Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ Г. ТЮТЮННИК “КЛИМКО”. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ УРОКИ ДОБРОТИ, ЧУЙНОСТІ, ТУРБОТИ ПРО РІДНИХ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ КЛИМКА

Г. ТЮТЮННИК “КЛИМКО”. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ УРОКИ ДОБРОТИ, ЧУЙНОСТІ, ТУРБОТИ ПРО РІДНИХ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ КЛИМКА

Мета: через художнє слово осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв твору Г. Тютюнника “Климко”; охарактеризуйте образ головного героя твору; опрацювати ідейний зміст IV-VI розділи повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення; вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, наводячи переконливі обгрунтування; формувати вміння оцінювати поведінку і вчинки героїв твору; виховувати почуття поваги, пошани до творчості Г. Тютюнника, літератури як виду мистецтва; прищеплювати риси чуйності, доброти, щирості.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Вибіркове заслуховування учнів, які склали усний міні-твір, на одну з тем:

– “Поспішайте робити добро”;

– “Моя турбота про рідних і друзів”;

– “Не будь байдужим до горя інших”.

2. Літературний диктант

– Яка епоха відтворена в повісті? (Велика Вітчизняна війна)

– Харч, який герої твору вважали найціннішим. (Сіль)

– Місто, до якого подорожує Климко. (Слов’янськ)

– Що продавала Наталя Миколаївна на базарі? (Трояндову сукню)

– Місце, де герої твору набирали вугілля. (Терикон)

– По що необхідно було сходити Зульфату до Файзуліних? (Молоко)

– Хто завдав шкоди мешканцям поселення? (Італійці)

– Якого місяця згоріла станція, де мешкав Климко з дядьком Кирилом? (У серпні)

– За допомогою Зульфата Климко позбавився у своєму помешканні… (Пацюків)

– Дідусь Гарєєв працював у… (Хлібопекарні).

– На яке місто, за словами дідуся Гарєєва, “пішов німець”? (Ростов)

– Пізнайте героя за його зовнішністю: “…у ватяних штанах, вовняних шкарпетках і гостроносих шахтарських чунях”. (Дідусь Гарєєв)

3. Розгадування кросворду “Сторінками повісті Г. Тютюнника “Климко””

По горизонталі: 1. Прізвище діда Зульфата (Гарєєв) 2. Зброя, яка була у поліцаїв. (Карабіни) 3. Кого спасли швець і Климко на базарі під час німецької облави? (Дівчину) 4. Що запропонував Климко жінці за сіль? (Гроші) 5. Риса характеру, яка притаманна Климку і Зульфату. (Людяність) 6. Що дав Бочонок Климку в дорогу? (Сухарі)

По вертикалі: 1. Ім’я Тютюнника. (Григір) 6. Харч, за яким Климко подорожував до Слов’янська. (Сіль)

4. Бесіда за питаннями

– Дайте визначення поняттю “характер героя літературного твору”. (Характер літературний – це зображення письменником у художньому творі людини, з властивими їй індивідуальними рисами, які зумовлюють її поведінку, ставлення до інших людей, до життя)

– Як визначити характер того чи іншого героя художнього твору? Під впливом кого і чого він формується?

– Що вам відомо про поняття “портрет героя в художньому творі”. (Портрет – зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо)

– Для чого письменники в художніх творах описують зовнішність своїх героїв, а іноді зовсім нічого про них не зазначають?

– Що необхідно для того, щоб літературний герой був не схематичним, а реальним, живим? Наведіть приклади.

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Основний зміст уроку

Найкращий подарунок, зроблений людині

Після мудрості,- це дружба.

Ф. Ларошфуко

Не одяг прикрашає людину,

А добра справа.

Народне прислів’я

1. Г. Тютюнник – майстер доброго слова. Розповідь учителя

Над словом письменник працював довго і важко, мучився над ним, але ж і знаходив таке, якого ніяким іншим не заміниш. “У художнього слова – єдина функція. Ця функція зветься необхідність”,- читаємо в його щоденнику. І справді, тільки необхідні слова знаходив письменник, тому й влучають вони прямо в серце, сповнюючи його то радістю, то сумом, то здивованим захопленням перед точністю і правдою змальованої життєвої ситуації. А як Г. Тютюнник вмів пожаліти людину, поспівчувати їй, потурбуватися про неї! Коли один заповзятий молодик настирливо допитувався у Григора про причини його успіху, той спочатку відмовчувався, а потім відрізав: “Біль! Повна душа болю…”. Він був правдивим і щирим, сміливим і відвертим у висловлювання своєї думки будь про кого і про що.

2. Бесіда за питаннями

– Які риси характеру ви найбільше цінуєте в людині?

– Чим і як, на ваш погляд, перевіряється дружба?

– Дослідіть, як на прикладі взаємостосунків героїв твору Г. Тютюнника “Климко” виявляється доброта, чуйність, турбота про рідних.

– Уявіть собі світ, в якому не буде добра, чуйності, милосердя.

– Чим пояснити те, що для Г. Тютюнника – добро, чуйність, взаєморозуміння, злагода є найвищими людськими цінностями?

– Чи легко виховувати порядну, добру людину? Що для цього необхідно?

– Чому проблема добра і зла завжди є актуальною?

– Які ви знаєте доброзичливі побажання?

3. Учнівський коментар ситуацій між героями твору Г. Тютюнника “Климко”, де виявилася доброта, чуйність, турботливість, щирість

– Климко і дядько Кирило;

– Тітка Мотя і Климко;

– Климко і Зульфат;

– Хлопці, дідусь Гордєєв і вчителька з немовлям;

– Зульфат і його дідусь;

– Климко, швець і дівчинка.

4. Характеристика образу Климка

4.1. Цитатна характеристика героя.

– “Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було “сто літ і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути. Не брали її ні дощ, ні сніг, ані сонце… Уночі вона нахолоняла, а вдень аж димувала на сонці, пахла ще дужче і пекла плечі та спину”.

– “Жив… відколи осиротів”.

– “Це була найбільша радість Климка – покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано, і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,- гарячої та запашної. Про зошити він ніколи не боявся, бо тільки з письма інколи мав “посередньо””.

– Дядько Кирило – Климку: “Ай, добра ж… У-у-у, такої не всяка й кухарка зварить…”

– “Він отак би й виріс серед уквітчалих ночей, якби не настали ночі інші, ночі без вогнів. Од них віяло ліками, димом польових солдатських кухонь, гарячими на сонці уламками літаків і гармат”.

– “Доглядати за собою – зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину – він умів і сам”.

– “Найстрашніше сталося тоді, коли він, перепочивши, підвівся, щоб іти, і впав: ноги не вдержали. Він злякався, став розтирати литки, стегна, бив по них кулаками і кричав: “Ану, йдіть! Ану, йдіть мені зараз!”

– “…Йдучи з торбою за плечима понад парканами незнайомої вулиці, Климко згадував свою станцію, кожен день її життя і кожну годину…”

– Климко – Наталі Миколаївні: “Не треба вам нічого промінювати, а переходьте – це ми для вас із Зульфатом удвох просимо,- переходьте жити до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо…”

– Климко – Зульфату: “Що, в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молока, може…”

– “Климко видлубав у кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пеляну, а сам швидко пішов геть”.

– “А Климко висмикнув з торби надірвану плащ-палатку, розіпнув її в руках так, щоб затулити дівчину, і став роздивлятися, бурмочучи заклопотано перше, що стало йому на думку.”

– “Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!”

– “Я вам, тітонько, води наношу, дров нарубаю, чи ще щось зроблю, що скажете. Чесне слово! – Климко похапцем розкрутив дротинку на кишені і простяг жінці всі гроші, дивлячись на неї вгору хворими очима”.

– “Від переїзду вдарила довга автоматична черга. Климка штовхнуло в груди і обпекло так боляче, гостро, що в очах йому попливли червоногарячі плями. Він уп’явся пальцями в діж дурку на грудях, тихо ойкнув і впав”

– Тітка Марина – Климку: “Де в тебе та й силочка береться, он скільки пройшовши голодний і холодний”.

– “Німець таки достав його вже на льоту кулаком у груди. Климко спробував підвестися, але в грудях і в коліні заболіло, що він застогнав і поповзом, ковзаючи ліктем по грязюці й тягнучи за собою клунок, вибрався з калюжі”.

– “Климко йшов помалу, бо вкрай зморився зі своєю ношею. Мішок із сіллю та харчами він перев’язав пополам і ніс по черзі то на одному, то надругому плечі. В дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги”.

– “Я прийду до вас, тітонько Марино. Як тільки не стане голоду, так і приїду або прийду. А зараз треба мені назад, мене там ждуть…”

4.2. Орієнтовний план до характеристики образу Климка.

1) Климко-сирота.

2) Портрет і зовнішність героя.

3) Риси характеру: а) чуйний і добрий; б) благородний і щирий; в) винахідливий, мужній, вольовий; г) уважний і працьовитий.

4) Поведінка і прагнення хлопця: а) бажання навчатися; б) турботливий, співчутливий; в) відповідальний за доручену справу; г) шанобливе ставлення до дружби.

5) Значення образу Климка.

4.3. Бесіда за питаннями.

– Хто такий Климко?

– В який скрутний для країни час живе герой твору?

– Як Климко ставиться до Зульфата, Наталі Миколаївни, інших героїв повісті? Чим це пояснити?

– Чому хлопець вимушений був вирушити у подорож? Які труднощі долав Климко-мандрівник?

– Чому Климко захистив дівчину від поліцаїв?

– Через що хлопець не залишився жити у тітки марини? Як це його характеризує?

– Що свідчить про відповідальне ставлення Климка до дорученої справи?

– Чим вам подобається герой твору? Чи хотіли б ви мати такого друга? Відповідь вмотивуйте.

– В чому полягає виховне значення цього героя?

5. Опрацювання ідейного змісту IV розділу повісті

5.1. Виразне читання або переказування цікавих епізодів з твору.

5.2. Тема: перебування Климка у Слов’янську.

5.3. Ідея: уславлення доброти, чуйності, милосердя, поваги (швець, Климко, дівчина); засудження підступності, вседозволеності (німці, поліцаї).

5.4. Основна думка: добре ставлення людей одне до одного допомагає їм вижити у скрутний воєнний час.

5.5. Композиція.

Експозиція: відчуття Климком погіршення стану свого здоров’я.

Зав’язка: перебування хлопця на базарі у Слов’янську.

Кульмінація: допомога шевця, Климка беззахисній дівчині під час облави.

Розв’язка: обіцянка жінки дати Климкові стільки солі, скільки він донесе.

5.6. Сюжет.

Прокинувшись вранці, Климко відчув, що до нього підступає хвороба. Швидко зробивши собі взуття, він пішов до міста, яке здалося йому сірим, непривітним. Климко потрапляє на базар, де було багато жебраків і простого люду. Товар не купувався, а здебільшого мінявся. Безногий дядько подарував Климкові взуття, розповів про місто, де можна здобути солі. Під час облави дядько і Климко заступилися за дівчину, яку поліцаї намагалися забрати із собою. Незнайома жінка запрошує до себе Климка і обіцяє дати йому стільки солі, скільки він донесе.

5.7. Бесіда за питаннями.

– Які відчуття були у Климка, коли він прокинувся вранці?

– Як Климко зробив собі взувачку?

– Чому в часи війни не гроші цінувалися, а одяг, натуральні продукти?

– Що побачив Климко на прилавках базару міста?

– Що продавала дівчина? Чому вона здалася чудною Климкові?

– Яке враження справив на Климка швець?

– Як сприйняв Климко розповідь шевця про сіль?

– Опишіть облаву, яка відбулася на базарі?

– Чому швець, а потім і Климко заступились за дівчину?

– Чим хотів віддячити Климко жінці за сіль?

– Що пообіцяла жінка Климку?

6. Опрацювання V розділу повісті

6.1. Виразне читання цікавих епізодів розділу.

6.2. Тема: зображення перебування хворого Климка у тітки Марини.

6.3. Ідея: уславлення чуйності, доброти, щирості (тітка Марина); засудження жорстокості, ненависті, зла (німець).

6.4. Основна думка: тільки той досягає своєї мети, хто із впевненістю долає будь-які перешкоди, труднощі, вірить у власну перемогу.

6.5. Композиція.

Експозиція: перебування хворого Климка.

Зав’язка: хлопець їде в ешелоні вагону додому.

Кульмінація: сутичка з німцем, жорстокість фашиста.

Розв’язка: до рідного місця – шістдесят кілометрів.

6.6. Сюжет.

Три дні перебував Климко у тітки Марини, сам того не відчуваючи, бо був тяжко хворим. Прокинувшись і не побачивши хазяйки, Климко підмів двір, порвав старий цупкий бур’ян попід призьбою. Тітка Марина запропонувала хлопцю залишитися у неї жити. Той відмовився. Тітка допомагає Климкові потрапити у вагон ешелону. На станції Дебальцеве німець виштовхнув хлопця з вагону і сильно вдарив його. До рідного місця треба було пройти кілометрів шістдесят.

6.7. Бесіда за питаннями.

– Що відчував Климко, коли він прокинувся у помешканні тітки Марини?

– Як тітка Марина охарактеризувала хворобливий стан хлопця?

– За що дорікав собі Климко, перебуваючи у тітки Марини?

– Якою була увага, ставлення тітки Марини до хлопця?

– Чим хлопець допоміг тітці Марині по господарству?

– Що тітка Марина запропонувала Климку?

– Чому Климко, не зважаючи на гарне ставлення до нього тітки Марини, не залишився у неї жити? Як би ви вчинили на його місці?

– Що запропонувала тітка Марина хлопцю стосовно його повернення додому?

– Як, на ваш погляд, повернувся б Климко до тітки Марини, обіцяючи їй про це? Висловіть власну думку щодо цього.

– Чому тітка Марина дала негативну оцінку начальнику станції?

– За що Климко був вдячний тітці Марині? Які риси характеру притаманні цій жінці?

– Чим пояснити те, що Климко, перебуваючи у вагоні ешелона, почував себе спокійно.

– Яка небезпека очікувала на Климка і мешканців вагона на станції Дебальцеве?

– В чому виявилася жорстокість німця?

7. Робота над ідейно-художнім змістом VІ розділу повісті

7.1. Виразний переказ окремих епізодів розділу, висловлювання власних вражень, спостережень.

7.2. Тема: зображення останніх кілометрів подорожі Климка додому та лиха, яке з ним трапилося.

7.3. Ідея: засудження війни, в результаті якої люди гинули або залишалися каліками.

7.4. Основна думка: не судилося хлопцю повернутися швидко додому через власну необережність.

7.5. Композиція.

Експозиція: перебування Климка неподалік від своєї станції.

Зав’язка: уявлення хлопця про його зустріч з Наталією Миколаївною і Зульфатом.

Кульмінація: стрілянина у біглу людину.

Розв’язка: куля влучила у Климка.

7.6. Сюжет.

Климко підходив до своєї станції вже увечорі. Він дуже втомився. Раптом почулася стрілянина. Від переїзду назустріч йому біг якийсь чоловік – босий, у солдатському галіфе, і в гімнастерці без реміняки.

Хлопець відчув, як його щось штовхнуло в груди. Климко впав. До нього швидко біг Зульфат.

7.7. Бесіда за питаннями.

– Що відчув Климко, підходячи до своєї станції? Чим це пояснити?

– Якою хлопець уявляв зустріч з Наталією Миколаївною і Зульфатом?

– Чим була викликана стрілянина, яку раптом почув Климко?

– Чому хлопець не був байдужим до чоловіка, в якого стріляли?

– Яке лихо сталося з Климком? Чому у скрутний час біля хлопця з’явився його друг Зульфат?

V. Підсумок уроку

1. Рубрика “Влучна цитата” Доберіть цитату, яка вас найбільше вразила. Власний вибір умотивуйте.

2. Скласти сенкан до образу Климка.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VII. Домашнє завдання