Гегель про хімізм

Щоб дати початок життя, матерія природи, за Гегелем, диференціюється хімічно. Первісне її єдність змінюється різноманітністю елементів, їх взаємодією, внутрішньою роботою протиріччя і примирення, роз’єднання і спорідненості, поляризації і з’єднання, що і складає предмет хімії.

Допомогою хімізму природа наближається до остаточної мети своїх еволюцій. Рух світил, вказує Гегель, зачіпає лише поверхню тіл, а хімізм є внутрішня трансформація, зміна не тільки місця, а й сутності. Він підготовляє остаточну і досконалу трансформацію матерії в дух, буття в свідомість, необхідності в свободу.

Тяжіння, – характерний феномен елементарної фази історії світів – стає світлом, електрикою, теплотою. Правда, в хімічних метаморфозах природи ніщо ще не походить на індивідуальність, в них немає нічого постійного, певного, зосередженого. Навпаки, все тут – рух і трансформація. Але в цьому ряді метаморфоз ми бачимо те ж, що і в ряді причин і наслідків. Творіння є прояв в природі прикладної божественної логіки. І як в логіці Гегеля ми бачили, що цей ряд повертається до точки свого відправлення і утворює коло або цілісність, так і в природі в кожен даний момент ми бачимо хімічний процес, що повертається до точці результату, до свого джерела і утворює ті сукупності, які ми називаємо організмами, живими індивідуумами.

Створення індивідуума, стверджує Гегель, є результат тієї ж сили, яка викликала до життя астрономічний космос з первісної природної матерії. Якби матерія була лише матерією, то вона не могла б стати початком космосу. Якби вічний рух хімічних трансформацій укладало тільки одні відсталі елементи і фатальний закон невизначеною, випадковою метаморфози, то з нього не могло б вийти постійно возобновляющегося організму. Але в глибині неорганічної матерії, лежить творча ідея, для якої вона служить лише оболонкою, під нею знаходиться незримий архітектор, Абсолютний Дух, який тільки тому є останнє слово речей і вершина будівлі всесвіту, що він був вже її початком і вічної причиною.

Якщо з самої нікчемною, самої абстрактної, самої безсилою реальності, матерії, в природі якимось незбагненним дивом розвивається ряд все більш і більш досконалих творінь, то це тому, переконаний Гегель, що по той бік матерії від століття знаходиться нескінченний розум, який реалізує своєвміст допомогою матерію і її еволюцій.

Чисто механічні теорії матеріалізму і дуалістичного спіритуалізму не можуть пояснити таємниці творіння природних світів. Яке б не було значення фізичних сил, в природі вони – лише агенти життя, а не саме життя. У підставі явищ, які вони породжують, лежить, згідно філософії Гегеля, вища сила, без якої вони самі не існували б. Ця вища і первісна сила влаштувала астрономічний світ, розподілила зіркові групи і центри, врегулювала їх руху. Допомогою вторинної еволюції вона визначила в кожному окремому небесному тілі поляризацію хімічних елементів і безперервні метаморфози субстанцій, вона ж виявляється і як початок індивідуації. З іншого боку, могутність, яке із зоряної життя виводить органічну життя, не є – deus ex machina, відділений прірвою від природи і входить до неї втретє, щоб дати новий напрямок ходу речей. Це божественний Розум, творча думка, Ідея, що розгортає з самої себе нову фазу, лише тільки настають умови цієї нової фази. Гегель вважає, що завдяки єдності творчого розуму, у розвитку речей не може бути ні найменшого пробілу, ні найменшого порушення безперервності. У природі все – зв’язок, зчеплення, правильний процес. Метаморфізм, взаємоперетворення елементів – це вдосконалена механіка. Живий організм, що виходить з боротьби хімічних елементів, є вдосконалене світило. Тварина, до якого ми тепер звернемося, – є вдосконалене рослина. Це, за Гегелем, одна і та ж Ідея, яка розгортається у висхідному ряді форм, одна й та ж життя, що проходить в еволюції природи ряд ступенів від матерії до духу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Гегель про хімізм