Генеративна поетика
Генеративна поетика (лат. generativus, від genero – народжую) – напрям сучасного літературознавства, що полягає у використанні генеративної лінгвістики для моделювання літературних явищ від окремих елементів (тропи, стилістичні фігури, віршовані форми, сюжет, жанр тощо) до їх загальної структури та еволюції поетичних систем. Спирається на уявлення, що розмаїття художніх компонентів можна вивести з найпростіших складників. Г. п. розмежовується на структури глибинні, утворені за усталеними правилами та покликані в ідеальному вигляді відобразити істотні властивості модельованого об’єкта, і поверхові, виведені із глибинних, завдяки правилам трансформації, спроможні відобразити властивості модельованого об’єкта з точністю до ізоморфізму. Г. п. трактує літературний текст природною мовою, в якій закодована художня інформація, що не виводиться з природної мови, як, принаймні, ритміка, що використовується у віршованому творі, а також у танці, пантомімі, архітектурі і т. п. Слід розрізняти Г. п. від лінгвістичної генеративної стилістики та лінгвістики тексту, які оперують лише категоріями природної мови, виходять з уявлення, що поетичне та повсякденне мовлення аналогічне у глибинних структурах. Модель “тема прийоми вираження-текст”, що виводить текст із певної змістової структури (“теми”), найближча до Г. п., для якої і “текст”, і “тема” стосуються поверхневих структур. Г. п., як і генеративна лінгвістика, постала на тлі структуралістських концепцій, інтенсивний її розвиток почався у 70-ті XX ст., передовсім у Голландії, де ці проблеми висвітлювалися на сторінках часопису “Поетика”. У наступному десятилітті об’єктом наукового дослідження була найдрібніша частина Г. п. – генеративна метрика, названа так Дж. Бівером, котрий спирався на міркування М. Галле та С. Кайзера, висловлені у 1966. Генеративна метрика розглядає віршований текст у зіставленні з певною ідеально періодичною структурою, власне метром, намагається виявити породження глибинних метричних структур за законами симетрії. Оскільки віршований текст визначається не тільки метром, а й ритмом, описаним правилами трансформації, це дозволяє відмежувати словосполучення, припустимі як вірші певного метра, від неприпустимих, а в деяких випадках вирахувати метричну складність віршованого тексту (М. Галле, С. Кайзер), або обсервувати просодичні засоби кодування метричної інформації (П. Кипарський, К. Магнусон, Ф. Райтер) та трансформації природної мовної структури під впливом метра (Дж. Бівер). Відповідно будуються і значно складніші моделі Г. п.: модель нарративного тексту С. Золяна, генеративний підхід до категорій трагічного та еволюції поетичних систем І. Смирнова, порівняльні та порівняльно-історичні дослідження Л. Чисгольма (про кніттельверс), М. Лотмана (про гекзаметр) тощо.
Related posts:
- Що вивчає поетика? Поетика як розділ літературознавчої науки вивчає сам феномен художнього твору. Ця дисципліна існує і в теорії (теоретична поетика), і в історії літератури (історична поетика). Перша досліджує художній світ твору: звуковий – фоніку, ритміку, строфіку, метрику; словесний – особливості лексики, синтаксису твору; образний – персонажі, їх дії, вчинки, сюжет і композицію з метою зіставити усі ці […]...
- Поетика антропонімів “Лісової пісні” Лесі Українки Що більший майстер, то віртуозніше творить і вписує він власні імена, тим органичною є “гра” імені, його глибинні зв’язки з художнім твором. Iмена літературних персонажів національної художньої літератури можна уявити як специфичну, ієрархічну організовану антропонімичну систему. Її склад визначаєтся трьома основними компонентами: антропонімічною системою відповідної національної мови; запозиченнями з антропонімічї інших мов; авторськими новаціями [4, […]...
- Поетика Віри Китайгородської Природа настроює милозвучну струну, яка лунатиме читачеві словом – “скрипкою”. Зачекай мене у цьому літі, Я ще не зібрала всі слова, Ще мої слова на ясен – вітті, Ще мої рядки – густа трава. Чи знайду я те, чого шукаю, Чи пізнаю тут, на бистрині? Хай воно й під вечір засвітає, Коли ти світитимеш мені […]...
- Поетика фрагментарної прози Христі Алчевської Українське письменство доби порубіжжя, характеризуючись синтетичністю та синкретизмом жанрів та стилів, індивідуалізацією та поглибленою психологізацією у зображенні дійсності, ознаменувало якісний перехід від реалістичної традиції письма до її модернізації. “У процесі художніх пошуків українські письменники кінця XIX – початку XX ст. розробляють прийоми, модифікують жанрові форми, завдяки чому відбувається подальше взаємопроникнення самих родів літератури. Це також […]...
- ЕСТЕТИКА І ПОЕТИКА РОМАНТИЗМУ ЛЕКЦІЯ 1 1. Соціально-історичні передумови розвитку романтизму. 2. Поняття романтизму. Основні етапи розвитку та течії романтизму. 3. Мистецтво і мода доби романтизму. 1. Соціально-історичні передумови розвитку романтизму Поняття “Література XIX ст.” включає насамперед два напрями в мистецтві – романтизм і реалізм. На рубежі XVIII-XIX ст. в європейській літературі утверджується новий напрям – романтизм. Його можна […]...
- Поетика міфу на зламі світів (За творчістю Б.- І. Антонича) Ззовні у суще потрапити неможливо: як далеко би ми не заходили у своїх дослідженнях, в результаті ж матимемо лише образи та імена. А. Шопенгауер. Міфологема Б.-І. Антонича так стисло і проникливо окреслена М. Новиковою, а також ранішніми дослідниками творчості “п’яного дітвака”, на нашу думку, є темою багатоаспектною і, врешті, чи невичерпною. Тож спробуймо докласти і […]...
- Поетика назви новели Михайла Яцківа “Гермес Праксітеля” О. Медведева, Аспірантка Дніпропетровськ У творчості відомого новеліста кінця XIX – початку XX століття Михайла Яцківа (1873-1961 ) військова тематика посідає важливе місце. Вже в першій збірці новел “Душі кланяються” (1905 ) змальовані найтрагічніші картини з військового побуту. Герой цього твору – Василь Скорух – навіть не доїхав до місця призначення. Вирваний, немов стеблина з […]...
- ПОЕТИКА ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ТА ЇЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ М. В. Масловська, Старший викладач (Житомирський педуніверситет) У статті досліджуються шляхи творення літературної казки в українському письменстві, зокрема у творчій Спадщині Лесі Українки. Народна творчість допомагала українському народові вижити, не розгубитися на крутих шляхах минулого, зберегти свою духовність. Саме казки, думи, пісні, легенди відображали мрії і сподівання народу. В цих жанрах реалізовувалися народні уявлення про […]...
- Аристотель “Поетика” – короткий зміст В області теорії мистецтва Аристотель дав багато цінного. Він узагальнив все, що було сказано в цій області до нього, привів в систему і на основі узагальнення висловив свої естетичні погляди в трактаті “Поетика”. До нас дійшла тільки перша частина цієї праці, в якій Аристотель виклав загальні естетичні принципи і теорію трагедії. Друга частина, в якій […]...
- Поетика драматичного діалогу Лесі Українки (на матеріалі діалогу “Айша і Мохаммед”) Діалог як філософський і літературний жанр має давню традицію. У філософії запроваджений Сократом як найкраща форма “дослідження своєї або чужої душі” [5, 285], дійшов до нас у філософсько-публіцистичних працях Платона (знамениті “Діалоги”), Лукіана, Дідро. В українській традиції філософського діалогу особливе місце належить Г. Сковороді. Художній діалог розвивався і вдосконалювався в античних драмах Есхіла, Софокла, значно […]...
- Поетика імпресіонізму в психологічній новелі Intermezzo – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Коцюбинський, як і всі імпресіоністи, ніколи не зображує ніяких типових характерів, а завжди неповторну індивідуальність людини, байдуже, до якої професії чи стану вона належала б… О. Черненко, літературознавець Історія написання. За жанром “Intermezzo” – це лірична імпресіоністична новела. Увага автора зосереджується не на подіях, а на переживаннях головного героя, на зміні його душевного стану. Новела […]...
- Поетика драм Миколи Куліша: традиції та новаторство (цикл статей) – Плахтій Тетяна ІНІЦІАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ В П’ЄСІ М. КУЛІША “ПАТЕТИЧНА СОНАТА” На сьогодні актуальною є проблема сприйняття літературного твору, в процесі якого має відбутися зчитування головних смислів, які свідомо чи несвідомо намагається передати письменник, закодовуючи їх у певній системі символів. Розшифрувати символічний код твору можливо лише вдавшись до засобів психоаналізу, якими послуговувалися Ш. Сент-Бев, В. Вундт, Е. Ельстер, […]...
- Шкільний твір на тему – Поетика повісті В. Дрозда “Ирій” Поява повісті В. Дрозда свого часу викликала багато різнопланових відгуків. Одні схвально відгукнулись про повість, інші радили В. Дрозду: “Заховайте й нікому не показуйте, то. буде вам гірше”. Чим пояснити таке ставлення до однієї з яскравіших химерних повістей нашої літератури? Можливо, тим, що тут немає чіткої межі між реальним і казково-нереальним світами, в яких паралельно […]...
- Нудота тексту Нудота тексту (нудота ключових слів) – це параметр, що виражає відношення кількості ключових слів зустрічаються в тексті до повного об’єму тексту, виражене у відсотках. Нудота тексту – параметр тексту, що визначає щільність ключових слів, що вживаються в тексті. Нудота тексту або ключових слів активно застосовується в якості показника якості контенту в інтернет-маркетингу. З точки зору […]...
- СИМВОЛІЧНІ ОБРАЗИ, УСКЛАДНЕНА МЕТАФОРА. ПОЕТИКА ІМПРЕСІОНІЗМУ – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: аналіз імпресіоністичної поетики (роль пейзажу, звукових образів, світлотіні); пояснення символічних образів, ускладнених метафор; розкриття образотворчих засобів (внутрішній монолог, прийом контрасту); Ключові: розвиток уміння логічно й послідовно обгрунтовувати своє твердження, робити висновки на підставі спостережень над текстом твору; комунікативну: переконливо й толерантно відстоювати власні погляди в дискусії, ухвалювати спільні рішення; інформаційну: […]...
- Текстологія Текстологія (лат. textum і грецьк. logos – слово, вчення) – галузь історико-філологічного знання, наука, що вивчає і встановлює історію тексту творів писемності і документів. Термін “Т.” вперше запровадив Б. Томашевський. Раніше вживався термін “критика тексту”. У сучасній Т. діахронне вивчення тексту лежить в основі синхронного; історичній оцінці підлягає “авторська воля”; віддається перевага свідомим змінам перед […]...
- Нова поетика – Відкрита книга РОМАН “АННА КАРЕНІНА” – Лев Толстой 1828 – 1910 Складний комплекс морально-філософських проблем, який повністю трансформував жанр традиційного сімейного роману, набув у “Анні Кареніній” адекватного художнього втілення. Так само й психологічний аналіз, змалювання внутрішнього світу героїв, зображення характерів у їхньому розвитку й індивідуальній специфіці прибрали тут нових, своєрідних форм. Істотним є те, що авторські думки не подаються в романі Толстого у вигляді прямих авторських […]...
- Поетика реалізму – ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ст. РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ – ЧАСТИНА ПЕРША З літератури реалізму У кожному літературному напрямі складається своя система жанрів, яка є його внутрішньою властивістю. Усередині цієї системи встановлюється певна ієрархія жанрів залежно від їхньої ролі в літературному процесі. Відповідно ті жанри, що посідають чільні місця, справляють відчутний вплив на інші жанри, на поетику й стиль напряму в цілому. Принципова новизна жанрової системи реалізму полягає в тому, […]...
- ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ АННИ АХМАТОВОЇ. АКМЕЇЗМ, ЙОГО ЕСТЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПОЕТИКА У ЇЇ ТВОРЧОСТІ. ПІЗНАННЯ ПОЕЗІЇ АХМАТОВОЇ (“РЕКВІЄМ”). АННА АХМАТОВА Й УКРАЇНА – ПОЕЗІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про поезію Срібної доби; знання про життя та творчість А. Ахматової; читацьку активність); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточуючих; інформаційні: уміння самостійно знаходити потрібну інформацію та презентувати її; здоров’язбережувальні: розуміння необхідності здорового способу життя; загальнокультурні: прагнення до літературної […]...
- Чим відрізняється усний переклад від письмового? При перекладі іноземного тексту неминуче виникають граматичні трансформації. Пов’язано це з тим, що при усному перекладі відчутно вплив суб’єктивного фактора. Виконавець поставлений в обмежені часові умови, що змушує жертвувати мистецької складової на користь правильної передачі змісту. У чому ж різниця між усним і письмовим перекладом? При письмовому варіанті перекладу текст створений в більш-менш віддаленому минулому, […]...
- Михайло Коцюбинський. Життя й творчість майстра слова, гуманізм світогляду. Психологічна новела Intermezzo із жанровими ознаками поезії в прозі. Автобіографічна основа. Поетика імпресіонізму Мета (формувати компетентності): Предметні (уміти розпізнавати й аналізувати новелістичний твір; визначати проблематику “Intermezzo”; пояснювати глибокий психологізм новели, особливості її композиції; аналізувати імпресіоністичну поетику (роль пейзажу, звукових образів, світлотіні); пояснює символічні образи, ускладнені метафори; розкриває образотворчі засоби (внутрішній монолог, прийом контрасту)); Ключові (уміти знаходити й систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; ставитися толерантно […]...
- Фізичне та душевне одужання героя, його наснага до активної праці та боротьби. Поетика імпресіонізму в повісті. глибокий ліризм новели, інтонаційне багатство її мови, символізм. Колір як композиційний чинник у новелі – ІМПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ М. КОЦЮБИНСЬКОГО Мета: прослідити за процесом фізичного та душевного одужання героя; виявити риси поетики імпресіонізму в новелі; розкрити символізм образів та образотворчі засоби; розвивати усне мовлення учнів та образне мислення, уміння пов’язувати зміст літературного твору з сучасним життям; виховувати розуміння краси, уміння отримувати естетичну насолоду від витворів мистецтва. Теорія літератури: імпресіонізм, психологізм, модернізм, новела, образи-символи. Обладнання: портрет […]...
- Нова космологічна теорія Нова космогонічна теорія (НКТ) з’явилася в кінці XX століття, авторами є російські вчені А. Є. Ходько і М. Г. Виноградова [6]. У НКТ представлені теоретичні обгрунтування і взаємопов’язане розвиток основних форм матерії на генетичній основі: а) визнання основних форм матерій, що беруть участь в процесі космогенеза: фізичного вакууму, водню і променевої енергії; б) основного процесу […]...
- Що таке синтаксис? Синтаксис – це розділ граматики, який вивчає синтаксичний лад мови, а саме: – словосполучення, речення, текст; – способи з’єднання слів і форм слів у словосполучення і речення; – способи з’єднання простих і складних речень; – способи з’єднання речень у тексті. Роль синтаксису в спілкуванні З грецької мови слово “синтаксис” перекладається як “побудова”, так можна говорити […]...
- Що таке текст Питання, що таке текст, поки не отримав однозначної відповіді. Звернемося до словників і довідковим виданням. Тлумачний словник повідомляє: “Текст – слова, пропозиції в певному зв’язку й послідовності, що утворюють якесь висловлювання, твір, документ і т. Д., Надруковані, написані або зафіксовані в пам’яті” [МАС: 4: 346]. Енциклопедія пропонує своє розуміння: “Текст – послідовність пропозицій, слів (в […]...
- Текст і дискурс У сучасній гуманітарній науці частіше говорять не про текст, а про дискурсі. Дискурс (фр. Díscours – мова) – в широкому розумінні являє собою єдність мовної практики і екстралінгвістичних факторів, необхідних для розуміння тексту, т. Е. Дають уявлення про учасників комунікації, їх установках і цілях, умовах виробництва і сприйняття повідомлення [Новітній ФС 1998 : 222]. Це […]...
- Слово Слово – основна структурно-семантична одиниця мови, що є назвою предметів, їх властивостей, процесів, явищ дійсності. Йому притаманні семантичні, фонетичні, граматичні ознаки, специфічні для кожної мови. С складається з морфем, виступає компонентом речення і може становити собою сукупність словоформ (див.: Парадигма). У С. закріплюються результати пізнавальної діяльності людей, воно є засобом вираження, передачі та формування понять. […]...
- Еквіритмічність Еквіритмічність (лат. aequus – рівний та грецьк. rhythmos – ритм) – збереження у перекладі поетичного тексту ритмічної структури оригіналу, враховуючи нормативи кожної мови. На практиці досягти абсолютно точної відповідності в цьому аспекті неможливо, однак чимало перекладачів намагається віднайти найоптимальніший варіант перекладу, враховуючи смислові та естетичні якості оригіналу. Так, еквіритмічної досконалості досяг М. Рильський у своїх […]...
- План і структура есе Назвемо ознаки есе, які дозволяють зрозуміти, що це, наприклад, не нарис, що не стаття і не замальовка. Невеликий обсяг. Автор ємко пише, читач швидко пробігає написане очима. Вільна структура (композиція). У чистому вигляді твори цього жанру суворої структури не мають. Дозволяється почати відразу з аргументів, потім перейти до постановки проблеми. Або зробити висновок на початку, […]...
- Імажинізм Імажинізм – літературна група і напрям у російській поезії (В. Шершеневич, Р. Івнєв, С. Єсенін, А. Маріенгоф, пізніше А. Кусиков та І. Грузинов), які з’явилися на літературному обрії в 1919, заманіфестувавши свою появу в журналі “Сирена” (Вороніж, 1919). Російські імажиністи в основу свого розуміння естетики художньої мови вкладали ключове поняття – образ. Образ як елемент […]...
- Поетична спадщина П. Тичини – одна з вершин української поезії ХХ століття. трагізм життєвого і творчого шляху митця в тоталітарній системі. Жанрово-стилістичне багатство, ідейно-художнє новаторство митця. П. Тичина – найбільший модерніст 20-х років ХХ століття. Особлива поетика Тичинівського вірша: мелодика слова і музики – СИМВОЛІЗМ В УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. ВИННИЧЕНКА, П. ТИЧИНИ Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом П. Тичини; визначити, у чому полягає трагізм його творчої долі; вказати на багатогранність таланту та мистецькі уподобання митця, розвивати навички зв’язного мовлення, уміння добирати матеріал до теми та систематизувати його; виховувати інтерес до особистості письменника, бажання ознайомитися із його творчістю. Теорія літератури: символізм (повторення). Обладнання: портрет письменника, […]...
- Анациклічний вірш Анациклічний вірш (грецьк. ana – над, проти і kyklos – колесо, круг, цикл) – зворотний вірш, побудований так, що його текст можна читати від початку до кінця і навпаки за словами (а не за літерами, як у паліндромі), не порушуючи віршового ритму. Він здобув особливу популярність у добу бароко, зокрема у творчості Івана Величковського: Високо […]...
- Драматична література – основна ознака, жанри Драматична література (греч. drama, букв. – дія) характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на двох частин – мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. Твір, написаний у формі мови персонажів і ремарок, і є добутком “драматичної форми”. Це […]...
- ВІТАЛІЙ З ДУБНА ВІТАЛІЙ З ДУБНА (2-га пол. XVI ст. – бл. 1640, м. Дубно, тепер Рівненської обл.) – поет, філософ, релігійний діяч. Був високоосвіченою людиною, знав грецьку й латинську мови. На початку XVII ст. – один із провідних діячів віденського братства; ієродиякон Святодухівського братського монастиря. З 1612 р. – ієромонах, згодом – ігумен Дубненського монастиря. Видав у […]...
- Головна частина виступу Звичайно, не можна дати універсальних рекомендацій щодо складання структури основної частини публічного виступу. Структура основної частини залежить від вашої теми і жанру, ваших цілей, виділеного часу і багатьох інших нюансів. Часто буває так, що якщо добре розбираєтеся в темі, тоді план мови не викликає труднощів. Але якщо у вас виникають труднощі, то можете спробувати відповісти […]...
- Інтертекстуальність Інтертекстуальність (фр. intertextualite – міжтекстовість) – міжтекстові співвідношення літературних творів. Полягає у: 1) відтворенні в літературному творі конкретних літературних явищ інших творів, більш ранніх, через цитування, алюзії, ремінісценції, пародіювання та ін.; 2) явному наслідуванні чужих стильових властивостей і норм (окремих письменників, літературних шкіл І напрямів) – тут мають місце всі різновиди стилізації. Терміном “І.” користуються […]...
- Естетична цінність Естетична цінність – здатність будь-якого явища, насамперед творів мистецтва, викликати естетичне почуття, давати людині духовно-інтелектуальну насолоду (втіху), збагачувати її внутрішній світ. Така здатність зумовлена якостями, властивостями, особливостями тих явищ, які їм притаманні і мають значення, смисл для людини. Е. ц. художнього твору як цілісної структури відчувається читачами по-різному, але при цьому є один індикатор – […]...
- Палеографія Палеографія (грецьк. palaios – давній, grapho – пишу) – одна з допоміжних дисциплін, суміжна з історією, мовознавством, орфографією, текстологією та іншими науками, яка вивчає датовані і недатовані, локалізовані і нелокалізовані пам’ятки писемної минувшини, констатує їхні ознаки, час і місце створення, подеколи розшифровує тексти на глиняному (шумерійська культура), кам’яному (майя), папірусному (Давній Єгипет), пергаментному (Київська Русь) […]...
- Мовознавство (лінгвістика) Мовознавство (лінгвістика) – наука, об’єктом дослідження якої є властивості, функції, будова та історичний розвиток мови. Джерела М. сягають давньої Індії, Китаю, Греції. Тривалий час європейське М. розвивалось у складі логіки й філософії як частина філології. Лише у XIX ст. воно відмежовується у самостійну галузь знань, що пов’язувалося зі становленням і поширенням порівняльно-історичного М. із власною […]...
- В борні “В борні” – підпільно видана збірка пісень УПА. Вийшла у середині 40-х (час і місце видання не зазначено), як відбиток машинописного тексту. На титульній сторінці – геральдика організації ОУН та прапор з тризубом. Містить вірші-пісні “Гімн українських націоналістів” (“Ми зродились із крові народу”), “Марш українських націоналістів” (“Родились ми великої години”), “Юнацький марш” (“Чуєш, сурми грають”), […]...