Фрідріх Шиллер (1759-1805) – ЛІТЕРАТУРНІ БАЛАДИ – БИЛИНИ І БАЛАДИ – Хрестоматія 7 клас
Видатний німецький поет Фрідріх Шиллер народився 10 листопада 1759 р. в місті Марбах (Вюртемберзьке герцогство) у Німеччині. Його мати походила із сім’ї провінційного пекаря-корчмаря, а батько був полковим фельдшером. У 1768 р. Фрідріх розпочав навчання в латинській школі, мріючи в майбутньому стати священиком. Але в 1773 р. батько Шиллера, підданий герцога Вюртемберзького Карла Євгенія, змушений був віддати сина до військової школи “Академія Карла”, закритого закладу із суворою дисципліною, де юнак почав студіювати право. У роки навчання Шиллер захоплювався творами Вергілія, Сервантеса, Шекспіра, Руссо, Гете, вивчав історію, природознавчі науки і почав писати вірші, деякі з яких уже тоді вийшли друком. У 1775 р. академію перевели у Штутгарт, де Шиллер, залишивши юриспруденцію, почав займатися медициною. По закінченні навчання він отримав у Штутгарті місце полкового лікаря.
У 1781 р. була опублікована перша драма Шиллера “Розбійники”, розпочата ще в академії. Незважаючи на юнацьку незрілість, трагедія захопила читача і глядача своєю енергією та соціальним пафосом. У 1782 р. у Мангеймі відбулася прем’єра “Розбійників”. Шиллер обов’язково хотів бути на ній присутнім і без дозволу герцога Карла Євгенія вирушив зі Штутгарта до Мангейма. Герцог неабияк розлютився непослухом підданця. Почувши про другий візит поета до Мангейма, можновладець посадив Шиллера на гауптвахту і наказав йому займатися лише медициною. 22 вересня 1782 р. Шиллер, обурений сваволею герцога, тікає з Вюртемберзького герцогства. Поет злидарює, але не залишає літературної творчості.
У 1783 р. Шиллера призначають “театральним поетом” Мангеймського театру, де було поставлено дві його драми – “Змова Фієско в Генуї” та “Підступність і кохання”, перша у світовій драматургії “міщанська трагедія”, яка мала шалений успіх. Попри успіх у театрі, Шиллер потерпає від фінансової скрути. Він поневіряється по всій Німеччині, живучи то в Лейпцигу, то в Дрездені, то у Веймарі.
У 1788 р. Шиллер познайомився зі славетним німецьким поетом Йоганном Вольфгангом Гете, творчість якого справила значний вплив на молодого митця. У 1789 р. Шиллер, завдяки сприянню Гете, стає професором всесвітньої історії в Єнському університеті. Життя поета і драматурга набуло якоїсь усталеності, але виявилось, що він невиліковно хворий. У 1799 р. Шиллер повернувся до Веймара, де почав видавати кілька літературних журналів на кошти меценатів. Разом із Гете, який став його близьким другом, Шиллер заснував Веймарський театр, який здобув славу провідного театру Німеччини. Поет залишався у Веймарі до самої своєї смерті в 1805 р.
1797 р. між Шиллером і Гете розпочалися своєрідні поетичні змагання. Листуючись, вони до своїх послань додавали балади. У цей час Шиллер створив поетичні шедеври, що вирізняються драматичністю дії, виразністю зображуваних картин. Поет використовує античні та середньовічні сюжети. Але їх не можна назвати історичними, вони не містять конкретних історичних фактів чи подій. Це своєрідні притчі, що пропонують приклад поведінки чи дають їй оцінку (балади “Рукавичка”, “Кубок”, “Івікові журавлі”, “Полікратів перстень”).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)