні XX, т. Е. Тільки у кішок. Коти (XY) можуть бути або чорними (XBY), або рудими (XY).
Важке спадкове захворювання людини – гемофілія (несвертиваемость крові) – успадковується сцепленно з підлогою. Хворіти гемофілію, за рідкісними винятками, можуть тільки чоловіки. Захворювання обумовлене рецесивним геном І, локалізованим в ЛГ-хромосомі. Ген нормальної згортання крові H також локалізована в Л’-хромосомі. Тому навіть гетерозиготні за цією ознакою жінки (Х “Х”) володіють нормальної згортанням крові. У генотипі чоловіки-гемофілітіка присутній поєднання X Y.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)