Г. ТЮТЮННИК “КЛИМКО”. ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ АВТОРА І СЮЖЕТ ТВОРУ
Мета: опрацьовуючи зміст твору, дослідити, як особисте життя автора пов’язане із сюжетом його повісті, проаналізувати ідейний зміст ІІІ розділу твору; розвивати виразне читання твору, уяву школярів, їх логічне мислення, вміння оцінювати високохудожній текст, грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження; формувати кругозір, світогляд; виховувати доброту, чуйність, взаєморозуміння, спостережливість, старанність, людяність, інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, учнівські малюнки до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Огляд-конкурс на кращий малюнок із цікавим коментарем на тему “Мій улюблений епізод з твору Г. Тютюнника “Климко” .
Малюнки повинні бути розташовані у відповідності до сюжету твору.
III. Актуалізація опорних знань
Гейм “Кому з героїв твору Г. Тютюнника “Климко” належать висловлювання:
1. “Може б, ти, до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне? (Тітці Моті)
2. “О!.. А це що? Треба було написати “холодно”, а в тебе “хохолодно”…” (Дядьку Кирилу)
3. “Я приготую вам краплі датського короля, мій шановний. Загляньте якось”. (Діду Бочонку)
4. “Одна!.. О! Третя!.. А що сховалися, га? Од мене сховаєтесь!” (Климку)
5. “Авспіріні, авспіріні пийте, моя ласко. Тричі на день по одній пігульці. Крейди не шкода!” (Діду Бочонку)
6. “Ти ж там хазяйнуй… А вночі спи і не бійся… Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі” (Дядьку Кирилу)
7. “То в мене. після великої перерви руки дуже померзли, от воно й хохокнуло” (Климку)
8. “Ай, добра ж… У-у-у, такої не всяка кухарка зварить. Візьми ж отам у скриньці гостинець”. (Дядьку Кирилу)
9. “А хочеш, їх зараз не буде, хочеш?.. Всіх вижену пастися в степ! Хочеш? (Зульфату)
10. “У нас є вугілля. …Більш нічого в нас немає” (Діду Горєєву)
11. “Спасибі. …Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива.” (Наталі Миколаївні)
12. “Хочеш, я тобі італійський кинджал на дорогу дам? Хочеш? …Виміняв на четверо яєць. Вони за їжу і карабіни проміняли б! Я знаю”.(Зульфату)
ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
V. Основний зміст уроку
1. Особисте життя автора і сюжет твору
1.1. Розповідь учителя.
Повість “Климко” Г. Тютюнник уважав найдорожчою для себе. Він втілив у цьому творі свій ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині – своїй учительці – не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею – адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.
“Климко” побудований на автобіографічному матеріалі. З повним правом можна назвати цей твір історико-психологічною хронікою певного періоду нашого життя – років фашистської окупації українського народу.
1.2. Бесіда та обговорення питань.
– Яким було дитинство письменника? Чи можна його вважати щасливим?
– Про що свідчить автобіографічність твору Г. Тютюнника “Климко”?
– Що хотів відобразити у своєму творі Г. Тютюнник?
– Як, на ваш погляд, Климко – це реальний чи вигаданий герой? Вмотивуйте свої міркування, наводячи переконливі приклади з повісті.
– Чому автобіографічність твору “Климко” не означає абсолютне відтворення хроніки життя Г. Тютюнника? Наведіть про це факти з повісті.
– Доведіть, що в основі твору “Климко” – враження малого Григора від того пам’ятного свого походу в дитинстві тяжкими дорогами війни.
– Чи однакові риси характеру, поведінка самого автора повісті “Климко” і його героя? В чому це виявилося?
– З якою метою Г. Тютюнник написав повість “Климко”?
2. Опрацювання ІІІ розділу повісті
2.1. Виразне читання, переказування учнями найбільш вражаючих епізодів з розділу повісті з відповідною аргументацією.
2.2. Тема: зображення дружніх стосунків Климка і Зульфата, їх прагнення допомогти вчительці Наталі Миколаївні.
2.3. Ідея: возвеличення міцної дружби, взаємодопомоги, порядності, доброти, чемності, бажання робити добро.
2.4. Основна думка: вміння долати труднощі, надати безкорисливу допомогу в скрутний час – це свідчить про щирість, взаєморозуміння, душевну красу в людських стосунках.
2.5. Композиція.
Експозиція: життя Климка у кімнаті шахтної сортувальниці.
Зав’язка: зустріч Климка і Зульфата.
Кульмінація: допомога хлопців учительці з її немовлям.
Розв’язка: Климко вирушає в дорогу до великого міста по сіль.
2.6. Сюжет.
На шляху до Слов’янська Климко побачив чорну копичку, але помилився, то був старий курень на баштані, де він і переночував. Після того як згоріла станція від бомбардування, Климко оселяється у ваговій кімнаті шахтної сортувальниці. Зустріч Климка і Зульфата. Зульфат допомагає другу облагородити його життя. На висілку, після приходу італійців, голод. Найцінніший харч – сіль. Климко вирушає у подорож до Слов’янська, щоб здобути сіль і допомогти вчительці з немовлям, які оселяються у нього.
2.7. Бесіда за питаннями:
– Чим повечеряв Климко біля куреня, де він вирішив переночувати?
– Хто такий Зульфат Гарєєв?
– Яким чином Зульфат позбавив житло Климка від пацюків
– Як поводили себе італійці, прибувши на станцію?
– Чому сіль була найціннішим продуктом у голодні часи?
– За яких обставин Зульфат і Климко зустріли Наталю Миколаївну?
– З яким гостинцем з’явився дідусь Гарєєв до помешкання хлопців?
– У зв’язку з чим виникла думка у Климка піти по сіль?
VI. Підсумок уроку
Рефлексія. Усно продовжте фразу: “Сьогодні на уроці я зрозумів…”
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VIII. Домашнє завдання
Опрацювати зміст IV розділу повісті, підготувати усний міні-твір на одну з тем: “Поспішайте робити добро”, “Моя турбота про рідних і друзів”, “Небудь байдужим до горя інших”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)